Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

"Навіть повії вносять вклад у ВВП". Велике інтерв'ю з Віктором Пинзеником на Радіо НВ - повна версія

2 серпня, 15:08
1127
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Фото: Василь Мамелін via Facebook

Економічний прорив. Авторська програма Павла Шеремети. Гість - народний депутат Віктор Пинзеник. Ефір від 30.07.2018 

Авторська програма Павла Шеремети Економічний прорив виходить в ефірі Радіо НВ щопонеділка в 20:00-21:00

Павло Шеремета: Добрий вечір, понеділок, 20:04, Економічний прорив на радіо НВ. І у нас унікальний гість сьогодні. Унікальний для Радіо НВ, бо він ще ніколи тут не був. Це людина, яка достатньо часто була і в радіостудіях, і в телестудіях. Ми дуже раді його  бачити, і дякую тим слухачам, які писали мені і просили запросити Пинзеника. Друзі, ви маєте Віктора Михайловича Пинзеника сьогодні в студії протягом майже години. Так що, Віктор Михайлович, добрий вечір.

Я хотів одразу почати з новин зі Сполучених Штатів, і ми ще до цього повернемося і ще поговоримо про те, що вони означають для України. Це можуть бути цікаві виноски. Але знаючи, що українців найбільш цікавить валютний курс, більш ніж інфляція, ніж зростання економіки. Напевно що люди трошки стривожені і стурбовані. Може ми з цього почнемо? Яке ваше пояснення, що відбувається?

Віктор Пинзеник: Я хотів сказати, що мене не треба було довго вмовляти, бо коли я почув, що запрошує Павло Шеремета, то я погодився одразу. Я не стривожений тим, що відбулося з курсом, бо це не є ті речі, які мене тривожать. Мене тривожать більш фундаментальні речі. Ми маємо звикнути, що в нас немає фіксованого курсу. І, дасть Бог, ніколи не буде. Тому такі коливання у мене тривоги не викликають.

Проблеми викликають фундаментальні речі, які, нажаль, не усунуті і які не дозволяють спокійно дивитися в майбутнє гривні. І я думаю, що про них варто говорити. Ми мали на початку року стрибок курсу, він мав причини, його можна було б уникнути, а потім відбувся відкат. Він відбувається вже не перший рік в зв'язку з проблемами, зв'язаними з культурою виконання бюджету. 

Павло Шеремета: Ви згадали тільки що про фундаментальні фактори, які вас тривожать. Що саме вас тривожить?

Віктор Пинзеник: Тривожить те, що ті речі, які призвели до девальвації гривні в останні роки (а вони лежали в площині дефіциту платіжного балансу): невідповідність потоків грошей, які треба платити країні, з тими, які надходять; нестача валютних резервів, яких країна не мала достатньо для того, щоб згладжувати такі речі; дисбаланс у бюджеті. Якщо в першій частині є певний прогрес - і досить значний прогрес, хоча, на жаль, з'являються тривожні сигнали. 

Павло Шеремета: Ви говорите про платіжний баланс?

Віктор Пинзеник: Так. Тому що обмінний курс зробив свою справу. Він не винен в тому, що відбулася девальвація, але коли відпустили курс, курс виправив ситуацію. І ми попередні три роки, - не враховуючи 2018 рік, - Україна мала вперше позитивне сальдо торгівлі. У нас експорт товарів і послуг перевищив імпорт.

Павло Шеремета: Але це закінчилось вже? 

Віктор Пинзеник: На жаль. Це тривало три роки. Але останній рік у нас знову з'явилась дірка. Мінус 2,6 мільярди. Це ще не трагічна цифра. Але це сигнал, який говорить про певні дисбаланс, який існує. І проблема є в площині популізму, яка зумовила такі речі. ЇЇ треба детальніше розвивати, можливо, у ході розмови ми її розвинемо. Але все одно, в тій частині є прогрес, і враховуючи те, що наші заробітчани дають велику суму грошей, то по поточних операціях у нас більш-менш нормально.

Є проблема з боргами. І тут дуже важлива співпраця з Валютним фондом. Нам потрібні не просто гривні, це проблема нестачі валюти, яку ми не вирішимо Національним банком, ми друкувати долари не можемо. І друге - це проблема дефіциту бюджету. Проблема дефіциту є зараз визначальною для майбутнього не тільки обмінного курсу, бо не можливий прорив без того, щоб ми не мали прогнозованого обмінного курсу.

Фото: Olga Kryvoruchko via Facebook

Павло Шеремета: Ми ще повернемося до цього. Мене трошки дивує, що ви не бачите такої великої проблеми в торговельному дефіциті. Для мене це дірка, вона серйозна і вона збільшується.

Віктор Пинзеник: Я не кажу, що я її не бачу. Я бачу, звичайно. Більше того - я, як тільки побачив ту цифру, одразу зробив повідомлення з приводу цього, що це загроза.

Павло Шеремета: Останні цифри, які я бачив: 6 відсотків. Це не 3 відсотки.

Віктор Пинзеник: Я говорю не відсотками а мільярдами.

Павло Шеремета: Ну, зважаючи, що у нас економіка майже там 105 мільярдів...

Віктор Пинзеник: Я якраз вважаю це проблемою. Бо ми мале позитивне, прекрасна була реакція економіки на курс, корекція ситуації була, мали позитивне сальдо. Це основа, бо експорт дає надійне джерело постачання валюти. Заробітчани сьогодні є, а завтра немає.  

Павло Шеремета: Таке враження що вони будуть.

Віктор Пинзеник: Але це все одно не є джерело інвестицій. Не фундаментально. А експорт є фундаментальним джерелом, яке є сьогодні, завтра і післязавтра буде впливати на стабільність обмінного курсу. Тому я наголошую, що це дуже важливо, і не можна втратити те, що Україна заплатила таку велику ціну через масштабну девальвацію національної валюти.

Павло Шеремета: Ми тут багато говоримо і про експорт, причому на різних рівнях. Я завжди люблю починати з низького рівня, тому що ми говорили з експертом відомим, світовим по агро Андрієм Єрмаком, і там цікавий дуже потенціал є для української ягоди і меду, і багатьох інших українських продуктів, які показують зараз дуже хорошу динаміку, але недостатньо. Я знаю, що Харків у цей момент починає мене одразу критикувати, що: “Ви хочете українську економіку ягодами чи медом віднімати?”. І ми звичайно можемо (і повинні) говорити і про двигуни, і про турбіни, і про інші речі.

Віктор Пинзеник: Але я, коли бачу цифру, що по такий-то позиції вибили квоту, чи експорт по такий-то позиції зріс у нас на стільки-то разів, - може це не великий поки що обсяг, але українські фірми зачіпаються за ринок, і в нас, коли ми зачепили торгівлю, то є одна дуже позитивна річ: у нас сегмент з Європейським Союзом, експорт зростає швидше, ніж імпорт. Там ще немає позитивного сальдо торгівлі, але при тих темпах, які складаються останні роки, ми будемо скоро мати плюс торгівлі.

І в такій торгівлі важливо будь-що. Важливо тільки щоб нашим фірмам допомогли через квоти і, можливо, через технічні бар'єри, які важко пройти для експорту в країни Європейського Союзу. Але це речі, які мене радують. Звичайно мене порадує, що харківські двигуни чи інша техніка машинобудування буде експортуватися у Європейський Союз. 

Павло Шеремета: Залишивши тему торгівлі там, де вона є, давайте повернемося до того, що турбує вас значно більше - дефіцит бюджету. 

Віктор Пинзеник: Повернемося до початку розмови, яку зачіпали - з приводу США. У США 4% економічного росту за перший квартал. У нас близько 3% (я думаю, що у другому кварталі буде 3%). В звичайних умовах достатньо було, щоб зрозуміти проблему. Але українські реалії значно складніші. Треба згадати два періоди спаду: 2014-2015 рік - це 15%. Не забуваємо 2009 рік - це теж майже 15% спаду. Але є ще важливіша річ - якість економічного росту. І це мене надзвичайно хвилює. Щоб зрозуміти проблему, я наведу вам цифри минулого року. Минулого року українська економіка виросла на 2,5%, але візьмемо промисловість: +0,4%; сільське господарство: -2,7%. Питання, яке виникає у всіх людей: що дало економічне зростання 2,5%?

Павло Шеремета: Торгівля і будівництво.

Віктор Пинзеник: Торгівля. Торгівля зросла на 8,8%. Але наступне питання виникає. А чим торгували? Якщо промисловість майже по нулях, сільське господарство у мінусі - торгували імпортними товарами. От ми виходимо знов на проблему обмінного курсу і торговельного балансу. Що відбулося минулого року? Недобрі речі. Хоча багатьом людям може це й подобається. Минулого року у нас зарплата і пенсія виросла на 37%. Це при тому, що економіка виросла на 2,5%. От питання, не економіста навіть: куди ділись ті гроші? Частина пішла в ціни, а друга пішла в імпорт. Це нездорове зростання. Мене радує, що плюс.

Те саме і цього року відбувається. Цього року промисловість у нас 2,5%, село приблизно по нулях, червневі дані не є характерні, бо просто врожай раніше почали збирати. І що дає знову ріст у 6,2%? Дає торгівля. Ми не можемо економіку піднімати за рахунок торгівлі імпортними товарами. Лишається фундаментальна проблема інвестицій. От тут треба звертатися до фундаментальної проблеми. Бо інвестор потребує стабільності і прогнозованості. Він хоче порахувати, заробить він чи ні. І головний ризик, який лежить тут, є у площині дефіциту бюджету. Бо цей дефіцит - це не є цифра, яка озвучується Мінфіном, але в нас частина видатків іде поза касою.

Це так звані кошти на збільшення капіталів банків, на фонд гарантування вкладів, ці кошти не йдуть у видатках, а насправді це дефіцит. І якщо правильно рахувати - він значно більший. Але я пам'ятаю і ті загрози, які закладені в тому, що є повно рішень, які треба виконувати, які успішно проголосовані парламентом, які, на жаль, вимірюються не десятками мільярдів гривень, а сотнями мільярдів гривень. Тепер виникає питання, з чого фінансувати ті кошти. Що може бути джерелом фінансування? Те що відбулося днями з Пенсійним фондом. Для мене нічого особливого. Нічого. Цю проблему можна і не помітити.

Уявіть собі, що Мінфін позичив би на 30 мільярдів гривень більше грошей, тобто наробив би більше боргів, і ми навіть не помітили б проблему. А проблема є, і вона не сьогодні виникла, вона триває вже кілька років. Це проблема величезного дисбалансу, або життя в борг. Вона є - нікуди не ділася. Уявіть собі: завтра немає чим платити пенсії, яка ймовірність того, що підуть туди, де неміряно грошей? А неміряно грошей у Національному банку України. Ну ми ж мали вже явища, коли так зване покриття видатків бюджету за рахунок Національного банку було головним джерелом. 

Фото: Програма Інновацій Львівської Бізнес-школи via Facebook

Павло Шеремета: І це перед виборами достатньо часто повторюється.

Віктор Пинзеник: Ну, я сподіваюсь, що зараз це не відбудеться.

Павло Шеремета: Олесь Блотнар на Фейсбуці запитує: "А спитайте Пинзеника, які заходи треба зробити, щоб ріст йшов за рахунок не торгівлі, а сфери виробництва чи послуг?".

Віктор Пинзеник: Проста відповідь є, але вона потребує деталізації інвестиційних процесів.

Павло Шеремета: Давайте деталізуємо. 

Віктор Пинзеник: Економіка не може розвиватися без інвестицій. Щоб випускати, якусь продукцію треба вкласти. 

Павло Шеремета: І в нас рівень інвестицій, між іншим, патетично низький - 13%, при тому що треба 35%.

Віктор Пинзеник: Точно. Якщо взяти останні 3-4 роки... От минулого року було 15%, але це було значно менше, ніж було в Україні у попередні роки. Та вони не йдуть на розширення, вони йдуть на заміну старого, зношеного обладнання. Тому це не той рівень, при якому економіка може розвиватися, приросту іноземних інвестицій немає. Якщо подивитися структуру іноземних інвестицій, то в окремі роки приріст за рахунок фінансового сектора, образно кажучи, це рекапіталізація. Це інвестиції під дулом кулемета. Коли вам кажуть: “Або ви вкладаєте в банк, або ми заберемо у вас банк”, - це не добровільний внесок.

І треба розуміти причини, чого інвестор боїться в країні, в якій можна заробити дуже багато. Ключова проблема: здатність оцінити результати роботи. Якщо я не буду знати, який буде курс через 2-3 роки, як я можу інвестувати? Якою буде інфляція? І ми знову повертаємося до дефіциту бюджету. Це фундаментальні речі. Згадаємо 10 років назад: країна розвивалася? Так, ми розвивалися, темпи були 6-8-10%. Проблема корупції була? Була, і я не зменшую цю проблему, але якщо паралельно вирішуються структурні речі - це дуже добре, бо вони тільки допомагатимуть залученню інвестицій. 

Павло Шеремета: У нас є дзвінок. Слухаємо вас, добрий вечір. 

Михайло, Київ: Добрий вечір. Я вважаю, що Україна пішла не по тому шляху розвитку, і щоб ви не говорили, пан Пинзеник, у мене свої аргументи. Треба було не руйнувати державний сектор, а паралельно з державним сектором розвивати бізнес.

Павло Шеремета: Зараз Віктор Михайлович прокоментує ваше запитання. Я, зі свого боку, можу вас запитати: скажіть, будь ласка, ви знаєте успішну економіку в світі з потужним державним сектором?

Михайло, Київ: На успішну економіку світу треба вчитися бізнесу. А в нас вийшло на практиці, і ось результат: 27 років незалежної України - і на нулю економіка, на нулю сільське господарство, все на нулю.

Павло Шеремета: Ми зрозуміли питання. Дякуємо вам за дзвінок.

Віктор Пинзеник: Важко коментувати ці речі, бо тоді треба було жити при комунізмі. 

Павло Шеремета: От для цього у нас є наша передача, і є ці дзвінки. І вони в пропорції 3/1.

Віктор Пинзеник: Я хотів би повернутися до нашої країни. Є сектори, де відбулися зміни без жодної участі держави. Наприклад, я їхав до вас, бачив заправку. Не одної державної заправки немає. Я працював в Уряді, де мої колеги вимагали, щоб держава виділяла гроші на будівництво заправок, - там відкати і тому подібні явища, чого не відбувається у приватному секторі.

Торгівля - це теж економіка. Я ніколи не применшую значення торгівлі, але воно показує, що люди самі, за рахунок приватних коштів інвестували. У людей є гроші, які здатні відновити країну, самі люди відновлять країну. Не держава, бо держава сьогодні пенсії немає чим платити. А з тої пенсії людина не має можливості купити в магазині. Задача держави - створити умови, щоб приватний сектор будував заводи і фабрики, створював нове виробництво. 

Павло Шеремета: І організувати захист держави. І це зараз вимагає 6% нашого ВВП. Давайте про це теж не забувати.

Віктор Пинзеник: Звичайно, це досить велике навантаження. І доведеться там реагувати ще на деякі речі. 

Павло Шеремета: У нас є дзвінок. 

Олексій, Рівненщина: Добрий вечір. Пане Пинзеник, я проживаю в Рівненський області, в звичайному районному містечку. Переважна більшість мешканців живуть досить забезпечено, і авто непогане, і на подвір'ї, і ремонт в будинках, і самі будинки. Поясніть ситуацію: кажуть, Україна - країна бідна, великий відсоток поза межею бідності, і разом з тим, більшість людей живе досить забезпечено і не набагато гірше, ніж в середній країні Європи.

Павло Шеремета: Пане Олексію, а як ви пояснюєте це?

Олексій, Рівненщина: Тіньова економіка.

Віктор Пинзеник: Мене радує, що люди живуть добре. Дай Бог. Але Олексій не заперечив, що кількість людей, яка кінці з кінцями зводить. І ми це бачимо. Ви не побачите в Європі такої кількості шикарних дорогих автомобілів, як це є в Україні. Там скромні автомобілі - засіб пересування. У нас, на жаль, такі перекоси є у рівні статків. Тому, звичайно, є елемент тіньової економіки. І, можливо, всі дослідження, які проводять авторитетні організації, не показують реального стану речей. 

Павло Шеремета: Яке ваше експертне відчуття? Скільки це? 

Віктор Пинзеник: Я думаю, трошки менше половини. Я недавно дивився дуже цікаві матеріали, яким довіряю. Матеріали досліджень, які зробили німецьки експерти і експерти Міжнародного валютного фонду. А чому я їм довіряю: там показані деякі піки, які дуже добре показують, що відбувалося в Україні, коли були бартерні розрахунки за електроенергію з дисконтами і т.д. Коли в 2005 році закрили багато тіньових схем, частка тіньової економіки впала. Тому я довіряю цим цифрам. 

Павло Шеремета: Тобто близько половини економіки ми можемо спокійно множити в ВВП офіційний вдвічі? 

Віктор Пинзеник: Ні, офіційний враховує і частину тіньової економіки. Я сам був трошки здивований деяким речами. Навіть повії вносять вклад у ВВП! Враховується, і це не тільки в Україні. 

Фото: Kyiv School of Economics via Facebook

Павло Шеремета: Але давайте повернемося до тіньової економіки і до нашого пояснення цього. 

Віктор Пинзеник: Мені важко сказати, чим люди займаються, можливо там є частина людей, яка працює за кордоном і непогано заробляє. На Західній Україні це досить розвинено. 

Павло Шеремета: Крім того, що там, можливо, недоплачені податки. Якщо люди дають собі раду - так, власно кажучи, в цьому вся ціль і була. 

Віктор Пинзеник: Немає чистої тіньової економіки. Не буває чистої, вона завжди поєднується з легальною економікою. Тіньова економіка і легальна працюють разом. 

Павло Шеремета: Я все-таки хочу повернутися до цієї теми з Пенсійним фондом. Яке там є рішення? Грузія, я знаю, просто відмовилася від ідеї Пенсійного фонду, все перевели у бюджет, це вважається тепер частиною бюджету. В Україні воно фактично так і є.

Віктор Пинзеник: Але це не вирішує проблему. 

Павло Шеремета: Можливо, але спрощує підрахунки.

Віктор Пинзеник: Я коли говорю про проблеми країни, я ніколи не ділю. Я говорю про публічні кошти. Кошти держави, які потрібні не тільки на зарплату вчителям, але і пенсії пенсіонерам. Переключення нічого не міняє, бо є проблема, і там проблема дисбалансу якраз у пенсійній системі у нас закладена, в тому числі. Раніше було, майже половину видатків робив не Пенсійний фонд. Це великий виклик країні, на який вона мусить дати відповідь, політики мусять дати на це питання відповідь.

Павло Шеремета: Підвищення віку?

Віктор Пинзеник: В тому числі і підвищення віку. Хоча варіант з підвищенням віку, він реалізований через стаж роботи, і можливо він більш правильний з точки зору того, що кожна людина, щоб отримати право на пенсію, повинна відпрацювати певний час роботи. Але там є проблема для наших “алхіміків” українських.

Павло Шеремета: У нас є запитання. Слухаємо. 

Руслан, Львів: Добрий вечір. Скажіть, всіх цікавить питання по офшорних транзакціях - це шкода для економіки або користь, можете пояснити? 

Павло Шеремета: Дякуємо вам, Руслане. 

Віктор Пинзеник: Вічна моя головна біль. Скільки я не працюю, то стільки і борюся з тими офшорами. Проблема українських офшорів не стільки за кордоном...

Павло Шеремета: Ви говорите, що якраз один з ваших останніх постів був про те, що в Україні мало не створили два нових офшори. 

Віктор Пинзеник: Що не засідання парламенту, то офшори. Наприклад, звільнення від ПДВ, воно стосується імпорту, імпортних товарів, - ніколи не буде інвестор працювати у цьому сегменті, навіть якщо в Україні немає такого виробництва, тому що український товар буде оподатковуватися ПДВ 20%, а імпортний - ні. Скільки я не пробую з цим у нинішньому складі парламенту [боротися], майже ні разу мені не вдалося цього зупинити.

Або, наприклад, останнє засідання парламенту: прекрасний гарний закон з чудовою назвою “Про сільськогосподарську кооперацію”. Закон два офшори пропонує. Перший офшор: вводиться поняття кооперативних виплат, але за трудову участь (мова йде про заробітну плату), але кооперативні виплати не оподатковуються. Це означає, що завтра крупні аграрні компанії переводять всіх людей на трудову участь, і ніхто не платить ні єдиного соціального внеску, ніхто не платить прибуткового податку. Або другий варіант, який закладений в цьому законі: виплата прибутку членам кооперативу. Вони не підлягають оподаткуванню. Ну це офшор! І таких офшорів в Україні повно. 

Павло Шеремета: Як з цим боротися?

Віктор Пинзеник: Треба хотіти. В 2005 році нам вдалося ліквідувати більшість офшорів в Україні. 

Павло Шеремета: Вас дуже за це не люблять. 

Віктор Пинзеник: Як не дивно, але за цей закон проголосувало 350 народних депутатів. І ми збільшили доходи бюджету, при тому що економіка виросла на 2,5% на 62% росту доходів бюджету. Країна була у суцільних офшорах. Кордон поділили між компаніями. По суті дали можливість провозити імпортні товари без податку. Не треба контрабандою займатися - це легальна форма ввезення. Не може країна бути країною офшорів. 

Павло Шеремета: А як наші опоненти з того боку кажуть, що Китай розвивається за рахунок технологічних парків. 

Віктор Пинзеник: Та ні. І в нас був би розвиток, навіть при тих дірках. Але як може інвестор працювати? От я продаю цю пляшку води з ПДВ, а хтось продає без ПДВ. Як я можу конкурувати? До речі, і такий закон був у парламенті. Його вдалося зупинити на півроку. Був закон, який дозволяв комусь торгувати товарами без ПДВ. Всі продають з ПДВ, а інші продають без ПДВ. У такому режимі інвестицій у країні ніколи не буде. 

Павло Шеремета: Наші опоненти, про яких я говорив, вони трошки забувають про реальну боротьбу з корупцією у Китаї. У нас є вже один дзвінок. Слухаємо вас. 

Слухачка: Виктор Михайлович, хотела вас спросить. Этот налог на добавленную стоимость, когда его вводили в вашу бытность и при вашем участии основном... Если стоимость товара увеличивается необоснованно, то его стимулируют увеличением налога, чтобы он стоил соответственно. Почему теперь везде и всюду, в каждом товаре, в каждой услуге, я плачу этот налог?

Віктор Пинзеник: Я порадив би не читати деяких книжок, які пишуть про ПДВ. І я не причетний до введення ПДВ, хоча більшість країн світу використовують цей податок. 

Павло Шеремета: І в першу чергу в Євросоюзі, куди ми ще намагаємося вступити. 

Віктор Пинзеник: Ми не можемо мати систему, відмінну від країн, якими ми оточені.

Павло Шеремета: У мене є запитання на Фейсбуці від Романа Чуйко. “Продавець в кіоску на пляжі має враховувати ПДВ і морозива також?”.

Фото: Олег Федонюк via Facebook

Віктор Пинзеник: Коли він продає товар, він орієнтується на конкурентів, а не на ПДВ. Якщо він в іншій системі оподаткування, то він є просто платником ПДВ. Але давайте повернемося до попереднього питання. Бо питання важливе. Інколи у нас складається враження, що платимо податки тільки у вигляді прибутку - 18,5% заплатили, і це все наш вклад у бюджет. Ні. Ми все платимо. Весь бюджет - це наші доходи. Якщо ми хочемо витрачати на освіту, на медицину, оборону, пенсії, ми повинні певну суму податків платити.

І ПДВ - це один з каналів, який платить людина, - не компанія платить, не фірма платить (вона тільки агентом виступає). Це вагон, який чіпляється до будь-якої ціни, і цей вагон йде на бюджетні цілі. Звідти потім фінансується освіта й медицина і т.д. Якщо б цього вагона не було, був би інший податок, треба було б по іншим каналам все одно це залучити. Але якщо певна сума зобов’язань є, які має здійснити держава, вона має наповнити це по-різних каналах. 

Павло Шеремета: Слухаємо вас. 

Юрій Долина, Полтава: Добрий вечір. Пане Вікторе, у нас 300 тисяч народжується кожного року і 500 тисяч помирає. Потім кількість людей які поїхали за кордон. Немає у нас реновації такої, як у Москві, щоб будинки відвозили на кладовище, фактично. Зараз онлайн-освіта успішним темпом йде, дуже багато студентів в університети не поступає, тому що є можливість навчатися онлайн вдома і в Кембриджі, і в Гарварді. Як факт, оренди житла не буде, а нам і по радіо намагаються втюхати, що воно буде дорожчати. Що чекає на ринок нерухомості, коли ця мильна куля лопне?"

Віктор Пинзеник: Пане Юрію, а скажіть, скільки у вас дітей? 

Юрій Долина, Полтава: У мене п'ятеро.

Віктор Пинзеник: Відносно ринку нерухомості - він зараз у стагнації. Криза, яка почалася в світі з ринку нерухомості, вона зачепила і Україну. І цей ринок і досі не ожив.

Павло Шеремета: Є просто острівці в Україні, де є дисбаланс на ринку нерухомості. Але в цілому через те, що іпотека не працює, зокрема .

Віктор Пинзеник: Іпотека не працює, бо банківський сектор не працює. Це одна з проблем, яку ми не зачіпали. 

Павло Шеремета: Я хотів зачепити цю тему. Ви говорили про інвестиції.

Віктор Пинзеник: Це дуже пов'язані речі з банківським сектором. Мені здається, на ринку нерухомості назріває ще одна проблема. Можливо я не знаю всіх деталей, що у нас там є надвиробництво - зайве виробництво, яке не має споживання. Я сподіваюсь, що ті люди, які зайняті цим сектором, і вони інвестують приватні гроші, думають про проблеми, які можуть виникнути у цьому секторі. 

Павло Шеремета: А якщо повернутися до процентної ставки?

Віктор Пинзеник: Що ви маєте на увазі? Те що Національний банк встановив? 

Павло Шеремета: Так.

Віктор Пинзеник: Я вважаю, що це правильно.

Павло Шеремета: Я також вважаю, що це правильно. Але ж це 17,5%! В Штатах зростання 4,1%, зокрема, в тому числі, що там все ще в районі 1%. Я знаю, що це через інфляцію, це зрозуміло. 

Віктор Пинзеник: Звичайно. Коли у нас називають ставки за кредитами, забувають, що в Європі вона значно вища. Бо там інфляція зовсім інша. Треба говорити про реальні відсоткові ставки. Зараз у нас інфляція пішла трошки донизу. Останні дані за червень - 9,9% річного виміру. В нас давно вже такого не було. Але інфляційний потенціал є, і тому поведінка Національного банку, який два рази підряд підняв облікову ставку, є в даному випадку правильним. Якщо ми хочемо мати ставки на рівні Європи і рівні США, то ми повинні мати здоровий банківський сектор і інфляцію, яка вимірюється 1-2%. 

Павло Шеремета: І ми знову повертаємося до дефіциту бюджету.

Олександр, Львів: Добрий вечір. Хочу повернутися до питання ПДВ: як пан Віктор ставиться до того, щоб запровадити більш диференційовані ставки для оподаткування галузей, які б держава вважала за пріоритетні в розвитку?

Віктор Пинзеник: Одним словом: погано дивлюсь на це. Чому? Коли ми говоримо про державу, ми не думаємо, що це ж не машина, ідеальна якась машина, створена ідеальними бездоганними працівниками, а державу представляє чиновник. І коли чиновнику ви даєте право карати чи милувати (от чому режим офшорів є дуже жахливий, бо одному дають, а другому не дають), не можна на податки вішати не властиву їм функцію. Якщо ми хочемо через податки якісь соціальні речі робити, наприклад, я купую воду, і бідна людина купує воду, і ви не помітете, яким чином перекачуються доходи. Бо якщо хочете підтримати людину, то підтримайте її прямо. Прямо підтримайте її грошима, а не через податки. Тому весь світ прагне до єдиних ставок. 

Павло Шеремета: І я продовжу, пане Олександре. А хто буде визначати ці галузі? Я недовго, але працював у Міністерстві економіки і стикнувся з ситуацією у лютому 2014 року, у нас була пропозиція до СОТу - переглянути 240 галузей. Я трішки знаю, хто це вирішує, я трішки знаю, яким чином це вирішувалося. І непогано було б, щоб деякі органи зацікавилися б, за якими розцінками це вирішувалося. Професор Фукуяма каже: “Поки ви не посилили свої інститути і не захистили їх, не усунули корупцію”... Це будуть живі люди, які будуть вирішувати пріоритетність, це не будуть роботи робити. А якщо це будуть люди вирішувати, то ви знаєте, які можуть бути загрози і ризики з цього приводу.

Віктор Пинзеник: А крім того, ПДВ - це податок на товар. Їм оподатковується товар, а не галузь. І це практика всього світу.

Володимир, Чигирин: Виктор Михайлович, надо видеть корень всех зол. Это просто. У нас есть законодательная власть, а заданиевыдавательная власть у нас есть или нет? Как выполняются задачи Конституции, кто озадачивает отраслевые министерства и кто отвечает за это?

Павло Шеремета: Дивіться, у нас фактично немає галузевих міністерств, майже, лишилося тільки два, фактично. 

Віктор Пинзеник: Але принцип роботи галузевий. Як був, так і лишився. Хоча насправді нібито їх немає, вони працюють всі в режимі нефункціональному.

Павло Шеремета: Давайте також об’єднаємо цю тему, про яку ви писали також пост. Скільки у нас є урядів в країні?

Віктор Пинзеник: О, це важко сказати. На першу вскидку - три. Кияни добре знають: один уряд, який взагалі немає відношення до уряду, але вважається урядом. Будинок Уряду, де вони їдуть, там уряду ж немає. 

Павло Шеремета: Там є Міністерство економіки і Міністерство фінансів. 

Віктор Пинзеник: Трохи і Міністерства економіки, і Міністерства фінансів. А хто ж там сидить? 

Павло Шеремета: Там сидить секретаріат Кабміну, ключові люди. 

Фото: Persona TOP via Facebook

Віктор Пинзеник: Та це ж не Уряд. А насправді займають один поверх, і той інститут, який насправді бере на себе функцію уряду. 

Павло Шеремета: Так він виріс у нас, тобто коли ми скорочували всі міністерства, секретаріат виріс. 

Віктор Пинзеник: Ну я знаю, що Мінфін, в якому я працював, був значно менший, ніж секретаріат. Я зараз не знаю точних цифр... Але третій є уряд, який знаходиться на вулиці Банковій, який теж бере велику частину функцій. І одна з проблем країни - в країні має бути один уряд. Я ще не згадую колег, з якими я сиджу. Бо кожен з них хоче брати на себе виконавські функції. Хоча це зовсім не функції законодавчої влади. Ми по Мінекономіки дуже часто стикалися, коли розподіли коштів і т.д. Це не функції законодавчої влади, це функції виконавчої влади. 

Павло Шеремета: На завершення, Віктор Михайлович: у нас програма називається Економічний прорив, ви давно-давно цим займаєтеся, - що потрібно для економічного прориву в Україні?

Віктор Пинзеник: Побільше таких розмов. Тому що від розуміння тих рішень, які треба прийняти… А також дуже добре розрізняти причинно-наслідкові зв'язки. Це не такі складні речі, які люди не можуть зрозуміти, а тоді зробити правильний політичний вибір. Для того щоб змінити країну, її треба хотіти змінити. А це залежить від всіх нас. 

Павло Шеремета: Ви в парламент у 2012 році входили з Ударом, в 2014 році з БПП, а в 2019 році? 

Віктор Пинзеник: Я з Ударом зайшов і другий раз, тому що я з цієї політичної сили. Вона створила блок, хоча я не вхожу в політичний інститут. Але від партії Удар. 

Павло Шеремета: Добре. А 2019 рік? 

Віктор Пинзеник: Думаю, що в житті є багато цікавих занять, де я знайду собі місце. 

Павло Шеремета: Таку неоднозначну відповідь дав Віктор Пинзеник. Знаючи його, він перед кожними виборами дає таку неоднозначну відповідь, а потім ми його знаходимо в парламенті. 

Віктор Пинзеник: Ну зараз більш однозначна. 

Павло Шеремета: Я радію, що ви там є. Я знаю, що ви не дуже радієте, коли приходиться відшуковувати всі ці офшори і решту в законопроектах. Але факт: ви один з найбільш читаючих депутатів, я маю на увазі - читаючих законопроекти депутатів і вишукуючих всі ці схеми, ляпи і всі інші речі. Віктор Михайлович, я дуже дякую, що ви погодилися взяти участь в цій розмові. Ми ведемо її кожен понеділок, ми намагаємося в цьому напрямі вести всі розмови також. Ці розмови ви можете слухати, дорогі слухачі, кожен понеділок о восьмій вечора. Це було Радіо НВ - дізнавайтесь нове.

 

Авторська програма Павла Шеремети Економічний прорив виходить в ефірі Радіо НВ щопонеділка в 20:00-21:00