Чи об'єднають митницю з податковою і чи звільнять нового головного митника – заступник міністра фінансів розповіла про реформу Держфіскальної служби
НВ зустрілося з Оленою Макеєвою в день, коли закінчила свою роботу в Україні технічна місія МВФ з питань податкової реформи. Експерти МВФ залишили Києву свої рекомендації та зауваження, Мінфін їх врахував і вже до кінця серпня має представити план реформ.
В продовження теми НВ поспілкувалося з Макеєвою про зміни в структурі податкової та митної служб.
Олена Макеєва – дипломований аудитор і кандидат економічних наук, засновник аудиторської фірми " Аксьонова та партнери". У березні 2015-го прийшла в держапарат у команду міністра фінансів Наталії Яресько.
Під час спілкування з НВ Макеєва підкреслює, що вона чудово знає податкове законодавство, схеми ухилення від податків і розуміє проблеми старої податкової системи. Вона стверджує, що прислухається до побажань і вимог бізнесу, але її завдання – пошук балансу між потребами бізнесу та латанням дірок у бюджеті.
- Як людина з бізнесу, з якими проблемами вам прийшлося зіштовхнулися в держорганах? Бюрократія, документообіг?..
- Мені говорили, що буде дуже багато бюрократії, документів на підпис. Але все не так страшно. Мені недовго треба вивчати підготовлений співробітниками документ, щоб зрозуміти, чи правильна їх позиція. Я дуже добре знаю податкове законодавство. Можна сказати, що я на своєму місці, тому отримую задоволення від своєї роботи.
Проблема в іншому. Є дуже багато людей, які не мають професійного досвіду, відповідної освіти, глобального мислення, але при цьому вважають себе експертами. Я вчора навіть із одним активістом переписувалася і написала: "Вирішіть для себе – ви або експерт в галузі податкової, або політик". Я не орієнтована на політику, мені це не цікаво. Я – менеджер. Для мене важливо, яким буде результат.
Немає у бізнесу проблем із податком на прибуток, немає проблем зі ставкою ПДВ, є велика проблема з податковим навантаженням на фонд зарплати
- Розмов про реформи багато, а результату, про який ви говорите, людям не видно.
- Давайте запитаємо, що є результатом реформ для людей. Спочатку говорили, що немає цілей, прописаних податкових реформ. Ні – цілі є. Вони прописані в документі Стратегія - 2020. Я не можу їх міняти, це курс, який обраний президентом. Потім говорили, що у нас немає пріоритетів. Раніше так і було. У кулуарах хтось писав собі пріоритети. Але чи це були пріоритети бізнесу, суспільства?
Ми запитали у представників бізнесу, чого вони очікують від реформ, у чому полягають їх проблеми. І коли ми звели результати, вони показали, що немає проблем із податком на прибуток, немає проблем зі ставкою ПДВ, але є питання з його адмініструванням. Є велика проблема з податковим навантаженням на фонд зарплати. Ми побачили, якими мають бути пріоритети реформ. І тепер, коли нам говорять, що треба змінити систему оподаткування податком на прибуток, я кажу, що бізнес цього не чекає, він не скаржився на це.
- Ви багато спілкуєтеся з іноземними інвесторами та міжнародними організаціями. Що вони кажуть про податкову реформу?
- Були й іноземні інвестори, але зараз не можна говорити, що в нас їх багато, більшість – це український бізнес. Мене звинувачують у тому, що я часто спілкуюся з ACC [Американською торговою палатою] і ЕBA [Європейською Бізнес Асоціацією]. Але, вибачте, мені кожен день від них приходить по п'ять конкретних пропозицій про те, що треба міняти в законодавстві. Жодна інша організація мені за чотири місяці не надіслала ні одної пропозиції – тільки скарги. Яка цінність скарг при відсутності рекомендацій?
АСС і ЕВА дійсно дуже багато роблять для того, щоб поліпшити інвестиційний клімат в країні, хоча вони орієнтовані швидше на іноземний бізнес. Є й активні національні профільні асоціації, наприклад, легпром.
- Які претензії іноземного бізнесу?
- У них багато претензій до держсистеми, і найбільше – до Державної фіскальної служби. Але проблематика в них відрізняється від українського бізнесу тим, що для них дуже важливо, щоб усі працювали в одному законодавчому полі і дотримувалися законодавства України. На жаль, це не головне для пересічного українського бізнесмена. У нього часто зовсім інші цілі. Позиція українського бізнесу – "не довіряємо, не час платити податки, не бачимо, на що витрачаються ці кошти".
На думку багатьох експертів, треба забрати митницю від ДФС. Позиція Мінфіну - об'єднати, тому що цього чекає бізнес
- Давайте поговоримо про реформу Держфіскальної служби.
- Ми завершили формування реформи ДФС разомі з представниками МВФ. Ми працювали дуже довго з МВФ, взяли кращі європейські практики, розробили нову організаційну структуру. Залишилося затвердити її в парламенті. А також ми розробили план дій на два роки з чіткими дедлайнами.
Ефективність роботи ДФС досягається за допомогою поглиблення співпраці з міністерством, і ще більшого об'єднання митного і податкового напрямків. Багато експертів вважають, що потрібно, навпаки, забрати митницю від ДФС. Позиція Мінфіну - об'єднати, тому що цього чекає бізнес. Не повинна бути митна служба для платників податків ще одним каральним органом. Мені кожен день говорять про те, що на кожній митниці застосовуються різні тарифи. Чому так? Якби відділ тарифів був єдиний в ДФС, можливо, не було б цієї проблеми. Зараз кожна митниця може собі встановлювати, яким тарифом їй користуватися. Хто від цього страждає бізнес.
- Ось. єдина система в податковій завжди була, а в митниці її не було. Над цим працюють зараз?
- Щоб почати виправляти, треба, щоб Верховна Рада ухвалила відповідні закони. Вона поки їх не прийняла. Не було або зацікавленості, або згоди в парламенті, або часу.
Не сприяє прогресу у вирішенні цього питання і те, що сам [Костянтин] Лікарчук, заступник [Романа] Насирова [глави ДФС], постійно заявляє про те, що потрібно від'єднати митницю від податкової. Хоча він точно знав, на яку позицію він йшов – він йшов саме заступником керівника ДФС, а не керівником митниці. Багато нового дізнаєшся про людей з часом.
- Насиров його звільнить?
- Час покаже. Або вони співпрацюють разом, для чого потрібно прийняти певні речі, чи ні, і тоді хтось іде.
Митниця не повинна бути структурою, де можна заробляти гроші. Вона повинна виконувати чіткі завдання – супроводження товару на територію України ззовні. Це сервісна служба. Більш того, бізнес скаржиться, що у нас є податковий аудит з боку ДФС, але, крім нього, є ще і митний аудит. Реструктуризація ДФС повинна усунути такі проблеми. Об'єднання митниці і податкового напрямку забезпечить скорочення перевірок для бізнесу.
- Сьогодні заговорили про те, щоб передати на аутсорсинг послуги митниці. Ви вважаєте, це буде ефективно?
- Є як прихильники, так і критики цієї ідеї. Треба аналізувати всі за і проти і приймати рішення. Не помиляється той, хто нічого не робить. Але важливо максимально мінімізувати ризики для держави. Цим і керуємося.
- Від ідеї зробити Одесу випробувальним полігоном для такої практики відмовилися. Тепер віддають Львівську, Закарпатську та Волинську області?
- Ці розмови несерйозні. Поки тільки створена робоча група, яка детально вивчить досвід інших країн, врахує національну специфіку нашої країни, проведе переговори з постачальниками таких послуг та зробить висновки. Сьогодні більш детальних рішень, ніж я озвучила, немає.
- Реформа ДФС передбачає такий варіант, як аутсорсинг?
- Ні. Там немає таких новацій. Реформа ДФС передбачає скорочення штату, однак спершу слід провести функціональний аналіз процесів на всіх рівнях фіскальної служби. По-перше, потрібно виявити, де є дублювання функцій, а по-друге, оптимізувати існуючі процеси. На мій погляд, можна було б спробувати застосувати досвід Грузії, яка надає платні консультаційні сервіси платникам податків та на 60% фінансує себе самостійно. Коли індивідуальні консультації стануть платними, можна буде говорити про відповідальність держслужбовців. Думаю, що це було б мотивацією надавати якісні сервіси.
Щоб перемогти корупцію, потрібно підняти зарплати людям і позбутися впливу людського фактора
- Ви як людина з бізнесу повинні розбиратися в тому, які схеми використовуються в роботі між держорганами і бізнесом. Ви можете їх назвати? Як ви з ними боретеся?
- Знаючи добре податкове законодавство і працюючи в аудиті, я розумію, яким чином бізнес може ухилятися від сплати податків. Але Мінфін не працює з приватними компаніями. Ми є державною установою, контролюємо роботу ДФС, формуємо податкову політику. Безпосередньо Державна фіскальна служба працює з бізнесом – з перевірками, з обслуговуванням компаній.
- Але як викорінити корупцію в цих відносинах?
- Щоб перемогти корупцію, потрібно підняти зарплати людям. Тому що за 2-3 тис. грн дуже складно прожити, це і підштовхує людей на корупцію. Далі треба автоматизувати всі процеси і позбутися впливу людського фактора. Всі рецепти давно придумані.
- А ви не вважаєте, що скільки не піднімай зарплату людині, який на держслужбі 15-20 років, їй завжди буде мало?
- Звичайно. Якщо людям, які сьогодні є в системі, підняти навіть в два рази зарплату, це нічого не вирішить. Багато з них мають більше неофіційних доходів за рахунок бізнесу, корупційних дій. Швидко замінити цих людей теж дуже складно, тому що не так багато спеціалістів, які приходили б сьогодні працювати на таку низьку зарплату.
Потрібно шукати кошти, донорів, тих, хто буде допомагати нам інвестувати в IT в роботі податкової та митниці. Якщо ми автоматизуємо ці всі сервіси, то можна брати студентів на роботу. Як у Грузії. Я пам'ятаю, нам показували, як проходить там митне оформлення. Дівчина оформляє електронну декларацію. Комп'ютер сам показує, чи потрібен додатковий огляд цієї машини. Я додатково їй ставлю питання, а вона не може відповісти. Тому що вона дуже добре знає тільки свою ділянку роботи. Так і нам потрібно зробити: автоматизувати всі процеси, а потім брати молодих людей, які дуже швидко вчаться. Вони ж повинні з чогось починати.
- Як будуть оцінювати ефективність роботи державних службовців? Того ж голови ДФС?
- Є ж KPI [ключові показники ефективності]. Прем'єр-міністр на презентації реформи ДФС поставив KPI її голові і двом його заступникам на три місяці як випробувальний термін. Оцінювати, чи виконали вони ці KPI чи ні, будемо в кінці вересня.
Зараз же ми розробляємо KPI до кінця року і на наступний рік. Цей документ буде включати не лише фінансові показники, а ще й критерії оцінки підвищення якості роботи сервісної служби. Рекомендації по KPI нам дав МВФ. Але проблема в тому, що поки в нас немає відправної точки для вимірювання ефективності роботи ДФС. Тому ми зараз аналізуємо, скільки витрачає часу на підготовку податкової консультації інспектор, скільки обробляється телефонних запитів за годину, який рівень задоволеності працівників ДФС і платників податків. Кажуть, що поганий. А як його вимірювати? Тобто є технічні питання, які ми погоджуємо. Думаю, за місяць зможемо закінчити.
- Система ефективності передбачає, що у службовців буде менше роботи за рахунок скорочення функцій, податків?
- Реформа ДФС передбачає серйозні системні зміни, тому що насправді потрібно зменшувати кількість людей. 58 тисяч – це багато. Навіщо нам стільки перевіряючих? Але не можна просто в один день усіх звільнити. Потрібно зрозуміти, де є дублювання функцій на рівні району чи області, які функції можна забрати, що потрібно залишити. Планується провести пілотний проект на рівні однієї області. [Йдеться про децентралізацію, передачу функцій ДФС з Києва в області. В цілому ідея полягає в тому, що документальні перевірки будуть проводитися тільки на високоризикових і великих підприємствах, а малий і середній бізнес отримуватиме електронний консультаційний сервіс]
- Скільки вам потрібно для підготовки до пілотного проекту?
- Це національна особливість – всі хочуть моментальних реформ. Можна зробити таку реформу за один день. По-перше, потрібно вирішити, хто її повинен проводити. Якщо самі ж співробітники ДФС, то це неправильно. Вони не зацікавлені в тому, щоб їх звільняли. Повинна бути група незалежних людей. По-друге, на реалізацію цих кроків у будь-якому випадку потрібен час, також, як воно було необхідно, щоб підготувати і запустити нову поліцію, наприклад.
