Освітній фронт: як Україна рятує своє майбутнє від мороку - фото
Позиція

Освітній фронт: як Україна рятує своє майбутнє від мороку

9 серпня, 13:08


Війна — надважкий виклик для сфери науки й освіти. І від того, як науковці, освітяни, міжнародні партнери й українські меценати зможуть допомогти українським дітям і підліткам отримати доступ до якісного навчання, залежить майбутнє України після нашої перемоги.

Відео дня

Світло знань серед попелу війни

Страшні цифри про руйнування системи освіти щодня зростають.

Мільйони дітей і підлітків зі своїми близькими покинули межі України, рятуючись від жахів війни. Близько 4 мільйонів із них закінчили цей навчальний рік в онлайн-режимі і зараз використовують можливості для дистанційної освіти.

Про повернення до офлайну тих, хто залишився в Україні, ще дискутують з точки зору безпеки, а, крім того, через війну понищена освітня інфраструктура. У понівеченому Чернігові 27 із 34 шкіл потребують різного ступеню відновлення, а дві вщент зруйновані. Стражденний Харків втрачає вищі навчальні заклади, які до російської навали входили до провідних світових рейтингів за якістю навчання. У тимчасово окупованих регіонах і зонах бойових дій такий облік взагалі неможливий, і вже зараз зрозуміло, що там Україна матиме «інфраструктурну пустелю».

Захід України, де знайшли прихисток мільйони українців зі своїми дітьми, на щастя, не зазнає тотальних руйнацій, але там об'єкти освітньої інфраструктури виконують функцію шелтерів для біженців. І поки немає ясної перспективи розселення людей у більш прийнятні для проживання умови, учням західних регіонів просто нікуди повернутися до навчання.

Окрім зруйнованої війною інфраструктури, досі не втрачає актуальності питання безпеки: на початку серпня — за місяць до Дня знань — українська освітня спільнота та навіть профільне міністерство не готові дати чітких рекомендацій щодо подальших форм навчання. Лише 10% шкіл в Україні мають укриття-бомбосховища. Ще незначна частина освітніх споруд має просто підвальні приміщення, які не пристосовані для тривалого перебування чи навчання в них. Зрештою, хто з чиновників сфери освіти чи адміністрацій освітніх закладів візьме на себе відповідальність за життя та безпеку учнів? Коли ворог на початку війни прицільно бив по спорудах із написами «діти», а зараз обстрілює ракетами людні торговельні центри та медичні заклади відносно безпечних регіонів далеко від лінії фронту, як це сталось у Вінниці.

Тому поки українські захисники боронять нашу незалежність, державність, історичну та національну ідентичність і невід'ємне право української нації на існування, освітяни мають власний фронт. Він покликаний врятувати наше майбутнє у родині цивілізованих освічених народів світу та розвинену українську науку.

Огляд містить найбільш масштабні проєкти та допомогу міжнародних партнерів, які, без перебільшення, рятують майбутнє України, допомагаючи вистояти нашій освіті.

Офіційний погляд

Українські учні близько пів року як втратили можливість нормально навчатися, тому профільне міністерство зі свого боку докладає зусиль для популяризації онлайн-платформ для навчання. На спеціальній сторінці офіційного міністерського сайту зібрано та постійно поповнюється перелік дистанційних платформ для навчання, саморозвитку, отримання допомоги та перевіреної інформації щодо навчання.

Тут серед десятків позицій можна знайти ресурси для навчання та розваг для найменших дітлахів від 3 до 6 років, а також безліч платформ для навчання більш дорослих дітей і підлітків у межах шкільної програми, профорієнтації та підготовки до вступу у вищі навчальні заклади.

Перелік міністерства містить також безліч українських і зарубіжних платформ для вивчення іноземних мов, отримання та розвитку навичок програмування, окремих наукових і шкільних дисциплін.

Варто нагадати, що більшість українських медіаплатформ та операторів зв’язку надали українцям повністю безоплатний доступ до всіх можливостей онлайнового навчання.

На MEGOGO, Volia TV, Київстар ТБ, Vodafone TV та інших відкрито безоплатний доступ до освітнього контенту, а оператори мобільного зв’язку не тарифікують трафік своїх абонентів для доступу на більшість освітніх платформ.

Мала академія наук України

Нині Мала академія наук України концентрується на офлайнових просвітницьких форматах у безпечних регіонах країни та загальнодоступних онлайнових проєктах. Диджитал-платформа МАН — це заняття, лекторії та зустрічі, чисельність яких щотижня сягає 30 заходів пізнавально-просвітницього та навчального характеру в інтерактивному форматі.

Історично МАН по праву вважається одним із найпотужніших інкубаторів наукових кадрів серед талановитої молоді. Саме Мала академія наук є єдиним в нашій країні Центром ЮНЕСКО з наукової освіти, а серед її партнерів також дитячий фонд ООН (UNICEF) та UNFPA — Фонд ООН у галузі народонаселення.

Президент МАН Станіслав Довгий регулярно зустрічається з керівниками міжнародних організацій у галузі гуманітарного розвитку, шукаючи підтримки для освітніх проєктів і презентуючи напрацювання для спільних проєктів. Серед таких — розвиток мережі науково-освітніх просторів по всій Україні з офлайн- та онлайн-музеями, науковими лабораторіями, бізнес-інкубаторами, коворкінг-центрами й іншими елементами безперервної освіти, яка базується на інноваційних підходах.

Станіслав Довгий і його діти, Олесь і Оксана, разом опікуються просвітницькими проєктами МАН — такими, наприклад, як дуже популярний серед киян Музей науки на ВДНГ. Зараз у планах родини та МАН — аналогічні науково-просвітницькі центри в інших нині безпечних великих містах заходу України. У Львові такий вже відкрито, і зараз в якості наступних локацій розглядають Чернівці й Ужгород. Там нині сконцентрована велика кількість дітей і молоді. На жаль, через війну відкладено плани створення таких об'єктів у Полтаві, Луцьку, Вінниці. А Музей науки Маріуполя наразі є меморіальним. Він відкриється в одному з безпечних міст і буде названий на честь знищеного міста-героя, а його експозицію становитимуть, у тому числі, експонати, врятовані з маріупольского музею. Але плани тільки відтерміновано, а не скасовано. У одному зі своїх інтерв'ю Олесь Довгий каже, що після війни його родина докладе зусиль для подальшого розвитку Музеїв науки по всій Україні. Закономірно, матиме продовження ще один мегапроєкт МАН і родини— створення кампусу та наукової бази для проживання та навчання юних науковців у Пущі-Водиці неподалік від Києва за експертної підтримки найбільших світових наукових лабораторій: NASA, Argon і CERN.

Крім того, команда МАН запустила багато цікавих онлайн-проєктів, за допомогою яких школярі можуть захопливо провести час на канікулах:

  • цикл з лауреатами Нобелівської премії. Серед 50 гостей проєкту для української молоді виступили Деніел Канеман, відомий працями з поведінкової економіки, професор Колумбійського університету, економіст-нобелівець Джозеф Стіґліц та інші видатні науковці, які визначають сучасність і майбутнє у галузях хімії, фізики, медицини та фізіології, фундаментальних дослідженнях, суспільних науках та інших сферах;
  • профорієнтаційний курс для підлітків «Свідомі», який включає 12 відкритих лекцій з психологами, 12 відкритих зустрічей із зірковими представниками цікавих професій;
  • відеозадачник з хімії та біології з 57 відеозаписами експериментів і завдань до них — корисний не тільки для того, що освіжити шкільні знання, але й для сімейного дозвілля;
  • проєкт Наук-talk — відкриті інтерактивні розмови з провідними науковцями про специфіку та роботу в різних галузях науки.

Представник ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін так оцінює майбутнє гуманітарної співпраці та внесок МАН у неї: «Успіх наших проєктів значною мірою залежить від взаємодії з українськими партнерами. І ми бачимо велику перспективу у співпраці з такою авторитетною організацією, як Мала академія наук України — Центр ЮНЕСКО з наукової освіти». Про це він заявив на зустрічі із президентом МАН Станіславом Довгим для обговорення спільних проєктів.

«Освіторія»: дистанційна школа та загальний розвиток дитини

Громадська спілка для розвитку сфери освіти добре відома своїм щорічним «Оскаром» для найкращих вчителів країни — Global Teacher Prize Ukraine. До війни метою спілки були реформування та розвиток шкільної освіти. Зараз з’явився новий фокус у роботі — відновити освітній процес для 7 млн українських дітей, які так чи інакше постраждали від війни та її наслідків. Головними своїми цілями «Освіторія» називає відновлення навчання під час війни, розвиток і підтримку освітньої спільноти, навчання та підтримку вчителів, забезпечення доступу до освіти всім українським дітям.

Навіть під час війни «Освіторія» розвиває екосистему диджитал-каналів та інструментів для безперервного навчання. Спільно з ЮНІСЕФ спілка створила платформу OSVITANOW.ORG, яка містить відповіді на всі нагальні питання батьків і вчителів про навчання під час війни. Важливим кроком також стало оновлення платформи iLearn, яка допомогла українським дітям успішно підготуватися до мультитесту (НМТ). Разом з експертами та кращими вчителями України «Освіторія» записала нові вебінари для підготовки до НМТ. Їхній перегляд досяг позначки 2 мільйони, а до мультитесту на платформі безоплатно підготувалися більш ніж 100 тисяч дітей із різних міст країни. Нині із міжнародними партнерами спілка створює гейміфікований освітній продукт — мобільний застосунок для дітей 1−4 класів для вивчення української мови та математики. За словами засновниці спілки Зої Литвин, війна вплинула на освітній процес, але не зупинила його.

Зоя Литвин (Фото: Освіторія)
Зоя Литвин / Фото: Освіторія

«Освіта — потужна зброя у боротьбі за майбутнє. Під час війни наша ціль — робити все можливе, щоб навчання для українських дітей продовжувалося. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами ми створюємо проєкти, які дозволяють дітям здобувати якісну освіту навіть під час війни. Ми бачимо, як у цей непростий час вчителі мужньо тримають освітній фронт. Ми помічаємо їхній внесок і героїзм, тож хочемо підтримати та нагадати всім: вчителі - важливі. Особливо зараз. Саме тому цьогоріч ми не скасовуємо премію Global Teacher Prize Ukraine, а змінюємо формат. Зараз збираємо історії про героїв освітнього фронту, щоб розказати про них всій Україні та світові», — додає Зоя Литвин.

Окрім того, «Освіторія» працює над впровадженням важливої освітньої реформи, тож скоро вчителі навчаться впроваджувати НУШ у базову середню освіту на прикладі 5−6 класів.

«Ми робимо все від нас залежне, щоб допомогти українським дітям, зокрема підтримуючи онлайн-навчання з дитячого садка і до 11 класу. Завдяки запуску цієї платформи ми можемо допомогти забезпечити безперервність у навчанні дітей, щоб вони могли закінчити навчальний рік», — прокоментував спільні цілі партнерів проєкту Мурат Шахін, голова українського представництва ЮНІСЕФ.

Освіта нової ери: онлайн і гібрид

Разом із глибоким проникненням інтернету та розвитком цифрових екосистем з’явилися спеціалізовані платформи, повністю орієнтовані на гібридне й онлайнове навчання. Найчастіше від фахівців-освітян різного рівня можна почути схвальні відгуки про проєкти EdEra та EdCamp Ukraine. Вони є праобразом повністю дистанційного навчання для дітей і підлітків, а також платформою професійного розвитку для всіх, хто працює у сфері освіти. Це різні проєкти, а спільне у них — освіта. Це відображено у спільних частках їхніх назв «Ed» — від англійського «education».

EdEra (Education Era) — це онлайнова екосистема, яку заснував Ілля Філіпов і розвиває зі своїми партнерами-однодумцями Олею Філіповою й Артемом Ільчуком, для навчання і розвитку школярів та освітян. Її можливості доступні й тим, хто перебуває в Україні, й тим, хто мусив покинути домівки через війну. Мета проєкту — зробити навчання якісним і доступним для всіх охочих. Усі курси тут безоплатні, втім після їхнього закінчення кожен охочий може віддячити донатом. До навчання тут підходять доволі серйозно: курс лекцій із коротких відео, запитань і завдань для кращого засвоєння матеріалу супроводжується конспектами з ілюстраціями та поясненнями. Кожного тижня слухачі виконують домашні завдання, а в кінці курсу мають звичний іспит. Навчатися можна у будь-який зручний час, а на підтвердження успішного проходження дисциплін найбільш сумлінним студентам і слухачам видається спеціальний сертифікат. Саме тому освітню платформу EdEra знаходимо у переліку вже згадуваного нами Міністерства освіти: тут широкий спектр онлайн-курсів, а також практичні поради щодо безпеки під час війни.

«Ми створюємо інформацію про надання першої допомоги, пошук бомбосховищ, підготовку до евакуації. Це навчання може врятувати життя», — розкрив цілі таких нових курсів для платформи Ілля Філіпов.

Професійна ініціатива EdСamp Ukraine, голова та засновник якої Олександр Елькін входить до складу Консультативної ради сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України, покликана покращувати професійний рівень учителів, аби вони були найбільш ефективними у своїй професії за будь-яких обставин. Українська мережа поєднує 40 тисяч освітян-професіоналів і входить до міжнародного руху EdСamp. Серед партнерів української організації — Фонд ООН у галузі народонаселення та Програма розвитку ООН, Міжнародний фонд «Відродження», USAID_ВзаємоДія та Представництво Європейського Союзу в Україні та посольство США.

З 24 лютого 2022 року EdСamp Ukraine також стала до свого фронту: антикризові ініціативи для підтримки освітян, батьків, дітей і молоді. Її активісти вирішили зробити максимально змістовним час літніх канікул. Організація вперше реалізувала онлайнові розвивальні та навчальні кемпи для школярів будь-якого віку. «Розумне літо» допомагає школярам цікаво та пізнавально провести канікули у спілкуванні з однолітками та наставниками, у захопливих розвивальних заняттях, удосконалюючи себе, свої здібності та таланти, тримати себе «у формі».

Як бачимо, маючи бажання та мотивацію, можна знайти для себе доступні способи не зупинятися в розвитку та не переривати своє навчання, адже кожна хвилина, присвячена освіті, — це внесок в перемогу України не лише сьогодні, але й через десятиліття після війни.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X