Командири перемог. NV називає 20 найвпливовіших українських військових
Щоб сформувати перелік найвпливовіших українських військовослужбовців, NV опитав низку експертів, військовослужбовців і фахівців військової справи. Фігуранти переліку розміщені не за ступенем їхнього впливу чи авторитетності, а в алфавітному порядку. Втім, NV може назвати тих українських військових, чиї прізвища експерти називали найчастіше — це головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний (7 голосів), командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський (4 голоси) та начальник ГУР генерал-майор Кирило Буданов (3 голоси).
Посада: начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України
Військове звання: генерал-майор
Вік: 37 років
За час повномасштабної війни головний розвідник країни зажив слави одного із впливових військовослужбовців, чиї прогнози мають тенденцію збуватися. Він один із небагатьох передбачив, що РФ розпочне війну за межами Донбасу й здійснить наступ на Київ, спрогнозував звільнення острова Зміїного й те, що взимку Росії не вдасться занурити Україну в темряву й холод. Також Буданов передбачає, що ЗСУ зайдуть в окупований Крим до кінця весни 2023-го, а війна закінчиться вже цього року виходом української армії на свої міжнародно визнані кордони.
«Наші прогнози базуються не на моїй чи чиїйсь особистій думці, а на сукупності інформації, яка є», — запевнив під час телемарафону розвідник № 1.
У службі розвідки Буданов служить більше 15 років і за цей час пройшов шлях від лейтенанта до генерал-майора. Після закінчення Одеського інституту Сухопутних військ він пішов служити в спецназ Головного управління розвідки Міноборони. У 2014 році брав активну участь у бойових діях проти російських загарбників на Донбасі, де отримав кілька поранень. Згодом очолював диверсійну операцію ГУР МО на території анексованого РФ півострова. Два роки був на спеціальній роботі.
За даними ЗМІ, у 2019-му російські спецслужби скоїли в Києві невдалий замах на Буданова. Припускають, що таким чином російська ФСБ намагалася помститися українському розвіднику за причетність до кримської спецоперації ГУР.
Через рік Буданов став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України і координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, та комітет з питань розвідки при президентові України.
Очільник ГУР — повний кавалер ордену За мужність, також його удостоєно державної нагороди — Хрест бойових заслуг.
Валерій Залужний
Посада: головнокомандувач Збройних сил України
Військове звання: генерал
Вік: 49 років
Від початку повномасштабної війни Валерій Залужний став справжнім національним героєм і людиною-легендою. Як головнокомандувачу ЗСУ на початку російського вторгнення йому вдалося відстояти столицю, а згодом змусити загарбників відступити з окупованих частин Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської областей та Херсону.
Військові успіхи та безпрецедентна ефективність у керуванні ЗСУ зробили українського генерала популярним не тільки на батьківщині, а й у світі: авторитетні західні видання присвячують статті, а американський журнал Time вніс Залужного до списку 100 найвпливовіших людей.
Нині військовий № 1 разом з іншими командувачами розробляє план українського контрнаступу та керує ЗСУ на Бахмутському, Авдіївському та Мар'їнському напрямках.
Та перш ніж очолити Збройні сили України, Залужний закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, Національний університет оборони ім. Івана Черняховського та Національний університет Острозька академія. За свою військову кар'єру встиг побувати командиром взводу, комбатом та начальником штабу 24-ї окремої механізованої бригади, командиром 51-ї окремої механізованої бригади. Із початком російської агресії на Донбасі в 2014-му брав участь у бойових діях та керував майже всіма українськими військовими угрупованнями, які тоді формували на Донеччині. Відтак був начальником штабу Оперативного командування Захід, начальником Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ та керував Оперативним командуванням Північ. А з 2021 року він — головнокомандувач ЗСУ.
Крім іншого, у травні минулого року Залужний став першим військовослужбовцем в історії сучасної України, який отримав державну нагороду — Хрест бойових заслуг.
Андрій Ковальчук
Посада: командувач військ Оперативного командування Південь Сухопутних військ ЗСУ
Військове звання: генерал-майор
Вік: 49 років
Генерал-майор Андрій Ковальчук був у числі тих, хто восени 2022-го командував успішним контрнаступом української армії в Миколаївській області та правобережній Херсонщині, унаслідок чого було звільнено окуповані території, зокрема Херсон. Також під час повномасштабної війни війська під командуванням Ковальчука успішно зарекомендували себе на Одещині та в Запорізькій області.
Свою професійну кар'єру майбутній командувач військ ОК Південь розпочав командиром взводу 51-ї механізованої дивізії, був начальником штабу танкового батальйону, командиром механізованого батальйону та начштабу аеромобільного полку. Брав участь у Миротворчій місії в Косово та командував вертолітним загоном у Ліберії.
З початком російської агресії на Донбасі в 2014-му він служив начштабу 80-ї окремої аеромобільної бригади, десантники якої вели бої за Лиман, Миколаївку, Слов’янськ та брали участь у деблокуванні Луганського аеропорту. Під час останньої операції Ковальчук отримав поранення. Наступні п’ять років офіцер служив першим заступником командувача десантно-штурмових військ ЗСУ, а з 2021-го очолює війська Оперативного командування Південь Сухопутних військ ЗСУ.
Серед відзнак та нагород Ковальчука — Хрест бойових заслуг і звання Герой України з врученням ордену Золота Зірка.
Анатолій Козел
Посада: командир 3-го батальйону 46-ї аеромобільної бригади
Військове звання: підполковник
Вік: 43 роки
Підполковник Анатолій Козел, з позивним Купол, тривалий час був заступником командира 2-го десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. Від початку російського вторгнення на Донбасі в 2014 році брав активну участь у боях у найгарячіших ділянках фронту, зокрема біля Слов’янська, Пісків, а також був серед «кіборгів», які тримали оборону Донецького аеропорту.
У той час став відомий тим, що умів прокладати безпечні маршрути через найнебезпечнінші ділянки й провів без людських втрат майже дві сотні конвоїв, деякі з них через тил противника.
Із початком великої війни створив і очолив 3-й батальйон 46-ї аеромобільної бригади, який ефективно проявив себе в боях з ворогом, зокрема за Соледар.
У березні 2023-го Козел дав резонансне інтерв'ю авторитетному американському виданню The Washington Post, в якому розкритикував якість підготовки українських новобранців та поскаржився на високі втрати на фронті. Після цього між ним та командуванням Десантно-штурмових військ ЗСУ виник конфлікт. Представники командування ДШВ заявили, що Козел не мав дозволу на спілкування з медіа. У результаті, за даними ЗМІ, після резонансних заяв комбата командувач ДШВ Максим Миргородський перевів його на нижчу посаду — заступником командира батальйону навчального центру. У відповідь на це Козел написав рапорт на звільнення та заявив про готовність служити в інших військах і продовжувати воювати.
Підполковника Козела нагороджено орденом Богдана Хмельницького III та II ступенів.
Дмитро Красильников
Посада: командувач військ Оперативного командування Північ Сухопутних військ ЗСУ
Військове звання: бригадний генерал
Вік: 44 роки
Від перших днів великої війни тоді ще командир оперативно-тактичного угруповання Північ бригадний генерал Дмитро Красильников забезпечував оборону та відбивав безперервні штурми російських загарбників на Харківському напрямку. Завдяки ефективним діям його підрозділів вдалося не допустити наступу ворога на Харків з території окупованої Луганщини.
Свою кар'єру військового Красильников розпочав у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. А з початком бойових дій на Донбасі очолив новостворений 34-й батальйон територіальної оборони Кіровоградської області, який брав участь у звільненні Торецька від російських окупантів. Згодом очолив 57-му окрему мотопіхотну бригаду імені кошового отамана Костя Гордієнка, що була сформована на базі 34-го батальйону та брала участь у Дебальцевській операції.
Із березня 2023 року Красильников очолює Оперативне командування Північ Сухопутних військ ЗСУ, територія відповідальності якого охоплює Житомирську, Київську, Полтавську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.
Минулого року бригадний генерал за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав найвищу державну нагороду — звання Герой України з врученням ордену Золота Зірка.
Олексій Майстренко
Посада: командир 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи
Військове звання: полковник
Вік: н/д
Від початку повномасштабного російського вторгнення 54-а окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи під командуванням полковника Олексія Майстренка бере участь у відбитті ворожих атак на найгарячіших ділянках фронту на східному напрямку.
Так, Майстренко спланував і керував діями бригади під час вересневої деокупації Спірного на Донеччині та Білогорівки на Луганщині. Відтоді 54 ОМБр за три місяці відбила ще близько півсотні штурмових атак російських окупантів на оборонні рубежі бригади.
Нині бойовий полковник продовжує командувати 54 ОМБр, яка офіційно дислокується в Бахмуті й бере безпосередню участь у обороні цього міста від загарбників.
Наприкінці минулого року Майстренко отримав найвищу державну нагороду — звання Герой України з врученням ордену Золота зірка. Також комбриг — повний кавалер ордену Богдана Хмельницького.
Валерій Маркус
Посада: головний майстер-сержант 47-ї окремої механізованої бригади Маґура
Військове звання: головний майстер-сержант
Вік: 29 років
Свою військову кар'єру Валерій Маркус розпочав у 18 років, добровільно написавши заяву до військкомату, що бажає служити в десантно-штурмових військах. За два місяці він уже був військовослужбовцем 25-ї окремої повітряно-десантної бригади. У 2014 році брав участь у бойових діях проти російських загарбників на Донбасі, зокрема у боях за Краматорськ, Слов’янськ та Дебальцеве. У цей же час захопився відеоблогерством і став публікувати в соцмережах ролики з фронту. Через отримане в 2016 році поранення змушений був звільнитися з лав ЗСУ.
У цивільному житті Маркус заявив про себе як успішний письменник. У 2018-му він, зареєструвавшись як приватний підприємець, самостійно опублікував свій дебютний роман Сліди на дорозі, частина подій якого розгортаються в охопленому війною Донбасі. Книга одразу стала бестселером. Згодом ветеран війни на Донбасі захопився пішими подорожами й здолав тисячі кілометрів, мандруючи Францією, Іспанією та скандинавськими країнами.
Після широкомасштабного російського вторгнення Маркус, попри медичні обмеження, повернувся до лав ЗСУ. Спершу служив у розвідці, а згодом перейшов до новоствореного 47-го окремого штурмового полку, що за пів року розширився до розміру бригади.
Крім того, головний майстер-сержант став засновником благодійного фонду Markus Foundation, що займається матеріальним забезпеченням, розвитком та підтримкою бригади, яка нині бере участь у бойових діях на гарячих ділянках фронту. Також Маркус продовжує відеоблогерство, публікуючи в соцмережах кадри з передової й освітні лекції для військових.
Максим Миргородський
Посада: командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України
Військове звання: генерал-майор
Вік: 43 роки
Нині Десантно-штурмові війська ЗСУ під командуванням Максима Миргородського беруть активну участь у боях із російськими загарбниками на Луганщині та Донеччині, зокрема на Бахмутському та Авдіївському напрямках.
Втім, у березні 2023 року командування ДШВ ЗСУ опинилося в центрі скандалу після того, як комбат 46-ї окремої аеромобільної бригади Анатолій Козел (Купол) в інтерв'ю виданню The Washington Post поскаржився на низьку якість підготовки мобілізованих та великі втрати. Після цього Миргородський офіційно заявив, що мобілізованих до лав Десантно-штурмових військ не відправляють без відповідної підготовки до району виконання завдань. А пресслужба ДШВ повідомила, що озвучені в резонансному інтерв'ю втрати суттєво завищені й така інформація має статус обмеженого доступу.
Та перш ніж у 2021 році очолити десантно-штурмові війська ЗСУ, Миргородський пройшов війну на Донбасі, брав участь у боях за Слов’янськ, Дебальцеве та в обороні Донецького аеропорту. А в 2015 році став першим із учасників АТО повним кавалером ордену Богдана Хмельницького. Крім того, у різний час служив командиром 79-ї окремої аеромобільної бригади та 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Олег Мікац
Посада: командувач Оперативного командування Схід Сухопутних військ ЗСУ
Військове звання: генерал-майор
Вік: 47 років
В зоні відповідальності Олега Мікаца на посаді командувача Оперативного командування Схід Сухопутних військ ЗСУ — Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Луганська та Донецька області. В останній нині йдуть важкі бої, де ворог намагається за допомогою так званих м’ясних штурмів будь-що захопити Бахмут, оточити Авдіївку або Мар'їнку. Втім, сили оборони України кілька місяців героїчно утримують ці міста.
Олег Мікац вважається першим в історії України генералом, який не зазнав впливу радянської військової освіти й ніколи не служив у лавах армії СРСР. На початку своєї кар'єри він командував взводом, а потім ротою 30-ї гвардійської танкової дивізії, був перекладачем у складі українського миротворчого контингенту в Іраку.
Після цього став заступником начальника 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ та командиром 93-ї окремої механізованої бригади. Остання під командуванням Мікаца в 2014-му воювала проти російських загарбників у зоні АТО.
Згодом Мікац очолив 169-й навчальний центр Десна, обіймав керівні посади в командуванні військ оперативного командування Захід та оперативно-тактичному угрупованні Північ. Із 2021-го він — командувач оперативного командування Схід Сухопутних військ ЗСУ.
Серед нагород — орден Богдана Хмельницького III ступеня.
Сергій Наєв
Посада: командувач Сил оборони України
Військове звання: генерал-лейтенант
Вік: 53 роки
Із початком повномасштабної війни Сергій Наєв командує Силами оборони України, до яких входять оперативні угруповання силових структур і добровольчих формувань, що беруть участь у бойових діях проти російських загарбників.
Так, під командуванням Наєва в 2022 році було сплановано й організовано успішну роботу Сил оборони на південному напрямку. А з червня минулого року він відповідає за підготовку й забезпечення оборони північних регіонів країни, зокрема Київщини. Саме через загрозу повторного російського наступу з півночі на прикордонній території під керівництвом Наєва зводяться системи інженерних загороджень та створюються кількакілометрові протитанкові мінні поля.
Свою військову кар'єру випускник Московського вищого загальновійськового командного училища Наєв розпочав командиром мотострілецького взводу у радянській групі військ в Східній Німеччині. Із 1993 року він кадровий офіцер Збройних сил України, де пройшов службу від командира механізованого взводу до начальника штабу мотострілецького полку Прикарпатського військового округу, що пізніше переформувався в Західне оперативне командування. Сім років був на керівних посадах у 13-му армійському корпусі Сухопутних військ.
Після російського вторгнення на Донбас Наєв керував сектором Б під час боїв за Донецький аеропорт. Згодом обіймав керівні посади в командуванні військ оперативного командування Південь, Схід та в Генштабі. Був командувачем Об'єднаних сил ЗСУ.
Серед нагород Наєва найвища державна нагорода — звання Герой України та орден Золота Зірка, що вручається за здійснення визначного геройського вчинку.
Олексій Неїжпапа
Посада: командувач Військово-морських сил Збройних сил України
Військове звання: віцеадмірал
Вік: 47 років
Як запевняє віцеамдірал Військово-морських сил Олексій Неїжпапа, коли розпочалася велика війна, ворожі морські сили та засоби перевищували українські в 12 разів. За рік це співвідношення зменшилося втричі. Досягти таких успіхів вдалося завдяки ефективним діям берегових ракетних військ, що були створені ВМС уже під час широкомасштабної агресії, і надходженню на озброєння західного протикорабельного ракетного комплексу Harpoon та вітчизняного берегового ракетного комплексу Нептун. Саме дві протикорабельні ракети останнього в квітні 2022 року потопили флагман Чорноморського флоту РФ — ракетний крейсер Москва. Перше в світовій історії потоплення ракетного крейсера стало знаковою подією у російсько-українській війні та зірвало плани загарбника висадити морський десант на Чорноморське узбережжя материкової України. Таким чином, близько 25 тис. км кв. Акваторії Чорного моря стали для російських кораблів сірою зоною, в яку не заходять, побоюючись знищення.
Нині у ВМС під командуванням Неїжпапи створено підрозділ морських безпілотників, який поки що нарощує свій бойовий потенціал.
Свою кар'єру військового уродженець Севастополя Неїжпапа розпочинав на кораблях ВМС ЗСУ, де пройшов шлях від командира батареї фрегата до командира бригади надводних кораблів. Був заступником командувача Військово-морських сил ЗСУ з бойової підготовки. Неодноразово керував українсько-американськими навчаннями Sea Breeze від української сторони. Учасник антитерористичної операції на Донбасі. Із 2020-го Неїжпапа — командувач Військово-морських сил ЗСУ.
Торік отримав звання віцеадмірала та орден Богдана Хмельницького III ступеня.
Микола Олещук
Посада: командувач Повітряних сил Збройних сил України
Військове звання: генерал-лейтенант
Вік: 50 років
Українські Повітряні сили, під командуванням Миколи Олещука, були серед тих, хто першими прийняв бій 24 лютого 2022 року проти російської армії та авіації. Попри те, що у перші дні ворог намагався знищити всю систему протиповітряної оборони й здобути панування в українському небі, завдяки ефективним діям українського командування та майстерності українських асів ці плани загарбників вдалося зірвати.
Відтоді Повітряні сили ЗСУ щодня захищають небо України від російських атак. Особливо ситуація ускладнилася після того, як ворог восени 2022-го змінив тактику й став завдавати масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі, а також використовувати іранські дрони-камікадзе, а згодом ще й хибні цілі на кшталт повітряних кульок із кутовими відбивачами. Втім, Повітряні сили намагаються ефективно протидіяти й цим загрозам, особливо після отримання західних ЗРК, як от NASAMS, IRIS-T тощо. Крім того, пілоти ПС ЗСУ здійснюють щоденні бойові вильоти на південних та східних регіонах України, завдаючи ударів по ворожим військам та техніці на окупованих територіях.
До того як очолити українські Повітряні сили, Олещук пройшов шлях від начальника розрахунку цифрових обчислювальних машин і цифрових обчислювачів відділення бойового управління радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону у складі ППО до командира зенітної ракетної бригади повітряного командування Південь. Згодом офіцер проходив службу на посадах заступника начальника штабу командування Повітряних сил ЗСУ та начальника штабу — першого заступника командувача повітряного командування Схід. Залучався до виконання завдань під час російської агресії на Донбасі. Із 2021 року командує Повітряними силами Збройних сил України.
В числі нагород — орден Богдана Хмельницького III ступеня та звання Герой України з врученням ордену Золота Зірка.
Павло Паліса
Посада: командир 93-ї окремої механізованої бригади Холодний Яр
Військове звання: полковник
Вік: н/д
Коли почалося повномасштабне російське вторгення, Павло Паліса, військовий із 20-річним стажем та бойовим досвідом, закінчував вчитися в престижному Командно-штабному коледжі армії США. Відтак бойовий полковник, а до того — випускник Львівського інституту сухопутних військ при Національному університеті Львівська політехніка та Командно-штабного інституту Національного університету оборони, перервав своє навчання, до закінчення якого залишалося три місяці, і повернувся в Україну, де сформував та очолив 5-й окремий штурмовий полк. Втім, у червні 2022-го американський коледж все ж видав диплом українцю, але заочно.
Тим часом 5-й окремий штурмовий полк під командуванням Паліси брав участь у боях у найгарячіших ділянках фронту на Донбасі. Бійці полку були задіяні в боях за Сіверськ, Майорське, Лисичанський НПЗ та Вуглегірську ТЕС.
Згодом 5-й окремий штурмовий полк разом із морською піхотою України та силами Національної гвардії було залучено до оборони на Бахмутському напрямку.
У 2023 році Паліса очолив 93-тю окрему механізовану бригаду Холодний Яр, воїни якої також тривалий час героїчно тримають оборону Бахмуту.
Олексій Резніков
Посада: міністр оборони України
Військове звання: сержант запасу
Вік: 56 років
Попри те, що Олексій Резніков не є професійним кадровим військовим, завдяки його зусиллям Україна отримує безпрецедентну в своїй історії військову допомогу від західних партнерів. Річ у тім, що він разом із міністрами оборони країн НАТО та союзників входить до так званого Рамштайну — Контактної групи з питань оборони України, яку ініціювало Міноборони США після повномасштабного російського вторгнення. У результаті цього на озброєнні української армії, крім іншого, з’явилися західні РСЗВ HIMARS, ЗРК Patriot, сучасні танки та унікальні боєприпаси.
Неприємним сюрпризом для Резнікова стали оприлюднені у січні 2023 року в ЗМІ дані щодо закупівлі українським Міноборони продуктів для Сил оборони за завищеними цінами. Після гучного скандалу, який ледь не коштував Резнікову посади, в очолюваному ним відомстві було створено Департамент з питань запобігання та виявлення корупції, внесено зміни до договорів з постачальниками, і окремо сформовано міжвідомчу робочу групу з вивчення нових підходів до закупівлі Міноборони продуктів харчування, зокрема через систему електронних закупівель.
До того як очолити українське Міноборони, професійний правник Резніков будував успішну кар'єру юриста та адвоката. Він вів низку резонансних справ, зокрема під час президентських виборів 2004 року його зусиллями були визнані недійсними результати другого туру виборів, і тоді президентом України став Віктор Ющенко. У 2005-му Резніков представляв інтереси консорціуму Інвестиційно-металургійний союз у справі про законність приватизації металургійного гіганта Криворіжсталь.
Після цього був депутатом Київради двох скликань та кілька років працював у Київській міській держадміністрації. У 2019-му Резніков став представником України в Тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі, а за рік — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Із 2021 року очолює Міністерство оборони України.
Олександр Сирський
Посада: командувач Сухопутних військ Збройних сил України
Військове звання: генерал-полковник
Вік: 57 років
Із початком російської агресії на Донбасі в 2014-му кадровий військовий Олександр Сирський очолив штаб антитерористичної операції (АТО) й був одним із командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве і Вуглегірськ. Згодом він став на чолі Об'єднаного оперативного штабу Збройних сил та керував усією Антитерористичною операцією на сході України. А з 2019-го Сирський — командувач Сухопутними військами ЗСУ.
Після повномасштабного російського вторгнення генерал-полковник зарекомендував себе як ефективний командувач: він керував військами, що обороняли Київ, був одним із командирів успішного контрнаступу українських військ на Харківщині, а нині він в числі тих, хто керує обороною Бахмуту та інших міст східного напрямку.
За плечима досвідченого генерала навчання в Московському вищому загальновійськовому командному училищі, Академії Збройних сил України та Національній академії оборони України. За свою військову кар'єру командував мотострілецьким взводом та мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Національної гвардії України, був командиром полку цієї дивізії та командиром 72-ї окремої механізованої бригади. А за рік до початку російської агресії на Донбасі Сирський став першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ і відповідав за співпрацю з НАТО.
Серед найбільших нагород — Хрест бойових заслуг і найвищий ступінь державної відзнаки — звання Герой України та орден Золота Зірка.
Вадим Сухаревський
Посада: командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка
Військове звання: полковник
Вік: 38 років
Вадим Сухаревський — людина-легенда, саме його вважають тим офіцером ЗСУ, який першим у російсько-українській війні віддав команду відкрити вогонь на ураження по російським окупантам. Це сталося дев’ять років тому, у квітні 2014-го на Донбасі, коли тодішній старший лейтенант 80-ої окремої десантно-штурмової бригади Сухаревський зі свого бронетранспортера відкрив вогонь по бойовиках російського терориста й військового злочинця Ігоря Гіркіна, які атакували бійців спецпідрозділу СБУ Альфа.
Згодом український офіцер брав участь в обороні Слов’янська та в боях у районі Луганського аеропорту. Служив командиром 503-го батальйону морської піхоти й начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
Від початку повномасштабного російського вторгнення Сухаревський командує 59-ю окремою мотопіхотною бригадою імені Якова Гандзюка. Із перших годин великої війни бійці 59-ї ОМПБр тримали удар від окупаційних військ на Миколаївському напрямку та на Херсонщині. Восени бригада під командування Сухаревського брала участь у боях на Херсонському напрямку, під час яких було звільнено правобережжя Херсонщини. Нині українські захисники із 59-ї ОМПБр беруть участь у бойових діях на донецькому напрямку.
Полковника Сухаревського нагороджено орденом За мужність III та II ступенів, орденом Богдана Хмельницького III та II ступенів та присвоєно звання Герой України з врученням ордену Золота Зірка.
Павло Федосенко
Посада: командир 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка
Військове звання: полковник
Вік: 48 років
Із перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну 92-а окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка під командування полковника Павла Федосенка брала участь в обороні Харкова та його околиць на Чугуївському напрямку.
Під час вересневого контрнаступу на Харківщині бригада Федосенка разом із іншими підрозділами ЗСУ відзначилася в боях за звільнення Балаклії та Куп’янська. Тоді ж бійці 92-ї ОМБр захопили сучасний російський танк Т-90А, що належав 27-й окремій мотострілецькій бригаді збройних сил РФ. Саме цей трофейний танк у 2023 році було передано до Абердинського випробувального центру армії США, що є провідним агентством Пентагону з випробувань уразливостей у наземному бою, стрільбі прямим наведенням та бойовій стрільбі.
Федосенко — випускник факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут. Із початком російської агресії на сході України в 2014-му воював у складі 40-го батальйону територіальної оборони Кривбас, згодом — у лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, що дислокується в Бахмуті. Учасник Іловайських подій, виконував бойові завдання поблизу Дебальцевого та брав участь у бойових діях на Світлодарській дузі.
Із 2020 року Федосенко — командир 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
В числі нагород комбрига — орден Богдана Хмельницького III та II ступенів, а також найвища державна відзнака — звання Герой України з врученням ордену Золота Зірка.
Микола Чумак
Посада: командир 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка
Військове звання: полковник
Вік: 39 років
Полковник Микола Чумак очолив 110-у окрему механізовану бригаду імені генерал-хорунжого Марка Безручка вже після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Відтоді підрозділи бригади під керівництвом комбрига зупинили просування російських окупантів на сході країни й утримують 42-кілометрову смугу оборони на території Донеччини. Ефективне тактичне комбінування й застосування резервів дало змогу, крім стримування військ загарбників, проводити ще й контрнаступальні заходи на східному напрямку. Нині бійці 110 ОМБр під командуванням Чумака беруть участь у бойових діях на Авдіївському напрямку.
До цього бойовий офіцер служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха, згодом — у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.
Із 2014-го Чумак бере участь у бойових діях проти російських загарбників на Донбасі. Служив начальником штабу окремого батальйону охорони, був старшим офіцером оперативного відділу та комбатом мотопіхотного батальону 72 ОМБр. Учасник боїв за Станицю Луганську та Авдіївку.
Серед нагород Чумака — орден Богдана Хмельницького III та II ступенів, а також звання Герой України з врученням ордену Золота Зірка.
Посада: начальник Генерального штабу Збройних сил України
Військове звання: генерал-лейтенант
Вік: 50 років
На посаді начальника Генерального штабу ЗСУ Сергій Шаптала визначає вимоги до сил оборони та їхні потреби в ресурсах, зокрема мобілізаційних, здійснює стратегічне планування, технічне оснащення збройних сил, а також контроль та координацію виконання завдань в оборонній сфері держави. Крім того, він входить в число тих, хто разом із Головнокомандувачем Збройних сил Валеріє Залужним та командувачем Сухопутних військ Олександром Сирським ухвалюють військові рішення, зокрема щодо дій на Бахмутському та Авдіївському напрямках.
Та перш ніж піднятися до найвищого щабля у своїй військовій кар'єрі, Шаптала служив командиром взводу, а потім командиром окремого механізованого полку. Згодом був командиром 128-ї Мукачівської гірсько-піхотної бригади, що під час гарячої фази в зоні АТО захищала низку міст, зокрема Дебальцеве. Обіймав керівні посади в командуванні військ оперативного командування Південь та Захід Сухопутних військ ЗСУ. Із 2021 року він — начальник Генштабу Збройних сил України.
Шапталу нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня та присвоєно найвищий ступінь нагороди — звання Герой України з врученням ордену Золота Зірка.
Роман Шеремет
Посада: командир 3-ї окремої танкової Залізної бригади
Військове звання: полковник
Вік: н/д
Від перших днів повномасштабної війни 3-тя окрема танкова бригада під командуванням полковника Романа Шеремета стала на захист на Київському, Ізюмському, Харківському, Слов’янському та Запорізькому напрямках. Втім, справжнє бойове хрещення танкова бригада пройшла на Харківському та Ізюмському напрямках, де на початку російського вторгнення йшли запеклі бої.
А вже у вересні 2022-го 3-тя ОТБр Шеремета брала активну участь у контрнаступальних діях та звільненні Харківщини від окупаційних військ. Так, воїни Залізної бригади у взаємодії з іншими підрозділами ЗСУ провели успішні бої за Байрак і Балаклію.
До того як очолити 3-тю танкову бригаду, полковник Роман Шеремет пройшов усі щаблі кар'єри військового: служив у армії як строковик і контрактник, закінчив школу прапорщиків у 169-у навчальному центрі Десна, а згодом — Військовий інститут танкових військ імені Верховної Ради України Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут.
Відтак служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді, у складі якої з 2014-го брав участь у бойових діях на Донбасі. Так, 1 ОТБр була задіяна в боях за Піски й Дебальцеве, а також при обороні Луганського й Донецького аеропортів.
Від 2021 року Шеремет — командир 3-ї окремої танкової бригади. Торік бойовий полковник став повним кавалером ордену Богдана Хмельницького.
Експертна рада
Щоб сформувати перелік найвпливовіших військових, NV поцікавився думкою авторитетних експертів
Тарас Березовець, офіцер Першої окремої бригади спецпризначення імені Івана Богуна Сухопутних військ ЗСУ
Михайло Жирохов, військовий експерт, дослідник історії авіації
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив
Всеволод Кожемяко, командир добровольчого підрозділу Хартія, засновник групи компаній Агротрейд та благодійного фонду Україна ХХІ
Юрій Мацарський, журналіст, солдат ЗСУ
Анатолій Октисюк, співзасновник і політичний аналітик центру Дім демократії
Леонід Остальцев, командир роти Софія, батальйону ТОР патрульної поліції України, власник VeteranoPizza, засновник VeteranoGroup
Володимир Фесенко, політолог, директор Центру політичних досліджень Пента
Єгор Фірсов, боєць ЗСУ, тактичний медик
