Дискусії про виборчі системи закінчуються на моменті голосування – Дмитро Сіманський, член Політради УКРОПу

0 коментувати
Дискусії про виборчі системи закінчуються на моменті голосування – Дмитро Сіманський, член Політради УКРОПу
Про ставлення українців до політики та про те, чому влада неохоча до проведення виборчої реформи, розповідає Дмитро Сіманський, Член Політради партії Українське об’єднання патріотів УКРОП

Українці ставляться до політики як до чогось сакрального. З іншого боку, ця сакральність химерним чином поєднується з уявленням про те, що політика – це брудна справа, а політики – це люди, які зловживають, і їм довіряти не можна. Прийнято вважати, що політики можуть усе, але вони злі, злодійкуваті. Це створює поганий ґрунт для розвитку відкритої політики в Україні.

Я зазнав серйозних репутаційних втрат, коли пішов у політику. Це неминуче відбувається з кожним неофітом, який приходить туди з журналістики, громадської активності чи бізнесу.
Ми живемо в глибоко травматизованому суспільстві, яке не має політичної традиції і живе в архаїчній системі. Не треба далеко йти: якщо ми спитаємо в пересічної людини на вулиці Києва, чи бачить вона зв’язок між діяльністю свого депутата місцевої ради чи нардепа-мажоритарника з її конкретним життям, ця людина розпачливо скаже, що ніколи про це не думала. Як максимум, люди готові звернутися до депутата по матеріальну допомогу, гроші на дитячий садок чи попросити заасфальтувати вулицю. Це та межа, за яку більшість наших громадян не виходить.
За 2,5 роки після революції влада мало що змінила, хоча ми за цей час пройшли 5 виборчих процесів. Так, є досягнення в частині трансформації виборчого законодавства, законодавства про політичні партії, норм для зменшення рівня політичної корупції. Але це досягнення не влади, а громадянського суспільства, експертів, активістів та окремих політиків.
Є така річ – політична воля. Якщо влада  запроваджує систему прозорих закупівель або не хоче купувати газ з Росії, ми це бачимо. Але так само ми бачимо, що два роки Президент не хоче змінювати склад ЦВК, а правоохоронні органи не приймають до розгляду справи в частині виборчого законодавства.

Партія УКРОП подала звіт на 84 мільйони, а БПП – на півтора. Про яку прозору чи відповідальну політику ми можемо говорити, коли головна провладна сила, яка носить ім’я Президента, в такий спосіб провадить свою політику?

З нашим рівнем політичної культури, я – за чисту пропорційну систему. Навіть не за відкриті списки. Боюсь, що ми їх не подужаємо. Ми маємо повністю відмовитися від мажоритарки, тому що вона створює нескінченно великий простір для маніпуляцій. Мажоритарка можлива тільки на місцевих виборах і тільки в тому випадку, коли кандидат справді може ніжками обійти і потиснути руки двадцяти відсоткам своїх виборців, коли є реальне змагання між особистостями.

Українські політики ніколи не вміли дивитись не те, що за горизонт, а хоча б до горизонту. Вони ніколи не планують далі, ніж наступний виборчий цикл. Тому дискусії про виборчі системи закінчуються на моменті, коли треба голосувати у Верховній Раді. Тоді всі дивляться на свої рейтинги, оцінюють перспективи і голосують, як їм вигідно.
Зараз боротися з легальною політичною рекламою – це серйозна дурниця. Треба боротися з джинсою – замовними матеріалами. За історію української незалежності жоден журналіст чи власник медіа не був покараний за те, що продавав новини або участь у політичних ток-шоу певним політичним силам. Якби був хоча б один такий прецедент, то інші б задумались.
У нас немає політичних аналітиків навіть на центральних телеканалах. В країні 1 500 телекомпаній, 15 000 друкованих видань і 100 факультетів журналістики, але журналісти центральних телеканалів не розуміють різниці між “компанією” і “кампанією”. Про яку професійність журналістів може йтися? Зрештою, як платять зарплати журналістам? Є телеканали, де журналісти отримують усю зарплату “білими” на картку, а є канал, який належить Президенту, на якому журналістам платять у конвертах. І після того, як ці факти оприлюднені, нічого не відбувається.

Доступ до політики – рубрика, в якій зібрано уривки з глибинних експертних інтерв’ю, проведених громадськими організаціями “Центр UA” та “Колегіум Анни Ярославни” в рамках повного циклу публічної політики за напрямком “Рівний доступ до політики”.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Доступ до політики ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: