200 тис. вбитих окупантів: це багато чи мало для Росії? П’ять неочевидних висновків
Спорядження російського військовослужбовці на захопленій українськими силами позиції під Бахмутом, 11 травня 2023 (Фото:Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS)
Станом на середу, 17 травня, втрати російської армії в Україні перевищили 200 тис. осіб за час повномасштабного вторгнення, згідно з офіційними підрахунками Генштабу ЗСУ.
Це більше, аніж Росія чи СРСР досі втрачали у будь-якій війні ХХ-ХХI століть, окрім двох світових війн.
Так, у 1940-х роках у радянсько-фінській війні загинуло до 167 тис. військових СРСР, а за десять років війни в Афганістані (1979−1989), за офіційними даними влади, загинуло близько 15 тис. радянських військовослужбовців. Хоча підрахунки західних фахівців оцінюють втрати СРСР в Афганістані у 26 тис. осіб. Під час двох чеченських війн Росія втратила понад 20 тис. своїх військових, тоді як в Україні - вже офіційно в десять разів більше, понад 200 тис.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у лютневому інтерв'ю Дмитру Комарову, яке вийшло в ефір нещодавно, зауважував, що такі втрати зупинили б будь-яку країну від ведення війни далі.
«Висновок тільки один, що найдешевше, що є цій країні [Росії], — це людське життя. Це найдешевше, що там може бути. У нас же навпаки — це найдорожче», — наголосив Залужний.
І хоча Кремль досі вважає подібні втрати прийнятними і допустимим для своєї армії, у кількох прикладах NV пояснює, наскільки масштабного удару ЗСУ все ж завдали Росії.
1. ЗСУ знищили додаткові 100 тис. окупантів вдвічі швидше, ніж перші 100 тис.
22 грудня 2022 року Генштаб ЗСУ оголосив про те, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні було вбито понад 100 тис. російських окупантів. А 17 травня 2023 року ця планка зросла до 200 тис. знищених росіян.
Це означає, що перші 100 тис. життів своїх військових російські загарбники поклали в Україні за 10 місяців великого вторгнення, тоді як наступні 100 тис. окупантів на українській землі було знищено вдвічі швидше, за п’ять неповних місяців.
Саме на цей час припали найважчі бої за Бахмут, у яких російська сторона, за даними Генштабу ЗСУ, постійно несе позахмарні втрати, що набагато перевищують втрати української сторони.
2. Втрати Росії в Україні вже перевищили її сили вторгнення у лютому 2022 року
Незадовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року США оцінювали, що до кордонів з Україною РФ стягнула близько 190 тис. військових. Такі дані озвучував зокрема представник США в ОБСЄ Марк Карпентер, ці ж цифри 18 лютого 2022 року називала американська преса. На той момент сили вторгнення Росії вдвічі перевищували ту кількість військових, яку РФ стягнула до українських кордонів під час першого етапу накопичення військ на початку 2021 року.
Тепер же дані Генштабу ЗСУ про 200 тис. знищених окупантів свідчать про те, що в Україні Росія втратила навіть більше військ, ніж спочатку зібрала для свого «блискавичного вторгнення». Згодом Кремлю довелося відшуковувати нові сили. Єдина хвиля «часткової мобілізації», офіційно проведена в Росії восени 2022 року, дала змогу залучити до лав армії близько 300 тис. мобілізованих росіян. Ще близько 17 тис. російських ув’язнених, за даними Медиазоны, могла завербувати у тюрмах РФ до початку 2023 року ПВК Вагнера. Згодом її власник Євген Пригожин втратив таку можливість, однак влада Росії продовжує зусилля з прихованої мобілізації, у тому числі шляхом вербування у в’язницях, примусу резервістів і випадкових громадян РФ до підписання контрактів тощо. Наприкінці березня 2023-го агентство Bloomberg повідомило, що Росія планує набрати ще 400 тисяч контрактників.
3. Кількість вбитих окупантів еквівалентна сумарному складу кількох армій Європи та Азії
Таку статистику візуалізувала агенція Top Lead у своєму Телеграм-каналі UA War Infographics. Зокрема у ній наведено дані чисельності армій відповідно до щорічного бюлетеня The Military Balance, який надає відомості про збройні сили 171 країни світу. Відповідно, 200 тис. вбитих росіян — це приблизний сумарний кількісний склад таких армій:
- Молдови — 5,2 тис. військовослужбовців
- Естонії - 7,2 тис.
- Чехії - 26,6 тис.
- Білорусі - 48 тис.
- Фінляндії - 19,3 тис.
- Нідерландів 33,6 тис.
- Словенії - 7 тис.
- Швеції - 14,6 тис.
- Казахстану 39 тис.
4. 200 тис. осіб — це майже 80% від кількості призовників, яких Росія залучила на службу в 2022 році
Хоча офіційно у Росії заявляють, що не залучають призовників до участі у «спеціальній військовій операції», як Кремль досі називає війну проти України, серед загиблих у ній вже є строковики. Найрезонансніший випадок — загибель щонайменше кількох російських призовників на крейсері Москва, затопленому в Чорному морі.
Загалом кількісні показники російської системи призову на строкову службу дають можливість порівняти втрати армії РФ в Україні із темпами підготовки солдатів-строковиків. Як неодноразово нагадували аналітики Інституту вивчення війни (ISW), зазвичай у Росії щорічно готують близько 260 000 нових солдатів, призови оголошують кожні пів року. У 2022 році до лав армії РФ залучили трохи менше новачків: 134,5 тис. під час осіннього призову і 120 тис. під час осіннього (загалом 254,5 тис. протягом року).
Ще наприкінці лютого 2023 року експерти ISW наголошували, що уявлення про «безмежні» людські резерви Росії значно перебільшені. Там нагадували, що протягом останніх років лави резервних кадрів у Росії вже значно порідшали — особливо у вікових групах та з досвідом, які відповідають необхідності компенсувати втрати армії РФ у бойових частинах на передовій, зауважували аналітики. Адже російські резервісти вже були задіяні у призові «на військові збори», оголошеному в РФ ще до вторгнення [в 2021 році]; у кампанії з вербування «добровольців» у середині 2022 року; і, нарешті, у частковій мобілізації в Росії у вересні 2022-го.
Тому, прогнозували аналітики, Володимиру Путіну, можливо, доведеться розглянути питання про розширення строкової служби. З 1 квітня 2023 року в Росії триває призов, який дійсно дещо перевищує звичайні показники і передбачає залучення 147 тис. призовників до 15 липня. Однак російська демографія не сприяє такому підходу, попереджали в ISW. У Росії щорічно досягають призовного віку у 18 років приблизно 800 000 юнаків. Розширення призову понад планку у 260 000 осіб щорічно передбачає ризик не лише відправити на війну молодих людей з непридатними фізичними даними, але й «висмикнути» надто багато молодих людей з російської економіки, яку Путін одночасно намагається перевести на військові рейки.
5. Тіла вбитих окупантів могли б вмостити кільцеві дороги навколо Москви і Санкт-Петербурга
Такі підрахунки провели спеціалісти Top Lead, оприлюднивши результати у Телеграм-каналі UA War Infographics. Так, якщо 87,7 тис. тіл вбитих росіян вистачило б, аби повністю викласти кільцеву дорогу навколо Санкт-Петербурга, то тілами решти 112,3 тис. знищених в Україні окупантів можна було б майже двічі вмостити Московську кільцеву автодорогу (МКАД).
