Дві смуги, 927 гектарів та 15 млн пасажирів. Як влаштований аеропорт Бориспіль — великий репортаж

19 січня 2020, 08:46

62% відсотки авіаційних пасажирських перевезень в Україні, більш ніж 120 маршрутів по всьому світу, шість десятків авіакомпаній, дві злітно-посадкові смуги та два постійно діючі термінали D та F. Такі робочі потужності має міжнародний аеропорт Бориспіль, якому в 2019-му виповнилося 60 років.

Тільки за 2019 рік Бориспіль обслужив більше 15 млн пасажирів. 15-мільйонного пасажира зустріли 24 грудня: ним виявився чоловік, який подорожував авіакомпанією Air Astana.

Саме у Борисполі базується авіакомпанія МАУ, що наразі є найбільшим авіаперевізником в Україні, також — ірландський лоукост-перевізник Ryanair, який почав літати з нашої країни у 2018-му, та катарські Qatar Airways, які цього року вже вп’яте в історії були визнані найкращою авіакомпанією світу.

Відео дня

Журналісти НВ провели у Борисполі день та зробили великий репортаж про робочі будні аеропорту.

Територія аеропорту

Загальна площа аеропорту Бориспіль — 927 га. Зокрема, на цій території розміщені два постійно діючі пасажирські термінали — D, F а також вантажний термінал. Інші пасажирські термінали, А, В та С раніше використовувалися, зокрема, для чартерних рейсів або для віп-гостей. Проте зараз законсервовані й не працюють.

Термінал F теж закривали на певний час. Експлуатувати знову його почали у березні 2019-го у зв’язку зі збільшенням пасажиропотоку в аеропорту. Сьогодні через F літають, зокрема, бюджетні авіаперевізники: Laudamotion, Ryanair, SkyUp Airlines. З березня цим терміналом скористалися вже понад 2 млн пасажирів.

Термінал D має площу 109 тис м2 та є найбільшим пасажирським терміналом в Україні. Щодня через нього проходять тисячі пасажирів: це ті, хто прилітає до України або подорожує звідси до міст України або інших країн, або ж має в Борисполі пересадку. В терміналі працюють кафе, магазини і ресторани, капсульний готель, мережа Duty Free. Навпроти терміналу — чотирьохрівневий паркінг, який відкрили у травні 2019 року.

В листопаді 2018-го, Укрзалізниця запустила до аеропорту Бориспіль експрес, який сполучає термінал D та Центральний залізничний вокзал у Києві, та робить зупинку на залізничному вокзалі Дарниця.

Бориспіль має дві злітно-посадкові смуги. Льотна зона номер один — найсучасніша злітна смуга в Україні

Крім цього, з аеропорту в Київ ходить міський автобус Kyiv City Bus, окремі автобуси курсують безпосередньо між терміналами.

Бориспіль має дві злітно-посадкові смуги. Льотна зона номер один — найсучасніша злітна смуга в Україні — була запущена в експлуатацію у 2001 році, каже директор з виробництва аеропорту Бориспіль Юрій Павлюк. Її довжина — 4 тис м, ширина — 60 м. Ця льотна зона забезпечує посадку для всіх типів літаків, які прибувають в Бориспіль, за будь-яких погодних умов та в будь-який період доби.

«Друга льотна зона розташована паралельно, вона значно старіша, введена в експлуатацію у 1969 році, разом із відкриттям аеропорту, та має розміри 3,5 тис м на 63 м. Є певні обмеження щодо її використання, а отже, вона здатна приймати не всі літаки. Приміром, руліжки — смуги, призначені для руху літака на аеродромі — там вже не відповідають деяким сучасним вимогам», — зазначає Павлюк. Наразі йдуть перемовини щодо можливого ремонту другої льотної зони, проте на це потрібно знайти фінанси.

З ним говоримо, стоячи прямо перед першою злітно-посадковою смугою. За спиною мого співрозмовника палахкотять різнокольорові лампочки — складна світло-сигнальна система, яка допомагає пілотам зорієнтуватися під час посадки. Прямо над нашими головами йдуть на посадку літаки.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Перераховані локації — та невелика частина аеропорту Бориспіль, яка відкрита або, принаймні, видима безпосередньо для пасажирів. Та крім цього, на території розміщуються й інші об'єкти, доступ до яких обмежений для сторонніх осіб. Наприклад, диспетчерська вишка, стоянка спецтехніки, територія, де зберігаються арештовані літаки, стоянка президентських бортів, пожежно-рятувальна частина тощо.

Всю цю територію неможливо обійти пішки, а тому переміщатися ми маємо на мікроавтобусі, обов’язково у супроводі працівників аеропорту.

Отже, поїхали.

Термінал D: безпека, нестандартні ситуації та дивні випадки

Розпочинаємо нашу подорож з терміналу D — місця, яке знайоме чи не кожному пасажиру Борисполя. На вході до терміналу — перевірка на безпеку, рамка та сканер для валіз. Такі заходи безпеки встановили у лютому 2014-го, розповідає заступник гендиректора з авіаційної безпеки аеропорту Бориспіль Микола Хлівний, після подій на Донбасі та в Криму.

«Це — лише один з елементів захисту, вони підсилюють безпеку аеропорту загалом», — каже Хлівний.

Кожен пасажир, який перебуває в аеропорту, знаходиться в стані стресу

Загалом, авіаційна безпека — окремий напрямок діяльності, який активно став розвиватися після теракту в США 11 вересня 2001-го. Саме відтоді в аеропортах всіх країн почали впроваджувати пункти контролю на безпеку. Що ж стосується України, то ще в 1995 році підрозділ служби авіаційної безпеки в Борисполі складався всього з 37 осіб. Сьогодні їх — понад 1200.

Ще один важливий етап перевірки на безпеку — контроль, який пасажири проходять безпосередньо після реєстрації на рейс та здачі багажу. Ручну поклажу та особисті речі пропускають через сканер, самі проходять через спеціальні рамки. На цьому контролі треба скласти у спеціальну корзину, зокрема, всі предмети, які містять металеві деталі, в тому числі, ремінь, годинник, ключі. Вас можуть попросити зняти взуття і також покласти його у сканер. Тут також перевіряють ваші речі на наявність заборонених речовин.

Є предмети, які не можна провозити в ручній поклажі, але дозволяється везти у багажі. Наприклад, колючо-ріжучі предмети, або такі, яким можна нанести шкоду стороннім: холодна, вогнепальна зброя тощо. В багаж ви можете також помістити рідину. В ручній поклажі на це діють обмеження.

«Обмеження по рідинах були введені у 2006 році після невдалих спроб вчинити атаку на Лондонський аеропорт за допомогою рідких вибухових речовин. Хімічна промисловість сьогодні — досить розвинена галузь, тож створити вибухівку з рідких складників — не проблема», — пояснює Хлівний.

Після цього інциденту міжнародні спеціалісти провели ряд досліджень та ввели обмеження, які працюють досі. Кожен пасажир може мати з собою в ручній поклажі ємності з рідиною, об'єм кожної з яких не перевищує 100 мл, а сумарний об'єм — до 1 л. Навіть якщо людина спробує провезти інгредієнти для виготовлення вибухівки, таких пропорцій буде недостатньо для катастрофічних наслідків, каже Хлівний.

Окреме питання — як з’ясувати, що саме вважається рідиною. Кожен працівник авіаційної безпеки може трактувати це по-своєму. В різних аеропортах — по-різному. Загалом же, до рідин відносяться власне самі рідини, гелі та гелеобразні субстанції. Повний перелік можна знайти у правилах авіаційних перевезень — вони аналогічні з міжнародними.

Пасажир, який пройшов перевірку на безпеку, має пройти контроль прикордонний

Хлівний говорить: щодня в аеропорту трапляються тисячі «нестандартних ситуацій», які доводиться вирішувати службі авіаційної безпеки. Він пояснює це тим, що кожен пасажир, який перебуває в аеропорту, знаходиться в стані стресу. Проте про які саме ситуації йдеться, не уточнює. Що ж до випадків незаконних перевезень заборонених предметів, каже, що це лежить вже у компетенції митниці.

Ще один контроль, який мають проходити пасажири — паспортний. Його здійснює Державна прикордонна служба України. Для цього пасажир, який уже пройшов перевірку на безпеку, має підійти до кабіни, де здійснюють прикордонний контроль, показати інспектору свій закордонний паспорт та квиток на літак. Інспектор прикордонної служби вносить у базу даних документи та перевіряє, чи є по відношенню до особи заборона в'їзду до країни, або виїзду з неї.

«Якщо у базі є інформація про ті чи інші доручення правоохоронних органів відносно особи, можемо відмовити їй у перетині державного кордону України. Серед підстав, на основі яких ми можемо заборонити перетин кордону громадянам України — рішення виконавчої служби, якщо йдеться про боржників. Наприклад, якщо людина має борги по аліментах, кредитах тощо», — розказує перший заступник начальника прикордонної служби Бориспіль-1 Юрій Ковальчук.

Іноземцям навпаки можуть обмежити в'їзд на територію України. Причини — відсутність паспорта або візи, окремі доручення правоохоронних органів тощо. Не пускають також і осіб, які не можуть підтвердити мету свого візиту до України або мають недостатньо коштів для перебування тут.

Ковальчук згадує: були випадки, коли пасажири мали при собі ще один пакет документів — підроблених. Перевірку проходили за одним, дійсним паспортом, а на літак намагалися сісти за іншим. Проте таких порушників виявляли одразу.

Окрема категорія осіб, яким можуть обмежити в'їзд — громадяни Російської Федерації. Наприклад, якщо виявиться, що особа відвідувала АР Крим після його окупації Росією у невстановленому порядку — літаком або водним шляхом. Або якщо людина, яка намагається перетнути державний кордон України, раніше публічно і відкрито висловлювала підтримку російської агресії на Донбасі чи виправдовувала анексію Криму.

Одного разу громадянин Нігерії намагався перебігти через пункт паспортного контролю

Траплялися прикордонникам і справді дивні випадки. Одного разу громадянин Нігерії намагався перебігти через пункт паспортного контролю, бо мав проблеми із документами. Інший пасажир, 51-річний українець, що прилетів з міста Дубай, намагався пронести на собі 26 телефонів Iphone 11 загальною вартістю близько 30 тис доларів. Бувало також, коли пасажири намагалися провезти у багажі рідкісних птахів.

«Аби тварина полетіла, у неї повинен бути аналіз крові на антитіла до вірусу сказу, ветеринарний паспорт з відмітками про вакцинацію, мікрочіп та заключення лікаря про відсутність хвороб. Це — базові правила, проте залежно від країни вони можуть доповнюватися іншими вимогами», — розповідає інспектор ветеринарної медицини Володимир Чикунов. З ним спілкуємось у його кабінеті в терміналі. Одна зі стін кабінету завішана кольоровими фотографіями котів та щенят.

За словами ветінспектора, пасажири з тваринами трапляються у Борисполі щодня, у середньому, 10−15 людей кожен день. Зазвичай, це коти і собаки. Гризунів, плазунів та інших тварин зараз із собою в подорож не беруть. У салоні дозволено перевозити домашніх тварин вагою не більше 8 кг. Більш габаритні улюбленці, наприклад, великі собаки, подорожують в багажному відділенні. Інші тварини, як-от, приміром, свійські, чи птахи, перевозяться, зазвичай через вантажний термінал.

Одна з новинок терміналу D — капсульний готель, перший і поки що єдиний в Україні готель такого плану, який відкрили влітку 2019 року. Він розташований на другому поверсі, має 40 одномісних та 16 двомісних номерів-капсул, які можна зняти погодинно. У капсулі — лише ортопедичний матрац, постільна білизна та плед, розетка на стіні. Замість дверей — ролет, опустивши який, можете усамітнитися. На території готелю працює вай-фай, є душ і туалет.

«Нещодавно поляки цілою групою тут зупинялися, у них був трансфер, тривалий переліт. То вони дуже раділи, що нарешті виспалися між рейсами», — коментує нашу зйомку жінка років 50 на вигляд, тутешня прибиральниця.

Година у готелі коштує 150 грн для одиночної капсули і 250 грн для подвійної, якщо ж хочете орендувати капсулу на тривалий час, від 13 годин до доби, це обійдеться у 1240 грн та 1860 грн відповідно.

Найбільше відвідувачів тут, зазвичай, ближче до вечора, каже Анастасія, адміністраторка готелю. Є і певна сезонність: наприклад, восени готель був вщерть наповнений хасидами, які в цей період щороку прилітають до України, аби здійснити паломництво на могилу Цадика Рахмана в Умані.

Як лiтаки готують до польоту

Коли ви вдало проходите всі контролі — потрапляєте до міжнародної зони. Саме там розташовані магазини безмитної торгівлі Duty Free, а також безпосередньо виходи до гейтів, з яких ви маєте потрапити на борт літака.

Boeing 767 обслуговують за дві години, Boeing-777 — дві з половиною години

Як саме ви це зробите, залежить від авіакомпанії, якою вирішили подорожувати. Найбільш зручний і швидкий спосіб — зайти до літака через «рукав». Деякі перевізники пропонують своїм пасажирам автобуси, які доставлять до місця стоянки літака за пару хвилин. Бюджетні компанії, або лоукости, зазвичай не пропонують ні того, ні іншого. До літака доведеться йти пішки, тягнучи за собою ручну поклажу.

Перед тим, як літак вирушить у свій черговий рейс, його мають обслужити належним чином. Кожна авіакомпанія також робить це по-різному: в лоукостах прибирати можуть самі бортпровідники, у дорожчих компаніях — спеціально найманий персонал, клінінгова компанія.

Проте найчастіше силами бортпровідників прибирання робиться у транзитних аеропортах. У базовому аеропорту, прибирання літаків все ж таки намагаються делегувати професіоналам, говорить Віталій Ракуленко, керівник групи контролю наземного оперативного обслуговування центру оперативного управління виробництва МАУ. Ця авіакомпанія, власне, базується в аеропорту Бориспіль.

За спиною нашого співрозмовника — Boeing 737, який за півтори години злетить до Берліна. А поки його готують до польоту: підключають до наземного живлення, прибирають в салоні, перевіряють наявність та справність аварійного обладнання.

Літаки такого типу, каже Ракуленко, зазвичай обслуговують за 55 хвилин. Boeing-767 — за дві години, Boeing-777 — дві з половиною години. Влітку 55-хвилинний проміжок часу може бути серйозним викликом для служб, каже він, адже в цей період більша інтенсивність рейсів. Взимку ж рейси вилітають рідше.

«Часом буває, що пасажири залишають пошкодження в салоні — тут дається в знаки обмежений простір. Найбільше страждають столики, підруків'я на кріслах тощо. Всі ці елементи витримують великі навантаження, бо через них проходять мінімум по 180 пасажирів на кожному рейсі», — розповідає Ракуленко.

Можна очищати літак також сумішшю води з моногліколем у різних пропорціях, в залежності від того, наскільки сильне обмерзання літака

Якщо на борту помітили технічну несправність, екіпаж зв’язується з наземними службами. По прильоту спеціалісти зустрічають рейс та лагодять все необхідне.

На території аеропорту Бориспіль є також кілька стоянок для спецтехніки, яка обслуговує і злітно-посадкові смуги, й літаки. Це трактори, снігоочисні машини, тягачі, спеціальні авто, які поставляють до літаків питну воду, також — техніка, що використовується для очистки туалетів на борту та багато іншого.

У зимовий період літаки мають обробляти від снігу та льоду спеціальним розчином, адже обмерзання дуже занижує можливості літака та погіршує політ. Для цього в Борисполі є автомобілі Елефант [Слон] — спецобладнання вироблене в Данії, проте вантажівка, на якій це обладнання розміщене — шведське, тобто, вантажівка марки Volvo. Елефант у складеному вигляді зовні трохи схожий на машини, які використовують комунальники для заміни білбордів на міських вулицях. Проте замість платформи тут — ще одна кабіна, в яку має пересісти водій. Машина нагадує конструктор.

Заправляється як водою, так і спеціальною рідиною для очищення — моногліколем [антифриз]. Можна очищати літак також сумішшю води з моногліколем у різних пропорціях, в залежності від того, наскільки сильне обмерзання літака. Для обслуговування одного літака можуть задіяти одночасно кілька Елефантів.

Справжня гордість аеропорту Бориспіль — у розпорядженні місцевої пожежно-рятувальної частини. Це Пантера, вона ж Rosenbauer Panther 5, унікальне пожежне авто, єдине на всю Україну. За 30 секунд ця машина може розігнатися до 80 км/год, максимальна її швидкість — 120 км/год. Важить Пантера 38 тонн, потужність дизельного двигуна — 700 кінських сил.

Зовні з обох боків кабіни Пантера має великі круглі кнопки — для швидкого старту. Тобто, її не треба довго заводити: натиснув — і вона уже готова до роботи. Проте рятувальники кажуть: на щастя, Пантера ще жодного разу не знадобилася у робочих умовах. Користувалися нею поки що лише під час тренувань.

Як працює багажне відділення

Перше, що ви робите, коли прибули до пункту призначення — прямуєте до стрічки, щоб забрати свій багаж. Відбиті коліщата, розірвана блискавка, зникнення особистих речей з валізи або, навіть, і неприбуття багажу взагалі — ці проблеми знайомі багатьом пасажирам.

«Якщо з вашого зареєстрованого багажу зникли речі, детективи аеропорту Бориспіль відразу розпочинають їх пошук. Спершу вони прослідковують весь шлях обслуговування, який проходить багаж», — розповідає Марина Фастовець, керівниця відділу з питань запобігання та виявлення корупції аеропорту Бориспіль. Вона також очолює групу детективів, до обов’язків яких входить пошук зниклих речей.

«Трапляється чимало випадків, коли сторонні люди отримують доступ до вашого багажу, але це відбувається уже за межами аеропорту Бориспіль, — говорить Фастовець. — З'ясовуємо це, коли спеціалісти переглядають записи з камер відеоспостереження у зонах обслуговування багажу».

У 2019-му зафіксували 17 випадків, коли недобросовісні працівники копирсалися в чужому багажі

У такому випадку пошуками займається вже аеропорт-сполучник. У 2019 році в Борисполі зафіксували 17 випадків, коли недобросовісні працівники копирсалися в чужому багажі. Співрозмовниця запевняє: усіх фігурантів цих справ звільнили, а матеріали передали правоохоронцям. За деякими справами є вироки суду і, як наслідок, кримінальна відповідальність за крадіжку. Проте не всі випадки в суді дійсно вдається довести.

У самому ж аеропорту таким працівникам одразу блокують перепустки — цих осіб більше не рекомендуватимуть на роботу в інші місця, де є доступ до матеріальних цінностей.

«Аби уникнути подібних випадків, радимо пасажирам не перевозити у багажі грошові кошти, коштовності та інші цінні речі, також — продукцію Duty Free. Ці речі зникають з багажу найчастіше», — додає Фастовець.

За її словами, пасажири звертаються до детективів, навіть якщо всі речі на місці, проте розкидані хаотично — це може свідчити про втручання сторонніх осіб. Такі випадки також перевіряються у обов’язковому порядку.

Якщо інцидент трапився з вами, повідомте детективам аеропорту наступну інформацію, це допоможе під час перевірки: фотографія багажу або його детальний опис, а також фотографія бирки, яку зазвичай клеять на посадковий талон під час реєстрації — вона містить штрих-код та номер, що продубльовані на бирці, закріпленій на валізі. На четвертий день після звернення детективи надають попередню інформацію стосовно результатів пошуку зниклих речей, на двадцять перший — остаточні результати перевірки. На час розслідування викрадені речі вважаються речовими доказами.

У 98 випадках зі 100 багаж знаходять та успішно повертають власникам

Щоб з’ясувати, який шлях долає валіза після того, як пасажир реєструє її та ставить на рухому стрічку, ми реєструємо власний багаж. Кріпимо на нього маленьку камеру. Наш рюкзак оформляють на ім'я вигаданого пасажира, а точніше, пасажирки, на так само вигаданий рейс до Риму. Працівники аеропорту пояснюють: мають зробити так, аби наші речі випадково не потрапили до справжнього багажу та не полетіли у невідомому напрямку.

Потрапляючи на стрічку, валіза може пройти п’ять рівнів догляду на безпеку, поки врешті не опиниться у багажному відділенні. Там багаж сортується відповідно до рейсу, на якому має летіти.

Система сама розуміє яку валізу і куди саме треба відправити — у цьому допомагають бирки зі штрих-кодами. Отже, валіза скочується з загальної рухомої стрічки донизу, під табло з номером рейсу та часом вильоту. Далі багаж комплектують та відвозять до літака співробітники хендлінгових компаній. Вони займаються безпосередньо наземним обслуговуванням авіарейсів. Хендлери відповідають і за перевезення тварин у багажі, якщо такі є.

«Якщо ви прилетіли, а ваш багаж — ні, ви маєте повідомити про це службу розшуку багажу. Відповідні відділи є у кожному аеропорту, зазвичай, у залі прильоту. Там маєте заповнити спеціальну форму та очікувати», — каже Фастовець.

Зазвичай, у 98 випадках зі 100 багаж знаходять та успішно повертають власникам. Губиться багаж через насичений трафік на летовищах, пошкоджені бирки, іноді впливає і людський фактор. У разі, якщо багаж не вдалося повернути, авіакомпанія зобов’язана виплатити компенсацію. Є в Борисполі й окрема кімната для незапитаного багажу — такого, за яким не прийшов власник або який помилково засланий іншим аеропортом. Такі випадки трапляються, хоч і рідко.

Марина Фастовець розповідає: є інциденти дворічної давнини, коли працівники аеропорту намагалися здійснити доступ до вмісту таких незапитаних валіз або ж поцупити навіть багаж повністю. Тих співробітників звільнили, а охорону камери незапитаного багажу посилили.

«Незапитаний багаж оформлюють за певною процедурою. Спочатку така валіза просвічується за допомогою рентген-апарату на наявність заборонених речей. Якщо у валізі є продукти харчування, які не можна зберігати через швидке псування, такий багаж комісійно відкривають. Продукти харчування вилучають і утилізують, оформлюючи відповідні документи», — зазначає співрозмовниця.

Незапитаний багаж зберігається у зоні митного контролю півроку. Якщо власник не дав про себе знати за цей час, багаж підлягає утилізації — цим також займається митна служба.

Усередині диспетчерської вишки

Працюють в Борисполі й люди, які спостерігають за життям аеропорту згори. Це — диспетчери, місце роботи яких — на висоті 36 м. З диспетчерської вишки все летовище — ніби на долоні. На самій вишці майорить український прапор.

За роботу вишки відповідає Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Диспетчери працюють позмінно. Тут же мають кімнату для відпочинку. На робочих місцях сидять, взуті в м’які домашні капці. Кожен — за окремим монітором. Зміна, на яку потрапили ми, повністю складається з чоловіків. Дві їхні колеги-жінки зараз у декреті.

Кожен диспетчер тут має свою зону відповідальності: хтось скеровує літаки на посадку, хтось — на зліт, інший відповідає за рух літаків на злітно-посадкових смугах. Відповідно до міжнародних протоколів диспетчери спілкуються по радіозв'язку тільки англійською.

«Минулого року в обидва двигуни літака [нідерландської авіакомпанії] KLM одразу після зльоту потрапили птахи. Пілот одразу звітував диспетчерам та повідомив, що йому потрібен час, аби вирішити, як діяти. На деякий час ми були змушені призупинити прийом та виліт повітряних суден. По голосу пілота чули, що він дуже схвильований, адже в літака відмовив один двигун. Тоді пілот зробив коло, облетів аеродром та повернувся до Борисполя», — згадує Олексій Сопілка, авіадиспетчер-інструктор Украероруху.

Наразі пропускна здатність аеропорту — 56 літаків на годину, це і ті, що відлітають, й ті, які сідають в Борисполі

У таких випадках літаки, які прибувають, приймають на іншу смугу. Тих, хто навпаки має вилетіти, або теж переорієнтовують на другу злітно-посадкову смугу, або просять зачекати. Одну зі смуг обов’язково залишають вільною, аби у разі потреби літак, який терпить лихо, міг здійснити аварійну посадку і це жодним чином не нашкодило іншим.

Наразі пропускна здатність аеропорту — 56 літаків на годину, це і ті, що відлітають, й ті, які сідають в Борисполі, розказує Сопілка. В ідеальних умовах ця цифра могла би бути вдвічі більшою: якщо надворі стоятиме хороша погода, а інтервали між рейсами зменшать до можливого мінімуму, могло би бути 90 літаків на годину, проте це — не дуже безпечно. До такої цифри дійшли під час роботи на спеціальних тренажерах, які максимально імітують робоче місце диспетчера та використовуються у навчальних цілях.

Аби убезпечити літаки від подібних інцидентів з птахами в двигунах, на території летовища встановлені два типи систем, які відлякують пернатих. Газові — їх шість — імітують звук пострілу з мисливської рушниці. Вони розташовані у місцях перельоту та найбільшого скупчення птахів, що визначають тутешні орнітологи.

Другий тип систем — біоакустичні, їх три. Ця система відтворює голоси птахів, які втрапили у небезпеку, всього — вісім різних зразків. Це крики чайки, канюка, голубів, ворон, шпаків та інших пернатих. Система працює в автоматичному режимі, інтервал сигналів змінюють в залежності від пори року, доби тощо.

Загалом, у 2019-му зафіксували три випадки, коли птахи зіткнулися з літаком. Проте на роботу літака тоді це не вплинуло, каже Олександр Шкулета, керівник групи з орнітологічного забезпечення польотів.

Цікаво, що біоакустичні системи замовляли в Америці. Голоси птахів уже були записані в них — йшли у комплекті. Тобто, українських пташок відлякують голоси американських пернатих. Та Шкулета про всяк випадок іронічно уточнює: «Крик небезпеки — інтернаціональний».

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X