Посуха не у ванній, а в головах

Юлія Латиніна: Триндець настає тоді, коли намагаються поєднати інфраструктуру з корупцією

Юлія Латиніна: Триндець настає тоді, коли намагаються поєднати інфраструктуру з корупцією

Російська журналістка Юлія Латиніна в колонці для Новой газеты розповідає, до чого може привести популізм і багаторічна корупція

У місті Кейптауні скоро не буде води. Зовсім.

Влада міста з 1 лютого знизила норму споживання до 50 літрів на людину. Крім того, вони попередили, що з 12 квітня вода з кранів перестане текти взагалі, і заявили, що створюють в місті 200 місць, де кожен зможе отримати свою водяну пайку — 25 літрів на людину.

У Кейптауні живе 4,3 млн чоловік. Це — щоденна чергу на 20 тисяч осіб.

При цьому йдеться тільки про особисте споживання громадян. Про те, що означає відсутність води для бізнесу та сільського господарства, — страшно навіть говорити. [...]

Кліматичні алармісти по всьому світу вже почали описувати Кейптаун як трагічне майбутнє всього людства. «Відчуття катастрофи, що нависло над Кейптауном, — це те, що всі ми повинні відчувати перед обличчям неминучих потрясінь, пов'язаних зі зміною клімату», — повідомляє Bloomberg.

Це дещо дивно. Звичайно, клімат — система з безліччю змінних, але загалом потепління збільшує вологість, а не зменшує її. Це можна пояснити на пальцях: коли у вас тепло, крижані шапки на полюсах тануть, і атмосфера насичується вологою. Коли у вас холодно, волога осідає у вигляді водяних шапок на полюсах і вилучається з обігу. Інакше кажучи, глобальне потепління — це глобальне зволоження і глобальне озеленення, зокрема і тому також наша планета за останні чверть століття стала зеленішою й ошатнішою (інший, ще важливіший фактор — збільшення вмісту в повітрі CO2).

І глобальне потепління тут ні до чого

Питання: як саме Кейптаун примудрився засохнути під час глобального зволоження і чи немає ще якихось чинників, що сприяли тому, що мегаполіс от-от залишиться без води, як село в Намібії?

Такі фактори є.

Міська влада стверджує, що нестача води стала результатом несподіваної посухи. Тим часом — сюрприз, сюрприз — навіть Вікіпедія повідомляє, що міська система водопостачання дотягне в кращому разі до 2019 року. Ці відомості Вікіпедія взяла не звідкись там, а з офіційного документа Департаменту водних і лісових справ ПАР, підготовленого в 2009 році. [...]

Кейптаун має м'який середземноморський клімат. Він розташований на березі моря біля підніжжя Столових Гір, і основна маса води надходить туди з шести водосховищ. Водосховища наповнюються в дощові зимові місяці, з травня по серпень. Однак у цієї системи є недолік: приблизно раз на 10 років зима буває недостатньо вологою. Цього разу недостатньо вологою зима була три роки поспіль — через кліматичне явища, що отримало назву Ель Ніньо .

З 1995 року населення Кейптауна зросла майже вдвічі: з 2,4 млн до 4,3 млн осіб. За цей час водні резервуари не тільки практично не збільшувалися, але й не чистилися. [...]

За 50 км від Кейптауна розташоване місто Стенд, в якому розташована штаб-квартира GrahamTek — провідної світової компанії з опріснення води, чий керівник, Кері (Koeri) Грехем, є винахідником революційної технології зворотного осмозісу, яка зробила процес опріснення радикально дешевшим.

Це завдяки GrahamTek в Ізраїлі зараз поливають опрісненою водою посадки в горах. GrahamTek побудувала 130 заводів у 16 країнах і буквально завалила владу Кейптауна пропозиціями про співпрацю. Але компанія, яка вирішила проблему нестачі води в Ізраїлі та Сінгапурі, виявилася недостатньо гарною для влади Кейптауна. Причина? Її невідповідність стандартам BEE (Black Economic Empowerment). У перекладі: в GrahamTek працюють білі. [...]

Партія АНК перебуває при владі в ПАР вже 24 роки. За цей час ПАР побудувала 7 дамб, які постачають воду для населення. 3 з цих дамб було, власне, просто добудовано. Решта перебували на різних стадіях проектування.

Що ж стосується режиму апартеїду, злочинами якого правляча АНК пояснює всі нинішні труднощі ПАР, то він за попередні 24 роки побудував 77 дамб.

Перший та очевидний захід у місті, якому загрожує дефіцит води, — це підняти ціну на воду. Влада Кейптауна цього не зробила. Коли в січні стало зрозуміло, що всюди каюк, надійшла інша пропозиція — ввести підвищені тарифи. Влада Кейптауна провалила і цю пропозицію. Чому? Правильно, щоб не засмутити виборців.

Замість цього вона попросила населення не вживати більше 50 літрів на день і прикрасила все паркани Кейптауна барвистою агітацією, яка ну дуже сильно нагадує радянські плакати на кшталт «Слава труду!»

Агітація — агітацією, але жодних способів контролювати, що відбувається насправді, у влади немає. Для початку — в місті, яке розташоване в посушливій країні, немає сучасних лічильників. Крім цього, невідомо, скільки народу в квартирах живе. Мешканці Кейптауна і так не платять за 37% використаної води, а ще 25% йде через дірки й тріщини.

Забудова Кейптауна за останні 24 роки велася надзвичайно хаотично. Частково це була «точкова забудова» — тобто свідомо корупційна схему, за якої на існуючу міську інфраструктуру вішалися нові будівлі підвищеної поверховості. Частково це були саморобні нетрі, в яких за воду ніхто не платить взагалі. Частково, врешті, це було явище, яке мало деякі аналоги з революційним ущільненням у 1920-х роках в Росії. А саме — коли група Шарікових з місцевого бантустана займала залишений білими багатоповерховий будинок або бізнес-центр.

Зрозуміло, що обсяг водоспоживання в таких південноафриканських комуналках, як і в російських, визначався кількістю незагорнутих кранів і ущільнювачів, які протікають.

Якщо влада і не підозрювала про можливість лиха, то містяни були прекрасно про нього поінформовані. І в багатьох передмістях Кейптауна їхні мешканці давно пробурили артезіанські свердловини. Господарі тамтешніх вілл продовжують купатися в басейнах, і розбризкувачі там справно зрошують газони.

[...] Фінансова компанія Old Mutual забезпечила бізнес-центр фільтраційним заводом, що дозволяє повторно використовувати воду. Інвестиційна компанія Allan Gray поставила собі опріснювальний завод і була готова продавати надлишки води сусіднім бізнесам. Мер заборонив це робити, щоб не порушувати міську монополію.

До того ж у 2009 році в Кейптауні на виборах переміг «Демократичний альянс», що перебуває в опозиції до правлячої АНК, яка погрузла в корупції. Як легко зрозуміти, корупціонери з державного Водного департаменту існують не для того, щоб давати гроші на інфраструктурні проекти в місті, де керують чужі корупціонери. В результаті всі прохання міської влади про фінансування було проігноровано. [...]

В принципі, для традиційного суспільства норма споживання по 50 літрів на людину в день аж ніяк не є катастрофою. Навпаки — вона є недосяжною мрією.

У дитинстві я влітку жила на дачі, де всю воду носили з криниці. Це було моє заадання — кожного дня привезти на кермі велосипеда два здоровенних пятнадцатілітрових відра. Туалет на кшталт сортира обходився зовсім без води, а милися в тазику. Я можу чесно сказати, що 50 літрів на людину на добу в цих цілком прийнятних умовах, булі зайвою і непотрібною розкішшю.

Триндець настає тільки тоді, коли ви намагаєтеся поєднати інфраструктуру висотного мегаполісу (ванни, душі, туалети) з тотальною корупцією та популізмом, які призводять до того, що влада заохочує «точкову забудову», не вкладаються при цьому в інфраструктуру і не поспішають, щоб не розлютити виборців, підвищувати комунальні платежі.

Кейптаун — це case study того, на що корупція і популізм можуть перетворити сучасне місто. І глобальне потепління тут ні до чого.

Повну версію колонки Юлії Латиніної читайте в Новой газете

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: