
У чому суть медичної реформи Уляни Супрун і чому це комусь не подобається
8 лютого 2019, 13:32
8 лютого 2019, 13:32
5 лютого Окружний адмінсуд Києва тимчасово заборонив в. о. міністра охорони здоров'я України Уляні Супрун виконувати свої обов'язки. Таке рішення суд прийняв у межах розгляду адміністративного позову до Супрун з боку Ігоря Мосійчука, нардепа від Радикальної партії Олега Ляшка.
Мосійчук просить суд визнати, що у Супрун немає повноважень керувати Міністерством охорони здоров'я. Її тимчасове відсторонення від посади – не остаточне рішення суду, а захід забезпечення позову на час розгляду справи. Вирішальне засідання суду має відбутися 15 лютого.
Ігор Мосійчук / Кадр з відео телеканалу Newsone
Однак навіть такий крок щодо Уляни Супрун, яку вважають одним з найбільш ефективних реформаторів у нинішньому Кабміні, викликав хвилю обурення. На підтримку керівника МОЗ висловилися багато громадських і політичних діячів, профільні асоціації та західні дипломати.
Максимально пильно стежити за ситуацією пообіцяли посольства США і Швейцарії в Україні, посол Великої Британії Джудіт Гоф, посол Канади Роман Ващук. Про свою підтримку Супрун заявили також президент України Петро Порошенко, прем'єр-міністр Володимир Гройсман і весь Кабмін. Мін'юст пообіцяв оскаржити рішення суду.
Сама Уляна Супрун нагадала, що той же Окружний адмінсуд Києва раніше вже розглядав аналогічні позови проти команди МОЗ і не задовольнив жоден з них. "А саме – в 2017 році судді цього суду прийняли дві постанови, які встановили правомірність мого призначення урядом і покладання на мене виконання обов'язків міністра охорони здоров'я України", - нагадала Супрун.
Читайте також:
Справжня причина кампанії проти Уляни Супрун, що триває не перший рік і тепер досягла свого апогею, пов'язана з її антикорупційними зусиллями, переконані прихильники нинішнього керівника МОЗ і багато аналітиків.
"Я думаю, що це атака корупціонерів найвищого рівня руками Ляшка і залежного судді", - поділився думкою з НВ народний депутат і відомий антикорупційний активіст Єгор Соболєв.
Відтоді як влітку 2016 року Супрун приступила до виконання обов'язків міністра охорони здоров'я, вона підтримала і суттєво розвинула зусилля своїх попередників щодо викорінення корупції в медицині. Перш за все мова йде про ліквідацію непрозорих схем закупівлі ліків.
Ще в 2015 році МОЗ почав закуповувати медикаменти через міжнародні організації – зокрема, ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents. Супрун жорстко слідувала цій тактиці і її результати виявилися більш ніж показові: згідно з даними Рахункової палати, за підсумками періоду з 2015-го до літа 2017 року закупівля ліків через іноземні організації (а не через МОЗ, як раніше) заощадила до 40% бюджетних коштів, виділених на медикаменти. Деякі з них вдавалося купувати в 26 (😲!) разів дешевше, ніж раніше, підкреслювали в МОЗ за підсумками звіту Рахункової палати. Заощаджені гроші дозволили закупити додаткові медикаменти для українських пацієнтів.
"Це в черговий раз доводить, що, незважаючи на опір фармацевтичних ділків, які роками заробляли на закупівлі ліків для українців, ми рухаємося в правильному напрямі, а українці отримують більше якісних ліків", - відзначала раніше Уляна Супрун.
Крім того, вже при Супрун в 2017 році, завдяки рекомендаціям міжнародних організацій, з держзакупівель усунули застарілі препарати, замінивши їх сучасними і ефективними. В.о. міністра також запустила комплексну електронну систему обліку ліків в регіонах, що дозволило ефективно розподіляти залишки ліків, закуплених за бюджетні кошти.
"Супрун почала змінювати [систему охорони здоров'я] відповідно до змін, які є у всіх нормальних державах. І за це її почали гризти", - переконаний Соболєв.
Читайте також:
У грудні 2018 року редакція журналу Новое Время опитала три десятки респондентів – представників бізнес-асоціацій, політологів, економічних журналістів – попросивши їх назвати імена чиновників і державних топ-менеджерів, які краще за інших впоралися зі справою модернізації підпорядкованих їм сфер.
За підсумками цього опитування перше місце в списку найефективніших реформаторів України беззастережно зайняла саме Уляна Супрун – за її боротьбу з корупцією і втілення в життя медичної реформи, заснованої на принципах сучасної західної системи охорони здоров'я.
"На сьогодні медреформа виглядає наймасштабнішим (і найуспішнішим) проектом подібного роду в країні. Про її ефект говорить хоча б те, що вона розколола медичний і навколомедичний світ на прихильників Супрун і її супротивників", - писав про неї в своєму рейтингу реформаторів журнал Новое Время.
Навіть без урахування згаданої вище боротьби з корупцією в сфері держзакупівель медикаментів, темпи і масштаб роботи Супрун і її команди для українських реалій багато хто небезпідставно називають безпрецедентними.
Головний проект Супрун – медреформа – всього за рік кардинально змінив ландшафт охорони здоров'я в Україні. Українці отримали більш системний доступ до первинної медицини, медики – можливість збільшення зарплат залежно від кількості пацієнтів і якості своїх послуг.
У успішних і затребуваних лікарів за підсумками 2018 року зарплата зросла в 2-4 рази, констатував МОЗ. За даними відомства, рекорд був зафіксований у Хмельницькій області, де зарплата одного з медиків перевищила 30 тис. грн.
"Супрун прийшла з ясною і безальтернативною ідеєю: що гроші повинні ходити за пацієнтом, - резюмує її успіхи нардеп Єгор Соболєв. - Що платники податків повинні фінансувати лікарні незалежно від того, скільки там лікарів і ліжок, а залежно від того, скільки людей туди звернулося, скільки реально отримали лікування".
При цьому інститут сімейних лікарів отримав для українців реальні й відчутні обриси: декларації з ними підписала більше половини населення країни. Причому цей процес започаткував переходу на електронний документообіг: угоди з лікарями підписують тільки через електронну систему охорони здоров'я е-Helth.
"Чи бачимо ми зрушення в медицині? Так, ми бачимо. Чи розуміємо ми, що, в принципі, в області стали менше красти? Ми це розуміємо. Чи бореться Супрун з крадіжками в одній з найбільш корумпованих галузей? Бореться. Чи можемо ми сказати, що вперше взагалі за всі 25 років незалежності держава повністю забезпечена вакцинами? Так, ми можемо", - перерахував головні успіхи чиновниці Вадим Денисенко, представник уряду у Верховній Раді.
Нарешті, багато хто відзначає особисті якості і принциповість Супрун, завдяки яким вона навіть через кілька років роботи в Кабміні вигідно відрізняється від багатьох колег-чиновників.
Ні, проте її перші підсумки виглядають досить переконливо.
Закон про медреформу (Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення) набув чинності в січні 2018-го, а вже до кінця року 23 млн українців (з 44 млн населення) підписали декларації з сімейними лікарями. Причому 76% з підписантів, за даними опитування соціологічної групи Рейтинг, задоволені своїми докторами.
Це стало можливим завдяки кільком системним змінам, які команда Супрун встигла впровадити за цей час.
Медичні установи були реорганізовані у комунальні некомерційні підприємства – в такому статусі вони стали підписувати договори з новоствореної Національної службою здоров'я України (НСЗУ). Саме цей держорган став відправною точкою принципу "гроші ходять за пацієнтом" – він здійснює прямі виплати медичним установам за кожного пацієнта, який підписав декларацію з лікарем.
З червня 2018 року Нацслужби здоров'я виплатила понад 3,4 млрд грн медичним установам, які підписали договори. Їх уклали 95% комунальних закладів первинної медичної допомоги, що працюють в Україні, – саме в них працюють сімейні лікарі, терапевти, педіатри.
При цьому в процес залучені і приватні клініки: з 1,2 тис. заявок, поданих від медустанов в грудні, 20% склали приватні медустанови і ФОПи. Таким чином, українці вперше отримали можливість обслуговуватися за державний рахунок в ряді приватних клінік – зокрема вакцинувати дітей або отримати сезонну вакцину проти грипу.
На 2019 року заплановано кілька найважливіших етапів медичної реформи, яка була розгорнута МОЗ під керівництвом Уляни Супрун.
До кінця 2019 року сімейні лікарі повинні повністю перейти з паперового на електронний документообіг: в електронному вигляді буде вестися медична картка пацієнта, виписуватимуться рецепти, листки непрацездатності й направлення до інших лікарів.
МОЗ сподівається, що скасування інших паперових медичних документів мінімізує шахрайські та корупційні схеми у цій сфері. Щоб відкрити лікарняний, лікарю потрібно буде внести дані в спеціальну програму. При цьому роботодавець відразу отримає інформацію про співробітника, який вийшов на лікарняний.
Замість паперових карток також заведуть електронні. У них лікарі вноситимуть всі дані про здоров'я людини і призначатимуть лікування.
В електронний формат також перейдуть рецепти за програмою Доступні ліки. Якщо лікар призначить препарат, який входить в державну програму, то за електронним рецептом в аптеці його видадуть безкоштовно.
Читайте також:
У 2019 МОЗ вперше почне впроваджувати гарантований пакет медичних послуг, який прийде на заміну псевдобезплатній медицині.
"Це певний перелік послуг, який буде покривати всі рівні допомоги: первинна, спеціалізована, амбулаторна, стаціонарна, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога", - анонсувала нововведення Супрун в кінці 2018 року.
За її словами, обсяг медичних послуг буде визначено з урахуванням потреб пацієнтів, захисту від катастрофічних витрат, клінічної доцільності, економічної ефективності та забезпечення рівного доступу до послуг.
Так. Найважливішим нововведенням 2019-го має стати запровадження нової державної програми безкоштовної діагностики – її планують запустити з другої половини року.
У тих державних або приватних клініках, які підпишуть договір з Національною службою здоров'я України, можна буде безкоштовно пройти великий перелік необхідних діагностичних обстежень – близько півсотні, за даними Міністерства охорони здоров'я.
Серед них – рентгенографія, мамографія, ехокардіографія серця, УЗД-діагностика, ендоскопія, кілька видів біопсії, більше десятка видів аналізів та інші дослідження. Пройти їх можна буде за державний рахунок за направленням від сімейного лікаря. Таким же чином можна буде потрапити і до лікарів-спеціалістів – Нацслужба здоров'я оплатить їх послуги в партнерських медичних закладах, якщо направлення видав той сімейний лікар, з яким пацієнт підписав декларацію.
Послугу будуть вводити поступово в різних регіонах, однак в МОЗ сподіваються, що в результаті близько 80% потреб українців у медичних обстеженнях покриє держфінансування.
Ні. Реформа екстреної медичної допомоги - дійсно один з пріоритетів МОЗ в 2019 році. Однак її впровадження не означає неможливість викликати бригаду швидкої допомоги в разі потреби.
Повна реалізація реформи, згідно з планами, займе п'ять років. У нинішньому році випробувати нововведення почнуть в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях, а також у Києві. Решта регіонів будуть лише готуватися до змін.
Серед таких новацій – підвищення кваліфікації медичних бригад, збільшення зарплати для фахівців екстреної медичної допомоги, покупка нового транспорту з необхідним обладнанням та підключення диспетчерських служб до єдиної електронної системи.
Останній захід націлений на те, щоб виклики автоматично розподілялися між бригадами і на місце виїжджала найближча машина меддопомоги, а не приписана до тієї або іншої територіальної станції. На обробку виклику повинна йти 1 хвилина замість нинішніх 3-5.
Головним же нововведенням стане поділ швидкої допомоги на екстрену (коли мова йде про загрозу життю і необхідність термінової госпіталізації) і невідкладну (скарги, пов'язані із загостренням хронічних хвороб, високою температурою і тиском тощо).
Дзвінки будуть приймати диспетчери Центру екстреної допомоги та медицини катастроф саме вони визначать, якої допомоги потребує пацієнт. У МОЗ сподіваються, що бригади екстреної медичної допомоги будуть добиратися до місця за 9-12 хвилин (зараз 16-20 хвилин).
В майбутньому МОЗ має намір об'єднати оновлену диспетчерську службу Централь 103 і систему E-Health, в якій будуть зберігатися електронні медичні картки пацієнтів. Такий крок допоможе забезпечити швидкий обмін даними між усіма рівнями медичної допомоги.
Так, і не в кращий бік. Згідно з рішенням суду, в.о. міністра позбавлена права ставити свій підпис під офіційними документами МОЗ.
За словами Уляни Супрун, станом на середу, 6 лютого, через це вже був зафіксований ряд проблем з розподілом і замовленням медикаментів:
– Ліків на суму понад 633 млн грн, які після підписання документів в.о. міністра повинні бути відправлені в регіони в медустанови зі складів МОЗ України;
– Розвезення в регіони життєво необхідних препаратів за 33 програмами державних закупівель зі складів держпідприємств Укрвакцина і Укрмедпостач (серед них – вакцини проти кору, ліки для онкохворих, людей з діабетом, хворобами серця, гепатитом, а також препарати для тих, хто потребує діалізу або антиретровірусної терапії);
- Неможливість укладати договори з організаціями, які повинні закуповувати ліки, вакцини та інші медикаменти за рахунок держбюджету 2019 року.
"Довіра міжнародних організацій, які не дають красти кошти з державного бюджету і допомагають закуповувати в рази більше ліків, вакцин, стентів та інших необхідних медичних виробів, буде втрачено", - констатувала Супрун.