Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Смертність на дорогах, погані потяги і майбутнє українського Hyperloop. Незручні питання Євгенія Черняка Володимиру Омеляну

28 серпня, 22:12
2168
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Фото: Наталя Кравчук / НВ

Big Money. Авторська програма Євгена Черняка. Гість - міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Ефір від 28.08.2018

Авторська програма Євгена Черняка Big Money виходить в ефірі Радіо НВ щовівторка о 21:00 - 22:00

Евгений Черняк: Проект Big Money в гостях у Министерства транспорта и инфраструктуры. Каждый бизнесмен в той или иной степени контактирует с этим министерством - то ли как пассажир, то ли как автолюбитель, то ли как клиент, то ли как предприниматель, который перевозит грузы. Поэтому вопросы, которые я сегодня буду задавать, интересуют многих. Разговор сегодня будет непростой - инфраструктура страны в плачевном состоянии.

То, что я вижу сейчас, визуальное количество ремонтов (я не могу сказать, что много передвигаюсь по Украине) по сравнению с тем временем, когда я достаточно часто ездил по этим дорогам, увеличилось. Это визуальное впечатление, либо количество денег, выделяемых на ремонт, в государственном бюджете увеличилось? 

Володимир Омелян: Щодо доріг і взагалі інфраструктури ви були абсолютно праві. Коли я прийшов у це міністерство - ще в 2015 році - як заступник міністра, в нас була одна цифра - 95% всіх основних фондів зношені. Чи це залізниці, чи це дороги, чи це авіаційна галузь - всюди була однакова картинка. Ми зрозуміли, що без системних кроків, просто обіцянками, ти нічого відремонтувати не зможеш, бо це довгі інфраструктурні проекти. Початок і завершення - інколи це п'ять-десять років. Саме тому ми зробили дві системні речі, коли ми говоримо про дороги.

Ми створили Дорожній фонд, і вперше за десятиліття галузь отримала гарантоване фінансування з боку держави. Яка була типова картинка? З початком кожного року прем'єр-міністр чи президент казав: “Ми відремонтуємо всі дороги в країні”. Якщо ви пригадуєте, в нас був такий прем'єр-міністр, який казав, що 95% доріг відремонтовано. Він вже зараз втік з України. Ми зрозуміли, що без Дорожнього фонду; без того, що ці гроші гарантовано є протягом року, ми нічого не зможемо змінити. Ми створили Дорожній фонд, з 1 січня він запрацював. Друга була проблема: в нас була повністю зношена галузь.

Ми зустріли ситуацію, коли купа боргів - понад 1,5 мільярди гривень перед приватними компаніями за зроблені колись дороги. Ці компанії фактично зникли, вони розпустили своїх людей, продали своє обладнання, бо не було роботи, держава не давала змоги. Третє питання - якість. Ми розуміли, що якщо ці компанії сьогодні запускаєш на дороги, вони доброї якості не дають, їх треба контролювати і перевіряти. А державний контроль - це завжди величезне питання. Тому ми паралельно здійснили і громадський контроль, який фінансується за рахунок уряду Британії.

Що ми зробили в цьому році, на відміну від попередніх двох років, коли ми просто виділяли гроші державного бюджету? З цього року кожний платник податків, який заправляє свій автомобіль на будь-якій заправці, знає чітко, що 50% акцизу йде в Дорожній фонд тільки на дороги - не фінансуються зарплати, соціальні виплати, пенсійні зобов'язання, а виключно дороги. З наступного року це буде 75% з акцизу, з 2020 (і, сподіваюсь, назавжди) - 100% акцизу з пального буде йти в Дорожній фонд, фінансуються дороги. Що ми робимо далі? Ми розуміємо, що без того, щоб відремонтувати всі дороги державного значення, Україна не запрацює. Можна побудувати чудові заводи, прекрасні поліклініки, але шкода, коли між ними немає доріг - в цьому немає сенсу, бо ніхто до них не добирається.

Фото: Укравтодор via Facebook 

Ми затвердили в уряді стратегію розвитку автомобільних шляхів в Україні до 2022 року. Тобто зараз кожен громадянин, кожен платник податків може в режимі онлайн подивитися, які дороги заплановані до ремонту і коли вони будуть зроблені. Ми децентралізували Укравтодор - це завжди була така величезна структура, за рахунок якої жили їхні керівники і політична еліта, бо кожен з них собі отримував свій шматочок, процент від незроблених доріг, але виділених на них коштів. Ми передали 35% фінансування з Дорожнього фонду і 123 тисячі кілометрів доріг на обласний рівень.

Тепер кожен платник податків не має йти до Києва, або керівник облдержадміністрації не буде їм розповідати казки: "Мені Київ гроші не дав", - гроші в нього є, він повинен пояснити кожному громадянину, коли і яка дорога буде відремонтована. 65% Дорожнього фонду ми зосередили на дороги державного й міждержавного значення, бо це переважно чотирьохполосні або більше - магістральні дороги, які потребують багато коштів. Плюс - це теж українська новація - 5% з Дорожнього фонду йде на фінансування програм з безпеки руху.

В нас людей періодами гинуло більше, ніж на війні. В нас була величезна проблема з тим, що це непоправні втрати. Це не лише горе для сімей, це удар страшний по економіці, бо гинуть переважно кваліфіковані люди, які сидять за кермом, тобто вони мають більш ніж середній достаток. Ми запровадили цю програму, вона розрахована на трирічний період - це близько 9 мільярдів гривень, які будуть спрямовані на масу заходів, щоб понизити смертність на дорогах.

Порівнюючи з 2015 роком, коли в нас загинуло більше 5 тисяч людей, в 2017 році ми скрутили смертність на 1,5 тисячі людей. Ми продовжуємо цей тренд: в цьому півріччі ми вже бачимо, що кількість ДТП з смертельними випадками знизилась на 10%. Я впевнений, що протягом найближчих трьох років ми дійдемо до того, що смертність буде скорочена ще на 30%, а дитяча смертність має бути зведена до нуля. 

Евгений Черняк: Я сейчас вас послушал - такое впечатление, что нас окружают идеальные дороги. 

Володимир Омелян: Ні. 

Евгений Черняк: Слушаешь вас, и создается такое впечатление, что живешь в Англии или Америке, или в Германии. Но, выходя на улицу или глядя в это окно, мы понимаем, что 95% из того, что вы сказали, либо не так, либо не совсем так, либо категорически не так. Для программы Big Money нам нужно найти такой формат, который позволит обсудить государственные задачи с позиции больших денег. А сколько денег выделено в госбюджете на ремонт дорог?

Володимир Омелян: Я вам пояснюю, чому так склалася ця картинка. Це класичний англійський принцип (я знаю, що ви живете в Штатах) "Is the glass half empty or half full". Якщо ми говоримо про те, що дороги не ремонтуються, ви самі кажете - вони ремонтуються. Коли ми бачимо їхню загальну кількість - це 170 тисяч кілометрів доріг, ми за останні два роки зробили більше трьох тисяч кілометрів. Це рекордна кількість для України. В цьому році буде чотири тисячі кілометрів. Але процентне співвідношення все одно дуже мале.

Евгений Черняк: О какой сумме идет речь?

Володимир Омелян: Цього року з усіх джерел фінансування виділено близько 50 мільярдів гривень. 

Евгений Черняк: Я слышал, что 44.

Володимир Омелян: Насправді 47, якщо враховувати зовнішні запозичення з боку ЄБРР і Євробанку.  

Евгений Черняк: Цифра громкая, большая, и те люди, которые ездят по украинским дорогам, сейчас скажут, что приблизительно 40 миллиардов из 47 украли. Это я вам говорю о том, что говорят по ту сторону камеры. В этих 47 миллиардах, насколько я понимаю, есть средства на поддержание, на зимнюю эксплуатацию, да?

Володимир Омелян: Так.

Евгений Черняк: И на капитальный ремонт остается уже не 47 миллиардов, а сумма гораздо меньшая. И если разделить ее простым арифметическим действием на количество дорог, то получается, несмотря на то, что, возможно, вы сделали рекордное количество, количество отремонтированных километров категорически мало.  

Володимир Омелян: Ні, тут мушу вам заперечити, бо кількість відремонтованих кілометрів в цьому році 4 тисячі. Це величезна кількість. І середній або капітальний ремонт коштує в Україні близько 10 мільйонів гривень за кілометр. Це рекордно низька сума, порівнюючи з будь-якими іншими сусідніми державами. Прості приклади цифрами. Найдешевший кілометр автобану у країнах ЄС в Болгарії - 3 мільйони євро за кілометр. Польща - від 5 до 7 мільйонів євро за кілометр. 

Евгений Черняк: Последний пример не очень сильного ливня в Киеве, который полностью лишил столицу мобильности - возможно, там просто строят ливневки, а вы не строите? 

Володимир Омелян: Тут є типова помилка. Я хотів би донести до тих, хто нас дивиться, з вашою допомогою, хто за які дороги відповідає.

Евгений Черняк: Я сейчас не про ответственность. Давайте, чтобы у нас не получилось интервью, когда все, что хорошее - это сделали вы; а все, что плохое - сделали не вы. 

Володимир Омелян: Ні, я хочу навпаки похвалити за хороше всіх. 

Евгений Черняк: Вы делаете ливневку? Это с водоотведением какая цифра?

Володимир Омелян: Ми, як Укравтодор, займаємося лише трасами державного значення. 

Евгений Черняк: На них не предусмотрены ливневки?

Володимир Омелян: Там йдуть скоси переважно, бо це дороги між містами.

Евгений Черняк: Это с учетом их стоимости? 

Володимир Омелян: Да. 

Евгений Черняк: И она, тем не менее, гораздо ниже, чем, например, в Болгарии?

Володимир Омелян: Так.

Евгений Черняк: За счет чего вы достигаете такой экономии?

Фото: Укравтодор via Facebook 

Володимир Омелян: За рахунок того, що дешевша робоча сила, дешевша сировина, окрім імпортного бітуму, який ми завозимо, але все інше - щебінь, укріплюючі матеріали - все виробляється в Україні, і це достатньо дешево. 

Евгений Черняк: Что за история с тем, что дороги ремонтируют турецкие компании? Чем они лучше? Где и как вы там находите оптимизацию? И почему именно турки? 

Володимир Омелян: Насправді турки працюють не лише в Україні, вони працюють по всьому світу. Фактично після Китаю це найбільші компанії, які присутні в багатьох країнах і Азії, і Європи, і в арабських державах. В нашій країні наразі фактично працює тільки найбільша компанія - Онур, вона працює тут вже більше десяти років. Але це всі турецькі компанії, які є. Що ми маємо на ринку? На ринку, коли ми прийшли, не було жодної компанії. Вони всі фактично вмерли через відсутність фінансування.  

Евгений Черняк: И турецкие в том числе?

Володимир Омелян: Ні. Фактично не працювали, були просто величезні борги, вони ремонтували 20 кілометрів по року - не більше того. В 2015 році ми зробили 80 кілометрів на всю державу. Зараз ми робимо 2-4 тисячі кілометрів на рік. Зараз в нас є п'ять компаній повноцінних. Це компанія Онур, це компанія Альтком, це компанія Магістраль Південь, це компанія РосДорСтрой і ще низка менших компаній, які дають вже належну якість при належному контролі. 

Евгений Черняк: Если вы говорите о том, что оптимизацию вы находите в части дешевой, недорогой рабочей силы - зачем турки? 

Володимир Омелян: У всіх компаніях більше 95% - це українці. 

Евгений Черняк: Зачем тогда турки?

Володимир Омелян: Вони мають можливість залучити більш дешевший кредитний ресурс і залучити...

Евгений Черняк: Зачем вам кредиты, если вы им платите вовремя?

Володимир Омелян: Насправді, все одно вся техніка купується. Хтось її бере в лізинг, хтось її бере в кредит, кожен шукає свої режими фінансування.

Евгений Черняк: Может выгоднее профинансировать свои компании, получить еще одну оптимизацию и дать новые рабочие места?

Володимир Омелян: Навіть в цій єдиній турецькій компанії, яка працює в Україні, 95% всіх співробітників - це українці.

Евгений Черняк: Зачем тогда турки? Зачем 5% турок? Какую ценность они имеют?

Володимир Омелян: За останні три роки в Україну, крім турків, зайшли китайські компанії, вони...

Евгений Черняк: То есть ответа "зачем турки" у вас нет?

Володимир Омелян: Вони виграють на тендерах. Чи ви хочете, щоб я закрив тендери і сказав: "Ні, тільки українські компанії мають право працювати"? Ні. Головна умова, що вони реєструють компанію в Україні, платять податки в Україну, наймають українців на роботу.

Евгений Черняк: А менеджмент турецкий?

Володимир Омелян: Так, але навіть в випадку компанії Онур, там лише два турки.

Евгений Черняк: Но компания называется турецкой?

Володимир Омелян: Так.

Евгений Черняк: Три тысячи человек погибло на дорогах. 

Володимир Омелян: Три тисячі п’ятсот, якщо ми беремо 2017 рік.

Евгений Черняк: Свою ответственность ощущаете за это?

Володимир Омелян: Безумовно. І насправді погана ситуація в міністра в тому, що він весь час на зв'язку, і я кожної години отримую повідомлення не лише про ДТП, які сталися на автошляхах, але й про надзвичайні випадки, які склалися на залізниці, в повітрі і все інше. Я несу відповідальність за кожну людину, яка померла в тих чи інших ситуаціях. Але, з іншого боку, я знаю, що за рахунок своєї роботи я зберіг більш ніж 1,5 тисячі життів. Це теж, я вважаю, багато. 

Евгений Черняк: Статистика, конечно, пугающая. Например, вы сравнили стоимость дорожного полотна - вы не можете не знать, сколько гибнет из-за плохих дорог в соседних странах. Есть у вас такая статистика?

Володимир Омелян: Я вас здивую, але насправді гине набагато більше людей на добрих дорогах. В чому є парадокс? Як тільки ми ремонтуємо будь-який автошлях - чи це невеликий відрізок, чи це довгий, - люди автоматично тиснуть на газ. І вони вважають, що якщо рівна дорога, то значить контроль швидкості не потрібен. Останній приклад: минулого року, коли ми відкривали дорогу, відгалуження Одеса-Рені (на Вилкове - відома українська “маленька Венеція”), на другий день - чотири трупи, просто через те, що збільшили швидкість.  

Евгений Черняк: Немного циничный вопрос, но не могу не задать его. Получается, что снижение смертности связано с тем, что дороги все хуже и хуже? А вы говорите, что все лучше и лучше. Тут очевидное математическое противоречие. Как на самом деле?

Володимир Омелян: Щоб було зниження смертності, мають бути дві ключові речі. Це жорсткий контроль і високі штрафи. Якщо ви згадаєте Польщу десять років тому, там тоді були не набагато кращі від України дороги, і автобанів, які профінансовані ЄС, ще не було. Поляки їздили так само, як українці. Порушували всюди. Зараз ситуація кардинально інша. Дуже просте пояснення: якщо ви порушили, бодай на п'ять кілометрів перевищили швидкість, штраф такий, що ви будете потім пам'ятати це добрий рік. 

Евгений Черняк: Логика понятна. Но, исходя из того, что это не реализовано у нас: количество смертей снизилось (надеемся, будет снижаться и дальше) - получается, что дороги становятся хуже?   

Фото: Укравтодор via Facebook

Володимир Омелян: Ні, дороги стають краще. Ми просто вживаємо заходів. В найбільших місцях концентрації ДТП ми робимо гальмівні острівці, для того щоб водії автоматично, хочуть вони чи не хочуть, змушені були знижувати швидкість. Ми робимо кругові розв'язки на перетині ключових магістралей.

Евгений Черняк: Например, где развязки реализованы?

Володимир Омелян: В нас збудовано більше 50 розв'язок за останні два роки. Це Тернопіль, це Хмельницький.

Евгений Черняк: Это на въезде в город, на выезде?

Володимир Омелян: Це на в'їзді в місто. В нас така ситуація, що водій в'їжджає в населений пункт повністю ігноруючи, що він вже в межах населеного пункту, і тримає ту саму швидкість, яку він тримає на трасі.   

Евгений Черняк: Вы его ограничиваете развязкой?

Володимир Омелян: Так, розв'язкою у тому числі. Гальмівним острівцем, коли він повинен робити u-turn для того, щоб продовжити свій рух.

Евгений Черняк: Hyperloop. Стоимость одного километра этой замечательной инновационной штуки, какова она? 

Володимир Омелян: За попередніми оцінками, оскільки це лише тестується зараз на передових країнах Заходу і Сходу, близько 20 мільйонів доларів.

Евгений Черняк: 25 миллионов, я читал.

Володимир Омелян: Десь 20 мільйонів, приблизно. 

Евгений Черняк: Какова стоимость ремонта полотна, например, железнодорожного?

Володимир Омелян: В середньому, якщо ми говоримо про українську залізницю - це від одного до трьох мільйонів доларів. 

Евгений Черняк: Сопоставляя стоимость километра Hyperloop...

Володимир Омелян: Ми не можемо це порівнювати...

Евгений Черняк: От произношения стоимость километра не меняется. Hyperloop - 25 миллионов, стоимость железнодорожного полотна - миллион. 

Володимир Омелян: До трьох мільйонів, по-перше. По-друге, ми не можемо це порівнювати, тому що коли ми говоримо про українські, колишні радянські залізниці, якщо вам відомо, то середня швидкість вантажного потягу - 30-40 кілометрів на годину; швидкісного пасажирського максимум - 140, а насправді це 80-90 кілометрів на годину. Коли ми говоримо про високошвидкісні залізниці, які вже стають нормальною буденністю в Європі і давно вже існують в Китаї, в Японії, і починають з'являтися в США, то вартість кілометра - 30-40 і більше мільйонів доларів. Швидкісних залізниць. 

Евгений Черняк: Это пассажирских или грузовых?

Володимир Омелян: Контейнерні потяги також використовують швидкість 120 кілометрів на годину. Тому коли ми кажемо про новий вид транспорту, як Hyperloop (швидкість тут 1200 кілометрів на годину), то вигода очевидна. Більше того, Hyperloop - згідно з оцінками не моїми, а американських компаній, які їх зараз розробляють - окуповується протягом 12 років. Залізниця не окуповується ніколи. 

Евгений Черняк: Вы понимаете, что человек, который перемещается по этим дорогам, который едет в поезде Укрзализныци, который видит все, что его окружает, относится враждебно к любым вашим заявлениям о мегагалактических проектах стоимостью 25 миллионов? О какой бы скорости вы не говорили, как бы вы не рассказывали, что в целом Hyperloop - это классная история. Конечно, это круто, красиво, но это могут позволить себе страны, в которых абсолютно решены инфраструктурные проекты.

Приведу очень короткий пример. Я живу на Манхэттене с видом на Гудзон. Там вверху летят вертолеты и самолеты каждые две минуты, каждые 30 секунд летит вертолет, ездят водные трамвайчики между Манхэттеном, Нью-Джерси, Бруклином и т.д. Идут частные яхты, идут океанские лайнеры, паркуются, потому что привозят людей, которые приезжают в Нью-Йорк как туристы, такие же, только рабочий город. Плюс там рядом Пенн-Стейшн: садись, пожалуйста, на скоростном поезде, едь в Бостон или в Вашингтон два с чем-то часа на супер комфортном поезде с LTE.

И тогда, когда они говорят: "Мы полностью эксплуатируем нашу инфраструктуру, теперь нужен Hyperloop, давайте думать теперь над следующим уровнем", - то когда наши люди видят вокруг себя то, что они видят, то они относятся враждебно к вашим слабо реализуемым межгалактическим проектам. И у меня, например, возникает вопрос: это ваш пиар, вам нечем заняться? Вы хотите привлечь к себе внимание такими заявлениями?

Знаете, что социальное напряжение в обществе сейчас таково, что вы своими заявлениями вызываете только ненависть, причем вы понижаете рейтинг и свой, и правительства в целом, и вообще власти, потому что человек, который проехался в этом вонючем (извиняюсь за натуралистические подробности) поезде с, мягко говоря, не совершенными туалетами, с отсутствием кондиционера, он вышел, сел в машину, поехал по разбитой дороге, из радиоприемника ему министр рассказывает о том, как он сейчас построит Hyperloop. Поясните позицию. 

Володимир Омелян: Я думаю, що коли в часи Радянського Союзу будувалися космічні ракети чи розвивалася авіаційна промисловість, то ситуація була набагато гіршою. Коли в Києві проектувалося перше метро після війни, я думаю, що людям було точно не до того, щоб хтось потом їздив у вагонах під землею, коли тут все зруйновано і пограбовано. Щодо ситуації з Hyperloop в Україні, наша мета - об'єднати українців заради високих продуктів.

Евгений Черняк: Так объедините украинцев ради чистых поездов Укрзализныци. Хочу максимально донести: либо вы визионер, который видит что-то, чего не видит никто другой; либо вы коррупционер, который такими заявлениями отвлекает от своего воровства. Я хочу разобраться, для меня это действительно важно, потому что для меня критически важно, чтобы эта страна развивалась, тут мой рынок. 

Фото: Hyperloop One

Володимир Омелян: Ми могли би сказати, що нам не потрібно жодних проектів, давайте ми будемо добувати руду, вирощувати зерно і їздити в розбитих вагонах, це єдина наша місія на цій Землі. Я з цим категорично згоден. Я вважаю, що з нічого створився потужний ІТ-кластер, який формує статтю експорту України №3.

Люди є, технології в нас є. Якщо ви знаєте, в місті Дніпрі компанія Ноосфера, українська компанія з нічого на найбільшому 3D принтері в Європі друкує всі деталі до двигунів ракет, які потім продає в США - і успішно продає. І таких прикладів у нас маса. Наша ідея - об'єднати ці підприємства в один пул під "парасолькою" Міністерства інфраструктури, залучити амбітних людей, які хочуть і вміють...

Евгений Черняк: Кто заказчик? Кто платит? Это государственные деньги?

Володимир Омелян: Ні. Власне, в чому вся “фішка”. 

Евгений Черняк: Это консорциум, какая финансовая модель?

Володимир Омелян: Я не хочу мати жодної копійки бюджетних грошей, і ми про це одразу публічно говорили.

Евгений Черняк: Кто за это будет платить?

Володимир Омелян: Це приватний проект.

Евгений Черняк: Кто? Фамилии инвесторов?

Володимир Омелян: В нашому пулі Інтерпайп. 

Евгений Черняк: Сколько уже перечислил Интерпайп, сумма?

Володимир Омелян: Поки що ми створили в Дніпрі площадку, де будуть працювати центр транспортних інновацій...

Евгений Черняк: Сколько запланировал у себя в структуре затрат 2018 года Интерпайп? Какая сумма?

Володимир Омелян: Поки що ми по коштам не говоримо. 

Евгений Черняк: Вы сказали, что инвестор Интерпайп, какую сумму запланировали?

Володимир Омелян: Я не сказав, що інвестор, я кажу, учасники нашого проекту...

Евгений Черняк: Движение по счетам есть?

Володимир Омелян: Ні.

Евгений Черняк: Сколько вы уже получили денег?

Володимир Омелян: Поки що немає жодного руху по коштах.

Евгений Черняк: Каким образом тогда вы можете заявлять, что через пять лет вы запустите Hyperloop?

Володимир Омелян: Абсолютно спокійно, тому що українці...

Евгений Черняк: То есть вы сейчас не имеете ни одного движения, ни одной гривны по счетам, назвали пока что одного инвестора, но утверждаете, что через пять лет запустится проект? Да любой человек, который сейчас нас внимательно смотрит и может задавать себе простейший вопрос, я бы даже сказал примитивный вопрос, спросит: "Где бизнес-план? Как расписано по месяцам финансирование? Кто лицо проекта? Кто СЕО? Как будет осуществляться финансирование? Кто будет осуществлять управление?". Вы не можете уже полгода заявлять о Hyperloop и не иметь движения ни одной гривны. Тогда это вранье.  

Володимир Омелян: Я вам зараз це все пояснюю, я це говорив неодноразово, ми це говорили публічно. Коли ми кажемо про Hyperloop в Україні, цього року ми завершуємо оцінку, чекаємо feasibility study з Академії наук України і Hyperloop Transportation Technologies. Наступного року ми формуємо команду на чолі з генеральним конструктором, який розпочинає, за нашими оцінками, спорудження тестового майданчику в місті Дніпрі, де і буде локація для українських випробувань.

Евгений Черняк: Сколько километров будет?

Володимир Омелян: Ми зараз прогнозуємо від 300 метрів до кілометру.

Евгений Черняк: То есть вы будете строить километр Hyperloop?

Володимир Омелян: Так роблять у всьому світі.

Евгений Черняк: И потратите на это 25 миллионов?

Володимир Омелян: Так само роблять в Штатах, це роблять у Франції, в Тулузі так само, це будуть робити зараз в Арабських Еміратах. 

Евгений Черняк: А что вам нужно в Днепре перевезти на километр, чтобы потратить пять лет своей жизни на строительство этого проекта? Что вы будете на километр в Днепропетровске перевозить?

Володимир Омелян: Для нас важливо випробувати технологію, для нас важливо, щоб українські компанії після тесту цієї технології могли у себе, в Україні, виробляти компоненти або повністю весь процес, і експортувати на весь світ (і так само у країні). Те, що ми бачимо чіткий транспортний коридор - це Балтика і Чорне море - і ми розуміємо, що це зроблено, буде здійснено.   

Евгений Черняк: Подождите, давайте сначала с Днепропетровском разберемся, потому что ваши “Нью-Васюки” немножко не просто уже раздражают - они смешат.  Вы в Днепропетровске строите, я фиксирую статус “на сейчас”, строите некий проект стоимостью 20 миллионов на километр, это по технологии...

Фото: Hyperloop One

Володимир Омелян: Ви маніпулюєте. Ми не говоримо зараз про суми, ми говоримо про етапність процесу.

Евгений Черняк: Нет, мы говорим про суммы.  

Володимир Омелян: Ми говоримо про те, що ми робимо.

Евгений Черняк: Нет, я не манипулирую, я как раз говорю о суммах. 

Володимир Омелян: Ви чітко маніпулюєте.

Евгений Черняк: Почему? 20 миллионов, правильно? Хочу статус подвести, сколько стоит километр, 20 миллионов? 

Володимир Омелян: Ми зможемо говорити про вартість цього проекту після того, як ми отримаємо feasibility study з Академії наук України спільно з Hyperloop Transportation Technologies.

Евгений Черняк: Кто платит за эти исследования?

Володимир Омелян: Це ми робимо за власний ресурс, робить своє [feasibility study, - Ред.] НАН і ділиться з нами... 

Евгений Черняк: Сколько стоит это исследование?

Володимир Омелян: Воно нічого не коштує, для платників податків точно нічого.

Евгений Черняк: Каким образом? Ученые работают бесплатно?

Володимир Омелян: Насправді, ми так робимо багато чого в Міністерстві.

Евгений Черняк: Бесплатно?

Володимир Омелян: Абсолютно вірно.

Евгений Черняк: Вы в Министерстве бесплатно?

Володимир Омелян: Саме я. Якщо ви знаєте, то з електрокарами ми починали так само. 

Евгений Черняк: Я не видел, когда поднимался к вам в Министерство, надписи "благотворительный фонд". Я не верю, что что-то в современном мире делается бесплатно.

Володимир Омелян: Дуже шкода, але в нас дуже багато було речей зроблено безкоштовно і волонтерськими зусиллями за допомогою грантових коштів.

Евгений Черняк: Обычно бесплатные вещи самые дорогие, потому что платят за них граждане Украины.

Володимир Омелян: У вас може бути на це свою думка. 

Евгений Черняк: Статут. В Днепропетровске километр стоимостью 20 миллионов. Из инвесторов - Интерпайп, кто-то еще неназванный. Движения денег по счетам нет, срок реализации проекта - пять лет...

Володимир Омелян: Якщо ви хочете отримати повний перелік наших учасників проекту...

Евгений Черняк: Очень хочу.

Володимир Омелян: До нього входить Інтерпайп, Укроборонпром, Каховський електрозварювальний завод, НАН України, підключилася зараз Ноосфера, Hyperloop Transportation Technologies, ще близько десь п'яти чи семи українських менших компаній. 

Евгений Черняк: Кто сколько перечислил денег в проект в подтверждение своих добрых намерений?

Володимир Омелян: Щодо коштів: після того, як ми завершимо наукову оцінку (до кінця цього року ми повинні завершити), ми зможемо це також публічно сказати. Ми цього не будемо приховувати, це не є якоюсь моєю приватною ініціативою.

Евгений Черняк: После этого объявляете сумму, и начинается первое пожертвование? 

Володимир Омелян: Так.

Евгений Черняк: По состоянию на сейчас движения денег по счетам нет?

Володимир Омелян: Тому що в нас немає feasibility study.

Евгений Черняк: Ведется бесплатная оценка проекта Академией наук Украины?

Володимир Омелян: Зараз відбувається feasibility study спільно з Hyperloop Transportation Technologies.

Евгений Черняк: Ответ принят. Я, к сожалению, утвердился в своих худших размышлениях по этому поводу. Все-таки мое мнение (извинюсь, если это не так - публично говорю), что это такой примитивный, тупой пиар. Никак по-другому не могу это назвать.

Володимир Омелян: Не хочу нав'язувати вам свою думку. Я це бачив не раз в своєму житті на посаді міністра, коли Ryanair називали тупив піаром, коли називали контракт з General Electric тупим піаром, коли називали Дорожній фонд годівницею для корумпованих політиків. Цього не відбулося, люди вибачилися, тому, я думаю, ви наступний в черзі. 

Евгений Черняк: Какие это люди, фамилии, кто извинился и где? Хочу посмотреть.

Володимир Омелян: Ви їх можете публічно в фейсбуці бачити. 

Евгений Черняк: Кто это, назовите? Пока их попрошу, чтобы они мне подготовили текст, чтобы я извинился, когда сяду в первый вагон Hyperloop в Днепропетровске.

Володимир Омелян: Нічого страшного, ви просто скажете "вибачте", мені цього буде достатньо. 

Евгений Черняк: То есть фамилий вы не называете?

Володимир Омелян: Вони в публічному доступі є, будь ласка. Хто критикував і хто мені сказав, що це прекрасна ідея. 

Евгений Черняк: Фамилии есть?

Володимир Омелян: Ви можете з публічного доступу...

Евгений Черняк: Вы выступили за прекращение сообщения железнодорожного с РФ. Поясните свою позицию, потому что (поправляйте меня, если я не прав) от двух до трех миллионов людей работает в России. Тут они работать возможности не имеют, они работают в России, они "заробітчани", они деньги оттуда отправляют сюда на поддержание, в том числе своих, например, престарелых родителей или детей. Вы им новые рабочие места не создаете, авиационное сообщение вы убрали, теперь хотите убрать железнодорожное сообщение. Какой смысл?

Фото: EPA

Володимир Омелян: Логіка дуже проста. По-перше, в нас (якщо ви забули - я нагадаю) йде війна з РФ, і наші люди гинуть на фронті. По-друге, українські громадяни, які перебувають на території РФ, вони постійно під загрозою або арешту, або будь-яких маніпуляцій з боку правоохоронних органів РФ, це відбувалося не раз. 

Евгений Черняк: Какой процент, если там два-три миллиона, какой процент под угрозой?

Володимир Омелян: Два-три мільйони - це емпіричні оцінки, це не...

Евгений Черняк: Нет, это официальные данные пересечения границы от украинского ведомства.

Володимир Омелян: Це перетин кордону, але ці люди поїхали-вернулися, це теж велике питання, чи вони там перебувають постійно, чи вони там перебувають короткотерміново. По арештам: ми маємо десятки фактів, повідомлення кожного місяця, що когось затримали, когось заарештували, хтось сидить в тюрмі. Я вважаю це неприйнятним.

Евгений Черняк: Так, может быть, дать людям возможность самим определяться, что им делать и где им работать? Министр экономики Украины: “Это заробітчани”. 40% от всех "заробітчан" работают в России.

Володимир Омелян: По-перше, в державі створюються нові робочі місця в достатньо великій кількості. Протягом останніх двох років було відкрито близько ста заводів в Центральній і Західній Україні.

Евгений Черняк: Назовите первые десять.

Володимир Омелян: Статистику підніміть. 

Евгений Черняк: Назовите первые десять открытых заводов в Западной Украине. 

Володимир Омелян: Це низка заводів, компаній, які займаються автомобільною індустрією і виготовленням компонентів. Це було у Львівській області, у Вінницькій області.  

Евгений Черняк: Какое количество рабочих мест во Львовской области? Вы же из Львова, по-моему, да?

Володимир Омелян: Якщо не помиляюся, десь близько 500 в кожному заводі.

Евгений Черняк: 500 рабочих мест?

Володимир Омелян: Так, в кожному заводі. Тобто це 5 тисяч.

Евгений Черняк: Давайте с вами посчитаем. Приблизительно сто заводов, на ста заводах сколько рабочих мест в итоге было создано?

Володимир Омелян: Це мінімум 50 тисяч. 

Евгений Черняк: Что я вижу по авиасообщению: закрыли сейчас авиасообщение с Россией, но люди от этого летать не прекратили, просто они летают через Минск. Все, кто летают через Минск, платят за билеты минским авиакомпаниям, соответственно минские авиалинии переоснастили свой флот, докупили новых самолетов, и Минск фактически превратился в хаб. Проблему перемещения людей в РФ вы не решили.  

Володимир Омелян: У вас знову неправильні дані...

Евгений Черняк: А Минск превратили в хаб.

Володимир Омелян: Коли ми закривали авіасполучення з РФ, всі пророкували тут повний колапс, що авіації не буде... 

Евгений Черняк: Мы не про авиацию, мы про людей сейчас.

Володимир Омелян: Трафік людей збільшується на 30% кожного року, він подвоюється з 2015 року, коли ми “закрили небо” з Росією.

Евгений Черняк: Не уводите меня в сторону. Это хорошо. Ryanair точно для вас плюс. Мы это обсудим. Отлично, что за 30 долларов простой, рядовой гражданин может долететь куда-то до Болоньи или до Рима.

Володимир Омелян: В сторону Мінська полетіло рівно вдвічі менше людей, ніж летіло на Москву - це теж величезний плюс, тому що українці використовували незручні московські хаби, замість того вони мають прекрасну опцію, чи Борисполя зараз, чи Стамбула, чи Дохи. Тому я думаю, що Україна від цього тільки виграла. 

Евгений Черняк: Вы считаете, выиграла?

Володимир Омелян: Так.

Евгений Черняк: И то, что большое количество денег и налогов сместилось из Украины в Минск, вас никак не волнует?

Володимир Омелян: Я не бачу такого потоку, про який ви кажете. Так, кожна людина, коли літає, вона залишає свої кошти, але це не означає, що ми працюємо на Мінськ чи на Стамбул, чи на Франкфурт.  

Евгений Черняк: Нет, судя по всему, вы работаете только на себя. Я все-таки хочу задать вопрос по железнодорожному сообщению. Какая польза бюджету Украины от запрета железнодорожного сообщения?

Володимир Омелян: По-перше, ми мінімізуємо ризик терористичних загроз. Те саме, що було з авіацією.  

Евгений Черняк: А автомобильные же переходы остаются.

Володимир Омелян: Це наступний крок. 

Евгений Черняк: То есть за запретом железнодорожного сообщения вы закроете автомобильные?

Володимир Омелян: Я думаю, що в будь-якому випадку ми повинні посилювати контроль за україно-російським кордоном...

Евгений Черняк: Как быть с родственниками там?

Володимир Омелян: Я думаю, що ми знайдемо якесь рішення, яке буде...

Евгений Черняк: Какое? Скажите сейчас. Вы же уже решение приняли, а решения [проблемы] еще не нашли. 

Володимир Омелян: Ми проголосили це як одну з умов комплексу заходів проти РФ, під час якої ми перебуваємо в війні. Після того, як це рішення буде схвалено урядом і підтримане, ми зможемо прокоментувати кожне з них. 

Евгений Черняк: То есть решения пока, по состоянию на сейчас, нет?

Фото: EPA

Володимир Омелян: Так, поки що урядового немає.

Евгений Черняк: То есть вы приняли решение о запрете, но решения, как, например, людям попасть в РФ, если там есть родственники, у вас нет? 

Володимир Омелян: Я собі важко уявляю ситуацію, коли би під час війни Радянського Союзу з Німеччиною їздили по родичах. 

Евгений Черняк: Это общие фразы.  

Володимир Омелян: Це абсолютно природні фрази. 

Евгений Черняк: Самый прибыльный маршрут - Москва-Львов, по данным Укрзализныци. Это самый ликвидный поезд. Изымая из обращения в Укрзализныце, увеличивая ее расходы, вы ничего, как бизнесмен государственный, не чувствуете? 

Володимир Омелян: В структурі доходів Укрзалізниці доходи від цього одного потягу абсолютно малі. По ситуації з потягами взагалі, які йдуть з України в РФ, їх близько 22 різних формувань і вони різної комплектності. Але тут питання йде про безпеку і життя наших громадян, а не про бізнес-прибутки того чи іншого роду. 

Евгений Черняк: То есть это не бизнесовое решение?

Володимир Омелян: Це політичне рішення, так. Ми цього не приховуємо.

Евгений Черняк: То есть, несмотря на потери, вы на него пойдете?

Володимир Омелян: Я вважаю, що уряд повинен його прийняти. 

Евгений Черняк: Вы, несмотря на то, что план ремонта - и вы об этом говорили - дорог был составлен, говорили и рассказывали у себя в фейсбуке о том, что вы сделали “Дорогу к Бандере”, как вы ее называли. 

Володимир Омелян: Цього року зробимо, ще не зробили.

Евгений Черняк: В России похоронен гетман Петр Калнышевский. Не волнует вас, что вы тут делаете “Дорогу к Бандере”, а такая исторически уж точно не менее значимая фигура, как гетман Калнышевский, вы ограничиваете тем же украинским гражданам доступ к его памятнику? 

Володимир Омелян: Там ще багато поховано українців.

Евгений Черняк: Петр Дорошенко, например. 

Володимир Омелян: Відомий українець Булгаков теж там похований.

Евгений Черняк: Вас никак не смущает то, что тут вы делаете дорогу или планируете ее, а туда запрещаете въезд? То есть украинцы, которые едут посмотреть на великих украинцев, вы им запрещаете туда проезд.

Володимир Омелян: Був такий президент Польщі - пан Качинський, який віддавав шану останнім полякам, які розстріляли російські війська свого часу, ці поїздки закінчилися погано. Про це ми повинні теж, на цьому етапі відносин з Росією, розуміти... 

Евгений Черняк: Когда я буду вести диалог с министром инфраструктуры Польши, обязательно вопрос этот обсужу. Вы же не министр инфраструктуры Польши? Как вы относитесь к тому, что благодаря вашим инициативам какое-то количество, пусть 10%, от этих двух миллионов не попадут на исторические места, где похоронены великие украинцы? 

Володимир Омелян: Я вважаю, що у стані війни їздити в країну-агресор недопустимо. 

Евгений Черняк: То есть вы берете на себя такую ответственность? 

Володимир Омелян: Так.

Евгений Черняк: И когда вы заявили, вы считаете, что это дело министра - делать заявление об Усике, что он действовал неправильно (у вас в фейсбуке я это прочитал, что на обломках Москвы что-то там…).  

Володимир Омелян: Навпаки, я привітав Усика з перемогою, сказав, що він молодець, великий боксер. 

Евгений Черняк: Что на обломках Москвы звучал гимн Украины, так было заявлено?

Володимир Омелян: Так, це чудово.

Евгений Черняк: Вы подтверждаете это?

Володимир Омелян: Да.

Евгений Черняк: Практически каждый день возникают какие-то нехорошие обстоятельства с транспортом, который перевозит людей. Маршрутки и так далее. Что в этом плане вами сделано? Потому что количество сообщений об этом просто шокирует. 

Володимир Омелян: Це правда, хоча по кількості жертв, як я вам наводив статистику (статистика не бреше, це сухі цифри), йде суттєве скорочення. Що ми вже робимо? Ми зараз стараємося відновити нормальний, легальний сектор автобусних перевезень. Зараз фактично 60-70% всіх перевізників в тіні. За рахунок контролю з боку Національної поліції...  

Евгений Черняк: Мы это вынесем в анонс, то есть министр транспорта Украины утверждает, что 60-70% перевозчиков в тени.

Володимир Омелян: Так. По таксі ще гірша картинка: 90% в тіні.

Евгений Черняк: 90% такси в Украине нелегальны? 

Володимир Омелян: Так. Зараз ми за рахунок спільних перевірок з боку Нацполіції і Транспортної інспекції повертаємо всіх в правове русло. Ми провели велику реформу автобусних перевезень на початку цього року. Зараз кожен перевізник має дуже простий механізм отримання ліцензії, яка коштує копійки, декілька сот гривень на рік, щоб забезпечувати пасажирів надійним, якісним і комфортним перевезенням. 

Фото: EPA

Евгений Черняк: Сколько вы уже руководите Министерством?

Володимир Омелян: Два роки.

Евгений Черняк: А почему за два года ничего не сделано?

Володимир Омелян: Процес узгодження і бюрократії ніхто не відміняв. Це ж не те, що я підписав наказ, і завтра він вийшов. По-перше, для того, щоб нам прийняти рішення... 

Евгений Черняк: Получается, бюрократия в Украине убивает людей?

Володимир Омелян: Насправді бюрократія в Україні не вбиває людей, але бюрократія - це довгий процес. 

Евгений Черняк: Географическое положение Украины говорит о том, что мы можем спокойно называть это хабом?

Володимир Омелян: Так. 

Евгений Черняк: А как вы это используете? Какая капитализация процесса - мы все-таки в проекте Big Money, - какие большие деньги зарабатывает Украина, пользуясь своим транзитным положением? 

Володимир Омелян: Україна - це, безумовно, хаб між Європою і Азією. І це не наші слова чи Міністерства інфраструктури, це слова і великих компаній, і Сходу, і Заходу. Що ми робимо сьогодні? Ми знижуємо портові тарифи і збори, які є одними з найвищих в Чорноморському басейні.

Ми зараз розв'язуємо логістику по спрямуванню країн ЄС з Півдня, поєднання Ірану, Перської затоки з Україною, потім Скандинавією і Центрально-Східною Європою. Альтернативний маршрут - це китайський Великий шовковий шлях. Позаминулого місяця вже пішли перші контейнерні потяги, які зв'язують Китай та Україну з Австрією.

Евгений Черняк: Сколько таких поездов?

Володимир Омелян: Поки що це один потяг на тиждень, ми плануємо частоту десь близько чотирьох потягів на тиждень. Але це початок історії. Якщо ми згадаємо 2011 рік, таких потягів було в Європі всього 12. Зараз більше 400 пар. Тому прогрес очевидний. 

Евгений Черняк: Очень серьезные проблемы с трудовым ресурсом. Это же наша, как страны, ключевая компетенция, мы ее теряем стремительными темпами. Что вы в этом смысле делаете как министерство?

Володимир Омелян: За рахунок того, що ми запустили дорожню реформу, відбуваються дорожні роботи. Ми створили тисячі нових робочих місць в дорожній сфері. Українців зараз масово наймають в приватні компанії. Середня зарплата...

Евгений Черняк: Такие, как турецкие: там только два турка, остальные украинцы, да? 

Володимир Омелян: Турецькі, українські - всі, які працюють на ринку, але це створення нових робочих місць. Мінімальна стартова заробітна плата - 15 тисяч гривень на місяць плюс всі умови: проживання, харчування, проїзд. Для інженера це більше 40 тисяч гривень на місяць, це вже нормальні умови, люди починають потихеньку повертатись навіть з Польщі і працювати за фахом. Бо там вони переважно працюють на чорних роботах, як ми знаємо. Другий ресурс, який ми бачимо зараз, це морська і авіаційна галузь.

Ми спрямовуємо зараз зусилля для того, щоб підвищити кількість випускників авіаційних шкіл, в першу чергу пілотів, брак яких величезний у всьому світі, брак яких величезний в Україні, зараз просто фізично немає пілотів. І ресурс, звідки брати людей - ці три мільйони українців, які працюють в РФ, ми очікуємо, що вони повернуться в Україну, коли ми забезпечимо їм нормальні умови праці.  

Евгений Черняк: Что с авиасообщением происходит? Когда внутри перемещение между Днепропетровском и Киевом, или Киевом и Львовом дороже, чем долететь до Польши - это ненормальная ситуация. То есть дорог нет практически, несмотря на, как вы утверждаете, высокие темпы их ремонта, внутренние билеты очень дорогие. Как людям перемещаться? 

Володимир Омелян: По авіації: тут ми можемо пишатися. 

Евгений Черняк: Чем?

Володимир Омелян: Завдяки тому, що ми провели реформу авіаційної галузі, в нас тільки в цьому році з'явилося дев'ять додаткових авіакомпаній. В нас кількість людей, які користуються авіатранспортом, зросла вдвічі з 2015 року.

Евгений Черняк: Только авиакомпании, напоминаю вам, люди по два-три дня сидят в аэропортах, потому что авиакомпании, учитывая низкую стоимость билетов, дают судна авиационные по остаточной стоимости.  

Володимир Омелян: В Європі 50 тисяч людей сидить кожної доби в очікуванні літака, який затримується. В Україні лише 7% рейсів українських авіакомпаній відбувається з запізненням. 

Евгений Черняк: Но количество летающих людей несопоставимо. Какой процент? 50 тысяч - это гораздо более низкий процент, чем то количество людей, которые сейчас поехали в отпуск и попали в эту неприятную ситуацию.  

Володимир Омелян: Цього року ми будемо мати мінімум 20 мільйонів пасажирів по Україні, які літають. 

Евгений Черняк: Ryanair в том числе?

Володимир Омелян: Ryanair - це прорив для України, тому що його заходу не хотів ніхто.

Евгений Черняк: Даже несмотря на то, что вы применяли не совсем бизнесовые методы по отношению к аэропорту Борисполь, вы считаете это достижением?

Фото: EPA

Володимир Омелян: Я вважаю, що в нас був прозорий діалог, і Бориспіль від цього виграє за рахунок того, що він отримає більшу кількість пасажирів. Будь-яке летовище світу - зможете перепитатися в кого завгодно - заробляє за рахунок пасажиропотоку, а не дискримінаційних ставок. Ми створили нормальні ринкові умови, однакового рівня для всіх авіакомпаній, не під якусь одну авіакомпанію. І просто статистика: цього року в нас вже більше 10 аеропортів в Україні, які функціонують, з яких здійснюються польоти. Було три. 

Евгений Черняк: Вы обещали строить пять в год. 

Володимир Омелян: Ми обіцяли будувати п'ять з наступного року, якщо...

Евгений Черняк: С 2019 года?

Володимир Омелян: Да.

Евгений Черняк: В 2018 нет?

Володимир Омелян: Так, якщо в нас буде 10 мільярдів гривень з державного бюджету на будівництво...

Евгений Черняк: Дальше начинается "якщо". Обещали пять. Сколько планируете построить в 2019 году?

Володимир Омелян: Якщо порівняти 2015 і 2016 роки, в нас кількість аеропортів збільшилася вдвічі. Було менше п'яти, зараз більше десяти. Тобто вдвічі, навіть з “хвостиком”. По 2019 року: будуть гроші, злітні смуги - будуть п'ять поліс. Ми розраховуємо з державного бюджету - повторити успіх Дорожнього фонду - мати 10 мільярдів гривень на мінімум п'ять злітних смуг, щоб збудувати їх на сході, в центрі і на заході України.   

Евгений Черняк: То есть, правильно понимаю, обещание строить пять аэропортов, к нему добавилось условие, чтобы вам выделили деньги? А когда вы это обещали, вы не думали о выделении денег? 

Володимир Омелян: Ми завжди говорили це спільно. І дороги не ремонтуються без грошей. Ми обіцяли, що ми будемо робити дороги - ми зробили Дорожній фонд, ми робимо дороги.  

Евгений Черняк: То есть в 2019 году обещание, могу зафиксировать, вынести это в анонс...

Володимир Омелян: Так.

Евгений Черняк: Обещание министра Омеляна построить пять аэропортов и запустить в Украине.

Володимир Омелян: Ні, за один рік вони не відбудуються, стоп. 

Евгений Черняк: Вы говорили: “Пять аэропортов в год”. 

Володимир Омелян: Цього року ми будуємо злітну смугу в Одесі. Весь процес будівництва займе рівно рік. 

Евгений Черняк: В Запорожье, я знаю, еще построили взлетную полосу.

Володимир Омелян: В Запоріжжі муніципальна, а в Одесі держава будує. Так само нам необхідні гроші з державного бюджету для того, щоб почати будівництво наступного року.

Евгений Черняк: Вы обещали пять аэропортов в год?

Володимир Омелян: Так, ми плануємо це зробити за умови фінансування... 

Евгений Черняк: В 2019 году, при условии финансирования, пять аэропортов в год, да?

Володимир Омелян: П'ять, початок будівництва... 

Евгений Черняк: Нет, вы сказали, вы будете вводить в эксплуатацию пять аэропортов в год. 

Володимир Омелян: Ні, в експлуатацію точно ні. Я не міг цього говорити. 

Евгений Черняк: Будете начинать строить?

Володимир Омелян: Мінімум два роки триває будівництво аеропорту.

Евгений Черняк: Хорошо. В каких пяти городах начнется строительство аэропортов в 2019 году?

Володимир Омелян: Держава буде будувати тільки злітні смуги. Термінали обслуговування, це все буде...

Евгений Черняк: Где начнется строительство взлетных полос, в каких городах?

Володимир Омелян: Ми плануємо Дніпро, Бердянськ... 

Евгений Черняк: В Днепре есть...

Володимир Омелян: Злітної смуги немає, вона в жахливому стані, треба повністю будувати нову. І термінали там теж погані, там якраз дав же публічне зобов'язання Ярославський, що він готовий збудувати термінал...

Фото: Міжнародний аеропорт "Бориспіль" via Facebook

Евгений Черняк: Эти процессы скоррелированы, то есть вы строите взлетную полосу, а те...  

Володимир Омелян: Так, це буде одночасно. Держава почала будувати злітну смугу, а Ярославський починає будувати термінал.

Евгений Черняк: Какая мотивация у Ярославского?

Володимир Омелян: Це бізнес. Це прибуток для держави з надходжень за зліт-посадку кожного літака, це прибуток для бізнесу з кожного пасажира, і це так вся Європа працює.  

Евгений Черняк: С нами был министр Омелян - человек, который мечтает о Hyperloop, но выбирает пока что родную, любимую для нас всех, часто ругаемую Укрзализныцю. 

 

Всі випуски програм Євгена Черняка Big Money дивіться на каналі передачі в YouTube