Подорож Колумбією: десять найкращих місць і розваг

1 коментувати
 Фото: girlsintravel.com

Фото: girlsintravel.com

Всі стереотипи про кримінальну Колумбію розвіюються, як тільки сюди потрапляєш

Колумбія. У людини, яка ніколи не була тут, ця країна викликає багато асоціацій, причому всі вони негативні.

Відразу ж спливають картинки з серіалу Нарко, де балом правлять всюдисущі наркокартелі, а по вулицях ходять підозрілих типів, що пропонують наркотики на кожному кроці.

Особисто для мене єдиний негативний момент, пов'язаний з Колумбією – це віза. Два роки тому у нас вже була спроба приїхати сюди, але на етапі подачі документів ми відмовилися від цієї ідеї. Цього ж разу були більш наполегливими – в результаті, консульство в Кіто, 130 доларів, величезна купа документів, тиждень втраченого часу. І ось ми вже щасливі власники візи Колумбії.

В іншому, Колумбії є чим вас здивувати. Ми провели місяць в цій країні. І я вирішила виділити 10 місць, речей і страв, які наполегливо рекомендую.

І в кінці розписала бюджет, скільки ж все це коштує.

Ну що почнемо?

Що можна побачити і чим зайнятися в Колумбії?

Сфотографувати найоригінальніші графіті на вулицях Боготи.

Боготу дуже часто обходять стороною і розглядають тільки як вимушений транзит. Але мені тут однозначно подобається. Знаєте, є міста зі своїм обличчям і характером. І Богота – одне з них. Райони тут настільки різні, ніби потрапляєш в інші всесвіти. Ми жили в дуже класному райончику Чапінерія, прямо біля Zona G (G – звичайно ж, гурман)

На кожному розі ресторани, кав'ярні, галереї.

  • Круасани і сніданок в Masa – просто перше, що ви повинні зробити після прильоту.
  • Якщо хочете шиконути, жити краще в одному з нацйкращих дизайнерських готелів Колумбії – BOG

В один із днів ми вирушили в історичний центр – La Candelaria, 20 хвилин і кілька доларів на таксі. Кажуть, для життя він не дуже підходить, але погуляти вдень – саме те.

Отже, чим себе розважити в Боготі?

  • Ми почали день як справжні жителі Боготи – з гарячого шоколаду, сиру, свіжого хліба. Сир обов'язково вмочати в шоколад, до речі.
  • Потім побігли на пошуки найкрутіших графіті – в Боготі хлопці проводять такі собі графіті-тури для всіх бажаючих, потрібно просто записатися у них на сайті.
  • Зайшли в музей Фернандо Ботеро. Мені здається, це найвідоміший колумбійський художник. До речі, дуже гідний музей. Рекомендую. Потім потрапили на виставку французького фотографа Анрі Картьє-Брессона. Загалом, окультурилися по повній програмі.
  • На обід у нас був найвідоміший колумбійський суп – ахіако. Картопляний суп з куркою, кукурудзою, авокадо і ще мільйоном інших інгредієнтів. Спробували його в місці, якому більше сотні років – в La Puenta Falsa, готують ахіако з 1816 року.
  • А потім ще довго-довго гуляли старовинними вуличками і ганяли голубів на центральній площі Болівар.
  • Ще в планах піднятися на фунікулері на Монсеррат і подивитися на місто з висоти.

Зустріти світанок в долині воскових пальм в Саленто. Valley de Cocora.

Крихітне містечко Саленто в серці кавового регіону Колумбії. Кольори тут просто зашкалюють. Біля кожного будиночка хочеться зупинитися, сфотографувати і залишитися пожити.

Що робити в Саленто крім фотографування кожного кольорового будиночка?

Звичайно ж, однозначно варто з'їздити в долину воскових пальм. Всього кілька кілометрів на смішному джипі – і ви в іншому світі.

Якщо хочете задумливо бродити між пальмами в гордій самоті, стартувати треба рано, хоча б о сьомій ранку. Тому що потім ви будете просто продиратися крізь натовпи колумбійців, особливо якщо потрапите на вихідні або святкові дні.

Освоїти нову професію – складальник кави на кавовій плантації.

Похід на одну з «кавових фінок» (своєрідних дач, де вирощують каву) в околицях Саленто – просто must do.

Що ми тільки не робили – збирали кавові ягоди, пробували їх на смак, намагалися вловити різницю між сортами (наприклад, чим відрізняються жовті від червоних ягід), взяли участь у всіх процесах – від очищення зерен до обсмажування. Звичайно ж, в кінці спробували чашку ароматної кави. Всім кавоманам highly recommended.

Ми ходили в El Ocasa Salento і залишилися дуже задоволені.

До слова, Колумбія – третя в світі за виробництвом кави. Тут вирощують арабіку, на висотах від 1600 до 2000 м. А ще – кавові ягоди (не зерна, а саме м'якоть) тут солодкі!

Спробувати форель у вершковому соусі.

Ох, скільки ж її тут. Готують форель в Саленто дуже незвично – сьогодні їла в вершковому соусі з креветками і печерицями. А вчора – в сирно-часниковому соусі.

І обидва рази було приголомшливо смачно.

"Залягти на дно" в Медельїні.

Бажано в   районі Ель Побладо.

Що? Приїхати в найнебезпечніше місто світу і just relax? Саме так.

А ще дивитися серіал «Наркос» і вкотре переконатися, як же все змінилося в Колумбії за останні десять років.

Ми прилетіли в Медельїн, плануючи затриматися на дві ночі. Але все поміняли і купили нові квитки, щоб залишитися якомога довше.

Якщо ви вже подивилися серіал Наркос, то знаєте, що саме тут все і відбувалося – батьківщина Пабло Ескобара, зародження одного з найвідоміших наркокартелів, жорстокі кровопролиття і військові зіткнення. Дивно, але зараз практично нічого не нагадує про це.

Місто вічної весни. Наш район El Poblado – взагалі якийсь рай для експатів. Стильні готелі, кав'ярні, бутики місцевих дизайнерів, весь район потопає в зелені, в центрі району – мало не гірська річка протікає. Сьогодні пили каву і було відчуття, що на Балі телепортувалися.

До речі, запишіть:

  • Їсти піцу обов'язково в Zorba
  • Снідати – в Alma Cafe

Погуляти по Комуні 13 в Медельїні.

Меделін – єдине місто Колумбії, де є метро. І канатна дорога, як вид громадського транспорту.

Все це з'явилося в місті не так давно і стало своєрідним символом відродження і трансформації Медельїна. Канатна дорога, наприклад, поєднала з центром найвіддаленіші райони-нетрі, давши можливість їх жителям за 20 хвилин добиратися до основного міста, а не витрачати на дорогу по три години.

До одного з найбільш неблагополучних раніше районів, Комуни 13, побудували систему безкоштовних ескалаторів, позбавивши людей від необхідності підніматися по 300-400 сходинок щодня.

Саме Комуна 13 була не так давно центром наркоторгівлі й чорною дірою, де зникало всі й усе, місцем, яке оминаєш десятою дорогою.

Звичайно ж, ми не могли не завітати в Комуну 13 і не покататися на відомих ескалаторах.

Зараз район перетворився. Будинки прикрашають графіті, навколо – цікаві туристи з фотоапаратами, діти спускаються на ескалаторах в школу, можна запросто зганяти в «великий світ» за продуктами.

Люди, до речі, дуже привітні, всі посміхаються, показують дорогу, якщо ти раптом на хвилину зупинився в нерішучості.

Подивитися на місто з висоти кабінок канатної дороги ми теж встигли. І погуляти по площі, на якій розташувалися скульптури Ботеро, і зазирнути в його музей. Ботеро, до речі, народився в Медельїні. І подарував місту значну частину своїх картин і скульптур.

Загалом, місто дуже багатогранне. Колумбія дивує.

Подолати 659 сходинок і залізти на вершину El Piñol de Guatape.

Ну що, ми полізли он до того червоному будиночка на вершині скелі.  

Що це таке? Дуже відомий камінь в околицях Медельїна – El Piñol de Guatape.

659 сходиной зигзагом ведуть до оглядового майданчику, з якого відкривається вид на озера й острівці на багато кілометрів навколо. Приголомшливе видовище.

До речі, підйом здається епічним, але насправді нічого складного – за 20 хвилин можна вибігти нагору.

А зате нагорі ви будете винагороджені ось таким видом на навколишні озера. Дуже нам нагадав він Аргентину і озерний край Барілочче.

Загубитися в кольорових провулках Картахени.

Картахена – портове місто на узбережжі Карибського моря. Заснували його іспанці, коли прибули сюди в пошуках «золотих» міст в джунглях, за мрією під назвою Ельдорадо.

А назвали на честь іспанської Картахени, додавши Cartagena de Indians.

Піратам (карибського моря) місто теж не давало спокою, тому й з'явилися величезні фортифікаційні стіни навколо нього (які, втім, не особливо допомагали ву захисті – і разів п'ять Картахену точно розграбували). Кілька століть місто відігравало роль одного з головних портів Нового світу, до речі.

У Картахену варто приїхати на кілька днів – гуляти кольоровими вулицями, сфотографувати кожен будинок, кожні двері, заглянути в усі дворики.

Пожити в старовинному колоніальному готелі в Картахені.

Для «готельних маніяків» в Картахені рай. Скільки ж тут маленьких бутікових готелів на 8-10 кімнат в старовинних особняках 17 століття. Все як я люблю.

Ще раз переконалася, що всі ці зоряні мережі готелів мене більше не вражають. Готель повинен дивувати і надихати. Щоб хотілося розглядати деталі, надихнутися ідеями дизайну. А головний показник крутого готелю – з нього не хочеться виходити.

Для «готельних маніяків» в Картахені рай

Ми не могли зупинитися і вибрати один готель, тому на кілька днів у нас цілих два колоніальних дива.

Casa Lola реально схожий на музей, стільки тут картин і всяких дизайнерських дрібниць.

У підсумку, все як я і описувала вище – півдня я фотографувала деталі, обійшла кожен кут, посиділа на всіх диванах. А другу половину дня ми провели в басейні на даху. І тільки ближче до вечора вийшли прогулятися Картахеною.

Втекти на пустельні пляжі в околицях Тайрони.

На кілька днів з Картахени (6 годин їзди) можна приїхати на пустельні пляжі в околицях Тайрони.

Безлюдний, прекрасний Costeño beach, всього кілька готелів, кілометри пляжів і пальми. Цей пляж – всього за кілька кілометрів від національного парку Тайрони.

У Тайрону можна приїхати на день, а можна залишитися ночувати. Готелів там, правда, немає. Є дерев'яні будиночки – ecohabs, по 350$ на добу, заброньовані на кілька місяців наперед. І гамаки з наметами – для простих людей. Не пам'ятаю вартість, але дуже бюджетно.

Ми спеціально оселилися за декілька кілометрів від входу в Тайрону, щоб не ночувати в самому парку, а сходити в одноденний трек.

У підсумку, пройшли 14 км джунглями, начебто й не складно, але дуже, просто нереально жарко. Пляжі красиві, джунглі дуже нагадали Амазонію. Карибське море і джунглі – дуже незвичайне поєднання.

Є лише кілька пляжів, пристосованих для купання, на всіх інших – дуже сильні течії й купатися заборонено. І народу на цих кількох пляжах – просто жах.

Загалом, не можу сказати, що ми перейнялися місцем, якщо чесно. Наші безлюдні пляжі за кілька кілометрів від самого парку, Costeño beach, сподобалися мені куди більше.

Бюджет на місяць в Колумбії.

Писати бюджети подорожей – справа невдячна, адже дуже велику частину витрат займають готелі й транспорт. А тут все дуже індивідуально. Ви можете їздити на автобусах або літати на літаках, жити в гестах за двадцятку або в Four seasons за 400$ за добу. Тому, коли я бачу будь-які грошові розклади по країні, просто цифри можуть мало що сказати. Перше питання, яке виникає в голові: «які готелі? і чи є перельоти».

А потім вже формується судження «дорого-дешево».

Загалом, розповідаю, як це було у нас.

1 місяць в Колумбії в цифрах:

ТРАНСПОРТ

У нас було 9 літаків.

Тільки одного разу Іпіалес-Богота ми заплатили за квиток трохи більше 100$.

Середня вартість перельотів з включеним багажем – 60-80$ на одну людину.

Автобуси 10-30$, їздили тільки раз на 6-годинному автобусі в Санта-Марту.

Таксі в середньому 5$ по місту, 10$ в аеропорт.

Байк на Провіденсії 20$ на день (на Балі 50$ на місяць)

Готелі: в середньому 60$ на добу

У Боготі, Медельїні за ці гроші у вас нормальний готель 3-4 *.

У Боготі взагалі дуже гарне співвідношення ціна-якість. За 60$ Sheraton за знижкою. А за 100-150$ можна дозволити собі наймодніші готелі на кшталт BOG, W Hotel, Sofitel. Наша квартира в Медельїні обійшлася в 60$, а готель Diez Medellín 5 * – 50$.

У Картахені за 50$ дуже середні кімнатки без претензій – більше схожі на гести в Азії за двадцятку.

За 120-150$ вже хороші бутикові готелі, як наші Casa Lola і Casa Coliseo.

Якщо хочете щось реально круте, то це 300$. Всі найкласніші готелі Картахени якраз в цій ціновій категорії. Casa san Augustin, Sofitel Legend най-най

На островах Провиденсія і Сан-Андрес – печаль. За 50-60$ – страшненький гестхауз з холодною водою.

За 150$ – готелі середньої руки без претензій.

За 200-300$ бутикові готелі, яких аж по одному на кожному острові. Deep Blue і Casa Harb кращі.

Їжа: середній чек на двох 20-30$

Сніданок в класній кав'ярні для дівчаток з традиційними яйцями Бенедикт і кави майже завжди 10$. В хорошому ресторані страва в середньому 7-10$

Fancy ресторани зіркових шефів – близько 20$ за страву.

З їжею все відносно – ви можете їсти в місцевих забігайлівках значно дешевше або в fancy ресторанах замовляти по три страви, вино і десерт, що буде значно дорожче.

Я думаю, що наш бюджет по Колумбії – середній варіант – не для бекпекерів, але й не лакшері.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

}

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: