Одна важлива звичка щасливих людей. Блог Олени Любченко

0 коментувати
Фото: Goodluz/Depositphotos

Фото: Goodluz/Depositphotos

Самоприйняття – основа гармонійного життя. Втім, прийти до нього не так легко, якщо все життя ви тренувалися себе критикувати.

«Не розумію я, що таке "прийняття себе"! – роздратовано каже моя клієнтка Ксенія, красива молода жінка 30 років. – Ні з ким себе не порівнювати, не визнавати, що я була кретинкою, коли зв'язалася з цим мудаком, нікуди не прагнути і деградувати?». «Чи мені хвалити себе за те, що я ні на що не здатна і моє життя не має сенсу?». «Що мені в собі приймати? Те, що я дурепа і продовжувати нею залишатися?»

Ось чого-чого, а логіки моїй клієнтці не позичати. Тому що вона не лише красива, а ще й розумна! Прекрасне поєднання для того, щоб пишатися собою, відчувати впевненість і радіти життю.

Якщо, звичайно, себе приймаєш.

«Ну, розумна. Бувають і розумніші люди. І взагалі, була б розумна, не поводила б себе як ідіотка!» – не вщухає Ксенія.

Захоплююся її розумом! Чесно! Шкода, що він буває нещадний до господині.

«Прийняття себе» – феномен дивовижний.

Одне з наймасштабніших досліджень щастя стверджує, що серед ключових звичок і навичок щасливих людей, найважливіша – саме "самоприйняття".

Зверніть увагу. Те, як ми ставимося до себе (приймаємо чи ні) – це саме звичка, закладена в дитинстві, культивована протягом життя і, при бажанні, цілком замінна на іншу звичку.

Самоприйняття – це фундамент почуття внутрішньої гармонії і задоволеності життям. Це природно: яке гармонійне життя, якщо собою не задоволений? Те, які фактичні події життя відбуваються часто не важливі для відчуття гармонії – важлива інтерпретація: з точки зору прийняття себе або критики.

Крім того, прийняття себе – обов'язкова умова змін. Так, парадокс саме в цьому. Ми можемо ставати кращими (в будь-якій сфері) тільки після того, як перестанемо засуджувати, критикувати, лаяти, витісняти, знецінювати те, якими ми є.

Для цього важливо прийняти свої чесноти, що (ще один парадокс) для багатьох завдання немислимої складності. Здавалося б, приємно ж визнати, що ти розумна, що маєш гарні очі й добре серце? Але практично у всіх моїх клієнтів ця проста дія викликає величезний опір і роздратування. Для них критикувати себе куди звичніше і легше.

Людина, яка приймає себе, припиняє порівнювати себе з іншими

Наступний важливий навик прийняття себе пов'язаний з особливим ставленням до своїх недоліків. Вони не сприймаються як щось непоправне, як вселенське зло, безпросвітний жах, найгірше, що може бути в світі. А помилки й життєві негаразди не переживаються як катастрофа. «Так, всі помиляються, це частина шляху», – каже собі той, хто себе приймає.

І ще один важливий момент. Людина, яка приймає себе, припиняє порівнювати себе з іншими. Їй цікава вона сама, її шлях, її життя, її смисли.

Чому ж моя прекрасна, розумна, начитана силою-силенною наймудріших книг кількома мовами Ксенія так до себе ставиться?

Чому вважає за краще лаяти себе, чіплятися до кожної дрібниці, вишукувати недоліки і бути до себе, просто-таки, нещадною?

Відповідь проста. Сила звички. Звички, яка, звісно, дісталася з дитинства. Адже наші батьки дуже нас любили, тому старанно вишукували недоліки, критикували, були постійно незадоволені нашими «недосконалостями». І тепер ця платівка «Вічне невдоволення» без упину крутиться у нас в голові. Вона в прямому сенсі вкарбувалася нам у мозок.

Зараз ми ставимося до себе так, як ставилися до наших вчинків і дій наші найближчі.

І тепер, замість «Дівчини Досконалість», яку так хотіли виростити старанні критики-батьки, вийшла нещасна вічно незадоволена собою невротичка.

Що робити, щоб платівка замовкла?

На жаль, вона не замовкне сама собою. Але, на щастя, її можна змінити. Замість «вічного невдоволення», поставити собі питання: «У чому я хороша?».

Звичайно, старий в'їдений мотивчик намагатиметься пробратися в голову, – сила звички! Але у нас є сила наміру, сила усвідомлення і сила волі, які допомагатимуть нам наполегливо і невтомно переставляти платівку, вчитися хвалити себе, бачити переваги та приймати.

Іноді оговтуючи, як я свою Ксенію: «Знову котком по собі пройшлася? Навіщо?».

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: