Сергей Притула_2

30 листопада 2017, 12:19
0
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Ультрас — це ультрас. Це окрема субкультура зі своїми правилами, своїм світоглядом і своїм кодексом честі. Це дуже суперечлива тусовка. Яка в одних викликає захоплення, а в інших осуд. Це ті самі хлопці, які можуть одним вчинком “забанити” Львів-Арену на п’ять років, але паралельно першими піти у бій з російськими окупантами у лавах добробатів. Це ті самі, які можуть на рівному місці “вломити” ні за цапову душу прихильникам Агробізнесу на очах керівництва ФФУ, будучи тими самими, які захищали проукраїнські мітинги у містах півдня та сходу під час революції гідності.

Вони — хулігани. Вони б’ються. Багато хто з них приходить на стадіон і йде звідти, не побачивши жодної хвилини гри, позаяк весь матч стоїть спиною до поля і заводить сектор.

Українські стадіони перестали бути посміховиськом із дудками, а залунали потужними зарядами, яскравими піротехнічними шоу та осмисленими банерами

Щоб зрозуміти ультрас максимально, треба бути на секторі. Їм можна бути вдячними за те, що українські стадіони перестали бути посміховиськом із дудками, а залунали потужними зарядами, яскравими піротехнічними шоу та осмисленими банерами. А можна і засуджувати. За зірвані матчі, за дим на трибунах, за матюки у зарядах на повну горлянку! Попри те, що мені багато чого не подобається у діях ультрас, я не готовий засуджувати цих хлопців. Просто коли в Харкові мене вивели на “вишку”, дали мегафон і можливість заряджати на секторі, коли ультрас скандували стьобне “мужики-мужики”, ідентифікуючи мене як ведучого Хто зверху?, і “Притула-Притула“, коли я покидав сектор, то був на сьомому небі від щастя. Але так сталось, що своїм вливанням у рух Вірні збірній я почав дратувати частину ультрас. І маю можливість і бажання звернутись до вас від свого імені.

1. Мені дуже прикро, що у нашій країні виробники маргарину чи сметани не вкладають кошти у розвиток українського футболу чи українського фан-руху. Я б з радістю влився у фан-рух Вірні збірній, якби його спонсором виступав не пивний бренд, а, приміром, виробник молочної продукції, м’ясокомбінат чи Житомирська шкарпетно-панчішна фабрика. Але чомусь Heineken підтримує Лігу чемпіонів, Чернігівське підтримувало і братів Кличків і збірну України, Budweiser — спонсор наступного ЧС у РФ, а ППБ підтримує футбольних вболівальників. Тренд, панове, отже нікуди не дітись.

2. Особисто я не рекламую пиво, не закликаю вас чи ваших дітей вживати його. Але я не проти мати футболку з логотипом спонсора, який єдиний за 26 років незалежності почав щось робити не тільки для федерації, а для вболівальників.

3. Всім тим, хто пише “вірні пиву” по відношенню до Вірних збірній, хочу сказати лише одне: ніхто не зазіхає на ваше місце у рейтингу любові до збірної. Ніхто не протиставляє вас іншим вболівальникам. Ніхто не каже, що Вірні збірній — це якийсь особливий вид вболівальників. Ні!

Просто відбувається дуже правильний процес викристалізації когорти вболівальників, які не стануть ультрас. Вони не настільки підірвані і радикальні. Вони не будуть заряджати ті заряди, які заряджають ультрас (середньостатистичний активний вболівальник не скандує зарядів, де є матюки чи елементи насильства). Але вони вчаться. Вчаться не відсиджувати матч на кріслах стадіону. Вчаться скандувати і вболівати. І це дає результат. Скільки було ультрас у Тампере чи Рейк’явіку? 50‑60 чоловік? А Вірних збірній? 500‑600. І вони старались! Вони підтримували! Вони кричали і гнали збірну. Це було чутно і на стадіоні, і в ТБ-трансляції!

На матчах у Харкові та Києві сектори Вірних збірній були добротним підкріпленням ультрас. Такими собі “молодшими братами”. Які, може, і не розділяють філософії ультрас, але допо­магають створювати атмосферу на стадіоні. І поза стадіоном. 2,5 тис. чоловік на виїзні матчі і понад 14 тис. — на внутрішні. Фан-матчі з фінами і хорватами. Відвідини сиротинців у Хорватії, Фінляндії, Албанії. Дитяча лікарня у Ісландії! Наші фани для іноземців почали асоціюватись із чимось добрим. Ми є тими, хто несе добро.

Маю надію, що спонсорські потуги не згаснуть разом із завершенням групового турніру збірної. Дуже вірю в те, що це довгограючий проект. Що завдяки йому буде створено прошарок активних вболівальників, які, пройшовши цей “вишкіл”, стануть активними елементами на будь-якому секторі будь-якого стадіону в Україні. На це підуть роки, але це треба робити. Наступний крок — це діти на стадіоні. Фанів Збірної треба виховувати змалечку. Погляньте на стадіони в Англії. На трибунах чверть вболівальників — це діти та підлітки. Ми теж маємо плекати покоління фанів, які виростуть із знанням правильних зарядів і стануть основою нового покоління вболівальників. До зустрічі на секторі!

Головне

Політика

Вчора, 16:58

thumb img
Справа Труханова: нардепа Лещенка викликали в суд
Події

Сьогодні, 00:25

thumb img
У новий список антиросійських санкцій включили книжкові інтернет-магазини та видавництва
Компанії/Ринки

Вчора, 18:38

thumb img
Зарплата Коболєва зменшена на 50%, а щомісячні бонуси скасовані - член Наглядової ради Нафтогазу