Повномасштабне вторгнення Росії: чому про це заговорив Головнокомандувач Порошенко

22 лютого 2017, 21:11
28636
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Повномасштабне вторгнення Росії: чому про це заговорив Головнокомандувач Порошенко - фото

Петро Порошенко зробив сьогодні кілька тривожних заяв на зустрічі з військовими керманичами

Президент заявив про загрозу повномасштабного вторгнення РФ з паралельним нагнітанням внутрішньої ситуації в Україні. Що ж дійсно відбувається?

Загроза повномасштабного вторгнення Росії в Україну зберігається. Про це заявив президент Петро Порошенко на зустрічі з військовими керманичами.

Він відзначив, що РФ розгорнула підрозділи своїх збройних сил у безпосередній близькості до українських кордонів. Чисельність – до 50 тисяч осіб. Також там чимало техніки: близько 470 танків, 1700 бойових броньованих машин, 390 артилерійських систем і 220 систем залпового вогню, 490 бойових літаків, сотні вертольотів, 24 бойових кораблі.

«Загроза повномасштабної агресії з боку Росії нікуди не поділася. І ця загроза не лише сочиться через неконтрольовані нами ділянки на Донбасі – вона нависає по всій лінії кордону з Російською Федерацією, і навіть більше, - сказав головнокомандувач під час оперативного збору керівного складу Генштабу ЗСУ. - І жодної гарантії, що в будь-який час ця навала не суне на нас».

Також президент відзначив і те, що російський військовий контингент у невизнаному Придністров'ї може бути використаний для атаки на територію України. «І хоча їх там, за нашими оцінками, не так багато... вони здатні створити нам додаткові проблеми», - сказав він.

Крім того, РФ потроїла зусилля для внутрішньої дестабілізації України, оскільки «ворог помітив позитивні зміни у Збройних силах України», стверджує президент.

Його заяви пролунали досить тривожно та справили неоднозначне враження. Втім, частина експертів вважає: акцентуючи увагу на зовнішніх загрозах, президент намагається переключити її від внутрішніх проблем, зокрема, від наростання невдоволення владою та торгової блокади Донбасу.

Наскільки реально серйозною є нині загроза повномасштабного вторгнення Росії в Україну, НВ запитало у політиків та експертів.

Ігор Лапін, народний депутат України (фракція Народного Фронту), воював в АТО:

Дійсно, біля наших кордонів велика кількість військ РФ. Важливий момент – ставлення Путіна до колективної безпеки, яка існує у світі. Йому на всіх плювати. Він повсякчас демонструє, що зупинятися не збирається, продовжить перевіряти всіх на терпіння. Думаю, Європа продовжить терпіти, адже це не стосується її напряму. Це стосується України.

Те, що президент говорить про наявність загрози – це добре. Я як військовий знаю, що це так і є. І у Придністров’ї ситуація геть непроста, там чималий російський військовий контингент, досить багато танків. Там техніка стара, ще радянська, і пальне ми туди не пропускаємо – виглядає, що не такий страшний чорт як його малюють. Та як той чорт піде, то нам доведеться його палити.

Другий момент – оперативні збори з керівним складом Збройних сил України. Зрозумійте, якщо піде загострення, потрібно бути готовими до введення воєнного стану. А воєнний стан – це не лише загальні якісь фрази незрозумілі, а серйозне питання: потрібно розуміти, як мають працювати органи державного управління, що робити з заводами, енергетикою, як мають працювати ЗМІ і таке інше. Тому такі навчання я вітаю. Потрібно розуміти, що у нас йде війна. Бо усі кричать, що потрібен воєнний стан, а що то? Тут треба проводити роз’яснювальну роботу серед населення також.

Що стосується позиції президента, то він – гарант Конституції, головнокомандувач ЗСУ. Ці заяви, ці дії – доцільні. Україна під зовнішньою агресією. Якщо буде введено воєнний стан, має бути визнання РФ країною-агресором. Це – оголошення війни. А Росія – ядерна держава. Тобто, люди повинні розуміти, що це не просто бла-бла-бла.

Тепер про внутрішні питання. Сьогодні був марш патріотів, які висловлювалися за національну ідею України. Тут підтримую учасників в тім питанні, що досить нам оглядатися на РФ та Європу, а треба будувати державу. Що стосується блокади Донбасу, то я сьогодні виступаю за те, щоб працювала сила права, що закони мають працювати. Я проти торгівлі на крові, але хай напишуть закони. Хай Андрій Білецький разом з Семенченком і Володею Парасюком приходять в парламент, голосують з нами, наприклад, за законопроект 2004-а в залі закон про блокаду окупованих територій.

А чиновники – сволочі такі – мають виконувати закони, виробити механізми того, де вони братимуть вугілля, якщо завтра терористи «націоналізують» шахти. Вони мали це зробити ще в листопаді 2014 року, коли Турчинов сказав це зробити на засіданні РНБО. А у нас то Демчишин [міністр енергетики та вугільної промисловості України у другому уряді Арсенія Яценюка] сидів на темах і схемах, нічого не робив, ще й з Кримом в рублях торгував електроенергією. Зараз міністр Насалик починає розгрібати то все, але повільно. Не мають люди своїми тілами закривати всі питання.

Блокада показала, що треба скоріше вирішувати це питання. Та, якщо розумієм, що стануть доменні печі, світло виключатиметься в усій країні, ляжуть коксохіми, металургія в Маріуполі, перестануть випускатися бронеплити для наших танків, то хлопчики мої дорогенькі, подумайте що ви робите. У нас підмінюються поняття. Я розумію, якби вони не пускали товар туди. Вони ж не пускають вугілля сюди, а його нема де сьогодні взяти. Давайте тоді посадимо чиновників, саботажників, які не виконали розпорядження РНБО? А ніхто це не піднімає питання. І виглядає, що блокада – це розборки між Коломойським і Ахметовим. Коломойський хоче «впарити» Ахметову свій мазут. Це треба перевірити: хто кому там блокада. Влада має працювати, а громадськість – слідкувати.

Бачо Корчілава, політичний експерт, у минулому прес-аташе посольства Грузії в Україні:

Ця небезпека існує. Точка неповернення у відносинах РФ і України вже пройдена. Так само загроза повномасштабного вторгнення не минула щодо Грузії та інших пострадянських країн, які Росія вважає зоною своїх інтересів.

Президент говорить абсолютно правильні речі. Це вже давно в Україні потрібно усім усвідомити. Невже хтось ще не розуміє цього? Було зрозуміло, ще у 2008 році, що наступною за Грузією проблеми матиме Україна.

Загроза нападу Росії є і буде. Нікуди не дінеться. Тепер все залежить від того, які масштаби це матиме. Аналітичні фактори свідчать, що відступати вони не планують, навпаки, і далі нагнітатимуть ситуацію в Україні. Подивіться зовнішньополітичну концепцію РФ, де все чітко розписано. Зверніть увагу також на формалізацію взаємостосунків РФ з тими «ЛНР/ДНР». З точки міжнародного права – це абсурд. Але є.

Усі без винятку мають розуміти, що живемо в країні, яка воює. Бо виходить, що совість є тільки у тих людей, які на блокпостах. Грузини це зрозуміли. Молдовани це зрозуміли. Тепер у нас біди. І нам треба зрозуміти ситуацію.

Сергій Постоловський, політичній експерт:

На сьогодні ризик повномасштабного вторгнення Росії в Україну є вірогідністю низького рівня. Наразі ми бачимо, що внутрішня політична ситуація в Україні загострюється.

На жаль, влада не розуміє або ж не хоче визнати неправильності лінії, за якої називати усіх незгідних з її діями «агентами Кремля» – не може мати успіху у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Три роки після Майдану продемонстрували відсутність реформ та масштабне погіршення соціально-економічного стану переважної більшості населення.

На ситуацію в країні будуть впливати декілька важливих факторів. По-перше, це рішення Австрійського суду щодо екстрадиції Дмитра Фірташа до США. Цей прецедент дозволяє говорити про зростання ризиків для діючої влади та особисто Петра Порошенка. Якщо Фірташ почне говорити, то, думаю, йому є що сказати про багатьох політичних діячів України та схеми, за якими з нашої держави виводилися мільйони доларів. Крім того, Фірташ – це ниточка американців до газової корупції РФ, яка дозволяє тримати багатьох високопосадовців Росії на короткому повідку. І США буде смикати за таку ниточку.

По-друге, ми розуміємо, і президент це також розуміє, що сьогоднішній Марш Національної гідності – це не просто стихійна акція, а цілеспрямована тактика на досягнення цілей по достроковим виборам президента та парламентським виборам. І це важливо. Ми бачимо сьогодні об’єднання правих сил, які йдуть однією колоною і створюють реальні ризики для влади.

Ще один важливий момент – це небажання або ж неспроможність влади діяти в інтересах громадян та країни. Це прекрасно розуміє як Захід, так і Росія. І тому переговори між Трампом та Путіним можуть стосуватися, зокрема, і питання дострокових виборів в Україні. Що ж стосується тактики влади – вона робитиме усе, аби утриматися на політичному Олімпі України. Не можна навіть виключати варіанту штучної ескалації воєнних дій на Донбасі та введення військового стану в Україні, який нівелюватиме ризики дострокових виборів.

Цікаво