Кінець особливого положення. Чому Путін несподівано ліквідував «кримський федеральний округ»

Кінець особливого положення. Чому Путін несподівано ліквідував «кримський федеральний округ»
Чому Крим замість окремого округу раптом став рядовою областю Росії і що означає відставка Михайла Зурабова з посади посла в Україні, пояснює політолог Володимир Фесенко

Ліквідація Криму як особливого федерального округу означає тільки те, що Крим перестав бути на особливих рахунках – це заниження його статусу. Закінчився перехідний період, коли Криму приділялася особлива увага. Фінансування почали урізати ще з минулого року. Зараз, мабуть, в Кремлі вирішили, що перехідний період завершено.

В федеральні округи зазвичай входить кілька регіонів. Такі великі, адміністративно-територіальні утворення. Їх керівники – такі певні наглядачі за цими регіонами. І ось Крим був окремим федеральним округом. Тепер – ні. Він став звичайною областю в Росії. Не буде ніяких ексклюзивних привілеїв та особливої управлінської уваги до Криму.

Погано це чи добре – питання. Для нас, може, ця новина не дуже хороша. РФ таким чином зайвий раз показує, що вони з Кримом не збираються розлучатися. Є така точка зору, мовляв, не буде Путіна, все зміниться. Боюся, це не так в питанні з Кримом. Ставлення до Криму зовсім інше, ніж ставлення до Донбасу в цьому плані.

Закінчився перехідний період, коли Криму приділялася особлива увага

Що стосується Михайла Зурабова: він збирався виїжджати з Києва ще в 2013-му. Він пакував валізи. Але тут трапився Майдан, рішення було відкладено. У лютому на переговори до Києва приїжджав пан [Володимир] Лукін, і ходили чутки, що він може стати новим послом замість Зурабова. Проте, не склалося. Це пов'язано з тим, що в кінці травня президентом України став Петро Порошенко. Зурабов мав ще до подій на Майдані непогані особисті стосунки з Порошенком. Мабуть, через це в Москві вирішили залишити Зурабова в Києві, таким чином, щоб вибудувати лінію відносин з українським президентом і вплинути на нього. Після підписання Мінських угод Зурабов став ще і спецпредставником Москви на Мінських переговорах. Але вся ця ексклюзивність не спрацювала.

Зурабов мав ще до подій на Майдані непогані особисті стосунки з Порошенком

В Москві ще в 2015-му зрозуміли, що Зурабов не здатний вплинути на Порошенка, що той веде свою власну політику і не збирається йти на поступки Москві. Тому Зурабова прибрали спочатку з Мінська. Інше було питанням часу, коли і на кого його замінять на посаді посла.

Зараз складається специфічна ситуація з представництвом російських інтересів в Києві. Справа в тому, що представником Москви в останні півтора року, до травня місяця фактично був пан [Андрій] Воробйов, тимчасовий повірений у справах РФ в Україні, але він помер. Тепер у Москви немає такої людини, яка б керувала посольством, і представляла б інтереси Москви у Києві.

Зараз назріла можливість кого призначити. Хто це буде – це індикатор подальшої політики РФ по відношенню до України. Імовірний варіант, коли замість повноцінного посла буде тимчасовий повірений. Можливо, дипломат, який буде представляти інтереси Росії для мінімального виконання дипломатичних функцій – до кращих часів.

Кого призначать? Або професійного дипломата, або професійного парламентера, або людину, пов'язану з силовими структурами, наприклад, з ФСБ

Якщо раптом призначать офіційного посла, що потребує узгодження, отримання агреману, це буде означати, що Москва активізує переговорну лінію з Києвом та буде більш активно діяти в Україні. На мій погляд, це малоймовірно.

Кого призначать? Або професійного дипломата, або професійного парламентера, або людину, пов'язану з силовими структурами, наприклад, з ФСБ. Це покаже, яка переговорна лінія буде обрана. У цьому головна інтрига – хто і в якому статусі буде представляти Москву замість офіційного звільнення Зурабова. Версія, що такою людиною може стати [колишній десантник і співробітник КДБ] Михайло Бабич, демонструє, що буде обрана силова лінія по відношенню до України. Що діяльність посольства буде розглядатися як організуюча ланка створення агентури в Україні. Нічого хорошого це не обіцяє – стан напіввійни буде зберігатися і надалі.

Чи погодиться Київ на таку практику? Адже за процедурою, призначення вимагає узгодження, новий посол повинен отримати агреман. Для відмови потрібні вагомі підстави. Тому тут є певна інтрига. Якщо Київ не захоче, то які знайде контраргументи. Може, і не відмовиться. За великим рахунком, це для нас зараз не принципово. Питання в двосторонніх відносинах у нас зараз вирішуються не на рівні посла, а на більш високих рівнях. Головна проблема пов'язана не з діяльністю посольства, а з ситуацією на Донбасі.


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: