25 червня 2018, понеділок

Під російським прицілом

Юрій Винничук: Ми тримаємо свій фронт

Юрій Винничук: Ми тримаємо свій фронт

Письменник Юрій Винничук у колонці для Zbruc.eu розповідає про свої складні відносини з режимом Януковича та пояснює, чому не варто кепкувати над "списком 47"

Моє потрапляння до списку 47 якось мене не дуже й здивувало. З бандою Януковича в мене були й раніше непрості стосунки.

Спочатку наробив рейваху відомий віршик, після якого до мене додому завітала міліція і взяла з мене пояснення, що насправді я нікого вбивати не хотів. Міліціонери були ввічливі і товариські. Ба більше: призналися, що мого віршика цілим відділенням читали і всі вони на моєму боці. Але, мовляв, з Києва тиснуть. […]

Але це бравих комуністів на чолі з Леонідом Грачем, які подали на мене скаргу, не задовольнило, і вони звернулися також до прокуратури.

В комуністичному доносі був не лише віршик про Януковича, а також деякі мої стьобні еротичні вірші («Я комсомолку грав у ленінській кімнаті», «Так ніхто не кохав...» та інші), які я читав на вечорі еротичної поезії. Отже, прокуратура повинна була проаналізувати і їх на «предмет порнографії та некрофілії». Але, щоб не заморочуватися, прокуратура переслала ці віршики до університету і попрохала експертизи. Там написали таку експертизу, що комуністи знову залишилися з діркою від бублика.

А тим часом віршик про Януковича мандрував інтернетом і світом, бо з'явилися не тільки рімейки, які продовжили цю шляхетну тему, а й переклади – кілька російських та три англійські, був також польський та есперанто. Я щодня давав по кілька інтерв'ю, в тому числі й німецькій, французькій, польській, англійській, данській, сербській, чеській і, підозрюю, есперантській та ще бозна-якій пресі.

Ржачка стосовно списку не вщухає. Ну й даремно

Розголос був такий значний, що одного разу мене навіть перестріли два типові бухарі і намагалися пригостити горілкою, бо «ви той пан, що про Яника написав». Мене почали впізнавати перекупки на базарах, що я вважаю за найвищий пілотаж слави. [...]

Пен-клуб виступив із заявою на мій захист. Комісія з питань моралі відмовилася аналізувати того віршика. Юрко Назарук організував флешмоб на мою підтримку, де я, наче Лєнін з броньовика, читав «Убий підараса» біля кнайпи Мазоха. Раптом зателефонувала Ганна Герман і запропонувала теж свій захист зі словами, що вона вже розмовляла з губернатором і була обурена, що письменника цькують. Це був оригінальний хід.

Але насправді якогось значного цькування не було. Ну, там деякі псевдоколеги по перу розшаркалися, що «ось як Винничук опустився, такого примітивного віршика написав. Це ж не поезія». Я й не перечу. Це не поезія. Це агітка. Така сама, як «Не пора, не пора» Івана Франка, чи «Заповіт» Тараса Шевченка, чи «Любіть Україну» Володимира Сосюри, чи, зрештою, наш гімн. Бо всі гімни примітивні. Всі до одного. Нема там поезії. І не потрібно. Єдина різниця між усіма перерахованими творами і моїм та, що мій здохне разом з його героєм. А ці залишаться у вічності.

Люди, які мене оточували, відчували за мене більше страху, ніж я сам. Я був переконаний, що ніхто відкрито зі мною нічого не зробить. В совєтської системи, яку перейняли регіонали, були свої прості способи, як заткати комусь пельку. Мене не друкували від часу обшуку в 1974-му, а тут відімстили теж дуже просто: мої книжки зникли з державних закупівель. Це означало, що я вже не отримаю відсотків з якогось більшого накладу. І так тривало аж до Майдану. Коли ж видавець намагався з'ясувати в міністерстві культури, чому Винничук в опалі, йому пояснили: «Он лічний враг Януковічя».

Що й казати: стати особистим ворогом Януковича – доволі почесно. І я гордо ніс і несу це звання. Та я був ворогом не лише Януковича, а й Вадима Колєсніченка, який подав на мене до суду, і Сергія Арбузова, про якого я написав, що мусив стулити два телевізори докупи, аби він мені вмістився на екрані.

Позаминулого тижня, коли я був у Києві на Книжковому Арсеналі, мені зателефонували з СБУ і запросили на зустріч. Я був щиро здивований: чому я? Ніколи по жодних брифінгах не ходив. Уточнення, що це у справі Бабченка, мені нічого не говорило. Я й далі не розумів, до чого тут я. «Вам пояснять», – відповів чоловічий голос.

В СБУ мене вели коридорами й ліфтами, передаючи від одного супроводжуючого до другого. Перед входом до зали, де мала відбутися зустріч, відібрали мобілку й перевірили наплечник. Зійшлося ще шістнадцять осіб, більшість із яких я знав і симпатизував їм. Потім з'явилися представники СБУ, поліції та генеральний прокурор. Вони й повідомили нам, що зібрали нас тому, що ми всі у тому списку.

Я, звісно, відчув легке ошелешення і став міркувати, чого мені від такої честі чекати. Чи нас ще випустять, а чи відразу завезуть на якусь базу під посилену охорону. Дехто почав жартувати, хихотіти. Але коли нам показали записи розмов замовника та кіллера, сміхунчики якось самі собою вляглися. Все виглядало доволі поважно.

Нам пояснили, що не йдеться про розстріл геть усіх 47, а достатньо застрелити кількох, аби в країні почалися хаос і паніка, а грантожери з Іванушкі інтернешнл та Репортерів без мізків кинулися волати про загрозу свободи слова і причетність до вбивств української влади, як то вони й вчинили після імітації вбивства Бабченка. Очевидно, що першими жертвами опісля мали стати інші втікачі з путінського раю. […]

Тоді нам також мали повідомити, що замовником убивств є партія «Розумна сила», за якою стоїть С. Арбузов. Це начебто був секрет, але бачу, що й він уже просочився в інтернет. А ми ж підписали кримінальну відповідальність за нерозголошення того, що нам показали, та за поширення імен осіб, які опинилися в списку. Однак кожен про себе міг, на своє бажання, розповідати. Але коли ми виходили з СБУ, на нас уже були націлені телекамери, так що дуже скоро імена більшості з тих, хто побував «на брифінгу», стали відомими. […]

В інтернеті відразу з'явилися підозри, що це фейковий список, але то був саме той список, який нам показали, хоч і не дали його детально вивчити. Тому я не мав змоги повідомити іншим письменникам, що і вони в тому списку. […]

До списку увійшли не тільки журналісти й письменники, а й політики. Але є серед них чимало осіб, про яких і геть би не подумав, що вони можуть бути важливими для путінського кодла. Тобто є й такі, що відверто виступають проти теперішньої влади. Список строкатий. Але в цьому є своя рація: ось гине російський емігрант, за ним – хтось, хто критикує владу... Чудово! Порошенко відстрілює своїх ворогів!

[…] Однак не розумію, чому там нема таких славетних борців за краще життя трудящих, як Доній, Добродомов, Парасюк, Семенченко, Гриценко, Тягнибок, Ірина Фаріон. Взагалі націоналістів чи то пак бандерівців і фашистів нема, хоча вони начебто в першу чергу мали потрапити під роздачу. […]

Що було далі? Нам усім запропонували охорону. Кожен вибрав собі той спосіб охорони, який йому більше пасував. У кожному разі, після тієї зустрічі в СБУ, де кожен з нас підписав купу протоколів, нас не кинули напризволяще. І коли я повертався з Києва до Львова, мене, як високопоставлену особу, зустріла не тільки дружина, а й поліція. Яка, між іншим, дуже стурбувалася, що я мав прибути об 11, а прибув на дві години пізніше, сівши на інший потяг. (Може, я так замітав сліди?) А з Києва їм уже телефонують: Зустріли? Не зустріли?

Це я до того, що ржачка стосовно списку не вщухає. Ну й даремно, бо якби це був фейк, то не було б усе настільки серйозно з боку правоохоронних органів. Я раптом опинився під їхньою недремною опікою. Але моє життя не змінилося. Сиджу, пишу…

Більшість із того списку мають заслуги в боротьбі з окупантами та їхніми українськими маріонетками. Ми тримаємо свій фронт чи, як кажуть справжні фронтовики, «передок». Вони воюють зброєю, а ми, грішні, чим Бог послав – словом. Але всі ми разом на тому клятому «передку». […]

 

Повний текст читайте на  Zbruc.eu

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: