начало

30 листопада 2017, 13:18
11
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

25 років тому національна футбольна збірна була народжена в муках. Терпіла невдачі. Зміцніла в боях. Досягла висот, на які важко підійматися і звідки боляче падати. На жаль, вона впала. А це означає, що скоро підйом

Олександр Пасховер

Пізнього вечора 3 вересня 2005 року футбольна збірна України в найзасмученіших почуттях відлітала з Тбіліського міжнародного аеропорту. На передостанній хвилині матчу грузини зрівняли рахунок, поставивши під сумнів пряме попадання українців на перший в їхній новітній історії чемпіонат світу. "В аеропорту панувала мовчанка, — згадує Андрій Воронін, форвард національної збірної (2002-2012). — Ніхто ні з ким не розмовляв".

Втім, в ці секунди доля збірної України була в руках, а вірніше в ногах гравців з Данії. Було важливо, щоб вони в цей вечір не програли туркам, — головним претендентам на лідерство у відбірковому турнірі. Але вже йшла 90-а хвилина гри, а данці, на жаль, програвали з рахунком 1:2.

У цій тиші задзвонили телефони відразу у кількох гравців української збірної. Один з них — у Андрія Шевченка, нападника збірної України (1995-2012). Дзвонила журналістка La Gazzetta dello Sport. Ось її коротке повідомлення: "Андрій. Усе! Гру закінчено - 2:2 ". Це повідомлення телеграфного стилю підірвало спочатку аеропорт в Тбілісі, а потім і всю Україну. Нічийний результат в Стамбулі означав, що українська команда достроково забезпечила собі місце на мундіалі-2006 в Німеччині.

У цю ж ніч в аеропорту Бориспіль вболівальники збірної зустрічали кожен рейс вигуком: "Де ж наші боги?!" І ось "боги" зійшли з трапа літака і на руках винесли свого Зевса — головного тренера Олега Блохіна. Залом очікування прокотився заряд: "Viva! Viva, Україно! "У Вороніна і воротаря збірної Олександра Шовковського виявилося по пляшці шампанського, що миттєво перетворились в фонтан, який завершив цей найважливіший для українського футболу тріумф.

До нього збірна йшла довгі 13 років, спіткаючись на найпростіших і вириваючись на найбільш вибоїстих поворотах. До 2005 року вона ще жодного разу не перемагала в іграх проти світових грандів. Найбільші успіхи в цьому протистоянні — дві нічиїх з німцями і по одній з іспанцями і французами. Фаворитом українська збірна вважалася хіба що в матчах проти Білорусі, Вірменії, Казахстану, Грузії та Албанії. Перемога над греками розглядалася як нова висота.

Цікаво, що за 25-річну історію українського футболу національна збірна лише двічі зустрічалася зі своєю північною сусідкою — збірною Росії. І обидва ці матчі залишили не найприємніший спогад у росіян і іронічний — в українців.

За останні чверть століття через національну збірну пройшло три-чотири покоління футболістів, десять тренерів і мільйони вболівальників, армія яких зростає і молодшає з року в рік.

Головне

Компанії/Ринки

Вчора, 11:23

thumb img
Нафтогаз у квітні знизив ціни на газ
Країни

Вчора, 12:11

thumb img
ЗМІ розкрили дані чорних ящиків і причини катастрофи Boeing 737 MAX в Індонезії
Країни

Вчора, 04:06

thumb img
Поліція затримала ще одного підозрюваного у стрілянині в Утрехті