17 серпня 2018, п'ятниця

Напрями національного самознищення

Юрій Андрухович: Складеться враження, що цю країну всуціль населяють істоти вкрай недбалі

Юрій Андрухович: Складеться враження, що цю країну всуціль населяють істоти вкрай недбалі

Письменник Юрій Андрухович у колонці для Zbruc.eu аналізує рейтинги найбільш небезпечних країн світу та пояснює, чому там заслуговує бути Україна

Зареєстрований у США портал mail.com, де я користуюся поштовою скринькою, вже кілька днів поспіль вивішує оглядовий матеріал під назвою «Топ-10 найнебезпечніших країн світу». Побачивши цей заголовок уперше, я чомусь відразу подумав, що без України не обійдеться. Та навіть і подумати не встиг – просто щось таке блиснуло в підсвідомому, а вже Україна тут як тут. Щоправда, з десяти найгірших вона найкраща, бо перебуває на останньому, десятому місці топу.

Ще небезпечнішими за нас вважаються: Єгипет (дев’яте місце), і далі – відповідно з восьмого по перше: Гондурас, Кенія, Сальвадор, Колумбія, Венесуела, Ємен, Нігерія,  Пакистан.

Що Україна потрапила в аж таке гідне товариство (в якому особисто мені все ж не вистачає направду небезпечних Сирії, Афганістану й Сомалі), автори публікації пояснюють «тривалим військовим конфліктом у східній частині країни, внаслідок якого загинули (гинуть досі) тисячі мирних жителів, руйнується інфраструктура». Далі ці ж автори демонструють і дещо глибшу обізнаність: «Незважаючи на відсутність військових дій і відносно спокійну ситуацію на решті української території, ступінь мілітаризації суспільства і високий рівень злочинності не ґарантують безпечного перебування в цій країні».

Наша базова проблема – "дуже низький рівень миру"

Як на мене, то справді комічним у цьому антирейтинґу здається наше найближче сусідство – Єгипет. Бо ж саме туди українці ледь не наймасовіше злітаються на відпочинок. Свої до своїх, небезпечні до ще небезпечніших. Відвідини Єгипту в багатьох українських родинах уже стали незмінною щорічною традицією. Як можна жити й не бувати в Єгипті? Навіщо тоді жити?

А Нігерія? Чи не звідти найбільше студентів-африканців у наших вишах? Майбутні лікарі, програмісти, нафтовики. Як нам до них не тягнутися – ну хоч би в антирейтинґах? […]

Насправді подібного штибу рейтинґів існує не один і не кілька. Один із найоб’єктивніших, напевно, ось цей: «Global Peace Index».

Його укладають зі 163 незалежних держав (більше ніж 99,7% усього населення планети), які оцінюють за шкалою від 1 до 5 на основі 23 показників. Серед найголовніших –  загальний рівень безпеки в суспільстві, ступінь мілітаризації, масштаби внутрішніх і міжнародних конфліктів. Згідно з цим рейтинґом ми вже на цілі дві позиції кращі, тобто поза першою десяткою. Наша базова проблема – «дуже низький рівень миру». Тільки от мені здається, що насправді в укладачів не зовсім коректні критерії. Бо ми потрапляємо на всі їхні топи винятково через війну на Сході. Хоч насправді заслуговуємо потрапляти до них і з багатьох інших причин. Одним із наслідків яких є, до речі, й та ж таки війна.

У наших ДТП щодня гине в рази більше людей, ніж на східному фронті. Скажімо, цьогоріч за неповні півроку в автомобільних аваріях загинуло 988 осіб.

Травмованих у ДТП – 10 146. Ви тільки уявіть собі цю людську тілесну масу: майже тисяча загиблих, десятки тисяч покалічених – і всього за півроку.

Прикметно, що найнебезпечнішими щодо автомобільних аварій протягом січня-травня 2018 року є Івано-Франківська та Луганська області. І як тут не крикнути «Нарешті Схід і Захід разом!»?

А наші водойми? У них уже з початку т. зв. купального сезону віддали духа понад 500 осіб. […]

Кого не візьме вода – забирає вогонь: пожежі, в яких гинуть і діти, й дорослі. У таборах відпочинку та на складах боєприпасів. 

До речі. Неосяжний і ніким не обліковуваний масив незареєстрованої зброї та вибухівки, наслідком чого перша-ліпша банальна п’яна сварка в першому-ліпшому кабаку мирного міста завиграшки перетворюється на криваву стрілянину з метанням бойових гранат.

А є ж іще отруєння – грибами, рибою, м’ясом, злоякісним алкоголем та всякою іншою шаурмою. Всім, чим лише вміють отруїтись українці. Вдома, в закладах харчування, у школах, війську і дитсадках. Під час літніх застіль-весіль – катастрофічно часто і масово.

І це лише деякі головні, так би мовити, напрями національного самознищення.

Мимоволі складеться враження, що цю країну всуціль населяють істоти вкрай недбалі, вкрай неуважні до життя – свого та інших. Якісь абсолютні епічні пофігісти, для яких не існує жодних цінностей і які живуть нехлюйно, дико, абияк.

Пішов скупатися до місцевої калабухи з жабуринням – витягували вже водолази.

Поласував улюбленими грибочками – віддав кінці в реанімації.

Заснув з цигаркою – згорів живцем. […]

Така от нація порушників. Де лише можна (а можна фактично всюди) обійти правило, норму, закон, припис, іґнорувати знаки, зрізати кути, халявити, намахувати, обважувати, не пристібатися і сторчголов стрибати з берега в місцях, де не тільки купання, але й рибальство заборонено.

А вдруг пронесе, проканає, прокатить – і всьо буде норм?

Повний текст читайте на Zbruc.eu

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: