Епідемія, яка не полишає світ. Чотири запитання міністру охорони здоров’я про ВІЛ/СНІД в Україні

1 грудня 2021, 08:45
1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом (Фото:Anna Shvets via Pexels)

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом (Фото:Anna Shvets via Pexels)

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Минулого року ця хвороба забрала життя близько трьох тисяч українців, а ще 10 років тому від синдрому набутого імунодефіциту щороку гинули 14 тисяч українців.

Журналістка НВ Ірина Крикуненко поставила чотири запитання міністру охорони здоров’я Віктору Ляшку про поточну ситуацію з ВІЛ/СНІД та те, як країна планує боротися з небезпечною епідемією у найближчи роки.

Відео дня

Віктор Ляшко

міністр охорони здоровʼя України

— Чи є позитивна динаміка у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІД в Україні за останні пʼять-десять років? Чи знижуються темпи смертності за останні роки?

— На шляху до інтеграції зі світовою та європейською спільнотами ключовим пріоритетом державної політики у сфері охорони здоров’я та соціального розвитку є протидія захворюванням, які спричиняють найбільший негативний соціально-демографічний та економічний вплив, зокрема ВІЛ/СНІДу.

За останні 10 років ми досягли певних успіхів завдяки послідовній політиці у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІД та дотриманню Україною взятих міжнародних зобов’язань щодо ліквідації хвороби до 2030 року. Про ознаки стабілізації епідемії в Україні зокрема зазначає у своєму звіті Європейське регіональне бюро ВООЗ.

За оцінками, 260 тисяч наших громадян інфіковані ВІЛ та, на жаль, від початку епідемії близько 54 тисяч померли від СНІДу. Але все ж ми загальмували епідемію. Якщо у 2000 році інфікувались ВІЛ 30 тисяч людей, то минулого року їх кількість була вже втричі меншою (9 тисяч). Ще десять років тому через СНІД ми втрачали до 14 тисяч людей на рік. Але СНІД як вирок почав відступати. Минулого року кількість померлих була в рази меншою — близько 3 тисяч.

Від початку епідемії мішенню ВІЛ була молодь 15−24 років. На початку 2000-х щороку інфікувались ВІЛ близько 10 тисяч людей юного віку, що становило серйозну проблему для суспільства. І лише завдяки комплексним заходам профілактики ми досягли сталого зменшення кількості таких випадків — близько 600 за минулий рік.

Успішне впровадження заходів з профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини забезпечило суттєвий прогрес у досягненні цілі щодо ліквідації випадків ВІЛ серед дітей. Система профілактики як складова програм репродуктивного здоров’я населення була інтегрована в службу медичної допомоги матерям і дітям. Цільовий програмний підхід до надання послуг вагітним жінкам та народжених ними дітей дозволив звести ризик інфікування дітей до мінімуму. За останні 10 років ми запобігли інфікуванню понад 12 тисяч дітей.

Системно знизити захворюваність та смертність у зв’язку з ВІЛ вдалось через реалізацію масштабних профілактичних програм серед ключових груп населення, створення умов для вільного доступу населення до тестування на ВІЛ та, що найголовніше, забезпеченню доступу до антиретровірусної терапії усім, хто її потребує.

Для того, щоб зупинити епідемію СНІДу, потрібно зробити ще дуже багато, але одне завдання має першорядну важливість. Не можна зупинити епідемію, не надавши відповідного лікування всім, хто його потребує. Ми суттєво скоротили прогалину у кількості людей, які знають свій ВІЛ-статус. Щороку близько 2,5 млн людей тестуються на ВІЛ-інфекцію, і на сьогодні ми маємо вже 69% діагностованих випадків. Хоча це непоганий результат, проте, навіть в умовах пандемії COVID-19, ми маємо досягти амбітної цілі - 95% людей, які живуть з ВІЛ, мають знати свій статус.

Ми активно втілювали в життя стратегію децентралізації ВІЛ-послуг, що максимально спростити доступ ЛЖВ до антиретровірусної терапії. За 10 років ми в чотири рази збільшили кількість сайтів АРТ (115 у 2010, 439 на кінець 2020 року), а кількість людей, які отримують АРТ, зросла з 20 до майже 150 тисяч (дані враховують непідконтрольні уряду території). Це 83% від людей, хто знає свій статус. Причому, у 95% тих, хто отримує АРТ, лікування є ефективним — більшість з них досягли невизначального рівня вірусного навантаження.

Проте не можна говорити тільки про успіхи. Епідемія ВІЛ-інфекції ще залишається однією з важливих проблем громадської охорони здоров’я.

— Яка в Україні ситуація щодо фінансування боротьби зі СНІДом та супроводу ВІЛ-позитивних громадян у 2021 році?

— Протягом 2021 року триває реалізація Плану забезпечення послуг з профілактики ВІЛ та догляду і підтримки у зв’язку з ВІЛ — План переходу 20−50−80. Він зосереджений на впровадженні фінансування послуг з профілактики ВІЛ та догляду і підтримки ЛЖВ за бюджетні кошти та направлений на посилення спроможності держави ефективно впроваджувати пріоритетні заходи для подолання епідемій туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Процес переходу на державне фінансування послуг, пов’язаних з ВІЛ, стартував у 2019 році згідно з постановою Кабінету міністрів України та продовжувався впродовж 2020−2021 років.

Цьогоріч було завершено процес закупівлі послуг у всіх регіонах України. За результатом проведених процедур було підписано 92 договори про закупівлю послуги у сфері охорони здоров’я.

Для поліпшення впровадження Плану переходу 20−50−80 та з метою забезпечення каскаду послуг з ВІЛ у 2021 році було розроблено алгоритм переадресації клієнтів з позитивним результатом тестування на ВІЛ, виявлених в програмі профілактики (фінансується за кошти державного бюджету), до проєкту кейс-менеджменту (фінансується в межах гранту Глобального фонду) з метою ефективного доведення до лікування.

У 2021 році проведено низку заходів з оцінки виконання План переходу 20−50−80:

1. Розпочато процес проведення дослідження «Оцінка якості послуг з догляду та підтримки для ЛЖВ в контексті переходу від донорського до державного фінансування». Основна мета — вивчення якості та доступності профілактичних послуг з ВІЛ та послуг з догляду та підтримки для ЛЖВ. Завдання, які ставить перед собою оцінка: дізнатися та проранжувати критерії якості профілактичних послуг з ВІЛ та послуг з догляду та підтримки для ЛЖВ з точки зору задоволеності отримувачів послуг та встановити наявні бар'єри, які перешкоджають отриманню послуг.


2. Розпочато процес пошуку альтернативних підходів у фінансуванні профілактичних послуг пов’язаних з ВІЛ та послуг з догляду та підтримки, які надаються за кошти державного бюджету з метою вдосконалення моделі фінансування.


3. Розпочато процес перерахунку базових тарифів профілактичних послуг пов’язаних з ВІЛ та послуг з догляду та підтримки. Після перегляду вартості базового пакета послуг з відповідним внесенням змін в Наказ МОЗ № 1681 від 23.07.2019 буде запущено аналогічний процес для обрахунку розширеного пакета послуг.

У 2021 році в межах державної програми на фінансування закупівлі антиретровірусних препаратів закладено 419 млн 250 тис. грн, на закупівлю тест-систем для діагностики, моніторингу перебігу ВІЛ-інфекції, визначення резистентності ВІЛ — 213 млн 137 тис. грн. На фінансування закупівлі послуг з профілактики ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику закладено 135 млн 522 тис. грн, а на фінансування послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, — 71 млн 969 тис. грн.

— Наскільки великою є мережа ВІЛ/СНІД центрів по країні та за якими напрямами допомоги вони працюють?

— У 2015 році уряд України ініціював трансформаційні процеси в системі охорони здоров’я з метою покращення надання медичних послуг населенню та забезпечення нових механізмів фінансування. У 2017-му ухвалено новий закон про фінансування охорони здоров’я — Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення. Законом було визначено пакет медичних витрат під назвою Програма медичних гарантій (ПМГ), яка об'єднала переважну більшість державних витрат на охорону здоров’я. Також було створено Національну службу охорони здоров’я України (НСЗУ), яка стала виконувати роль стратегічної закупівельної організації для цієї програми.

Станом на 22 листопада 2021 року, за даними НСЗУ, укладено 376 договорів за ПМГ Діагностика, лікування та супровід осіб із вірусом імунодефіциту людини (та підозрою на ВІЛ), серед них 374 комунальних заклади та два приватної форми власності (Медичний Центр здоров’я та реабілітації 100 відсотків життя та Центр сімейної медицини Амедика (м. Одеса).

Протягом останніх років в процесі реформи охорони здоров’я відбулася реорганізація обласних центрів СНІДу, а саме:

• Центри СНІДу залишили у Донецькій, Кіровоградській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м.Київ (КМКЛ5).

• Відбулось приєднання чи реорганізація в інфекційні лікарні/центри: Вінниця, Волинь, Запоріжжя, Івано-Франківськ.

• Реорганізація в Центри соціально значущих хвороб відбулось в м.Дніпро, Одесі, Сумах, Тернополі, Чернігові, Луганську.

• Центри громадського здоров’я наразі залишились в Закарпатті, Черкасах, Київській області.

• Інші ЗОЗ в м. Житомирі, Львові, Миколаєві, Херсоні, Рівному.

Крім обласних ЗОЗ послуги із діагностики, профілактики та лікування АРТ надаються в районних ЗОЗ (Кабінети Довіра або їхні правонаступники). Продовжується розпочатий напрямок щодо децентралізації послуг, в тому числі на рівні первинної медичної допомоги.

В межах пакету медичних гарантій Діагностика, лікування та супровід осіб із вірусом імунодефіциту людини (та підозрою на ВІЛ) надаються основні види допомоги ЛЖВ: тестування на ВІЛ, взяття під медичний нагляд, надання АРТ, здійснення профілактики та лікування опортуністичних інфекцій, надання доконтактної та постконтактної профілактики, забезпечення проведення індексного тестування партнерів тощо.

Народжені з ВІЛ. Три історії молодих людей з позитивним статусом

— Які плани у МОЗ щодо цього напрямку на найближчий час?

— Подальші наші кроки визначені у Державній стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року. Отже, Україна і надалі спрямовуватиме свої зусилля на подолання епідемій ВІЛ/СНІД як глобальної загрози громадському здоров’ю та добробуту населення, зменшення рівня захворюваності та смертності шляхом створення та функціонування ефективних, інноваційних, гнучких систем надання якісних і доступних послуг з профілактики, діагностики, лікування, догляду та підтримки, що базуються на правах та потребах людини і пацієнта.

Серед планів МОЗ на найближчий період слід виділити наступні:

• Затвердження наказу про промислову експлуатацію єдиної медичної інформаційної системи соціально-значущих хвороб.

• Затвердження трирічного Плану заходів щодо реалізації Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року.

• Оновлення нормативно-правових актів у сфері ВІЛ-інфекції, затвердження Стандартів медичної допомоги при ВІЛ-інфекції.

• Затвердження Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ».

• Оновлення інструменту розрахунку потреби в антиретровірусних препаратах. Відповідний наказ про створення робочої групи з розробки Дорожньої карти розрахунку потреби видано в травні 2021 року (наказ МОЗ № 1058).

• Перегляд граничних тарифів на послуги з профілактики ВІЛ та догляду і підтримки, які надаються за кошти державного бюджету.

• Перегляд порядків надання послуг з профілактики ВІЛ, догляду і підтримки в рамках державної програми профілактичних послуг.

• Виділення бюджетних коштів у 2022 році для закупівлі роздаткових матеріалів, засобів профілактики, виробів медичного призначення, що використовуються в програмах профілактики.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X