Блокада Донбасу: справжні гравці сваряться та відкривають карти

14 березня 2017, 19:02
13740
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Фото: Радіо Свобода

Блокаду Донбасу знімають силою. Її прихильники і противники воюють заявами і вимогами, тим самим відкриваючи основних гравців та їхні інтереси 

Події навколо торгової блокади основних транспортних артерій з окупованими регіонами Донбасу, яка розпочалася 25 січня за ініціативи ветеранів АТО та окремих народних депутатів, набирають обертів. За день до вступу у силу урядової постанови №99, яка прописує новий порядок переміщення товарів через лінію розмежування на Донбасі, правоохоронці застосували силу щодо учасників блокади. Влада наполягає: правила є, і їх треба виконувати. Інша сторона вимагає звільнень та розслідувань.

Інформація про спробу зняти блокаду з’явилася вчора, 13 березня. Активісти повідомили про силовий розгін «редуту» у Кривому Торці співробітниками Служби безпеки України та спецпідрозділу поліції КОРД. Про ймовірність силового розгону учасників блокади говорили давно. Чи не першим відкрито про це сказав командувач Національною гвардією України генерал-лейтенант Юрій Аллеров у інтерв’ю НВ. Про готовність діяти заявляв і міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, який поклав відповідальність за блокаду Донбасу і її наслідки на партію Самопоміч, її лідера мера Львова Андрія Садового та голову фракції у ВР Олега Березюка. «Ви пішли в цю політичну брудну м'ясорубку, ви будете нести за це відповідальність», - сказав він.

Вчора ввечері правоохоронці повідомили про затримання 43-х учасників блокади та їх звільнення ще до ранку. У ЗМІ широко тиражується інформація про сумнівну біографію деяких з них, приміром, про наявність судимостей або участь у блокаді з корисливих мотивів.

Проте ще з ночі на підтримку блокувальників та проти дій правоохоронців пройшли акції протесту у Києві, Львові, Івано-Франківську. У Луцьку протестуючі проти силового розгону блокади на Донбасі зайняли приміщення в будівлі Волинської облдержадміністрації.

На це відреагували в МВС. «Взагалі приміщення облрад належать місцевим територіальним громадам, тому вони мають повне право туди заходити і робити там все, що не протирічить закону. Зокрема спілкуватися із очільниками облрад, які так гостинно туди запрошують, як волинській Палиця у Луцьку, - написав директор департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко на своїй сторінці у Facebook. - Так що не бачу жодних правових підстав кричати про «захоплення» облрад у західних регіонах. Тільки трощити і красти там нічого не треба – і можна хоч постійно там сидіти»

Активно відреагували на останні події навколо блокади і політики. Мер Львова, лідер парії Самопоміч Андрій Садовий написав на своїй сторінці у facebook, що неможливо без суспільно-політичних наслідків порозганяти ветеранів АТО і спокійно відновити торгівлю з «ЛНР/ДНР», зробивши вигляд, що нічого і не було.

«Пане Президент, в суботу Ви цікавились моєю думкою щодо блокади. Впевнений, що не лише моєю. Так от, той, хто порадив Вам піти на цей крок - зробив Вам ведмежу послугу. Це шлях в нікуди. Зробіть зараз те, що у Ваших силах - звільніть негайно всіх захоплених ветеранів-активістів. Це брутальна провокація внутрішнього конфлікту!», – звернувся Садовий до Петра Порошенка.

На що отримав відповідь. Правда, не від Петра Олексійовича, а від його радника Олег Медведєва. «Пане Андрію, мене з вами пов'язують роки, взаємної, як сподіваюся, поваги і приязні. Та, схоже, що в боротьбі за владу вам трохи пороблено, - написав він у коментарях під повідомленням Садового. – Я уявляв Самопоміч партією інтелігентів-реформаторів, уособлюваних інтелігентами в окулярах на кшталт Садового чи Гусовського. Але виявилося, що це – пика афериста Грішина-Семенченка. А вашим найближчим союзником є «корисний ідіот» Коханівський. То як керувати партією, власне, ваша справа. Але ви адвокатуєте право озброєних банд вільно мандрувати країною, і тим самими створюєте велику небезпеку для держави. І для мене як громадянина».

Цьому діалогу передувало ще одне повідомлення Садового – про його суботню зустріч з Президентом. Він повідомив, що не проводив жодних переговорів щодо блокади ОРДЛО, оскільки, не є ні її організатором, ані не мав повноважень від активістів блокади на такі переговори.

Особиста позиція Садового і позиція Самопомочі полягає в тому, що Україна має домагатися звільнення за будь-яку ціну своїх полонених і прийняти Закон про визнання статусу територій, підконтрольних «ЛНР» і «ДНР», окупованими Росією з усіма міжнародно-правовими наслідками і забороною торгівлі автоматично – так пояснив Садовий. Також він додав, що «з суботніх зустрічей дізнався, що вже незабаром маю отримати від прокуратури повідомлення про підозру у вчиненні кримінального злочину».

«Звичайно, я не пов’язую це ані з позицією Самопомочі в парламенті, ані з особливостями української політики. Так співпало просто», - написав Садовий.

На умовах анонімності один з нардепів розповів НВ, що зустріч, про яку каже Садовий, буцім-то була влаштована міністром Арсеном Аваковим задля вирішення конфлікту Садового з Порошенком. Провадження проти мера Львова, ймовірно, відкрила ГПУ, припустив він, і воно може стосуватися розподілення ділянок під забудову у Львові. За словами співрозмовника НВ, мова йшла про те, що провадження обіцяли закрити в обмін на лояльність голови Львова.

Проте, у Самопомочі продовжують наполягати на прийнятті окремого закону щодо окупованих територій, а додатково і на звільнені міністра внутрішніх справ та керівника Антитерористичного центру. Про це під час засідання ВР заявив з парламентської трибуни лідер фракції Олег Березюк, звинувативши владу у поході проти людей і захисті інтересів олігархів, які служать агресору.

«Сталася екстраординарна ситуація: держава виставилася проти власних людей, які виконують функцію держави замість неї, функцію оголошення економічних санкцій проти держави агресора, яка окуповує і нищить державу політично і економічно», - сказав він.

До вимог Самопомочі приєдналися Радикали та Батьківщина. Лідер фракції РПЛ Олег Ляшко додатково вимагав створити Тимчасову слідчу комісію по розслідуванню подій 13 березня – розгону «редуту» і затримці блокувальників. Тимошенко заявила, що «українська влада заробляє на війні, а не припиняє війну».

В БПП блокаду – критикують. Так представник президента у ВР Артур Герасимов про блокаду говорив у традиційній риториці: що це вигідно Кремлю і невигідно Україні. Його колега по фракції Вадим Денисенко зазначив, що в роботі над законом про окуповані території потрібно менше піару, а більше конструктивної роботи. А Іван Вінник додав, що завдяки діям Національної поліції, українські ТЕС відновлять роботу, а «за рахунок підприємств Донбасу наповнюється український бюджет, фінансується українська армія, яка буде звільняти українські території від ворога».

Інші позиції – в так званому опозиційному крилі фракції президента. Нардеп від БПП Мустафа Найєм попередив, що застосування сили і озброєних людей проти учасників блокади може привести до непередбачуваних і плачевних наслідків.

«Єдине, на що спромоглася політична воля – застосувати силу, - переконаний він. – Сила, застосована від невміння і небажання пояснювати, наводити аргументи і брати на себе відповідальність – це боягузтво»

В НФ публічно ніби підтримують колег по коаліції. Вступило у силу рішення КМУ щодо заборони торгівлі з тимчасово-окупованими територіями і виключний перелік критичного імпорту, який дозволяється провозити в обидві сторони, тож блокувати нічого, сказав Максим Бурбак, голова фракції Народний фронт. Проте, він озвучив і свої вимоги до президента – зокрема, презентувати програму по поверненню тимчасово окупованих-територій до складу України.

«Деякі політичні сили вважають, що лише виписавши законом «окуповані території» – цим одразу питання закриється. Ні. Давайте думати. Суспільство справедливо вимагає повернення їх, - сказав він у кулуарах ВР. - Потрібно провести широку дискусію, якщо у протестувальників є свої зауваження».

Він нагадав, що в 2015 році уряд Яценюка вже приймав постанову, якою перебачив заборону торгівлі з окупованими Кримом. І запропонував ввести в дію рішення РНБО щодо диверсифікації постачання вугілля антрацитової групи і будувати нові ЛЕП, щоб унезалежнити країну від електропостачання з тимчасово окупованих територій.

У парламентських кулуарах говорять про те, що блокада і розблокування – це гра, у якій замішано багато людей і грошей. В числі зацікавлених у розблокуванні першим лунає прізвище Рината Ахметова. По його бізнесу найбільше вдарило перекриття потоків вугілля. І він, стверджують співрозмовники НВ у Раді, має підтримку влади. На це натякають і заяви членів БПП про загрози українській металургії, експорту, гривні та ймовірність поповнення рядів бойовиків працівниками підприємств з окупованих територій.

Лунають версій і про участь в конфлікті іншого олігарха – Ігоря Коломойського, який вже «відійшов» від втрати Приватбанку і тепер хоче впливати на залізницю та використати потребу у заміщенні вугілля – продавати свій мазут українським ТЕС. Таку думку НВ вже озвучував нардеп від НФ Ігор Лапін. «Виглядає, що блокада – це розборки між Коломойським і Ахметовим. Коломойський хоче «впарити» Ахметову свій мазут. Це треба перевірити: хто кому там блокада», – казав він.

В тому, що основним бенефіціаром блокади є Коломойський, переконаний і нардеп від БПП Володимир Ар’єв. Він назвав акцію у Волинській ОДА на підтримку блокувальників спланованою і нагадав, що облраду на Волині очолює прямий партнер Коломойського – Ігор Палиця.

«Вони разом мають прямий інтерес. Зараз триває реконструкція частини ТЕЦ для заміни газу і висококалорійного антрациту і планується реконструкція ще частини електростанцій, - стверджує нардеп. – У Коломойського на Кременчуцькому НПЗ виробляється певна кількість мазуту, який для енергетики є також вчорашнім днем, але кудись продати його все одно треба. Питання – на сотні мільйонів гривень. Тому кінцева мета блокади (щоправда, не єдина, а лише бізнесова) – змусити уряд залишити після реконструкції ТЕЦ гарантовані опції під купівлю мазута у Укртатнафти. Шкода лише простих блокадників, яких використовує олігарх і його політкоманда».

Чому питання тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей досі не вирішено на рівні закону, чи блокада, яка проходить під гаслом «проти олігархів», не є «розборками» між олігархами, а також про те, як будуть розвиватися події далі, НВ запитало у експертів:

Дар'я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції (ЦПК):

В блокаді є багато інтересів – і політичних, і економічних. Та великий плюс у тім, що завдяки блокаді широко обговорюється непрозора процедура закупівель вугілля, ціна якого закладена у тарифи на електроенергію. Тепер громадяни розуміють, що у тарифах є корупційна складова.

Коротко поясню, що і як. Є така формула – Роттердам+. Коли окупували частину територій України, то більшість шахт, де видобувається антрацитове вугілля, опинилися під контролем терористів. А українські теплові електростанції (ТЕС) потребують саме цієї марки вугілля. Роки два тому уряд вирішив, що буде закуповувати вугілля закордоном, у Південній Африці і тому був закладений високий тариф на таке вугілля.

Але, як виявилося, ніяким закордонним вугіллям в Україні не пахне. Воно й досі закуповується у компаній, які виробляють його на окупованих територіях. А ми, усі українці, платимо за нього, адже ціна вугілля закладена у тарифи на електроенергію. По-суті, кожен з українців, платить у кишені фірмам-посередникам. Найбільшу вигоду отримують компанії, які підконтрольні Ринат Ахметову. Але там не тільки його є інтереси.

Варто переобладнати електростанції, живити їх не тільки антрацитом, а іншим джерелом енергії. Таку можливість в уряді розглядали, та з невідомих причин її відкинули. Хоч, я переконана, що міжнародні партнери України, отримавши запит щодо допомоги в переобладнанні ТЕС, з дорогою душею допомогли би, надавши і кредити, і пряму фінансову допомогу.

Сергій Постоловський, політичний експерт:

Блокада засвідчила, що в Україні ключові рішення приймаються на рівні олігархічних кланів, які використовують проблеми держави та народу в особистих інтересах.

Питання законодавчого врегулювання блокади залишається нереалізованим. Це, в свою чергу, свідчить про те, що у парламенті нема єдності щодо даного питання, а коаліція не може набрати 226 голосів за законопроект, який би задовольняв владу. Взагалі, на законодавчому рівні Рада не продемонструвала своєї ефективності саме у кризових ситуаціях. Якщо говорити про блокаду, одразу згадується питання незаконного видобутку бурштину, яке не вирішується вже три роки.

Щодо особи Андрія Садового та його заяв, не можна виключати того, що під час зустрічі з президентом України обговорювалося питання участі Самопомочі у коаліції. В свою чергу, Садовий міг висунути неприйнятні для влади умови, після чого відбувся силовий розгін редуту.

На сьогодні ймовірність відставки Авакова та Аброськіна можна характеризувати як низьку. Скоріш за все, в Раді створять чергову ТСК, яка не дасть конкретних результатів , а буде процесом без чітких результатів.

Незважаючи на локальні блокади та захоплення обласних адміністрацій на Заході України, ймовірність масштабного масового протесту, як це відбулося у 2013 році, є низькою. Люди сьогодні зайняті особистими проблемами, а саме - виживанням в умовах гострої соціально-політичної та економічної кризи.

Тому проблеми загальнонаціонального масштабу відходять на другий план. Інша справа, що праві націоналістичні сили, а також партія Самопоміч будуть намагатися й надалі використовувати ситуацію з блокадою на власну користь. І тут основна аудиторія може бути не так громадяни України, як українські військові та добровольці на фронті, аби залучити їх на власну сторону.

Тарас Березовець, політконсультант, президент Фонду національних стратегій:

Ця блокада завдає шкоди інтересам України. Йдеться про втрату податків, військового збору, які сплачували підприємства з окупованих територій. Виграють від цього авантюристи, політичні аферисти, які все це затіяли. Народні депутати, учасники блокади, підставляють протестувальників, яким світить термін за незаконні дії. Вони ж спокійні, бо захищені депутатським імунітетом. Варто також згадати, що Семен Семенченко у 2015 році подавав законопроект № 3171, яким пропонував дозволити торгівлю з окупованими територіями, який він тепер чомусь відкликав, хоч там детально прописані в тому числі закупівлі вугілля.

Крім того, є законодавство, яке дозволяє владі використовувати своє право на насилля для розблокування транспортних артерій.

Та нині західні партнери з подивом дивляться на ситуацію, яка підриває легітимність української влади. Дивуються, чому ми блокуємо своїх громадян, позбавляймо можливості легально працювати. Крім того, йдеться не стільки про інтереси олігархів, приміром, Рената Ахметова, а нашої української національної безпеки. Ми посилаємо неправильний сигнал нашим громадянам на тих територіях, говоримо, що вони для нас нерівнозначні. Це нехороший меседж, адже Україна збирається ті території деокупувати.

Точка зору Володимира Ар’єва [про вплив Коломойського] логічна. Всі троє депутатів – Семенченко, Соболєв і Парасюк – дуже близькі до Ігоря Коломойського. Так само, як і Ігор Палиця, голова Волинської ОДА, у яку зайшли протестувальники. Ситуація достатньо цікава.

Що буде з Садовим? Не зрозуміло – у чиїх інтересах він діє? Він підігріває неадекватні настрої, заохочує до незаконних дій. Йому варто зайнятися прямими обов’язками мера –проблемами сміття, яке він, як зозуля, підкидає на усі сміттєзвалища.

Цікаво