Всі відтінки синього. Композитор Євген Філатов – про підкорення Арктики

0 коментувати
 Фото: Karolin Eichler (Deutscher Wetterdienst)

Фото: Karolin Eichler (Deutscher Wetterdienst)

Якщо вам пощастить під час висадки на суходіл, усіх тих, кого ви бачили в телепередачах National Geographic і Wild Life про дику природу, зможете розглядати на відстані витягнутої руки

Експедиція в Арктику триває трохи більше тижня — якщо враховувати тільки час, проведений на кораблі. Але на ділі з моменту прийняття рішення про поїздку ви починаєте жити нею. До того ж річ не стільки в пошуку спорядження, скільки в колекціонуванні фактів і фантазій про той самий кінець світу. І якщо ви зважитеся на цю авантюру за півроку до її старту, як це було зі мною і Натою [Натою Жижченко, дружиною автора], будьте впевнені: всі шість місяців до поїздки ви будете засинати з думкою про те, як же там, в Арктиці.

І скільки б ви не читали про полярних ведмедів і північні сяйва, все виявиться у сотні, а то і в тисячі разів крутіше. Я бував у багатьох містах, вмію захоплюватися архітектурою, але те, як заворожує арктична природа, навряд чи може зрівнятися із чим-небудь. Полярна експедиція — як якась вершина для мандрівника, який вже бачив чимало.

У високоширотну Арктику ми вирушили на криголамі Plancius разом із науковою експедицією з вивчення білих ведмедів. Відправною точкою став норвезький Лонг'їр, типове північне місто з квітчастими будиночками біля підніжжя монохромних гір. Він розташований на одному з островів Шпіцбергену, і якби не туристи, які вирушають к Лонг'їр, щоб побачити на власні очі природу архіпелагу, там можна було б розчинитися в абсолютному спокої та вмиротворенні. Такі місця хороші, щоб обнулитися і прочистити свідомість після шаленого ритму, в який заганяють міські будні. Тут таки, в порту Лонг'їра, починаються і закінчуються всі круїзи в Арктику.

Від моменту відправлення криголам стає вашим домом, а вся сотня його пасажирів — інтернаціональною сім'єю. На кораблі немає Wi-Fi, а єдиний зв'язок із материком — електронна пошта, скористатися якою можна за €15. І хоча це не круїзний лайнер, напханий басейнами, казино і фітнес-залами, на судні є все необхідне для комфортного життя у відкритому океані.

Важлива частина цього життя — трапези. Кожна — як похід у найкращий ресторан Токіо, Рима або Парижа.

Всі вилазки з корабля здійснюються на надувних човнах, сам криголам зупиняється за кілометр від берега. У кожен човен вміщуються десять-п'ятнадцять осіб. Нам пощастило проплисти зовсім поруч із морськими зайцями, тюленями, білугами і безліччю птахів, що населяють тамтешні скелі.

А найцікавіше починається на суходолі. Всі ті, кого ви бачили в телепередачах National Geographic і Wild Life про дике життя, тут гуляють на відстані витягнутої руки.

Не можу сказати, коли краще вирушати в арктичні експедиції, але нам, на мій погляд, пощастило: незважаючи на вітер, погода була відмінною. На суші температура не опускалася нижче -2°С, і з хорошим спорядженням це виявилося дуже комфортним для прогулянок у 10-15 км.

У червні в Арктиці літо і полярний день. І, зізнаюся, дуже незвично спостерігати за сонцем, що майже завжди стоїть у зеніті. Щоб заснути, доводилося повністю зашторювати ілюмінатор.

Дуже незвично спостерігати за сонцем, майже завжди стоїть в зеніті

Усі групи на кораблі діляться на три категорії в залежності від бажаної дистанції хайкінгу: коротка, середня та довга. З особистого досвіду можу сказати, що середня дистанція — найкрутіша. І не тому, що важко пройти більше, а тому, що вона залишає можливість робити довші зупинки — щоб розглянути і запам'ятати сотні відтінків синього, що переливаються у брилах льоду і на скелястих вершинах.

Морське життя захоплює, але звикнути до нього непросто. Ви перебуваєте в постійному русі, який відчувається навіть уві сні: такі собі американські гірки, тільки у відкритому океані. І навіть коли пригода дійде до кінця, вас ще довго буде злегка похитувати.

За десять днів ми обійшли приблизно половину архіпелагу. Заходили в десятки бухт і побували в шахтарському селищі Піраміда. До самого Полюса не допливли всього 700 км: зробити це було просто неможливо, крига — непрохідна.

Коли ми подолали позначку в 82 градуси північної широти, нам вручили спеціальні сертифікати, які підтверджують, що ми підкорили Арктику. Це було щось на кшталт грамоти, отриманої за політ на Місяць, — і ми ще не раз будемо засинати з думкою про це.

Колонка була вперше опублікована а в журналі Новое Время за 6 вересня 2018 року. Републікація тексту заборонена

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут








Журнал НВ
за спеціальною ціною

Передплата журналу Новое Время до кінця листопаду дешевше на 100 грн! Передплатіть зараз на 12 місяців лише за 559 грн.

Передплатити зараз
Ukraine-2020

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: