Як шведська поліція завойовувала довіру громадян - фото Як шведська поліція завойовувала довіру громадян - фото

Як шведська поліція завойовувала довіру громадян

19 лютого, 18:15

НВ розповідає, як їм це вдалося і як цим досвідом може скористатися Україна


Населення Швеції довіряє поліції значно більше ніж пресі, армії, уряду, церкві та іншим соціальним інститутам. НВ розповідає, як їм це вдалося і як цим досвідом може скористатися Україна

 

За даними SOM Institute у 2017 році баланс довіри, тобто різниця між тими, хто довіряє і не довіряє, поліції в Швеції становив +41. Це значно вище, ніж баланс довіри до багатьох інших інститутів у цій країні. Наприклад, для королівської сім'ї показник становить +19, армії – +20, а для преси, церкви і уряду – від +5 до +7.

Для порівняння, за даними центру Разумкова, баланс довіри української поліції негативний і становить -14.

Фото: Консультативної місії ЄС

Секрет шведських правоохоронців у тому, що їхнє головне завдання – не розкривати, а запобігати злочинам. Крім того, вони вміють виправляти помилки і спілкуватися з населенням і журналістами. У підсумку, за даними глави прес-служби поліції Стокгольма Варга Гілландера, 70% містян говорить, що розуміє дії поліції.

Тепер шведські поліцейські передають українським колегам свої знання. Наприклад, про те, як запобігати конфліктам на масових акціях і крадіжкам – на центральних вулицях.

Марш ультраправих або поліція діалогу в дії


У 2015 році, в розпал європейської міграційної кризи, Швеція прийняла 163 тис. біженців. У перерахунку на душу населення – це найбільший показник серед усіх країн Європи. Згодом тут активізувалися ісламістські і ультраправі рухи. За оцінкою глави Служби безпеки Швеції Андерса Торнберга, у 2017-му в країні проживало приблизно 3 тис. екстремістів. Це в 15 разів більше, ніж у 2010-му.

Шведський закон забороняє навіть у приватній розмові образливо або вороже говорити про гомосексуалістів або тих же мігрантів. Водночас у шведів є право висловлюватися щодо всіх дражливих тем на демонстраціях. І зовсім не важливо, чи отримали ви дозвіл заздалегідь або спонтанно домовилися про протест у соціальних мережах. Всі акції захищені законом і охороняються поліцією.

Наприклад, 30 листопада 2018-го в Стокгольмі відбулася смолоскипна хода. Її організувала праворадикальна організація Nordisk ungdom (шв. - Молодь півночі) і присвятила 300-річчю від дня смерті короля Карла XII. Того самого, який у 1709-му з військовим походом дійшов до Полтави. Після його загадкової смерті в 1718-му Швеція втратила статус імперії, і особистість короля стала символом колишньої величі.

Приблизно три сотні учасників погодженої з поліцією акції пройшли до пам'ятника Карлу XII в парку Кунгстредгорден. Там їх чекала група ліворадикалів. Вони зустріли ходу антінацистськими гаслами і образливими вигуками.

Поліцейські діалогу в характерних світловідбивних жилетах включилися в процес ще на місці збору учасників ходи. Вони активно спілкувалися з демонстрантами і відповідали на запитання перехожих.

Неподалік стояло кілька білих поліцейських фургонів. Такі використовують тут з 2005-го, щоб розділяти протиборчі сторони або перекривати вулиці, спрямовуючи рух натовпу. Так можна скоротити кількість залучених поліцейських і не виставляти живі бар'єри.

Фото: Консультативної місії ЄС

Поліцейських у важкому екіпіруванні, які одразу викликали б напруження серед демонстрантів і містян, на вулиці не видно. Однак на випадок, якщо обстановка загостриться, вони чекали в чорних фургонах. Ті були непомітно припарковані в сусідніх дворах.

Вивчивши обстановку, поліцейські діалогу дізналися про 40 агресивно налаштованих демонстрантів, які планували йти в хвості ходи. Їх небагато, але саме вони могли почати заворушення.

І трохи пізніше вони дійсно активно брали участь у зіткненнях з протиборчою стороною біля пам'ятника Карлу XII. У хід пішли навіть димові шашки і перцеві балони. Поліція зреагувала миттєво: кілька фургонів стали стіною між супротивниками. А поліцейські утримували найбільш жвавих учасників по обидва боки.

Сутичка завершилася швидко і без наслідків. Утім, двох довелося заарештувати: у одного при собі був ніж, інший напав на поліцейського.

Робота над помилками

Фото: Консультативної місії ЄС

Але робота шведської поліції не завжди була такою ефективною. Аж до 2000-х тут спиралися на теорію кінця XIX століття, розроблену французьким психологом Гюставом Лебоном. Відповідно до неї, людина в натовпі втрачає індивідуальність і стає неконтрольованою.

Підхід показав свою недієздатність після подій саміту ЄС у шведському Гетеборгу влітку 2001-го, де був присутній президент США Джордж Буш. Річ у тім, що з'їзд світових лідерів супроводжували акції протестів одразу кількох організацій. У них взяло участь приблизно 50 тис. осіб.

За порядок тоді відповідали 2,5 тис. поліцейських. Проте, демонстрації завершилися сутичками та погромами. Постраждали 90 протестувальників і 53 правоохоронців. Кількість заарештованих перевалила за 500. Це шокувало Швецію, яка ось уже 200 років не брала участі у жодній із воєн.

Тоді жоден співробітник поліції не був засуджений, хоча скарг на їхні дії було безліч. Цей випадок показав, що шведська поліція не знає, як справлятися з заворушеннями. І змусив озирнутися на всі сторони.

Так шведи дізналися про концепт SIP (Social Identity Perspective), розроблений данськими і голландськими вченими. Відповідно до такого підходу, люди не втрачають індивідуальності в натовпі, але підлаштовуються під норми і цінності групи, з якою себе ідентифікують. Отже, важливо, на кого вони орієнтуються і ким себе вважають в тій чи іншій ситуації.

Спостереження під час Євро-2000, яке приймали Бельгія і Нідерланди, засвідчили, що велика кількість поліцейських у повній амуніції викликає агресію навіть у мирного натовпу. А ось невелика кількість правоохоронців у звичайній формі, які працювали в парах, виявилися ефективними.

Механізм простий: якщо поліція сприймає людей як небезпечну масу, від якої варто чекати біди, то, найімовірніше, дочекається. Але заворушень легко уникнути, якщо вчасно ізолювати потенційно небезпечну меншість. Якщо ж без розбору атакувати демонстрантів, навіть найбільш мирний протестувальник почне ототожнювати себе з жертвою поліції – і тоді насильства не уникнути.

Як наслідок, у Швеції з'явилася поліція діалогу, головне завдання якої – знизити градус конфліктності на багатолюдних подіях.

Серед її основних принципів – диференціація натовпу на окремих індивідів. Мета – визначити тих, хто налаштований на агресію, і зосередити на них увагу. При цьому комунікація допомагає зробити так, що група сама спрямовує своїх неблагонадійних учасників у законне русло. Якщо спроба виявиться невдалою, більшість з розумінням поставиться до арешту порушників порядку. Адже вони загрожують і їхній безпеці.

Ще один принцип – жорсткий самоконтроль. Поліцейських вчать визначати момент, коли ситуацію дійсно неможливо залагодити діалогом і потрібно вживати жорстких заходів на кшталт перцевого газу або арештів.

Серед інших правил: знання поглядів і настроїв усіх сил, що беруть участь в акції, і сприяння законним діям учасників демонстрації.

Заключне правило – чесність і вірність слову. Поліцейським важливо дотримуватися домовленостей, укладених із протестувальниками. Тоді діалог буде можливий і на наступних акціях. При цьому поліцейські не втручаються в дебати і зберігають нейтралітет. Їхня позиція така: «Ми не експерти, ми – полісмени».

Робота з громадою

29 листопада 2018-го, напередодні гучної ходи, в невеликому приміщенні Центру безпеки в туристичному районі Стокгольма зібралося приблизно 20 осіб. Тут були люди з міської адміністрації, поліції, служби безпеки громадського транспорту, патрульні, соцпрацівники, охоронці навколишніх готелів і ресторанів. Вони утворюють своєрідну мережу інформаторів.

Такі збори проходять тут раз на місяць. І кожному з присутніх є чим поділитися. Адже чверть усіх кишенькових крадіжок у Швеції скоюють саме в центрі Стокгольма. Тому в місті вирішили пов'язати поліцію і громаду, щоб запобігати подібним злочинам.

Пішохідна площа Сергестольг, де розташований Центр безпеки, розміщується на півдні округу Норрмальм. Звідси сходи ведуть на головну туристичну вулицю – Дроттнінггатан. Щодня площу і її околиці відвідують від 100 тис. до 250 тис. осіб. Населення району – приблизно 70 тис.

У 2014-му, на замовлення міської влади, незалежний фонд Tryggare Sverige вивчив безпеку головної локації міста. Більшість опитаних зізналися, що вважають за краще проходити площу якомога швидше. Індекс безпеки становив 8,8 за 20-бальною шкалою.

Причина в тому, що площу, яка з'єднує всі гілки метро, облюбували торговці наркотиками і навіть зброєю.

"Вийдіть на будь-яку вулицю і запитайте, де купити наркотики в Стокгольмі, і вас скерують на площу Сергестольг. Однак будь-яка взаємодія з наркотиками в Швеції  незаконна", – говорить Монс Гауффін, співробітник муніципальної поліції Стокгольма.

Виявилося, щоб скоротити число злочинців і створити відчуття безпеки на цій ділянці, мало камер відеоспостереження. Тому поліція і міська влада вирішили працювати спільно. До співпраці також долучилися магазини, ресторани, готелі та інші заклади, для яких безпека в цьому районі дорівнює прибутку.

В результаті, влітку 2018-го прямо тут, у підземному переході, відкрили невелику кімнату з прозорим фасадом – Центр безпеки в Сергельсторг. На площі також цілодобово припарковані поліцейські фургони. Іноді в них нікого немає, іноді – чергує поліцейський. Але трюк працює.

Фото: Доповідь представника поліції діалогу про майбутній марш ультраправих на зборах у Центрі безпеки

Повторні дослідження вже показали, що індекс безпеки зріс майже на 4 пункти. Тепер люди проводять на площі більше часу, а не пробігають її поспіхом. Крім того, поруч відкрили грандіозний культурний центр, який змінить імідж мікрорайону.

Така максимальна інтеграція правоохоронців у громаду – основний принцип ще однієї місцевої моделі: поліції громади.

Ефективна комунікація

Фото: Глава прес-служби поліції Стокгольма Варг Гілландер (праворуч)

Одна з головних якостей шведської поліції – публічність і готовність до діалогу загалом.

Тут регулярно вивчають ставлення суспільства до поліції і вимірюють рівень довіри. На публічний номер прес-служби поліцейського департаменту щодня надходить приблизно сто дзвінків. 10 прес-секретарів щодня готують матеріали для журналістів. Департамент комунікації дає не менше одного інтерв'ю на день і, звичайно, відповідає на всі запитання.

Крім того, за сторінками поліції в соціальних мережах стежать 3 млн підписників.

Всю цю систему вибудовували майже 20 років. Тепер шведи діляться знаннями з українськими колегами, які не можуть похвалитися тим же рівнем довіри.

Завдяки цьому в 2018-му за підтримки Консультативної місії ЄС в Україні з'явилися вісім підрозділів поліції діалогу. Для цього більше тисячі поліцейських пройшли спеціальну підготовку. Насамперед, така поліція з'явилася в Києві й Одесі, де навички з деескалації конфліктів у масових акціях особливо актуальні.

Одеська поліція вже успішно застосувала тактику діалогу в квітні-травні 2018 року на демонстраціях, які традиційно виводять на вулиці людей протилежних поглядів. Зокрема на акціях 10 квітня – у день звільнення Одеси від фашистської окупації, 2 травня – у день трагічних зіткнень в Одесі 2014 року, а також у День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – 9 травня. Не менш успішно поліція діалогу спрацювала на фіналі Ліги Чемпіонів у Києві.


Фото і текст: Тетяна Куцовера

Фото: Instagram полиції Швеції та Стокгольма, Консультативної мисії Европейского союза, автора