UniCredit Bank розраховує завершити свою українську історію з прибутком
Банківський бізнес італійської UniCredit Group в Україні тривалий час розвивався досить консервативно – вона мала невеличкий банк ще з 1997 року. У 2007 році на хвилі інвестиційної ейфорії, що панувала на українському банківському ринку після Помаранчевої революції, група зважилася на екстравагантний крок – викупила у мільярдера Віктора Пінчука та його партнерів одну з найбільших кредитних установ країни Укрсоцбанк.
Італійці планували добре заробити на українському 46 мільйонному ринку. Та цьому завадила криза. З 2008 року збитки установи тільки зростали. У 2014-му вони склали 2,6 млрд грн, а за три квартали 2015-го - вже 8,7 млрд грн.
UniCredit кілька років робила спроби вирішити цю проблему, і, в решті-решт, знайшла так би мовити “білого лицаря” – мільярдера Михайла Фрідмана, одного з кінцевих бенефіціарів Альфа-банку. І наразі план виходу з України по-італійські полягає у тому, що UniCredit обміняє акції свого українського активу на 10% акцій люксембурзького холдингу ABBH, акціонера Альфа-Банку.
Генеральний менеджер UniCredit Bank в Україні Мауро Маскіо впевнений, що українська авантюра – це не трагедія, і італійці зможуть в кінцевому результаті залишитися із прибутком. Яким чином, він розповів в інтерв’ю НВ.
– Чи визнають у групі, що рішення купити Укрсоцбанк та злити два українські активи було помилкою?
– Ні, купити банк у 2008 році не було помилкою. І злиття Укрсоцбанку і Унікредітбанку не було помилкою. Останній був занадто маленьким. Після злиття ми отримали значно більше ресурсів за рахунок синергії цих установ. Я впевнений, що подібний ефект ми отримаємо і від злиття з Альфа-Банком. Великий банк це завжди краще.
– Із яким збитком ви йдете із України?
– Як ви знаєте UniCredit зробив обмін своїх акцій на акції холдингу. Це партнерство передбачає не одноразовий постріл, а довгострокову співпрацю. Через синергію, яку ми розраховуємо отримати від об’єднання, і завдяки розмірам нового активу, ми розраховуємо в решті вийти у прибуток. Та багато залежатиме від ринкових умов і розвитку економіки в країні.
– Які потенційні вигоди бачить група від виходу з українського ринку саме завдяки обміну акціями, а не через продаж банку?
- UniCredit Group зосередиться на меншій кількості країн, на меншій географії. Це дозволить не розпорошувати капітал, ресурси, технології. Це основна перевага.
– Чи не означає це, що ви погодилися на бартер, оскільки просто не змогли продати актив. Чи такий варіант не є менш вигідним, за грошову угоду?
– Є плюси і мінуси у будь-якому форматі угоди. Даний формат влаштував і покупця, і UniCredit. Перевагою такого формату угоди є те, що ми все ж таки можемо розраховувати на прогнозований майбутній прибуток, якщо ринок в Україні почне рости. Ще одна перевага безгрошової угоди в тому, що коли ти отримуєш кеш, його потрібно кудись вкладати. А зараз не завжди зрозуміло, як це краще зробити.
– Коли саме ви зрозуміли, що потрібно йти з України?
– Унікредітбанк вже два роки як виставлений на продаж.
– Хто цікавився банком за цей час, і чому саме на Альфу пав вибір?
– Не маю уявлення, хто цікавився, я тут тоді ще не працював.
Одна із переваг цією угоди те, що партнером виступив банк. Банк, який хоче лишатися на цьому ринку. У нього з цифрами все добре, немає проблем, до нього немає питань у регулятора.
– Якою була б потенційна вартість банку, якби ви його все ж таки продавали?
– Не маю уявлення. Правда у тому, що не лише в Україні, але і й в світі проходить не так вже й багато угод з продажу банків. У 2008 році такі продажі відбувалися на кожному кроці. Можливо в майбутньому ситуація зміниться.
– У перспективі ви не зацікавлені знову володіти банками в Україні?
– Зараз важко прогнозувати майбутнє на довгострокову перспективу. Наша стратегія полягає у тому, щоб залишатися в Україні у такому форматі як зараз. Ми не плануємо виходити на нові ринки, ніхто не знає, що відбудеться у майбутньому.
Ще кілька років тому UniCredit визначився із переліком країн, де він хотів би посилити свою присутність, а де зменшити. Ми повністю пішли з Казахстану і країн Балтії. В Україні ми залишаємося, але в іншому форматі. Це і через ситуацію на банківському ринку України, та й взагалі, зараз у банківських груп у світі виникають проблеми із управлінням своїми активами.
– Вихід із Казахстану і з України – це справді стратегія, чи це все ж таки вимоги Європейського центрального банку щодо скорочення активів банківських груп у країнах Східної Європи?
– У нас не було жодного запиту від ЄЦБ ні стосовно Казахстану, ні стосовно України.
Я навіть можу сказати більше. Якось хтось із аналітиків сказав, що через те, що група присутня в різних країнах, знижується її цінність. Але насправді все як раз навпаки. Саме частина холдингу, що розташована в Центральній та Східній Європі, зараз показує найкращі результати. І потенціал тут, у порівнянні із Західною Європою, вищий.
– То чому ж ви закрили представництва саме у цьому регіоні?
- Тому що, наприклад у Казахстані ресурси, що потрібно було вливати, і потенційний дохід були не збалансовані. Групі було не вигідно залишатися там.
Насправді на банківському ринку такі ситуації зустрічаються досить часто. Можливо, ми, як італійці, дещо повільні в прийнятті рішень, але в цілому це загальна тенденція у світовому банківському секторі.
– А в Україні не така ситуація? Було таке, що одного дня ви зрозуміли, що влили в банк більше коштів, ніж зможете заробити?
– Ці ситуації у чомусь схожі. Ми вийшли в Казахстан і Україну із певними ідеями і прогнозами, але макроекономічна ситуація у цих країнах змінилася. В цьому схожість.
Але є й відмінності. У Казахстані відразу ж, після коротшого відрізку часу, стало зрозуміло, що малоймовірна хороша віддача. Що стосується України, то після першої фінансової кризи почалося відновлення і тривалий час не потрібно було приймати таке рішення.
– Чи є у групи UniCredit в Україні клієнти, яких вони кредитували не через український банк групи, і чи перейдуть вони до Альфа Груп.
– Так, є кредитування, гарантоване холдингом, а не банком. Це переважно клієнти із міжнародним бізнесом, агробізнес, у яких є чимало міжнародних транзакцій. Для клієнтів і для банків краще, щоб їх кредитували за кордоном, в обхід України. І цих клієнтів не будуть переводити в Альфа Банк.
– Які плани по до капіталізації банку?
– Унікредитбанк буде докапіталізовано, як і було заплановано. Сума докапіталізації буде перевищувати вимоги українського регулятора.
– Як банк надалі буде працювати із проблемним портфелем?
– Буде працювати із ним. І це той випадок, коли застосування різних стилів в управлінні проблемним портфелем [підходи групи Альфа і групи Унікредит] може принести певну цінність. І це стосується і хороших клієнтів, і продуктів, і послуг.
- Як розвивається ситуація із компанією Креатив?
– Не настільки добре, як хотілося б. Це один із прикладів, коли компанія не платить не тому, що потрапила у складну ситуацію, а просто проявляє недостойну поведінку. Тобто вони обрали нечесний, неправильний, недобросовісний, непрозорий шлях.
– Наразі ви розв’язуєте цю ситуацію на рівні топ-менеджменту Креативу, акціонерів?
– Більш-менш. Ми розпочали по відношенню до них кримінальну справу.
Дякувати Богу, у нас в меншості такі клієнти. Щоб перерахувати такі дуже важкі ситуації, вистачить пальців однієї руки. Одним із таких є агрохолдинг Мрія, наприклад.
– Що в українському банківському ринку варто було б змінити, щоб не повторювалися такі ситуації, як із Креативом і Мрією?
– Ми вже обговорювали це із Нацбанком: захист прав кредиторів – те питання, яке просто стоїть ребром. Також система судочинства і подальше якісне виконання судових рішень.
– Якби вам дали гарантії, що ситуація із захистом прав кредиторів і судами покращиться у перспективі двох років, то група залишилася б на українському ринку?
– Давайте зустрінемося через два роки, і поговоримо.
