24 вересня 2018, понеділок

Чому у нас є Apple Pay і в чому секрет успіху monobank. Інтерв'ю НВ з Вірою Платоновою, Masterсard

 В Україні однозначно перемагає мобільність: ми спостерігаємо активний перехід у мобільні пристрої

В Україні однозначно перемагає мобільність: ми спостерігаємо активний перехід у мобільні пристрої

Чому Apple Pay прийшов в Україну, але не зайшов до Німеччини, як українці перегнали в технологічності європейців, коли в Україні з'явиться Samsung Pay і що потрібно, щоб ми змогли платити карткою навіть у найвіддаленішому населеному пункті країни. Ексклюзивне інтерв'ю НВ з CEO Mastercard в Україна Вірою Платоновою.

Як змінився платіжний ландшафт в Україні за останній рік?

Ми спостерігаємо три тренди в Україні.

Перший і основний — зростання кількості безготівкових транзакцій. Люди стали частіше розраховуватися картками у торговельних мережах. Згідно зі статистикою НБУ, частка безготівкових розрахунків загалом зросла до 44%. Це по-справжньому європейський показник. Безготівкові розрахунки в торговельній мережі вже перейшли межу 50%.

Другий —  запуск NFC-гаманців. Наприкінці минулого року — Google Pay, зараз — Apple Pay. Крім цього, банки випускають свої емітентські цифрові гаманці. Наразі з 15 банками запущено 6 гаманців, які працюють на основі платформи токенізаціі Mastercard, якщо враховувати двох гігантів.

Третій — підвищена увага до фінтеху, фактично бум. У вересні минулого року ми разом з 1991 Open Data Incubator за підтримки НБУ запустили інкубаційну програму для фінтех-стартапів Fintech Master. Учасники змогли знайти партнерів в особі Нацбанку і великих банків України, презентувати себе фінансовому сектору.

Найяскравіший у класичному розумінні фінтех-приклад в Україні — monobank. На нашу думку, це дуже успішний проект. Перший приклад діджитал-банку без відділень у країні. В Європі є кілька таких успішних прикладів. Це банк Revolut у Великобританії. І N26 у Німеччині. Останній, до речі, працює вже у 17 країнах Європи і до 2020 року планує охопити 5 млрд користувачів. Сподіваємося, що український monobank теж охопить велику аудиторію.

Інтерес до фінтеху — з чийого боку? Держави, стартапів, користувачів?

Інтерес є у всіх. Не може бути успіху без участі всіх сторін. Стартапи, звісно, зацікавлені знайти партнера, у якого вже є фундамент, клієнтська база, ресурси і масштаб.

У вересні минулого року ми провели опитування, яке засвідчило, що 58% представників банківського сектору готові до впровадження фінтеху, а 71% вважають за необхідне відслідковувати інновації в цій сфері. Банки розуміють, що зі своєю складною організацією вони не завжди встигають за маленькими і гнучкими стартапами. Тому їм цікаво взяти готове рішення, інтегрувати в свою фінансову систему і запропонувати клієнтам новий сервіс.

Після запуску Google Pay і Apple Pay кількість NFC-транзакцій в Україні зросла в 14 разів. Для порівняння, у світі за рік — в 4 рази

Усім цим заправляють клієнти, які «голосують ногами». Ми це бачимо на прикладі інноваційних банків, які є в країні — ПриватБанку, Ощадбанк, monobank. Останній дуже швидко набрав велику й активну аудиторію — 250 000 карток. І це дійсно активні картки, середня кількість торгових транзакцій у загальному масштабі всіх операцій за картками банку — 95%.

Якщо говорити про фінтех у світі, то зараз використовується величезна кількість рішень для оплати. І безконтактна технологія, і QR-коди, і оплата за допомогою мобільних гаманців, і багато іншого.

Як ви вважаєте, яка технологія буде домінувати?

Перед запуском інкубаційної програми ми, проводячи опитування серед українських банкірів, цікавилися, яка, на їхню думку, технологія наразі лідирує у фінтеху. Вони назвали три речі — це віддалений банкінг, робота з Big Data і цифрові гаманці.

Зараз в Україні однозначно перемагає мобільність: ми спостерігаємо активний перехід у мобільні пристрої.

Ми ще на самому початку цього шляху, але цифри вже вражають. Після запуску Google Pay і Apple Pay кількість NFC-транзакцій зросла в 14 разів. Для порівняння, у світі за рік — у 4 рази.

Другий тренд — це діджиталізація. Люди почали активно і легко платити в інтернеті, використовуючи сучасні інструменти, боти зокрема. Вони істотно полегшують процес оплати. У країнах ЄС уже кожен п'ятий користувач має досвід купівлі з використанням голосових або текстових сервісів.

Третє — це аутентифікація, яка пов'язана з першим і з другим факторами. Раніше для оплати онлайн потрібно було безліч кроків, як результат — їхня кількість не була такою значною.

Кожен новий крок зупиняє користувачів у ланцюжку проведення оплати. Поява аутентифікації через відбиток пальця прибрала багато бар'єрів. І тут уже мова не стільки про безпеку (хоча біометрія — це виняткова безпека). Ідеться про те, що людині не треба замислюватися, що потрібно зробити, щоб щось купити.

До речі, згідно з дослідженнями, біометрія користується попитом серед наших користувачів. Кожен третій у нашому дослідженні підтвердив, що для нього це найкращий метод аутентифікації.

Біометрія матиме революційне значення для нашої країни, і не тільки для нашої.

Є різні способи біометричної аутентифікації: відбиток пальця, сканер райдужної оболонки, FaceID, пульс. Що найбільш перспективно, на ваш погляд?

Ви напевно чули про український стартап MAWI, який ми разом із ПриватБанком підтримали. Це технологія, що дає можливість розпізнати людину через пульс. Перспективний метод, має право на життя і, найімовірніше, буде розвиватися.

Зараз є багато ідей і стартапів, які пропонують різні методи аутентифікації. У нас навіть є стартап NuData Security в Канаді, який пропонує не активну аутентифікацію (як це відбувається зараз, коли треба прикласти палець або подивитися на пристрій для розпізнавання за обличчям), а пасивну. Система аналізує, як людина тримає телефон, з якою силою натискає кнопку, як повертає. І на підставі цих даних ухвалює рішення. Якщо поведінка користувача нестандартна, система не дасть провести платіж.

Фото: EPA

Але повернімося до фінтеху. Дуже перспективним є такий спосіб оплати, як QR-код. Особливо на Сході, у Китаї.

У нас в країні це рішення поки що перебуває у зародковому стані. Проекти є (у ПриватБанку, наприклад), є нефінансові рішення.

Ми теж запустили кілька кейсів з застосуванням QR-коду в Україні. Але ми перебуваємо на початку адаптації цього рішення і просування його на ринок. Тому говорити про те, наскільки успішний QR-код, зможемо тільки за рік.

Плануємо запустити його не тільки в цифровому світі, але і в фізичному. Провайдер сервісу зможе згенерувати код у будь-якому додатку, а клієнт — прочитати цей код і здійснити оплату в будь-якому додатку у себе на смартфоні.

Для нас успіх будь-якої технології полягає в інтероперабельності: щоб ані банкам, ані партнерам, ані держателям карт не треба було робити якихось додаткових кроків, щоб користувачі могли здійснити платіж на тих пристроях або в тих програмах, які вони вже мають. Адже що більше кроків до оплати, то менше клієнтів буде користуватися сервісом. Упевнені, що такий підхід буде затребуваний і бізнесом, і користувачами, під час оплати за товари та послуги — комунальні послуги, парковку тощо.

Які платіжні звички є в українців у регіонах? Вони використовують картки, тільки щоб знімати готівку, чи вже популярна оплата в торгових точках, в інтернеті, чи популярний фінтех?

Сценарії використання залежать від проникнення тих чи інших сервісів. Так, мережа платіжних терміналів здебільшого розвинена у великих містах і поступово поширюється на регіони. На сьогодні в Україні є приблизно 260 000 POS-терміналів. Покритий увесь великий рітейл, а також, за нашими оцінками, до 30% усіх торгових точок і підприємств.

Нещодавно Укрпошта отримала ліцензію на еквайринг. Якщо компанія зможе обладнати всі свої відділення POS-терміналами, то, напевно, кількість точок, де приймають картки, в Україні збільшиться удвічі.

У нас наразі є два завдання в регіонах. Максимально розгорнути з найбільшими банками-еквайрами покриття і зробити його безконтактним.

Ми вже проводимо дослідження ринку, у процесі якого наші агенти тестують якість POS-термінального обладнання торгової мережі, зокрема безконтактними пристроями. Після отримання результатів цього дослідження будемо говорити з основними гравцями ринку про те, як і де нам потрібно поліпшувати ситуацію.

В Європі різна адаптація безконтактних терміналів. Не дарма до нас прийшли Google Pay і Apple Pay. Цих сервісів немає в багатьох європейських країнах

На кого лягають витрати щодо розширення мережі POS-терміналів?

Термінали, за рідкісним винятком, купуються банками. У банків є бізнес-модель, за якою вони окупають витрати на POS-термінальне обладнання. Вона у всіх різна. У когось це комісія з обороту, у когось це фіксована комісія за місяць, а в когось – комбінований підхід. Це стабільна система, рентабельний бізнес.

У цьому відповідь, чому в регіонах покриття гірше. Грошовий потік менший, банки не можуть окупити установку терміналів в адекватні терміни. Але загалом ситуація поліпшується. Українці дедалі більше платять картками, і безготівковий грошовий потік у торговій мережі зростає, у середньому на 45% за рік.

Звісно, велика частина економіки ще знаходиться поза межами безготівкового поля, але навіть цих відсотків вистачає для швидкого розширення мережі. Кількість POS-терміналів збільшується приблизно на 10-15% на рік. До того ж усі нові POS-термінали вже безконтактні. Загалом, уже приблизно 70% терміналів у країні — безконтактні.

А якщо порівнювати зі Східною Європою, то наскільки ми від неї відстаємо?

Не відстаємо аж ніяк. В Європі різна адаптація безконтактних терміналів. Не дарма до нас прийшли Google Pay і Apple Pay. Цих сервісів немає в багатьох європейських країнах. Apple Pay немає в Німеччині, Польщі та багатьох інших країнах.

Його прихід пов'язаний із готовністю торгової мережі і клієнтів, і ця готовність у нас у рази вища, аніж у середньому по Європі. У питаннях впровадження безконтактних технологій є свої лідери — Великобританія, Нідерланди, Польща.

Один з основних чинників, який стимулює розвиток безконтактних платежів в Україні, — це конкурентний дух і бажання бути першими в інноваціях. Безконтактні технології були і зараз є ознакою сучасності банків. І здоровий конкурентний дух привів до того, що банки можуть запропонувати практично повністю безконтактну мережу в Україні.

Дуже багато проектів у концепції «розумне місто» на основі безконтактної технології ми реалізували разом з Ощадбанком, впроваджуючи платежі у транспортну і соціальну інфраструктуру міст. І що стосується транспорту, то нам здається, що адаптація України до безконтактних технологій, як мінімум у Києві, значно посилилася із запуском безконтактного проїзду в метро. Ми бачимо: тільки-но держатель картки починає здійснювати безконтактні оплати у транспорті, у нього збільшується вдвічі кількість безготівкових оплат у торговій мережі.

Якщо подивитися загальну статистику безконтактних транзакцій, то в Києві їх щонайменше 20% від усіх оплат картками. В інших містах — 5-8%. Середньозважено — приблизно 8% усіх транзакцій в Україні відбувається безконтактно.

У Києві близько 20% транзакцій відбуваються безконтактно. Фото: EPA

Якщо ж ми говоримо про токенізовані транзакції (тобто ті, що відбуватимуться за допомогою смартфонів і переносної електроніки), то транспорт посідає друге місце після продуктового рітейлу в Україні. Тому для масової аудиторії транспорт — це гарне рішення для навчання використанню нової технології.

Але не метрополітентом єдиним — сьогодні безконтактна оплата є на фунікулері, на двох швидкісних трамвайних лініях у Києві, в автобусах у Мукачево, і в травні ми запустили безконтактну оплату у трамваях Львова. Технологія працює в зоопарку, на ВДНГ, на НСК «Олімпійський» — багато інших категорій, які так чи інакше стосуються або транспорту, або соціальних об'єктів.

За допомогою чого зазвичай українці платять безконтактно?

Поки, очевидно, це картки, їх приблизно 3 млн. Ми ще не бачимо чіткої статистики, скільки мобільних пристроїв використовується для безконтактної оплати. Але ми розуміємо, що збільшення кількості оплат за допомогою мобільних пристроїв росте в рази швидше, аніж оплата за допомогою звичайних карток. Уже здійснено сотні тисяч таких транзакцій.

За нашими оцінками, до 2020 року більше ніж 60% пристроїв, які носять в Європі, матимуть інструменти для безконтактної оплати.

Розкажіть про технічну сторону роботи сервісів на кшталт Apple Pay і Google Pay. За що відповідає сервіс, за що — банк, за що — платіжна система?

Токенізація — це процес заміни номера картки на токен під час проведення транзакції.

Токен — це унікальний цифровий ключ, який присвоюють самому пристрою. У Mastercard є платформа, хаб, який називається MDES, за допомогою якого картку оцифровують у мобільному пристрої, це відбувається через запит банку-емітента в хаб.

Під час здійснення транзакції відбувається зворотний процес. Банк-еквайр бачить цей токен, надсилає нам, ми його розшифровуємо і показуємо банку-емітенту реальний 16-значний номер картки. Тобто практично всією токенізацією займається платіжна система.

Сервіси, такі як Apple Pay і Google Pay, надають мобільному пристрою можливістю проводити оплату, а система токенізаціі є зв'язкою між банком і платіжним сервісом.

Тобто для виходу на ринок якогось такого платіжного гіганта потрібно, щоб у країні вже були запущені сервіси токенізаціі?

Так. Для роботи Google Pay і Apple Pay потрібна інтеграція з платформою токенізаціі (MDES). Без неї сервіси б не зайшли на український ринок.

В Україні, крім торгової мережі, яка оснащена безконтактною технологією, був ще один великий плюс — переважна частина банківського ринку до середини цього року вже інтегрувала MDES. 15 банків, які займають 95% ринку, були підключені до платформи. Глобальному цифровому гаманцю в такому разі потрібно тільки активувати зв'язку.

Скільки часу займає така підготовча робота, якщо, наприклад, Google або Apple вирішують вийти в країну?

З одного боку, підготовча робота тривала всі ці роки, коли ми будували мережу прийому, підключали банки, навчали людей користуватися безконтактними картками.

Безпосередньо активація, з моменту, коли діджитал-гігант говорить про готовність зайти у країну, а банки в цей час вже підключені до MDES, займає 3-4 місяці. Ощадбанк, наприклад, реалізував цей проект за два місяці.

Цифрові гаманці є у виробників смартфонів — Samsung, Huawei, LG, Xiaomi. Samsung зазвичай виходить на ринки слідом за іншими гігантами. Чи варто українцям чекати на нових гравців?

Так, я думаю, що будуть заходити інші гаманці, оскільки основні вже в Україні. Є позитивний досвід на ринку і швидка адаптація, гарні показники токенізації.

В Україні, крім торгової мережі, яка оснащена безконтактною технологією, був ще один великий плюс — переважна частина банківського ринку до середини цього року вже інтегрувала MDES

Mastercard є у різних країнах. Як у тих, які вже близькі до cashless-економіки, так і в тих, які, як і раніше, віддають перевагу готівці. За вашим відчуттям, які чинники можна розцінювати як предиктори того, що країна близька до відмови від готівки? Де Україна перебуває в цьому сенсі?

Україна дуже неоднорідна. У нас є показники, які вже сьогодні перевищують багато європейських, зокрема за безконтактною оплатою.

Є дуже сучасні і сприйнятливі до технологій міленіали, які із задоволенням підхоплюють нові платіжні тренди.

Також у нас є велика частина населення, яка повільно переходить на сучасні способи оплати. І пов'язано це не тільки з неготовністю держателів карток, а і з проникненням POS-терміналів.

Якщо взяти середнє арифметичне, то ми перебуваємо між Європою й Азією. Але ми однозначно — у світових трендах. А це значить, що загалом країна дуже швидко еволюціонує в бік кращих європейських ринків.

Якщо ми подивимося на Європу, то побачимо одну дуже цікаву цифру — 138 млн європейців не є фінансово включеними. Це означає, що, можливо, у них і є банківський рахунок, але вони ним практично не користуються. Тому порівнювати нас з Європою і думати, де і чому ми відстали, неправильно. Ми впевнено йдемо своїм шляхом і навіть випереджаємо європейський платіжний ринок багато в чому.

Крім того, у нас є свої культурні особливості і любов до преміальних можливостей. Європа більш аскетична. В Україні швидко відбувається перехід від пластика до мобільних пристроїв. Ми чітко знаємо, куди рухаємося, є правильно налаштоване та освічене населення, а також банки, які намагаються конкурувати на високих швидкостях, і платіжні системи намагаються привернути максимум інноваційних технологій в Україну.

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

IT-індустрія ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: