7 речей, яким діти вчаться у мандрівках. Тревел-блог

2 коментувати
7 речей, яким діти вчаться у мандрівках. Тревел-блог

Мандрівки світом — це не лише приємне гаяння часу чи відпочинок, але й надзвичайно корисна для ваших дітей річ, адже саме у подорожах ви можете навчити їх жити

__70У наш час яскраві фарби і емоції переважно мешкають у віртуальному просторі. Мовчки тицяючи в екран, можна пережити їх ціле віяло: від глибокого суму до вершини щастя. Рефлекс, який миттєво набувають наші діти, починаючи з дворічного віку: хочеш швидко підживитися чимось цікавеньким - шукай гаджет і Wi-Fi.

Подорожі - це класна можливість відчути реальне життя на дотик і на смак. Вони захоплюють, магнетизують невідомим, небезпечним і цікавим. Діти у подорожах, насправді, швидко вчаться (не плутати зі шкільними предметами) і набувають навичок, які допомагають вижити і бути щасливими.

Ось цей далеко не вичерпний перелік.
1. Вміння чути і розуміти іноземні мови. Глобалізований світ просто вимагає знання декількох мов. У їхньому обов'язковому переліку завжди є англійська. Саме цією мовою виходять новинки майже в усіх галузях науки і цікавинки у белетристиці. До мультилінгвізму в мандрівці підштовхує все навколо: і бажання розуміти мультик, і необхідність швидко зорієнтуватися в аеропорту, і цікавість, про що ж то люди говорять. Англійська, французька, іспанська, італійська, польська просто звучать навколо тебе. Реально, важко стриматися, щоби не почати використовувати невідому до цих пір лексику. Через декілька днів подорожі чотирирічний Макс майже повністю переключився на англійську. Чесно, ми інколи докладали неабияких зусиль, щоб його зрозуміти.

Діти у подорожах швидко вчаться і набувають навичок, які допомагають вижити і бути щасливими

2. Small talk, або невеличка розмова із незнайомими людьми. Важко переоцінити, наскільки важливим у нашому житті є вміння підтримувати коротку розмову та домовлятися. Так от, подорожі просто штовхають людей бути проактивними в комунікаціях. Марічка обрала собі "ділові смолтокі", а Макс - просто теревені. Відбувається це все приблизно так. Нью-Делі, 8 лютого. Ми з дітьми живемо в окремих номерах. Зранечку вони починають перебіжки-ранішні привітання. Марічка залишає номер відкритим і ключ у номері. Вертається, а готельна кімната (та-дам!) закрита. Пішла на рецепцію смолтокати. І номер відкрили, і вибачилися. Виявилося, що поки діти були у нас "в гостях", номер прибрали, а ключ взяли із собою: людей же ж там виявлено не було. Марічка зазвичай допомагає нам із вирішенням побутових питань у готелях, аеропортах, літаках, ну і скрізь, де виникає проблема і треба її швидко вирішити. Найвіртуозніший серед нас у смолтоках-теревенях, безперечно, Макс. Він із розумним виглядом “знавця" може розказувати про все на світі і розмовляти із ким завгодно. Топ-теми для тих, хто особливо впав у око: solar system & human body. Отже, те, чому я свого часу вчилася на тренінгах, Марічка з Максом просто використовують у повсякденному житті подорожуючого, ще й іноземною мовою.

3. Вміння організувати своє дозвілля. Подорож — це просто фантастична можливість передумати-перечитати-навчитися-переробити усе те, на що, як правило, в нормальному звичному житті не вистачає часу. Довгі переїзди/перельоти, час без якогось спільного заняття, який кожен з нас наповнює самостійно. Марічка, наприклад, за час поїздки уже дочитує п'ятий том "Гаррі Потера", робить замальовки і готується до ДПА. Макс пише по точечках (улюблене заняття), роздивляється/читає свою First Space Encyclopedia, малює і розмальовує; випадково навчився друкувати в "Нотатках" англійською і українською мовами. Ми з чоловіком купу всього перечитали і загалом спланували свої майбутні стартапи. До речі, з прочитаного дуже рекомендую Г. Меір "Моє життя" і Е. Венс "Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє". Ці книги просто надихають і дають впевненість у тому, що неможливі речі можливі.

4. Знайомство з нашою планетою на дотик. Правило "краще один раз побачити, ніж сто разів почути" реально діє. Африканську саванну веселіше вивчати, гицаючи по ній на джипі, ніж читаючи 4 сторінки підручника. І це просто незаперечний факт. Відповіді на питання: "Чому на Канарах пісок чорний, а провінція Пенджаб розділена між Індією і Пакистаном?" - краще знаходяться, коли проходити ніжками ці краї і бачити їх історію на власні очі. Після Індії Марічка серйозно обговорювала з нами проблему нестачі питної води на земній кулі. Коротше, вивчаючи в подорожах історію, географію, культурологію діти просто відчувають цілісність світу і непідробність причинно-наслідкового ланцюжка.

5. Вміння приймати ситуацію. Із фоток у Facebook або Instagram подорож виглядає дуже приємною. Коли ми знаходимося у звичному і безпечному місці й спостерігаємо за людьми, які переміщуються світом, часто думаємо щось типу: "От би й мені так і туди!". У реальному житті подорож - це скоріше цікавий вихід за межі зони комфорту. Швидко розумієш, що не варто сперечатися із мумбайським потоком людей і машин, який збиває тебе з ніг. Він просто є, і це - факт. Треба якось пристосуватися жити в його русі, зберігаючи при цьому себе. І так, в принципі, в усьому і з усім. Світ різний, він часто змінюється і саме це є нормою - проста істина, яка відкривається мандрівникові.

6. Самостійність. Не робити за дитину те, що вона може зробити сама - це монтессорі-правило, яким ми із чоловіком керуємося у вихованні дітей. У кожного з них є своя "робота", тобто сфера відповідальності, яку він/вона робить для усієї сім'ї . Наприклад, Марічка, серед іншого, відповідальна за одну з валіз, за порядок і чистоту у кімнаті. Макс носить свою торбинку з речами і є помічником сестри в усьому, що стосується чистоти. Самостійні діти є, насправді, партнерами у подорожі. З ними радяться і на них покладаються.

7. Вміти відчувати момент і бути щасливим. Подорож така штука, в якій треба вміти і фокусуватися, і розслаблятися. Якщо вчасно не зосередишся, обов'язково вляпаєшся в халепу. Ну, наприклад, можеш прогавити потяг або момент, коли можна переходити дорогу. Макс, до речі, у нас слідкує за кольорами світлофору і дає дозвіл сім'ї на перехід. Якщо не вмітимеш розслаблятися, то усі красоти пройдуть повз тебе, залишаючи тільки порожній сум від даремно витраченого часу.

Це, звичайно, геть куций перелік. І його можна доповнювати і доповнювати. Але найважливіше, що саме у подорожах ви можете навчити дітей жити. Щасти вам у цьому.

Більше про подорож авторки читайте тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів