Торгівля діджитал-періоду - фото
Спецпроект

Торгівля діджитал-періоду

8 квітня 2021, 17:26

Цифрова трансформація стала стандартом для українських експортерів, адже вона дає конкурентні переваги в міжнародній торгівлі. Однак держоргани не завжди встигають за прогресом.

Відео дня

«Д іджиталізація оптимізує бізнес і виробничі процеси», — каже Надія Омельченко, віцепрезидент української компанії IT-Інтегратор.

Перехід «в цифру», тобто в сучасні IT-технології, дозволяє компаніям контролювати якість продукції, забезпечувати безпеку співробітників, мінімізувати витрати і нарощувати обсяги виробництва.

У портфоліо IT-Інтегратора впровадження цифрових інструментів у найрізноманітніших сферах: від інтернет-провайдерів до аеропортів, газовидобувних компаній і муніципалітетів. Сьогодні, ділиться Омельченко, серед клієнтів компанії найбільш активно впроваджують цифрові технології енергетика, агросектор, металургія, машинобудування, банки і транспорт.

«За останні роки вони інвестували в діджиталізацію десятки мільйонів доларів, і цей процес неодмінно буде продовжуватися», — впевнена віцепрезидент IТ-Інтегратора. Пандемія COVID-19 і карантин лише загострили тотальну необхідність максимально автоматизувати всі бізнес-процеси.

У виробництві та експорті промислової продукції цифрові рішення дозволяють не тільки оптимізувати документообіг або знизити кількість помилок в бухобліку, але й скоротити споживання енергоресурсів, сировини і частку відходів, зменшувати складські запаси. Тому на такі рішення є попит, зростає їх пропозиція.

Подібні рішення стають рятівним колом і для виробників, чия продукція орієнтована на зовнішні ринки.

Технології Індустрії 4.0 допомагають контролювати виробництво (Фото: Інтерпайп)

Технології Індустрії 4.0 допомагають контролювати виробництво / Фото: Інтерпайп

Наприклад, промислова компанія Інтерпайп вже багато років займається диверсифікацією експорту своєї продукції — труб і залізничних коліс. Але цей процес тягне за собою трансформацію всього бізнесу, зокрема, завдяки інструментам діджиталізації, які дозволяють краще планувати, швидше обробляти замовлення і менше помилятися.

Довгі роки вітчизняні промислові підприємства працювали за принципом «план за валом». Тобто вони виробляли велику кількість однотипної продукції для кількох найбільших споживачів. Але з часом горизонт експорту розширився, асортимент потрібної клієнтам продукції збільшився в десятки разів. Також істотно посилилися вимоги до якості, термінів доставки і вартості цієї продукції.

Різноманітність вимог при експорті та потреба завжди бути в тонусі призвели до того, що звичні підходи до планування, контролю виробництва і логістики втрачали ефективність. Довелося шукати інструменти, спрямовані на оптимізацію виробничих і логістичних процесів, зменшення впливу людського фактора.

Торік цей тренд отримав новий посилений імпульс. Що пов’язано з карантинними заходами через поширення коронавірусної інфекції COVID-19.

За оцінками International Data Corporation, завдяки викликам, які поставила перед компаніями пандемія, бізнес почав упевнений рух у цифрове майбутнє. У період з 2020 до 2023 року глобальний обсяг інвестицій в пряму цифрову трансформацію становитиме $6,8 трлн.

А опитування консалтингової компанії McKinsey, проведене в липні 2020-го, показало: пандемія всього за кілька місяців змусила бізнес пройти шлях цифровізації, на який раніше було б витрачено три-чотири роки. За ці ж кілька місяців частка продуктів, у яких використовуються цифрові технології, зросла в портфелях компаній темпами, на які раніше знадобилося б сім років.

Вимога часу

Ц ифрова трансформація — це не тільки адаптація під нові реалії. Для бізнесу це вимушений захід, щоб залишатися конкурентним, особливо на міжнародному ринку.

«Сьогодні інвестиції в цифрову трансформацію необхідні, без них бізнес не виживе. Наприклад, автоматизована система обліку виробництва — це концептуально вже стандарт, до якого тебе змушує ринок», — говорить Олександр Часовіков, керівник IT-відділу компанії Centravis, одного з провідних світових виробників безшовних нержавіючих труб для автомобіле- і суднобудування, енергетики та аерокосмічної галузі. Свій товар підприємство експортує більш ніж у 70 країн.

Шлях цифрової трансформації у цій компанії — спадкоємця Нікопольського південно-трубного заводу почався ще в 2000-х і досі не завершений. Від минулого Centravis дісталася досить просунута система розрахунку зарплат, портфеля замовлень, розподілу їх по цехах, яку компанія поступово намагалася цифровізувати. «Це призвело до того, що ми мали близько 10 роздільних автоматизованих систем управління. Всі вони прекрасно допомагали жити відділам і службам, але, на жаль, між собою погано контактували», — згадує Часовіков.

Тому компанія прийшла до впровадження єдиного рішення на базі ERP — продукту німецького IT-гіганта SAP. Впроваджували його в кілька етапів: після близько трьох років підготовки першим автоматизували збут.

Перевага системи класу ERP в її багатомовності. Це було важливо для компанії, оскільки у Centravis багато торгових офісів у різних країнах. «Ми змогли під однією парасолькою об'єднати роботу всіх офісів з тими самими даними на різних мовах», — розповідає представник Centravis.

Після автоматизації продажів поступово підключили фінанси, логістику, облік виробництва й інші напрями. Останній модуль запустили на початку лютого 2021-го. Далі — впровадження продуктів для управління відносинами з клієнтом і виробничого планування.

Centravis експортує понад 95% своєї продукції. Перехід до єдиного рішення від SAP дозволив підвищити довіру інвесторів, покупців і органів сертифікації. Однак головна перевага — єдине джерело даних для всіх служб, доступне онлайн. Завдяки йому менеджмент має змогу приймати оперативні управлінські рішення.

На кожному етапі виробництва дані про замовлення і продукт зчитують з QR-коду або data-matrix-коду (Фото: Інтерпайп)

На кожному етапі виробництва дані про замовлення і продукт зчитують з QR-коду або data-matrix-коду / Фото: Інтерпайп

Перед компанією Інтерпайп стояв ще більший виклик. Адже вона складається з декількох великих виробництв, що перебувають у постійній взаємодії. Це тисячі людей, сотні тисяч тонн продукції і сотні мільйонів гривень. На відміну від офісу або невеликого магазину, тут неможливо обмежитися введенням електронного документообігу або безкоштовним хмарним IT-рішенням, яке об'єднає кілька комп’ютерів.

Щоб забезпечити прозорий облік і контроль виробництва, в Інтерпайп почали впроваджувати технології четвертої промислової революції. Завдання було актуальним ще й тому, що у компанії є сучасний металургійний завод «Інтерпайп Сталь», у який на етапі будівництва були закладені найсучасніші рішення з автоматизації. Тому цей потенціал використовували для подальшого будівництва додаткової цифрової системи.

Сьогодні тут фактично створений цифровий «двійник» виробництва, за допомогою якого здійснюється контроль всіх процесів.

Найскладніше — одночасно контролювати випуск кількох сотень різних замовлень. Для цього в Інтерпайп існує єдина IT-система, від українського розробника IT-Enterprise. У ній інтегрується і зберігається повна інформація про кожне замовлення — від характеристик продукції і вимог щодо доставки до даних про кожен пройдений етап виробництва. Причому дані в системі оновлюються в режимі реального часу. Наприклад, в трубному цеху для прийому у виробництво сталевої заготовки з неї зчитують QR-код, в якому зашифровані всі необхідні дані. Цю інформацію внесли в систему на попередніх етапах виробництва. На наступних етапах, аж до самого відвантаження продукції, виконують подібну операцію, постійно оновлюючи інформацію про конкретне замовлення в IT-системі.

Крім того, на основі такої системи обліку будується й автоматизована система планування виробництва. Що це дає на практиці? Виробничі потужності працюють як єдиний організм, в роботі якого все менше збоїв, викликаних людським фактором.

«Ми вже переконалися, що завдяки діджиталізації вдалося поліпшити відсоток виконання замовлень чітко з першого разу. Сьогодні ми повинні навчитися планувати в автоматизованій системі. Раніше це робили тільки в Excel, і планування було „віртуальним“: приблизно розраховували витрату металу та інших ресурсів. Тепер ці та інші критерії враховує і аналізує IT-система. Це дозволяє зменшити простої устатковання, витрати металу при переході з виробництва одного діаметра на інший, скоротити складські запаси, частину яких в минулому доводилося відправляти на металобрухт», — пояснює Денис Морозов, перший заступник генерального директора Інтерпайп.

Документи по-новому

О крім цифрової трансформації виробництва українські компанії шукають можливості оптимізувати і свою комерційну діяльність. Як розповіли НВ в аудиторсько-консалтинговому гіганті Deloitte в Україні, вітчизняний бізнес проявляє інтерес до укладання електронних договорів у міжнародній торгівлі.

«Періодично до нас звертаються клієнти із запитом на організацію такого документообігу», — говорить Дмитро Павленко, керівник юридичної практики Deloitte в Україні.

Однак на цьому шляху є кілька перешкод. Одна з них — визнання електронних підписів, виданих в інших державах. Вони можуть бути визнані в Україні лише в двох випадках: якщо організація, яка їх видає, акредитована Києвом або в державі, з якою Україна уклала договір про взаємне визнання довірчих послуг. Лише близько року тому Мінцифри анонсувало роботу в цьому напрямі — запуск пілотних проєктів про визнання електронних підписів з Естонією і Молдовою. «Чекаємо новин від міністерства», — резюмує з цього приводу Павленко.

За його словами, окремі банки дивляться на питання підписання договорів на зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) більш ліберально і пропонують своїм клієнтам фіксувати в них можливість використання простих електронних підписів. Йдеться про платформи DocuSign, DocHub, HelloSign, SignNow і рішення від Adobe. Бізнес підходить до цього питання досить обережно, з огляду на консервативність українських органів контролю.

Намагається вітчизняний виробник використовувати цифрові інструменти також і для прискорення процедур, пов’язаних з відвантаженням товару, що експортується.

«Мені відомий позитивний досвід однієї компанії модернізувати свою облікову систему 1С для обміну даними з програмою для набору митних декларацій», — розповідає Віта Мірошниченко, керівник митної практики і міжнародної торгівлі в PwC в Україні. Це дозволило підприємству скоротити час на їх набір, адже перенесення даних стало здійснюватися в кілька кліків. Та сама компанія впровадила у себе автоматичне заповнення товаросупровідних документів з облікової системи.

Мірошниченко нагадує історію одного з найбільших національних аграрних холдингів, який активно використовує державні ініціативи, зокрема роботу через електронні кабінети. «Наприклад, сертифікат походження, який видається Торгово-промисловою палатою, можна оформити через електронний кабінет з QR-кодом. Принцип роботи таких онлайн-документів багато людей вже активно використовують у повсякденному житті — наприклад, сервіс Дія», — говорить представник PwC в Україні.

Вона пояснює, що будь-яка компанія за допомогою інтерфейсу API може інтегрувати в свою облікову систему сервіс, за допомогою якого реально спростити роботу з експортними документами.

Так, товаросупровідні документи можна автоматично імпортувати в програму для набору митних декларацій. «Оформлена митна декларація в pdf-форматі спеціальним ботом відправляє документ одержувачу вантажу», — пояснює Мірошниченко.

Робота над спрощенням і прискоренням підготовки документів для експорту сьогодні ведеться по всьому світу. В ЄС вже зараз для отримання більшості експортних ліцензій можна подати заявку онлайн. OELAS, ірландська система ліцензування експорту, дозволяє навіть оформляти документи для військових товарів та продукції подвійного призначення. А для взаємодії між компаніями, митними та іншими держорганами країн ЄС в тестовому режимі функціонує EU Single Window Environment for Customs.

Можливість використання електронного декларування та проходження держконтролю онлайн в єдиному вікні дозволяє компаніям у багатьох країнах, включно з Україною, оптимізувати митне оформлення. «Це особливо важливо в поточних умовах, обмежених карантином», — підкреслює Мірошниченко.

Вітчизняна митниця також працює над впровадженням інструментів для прискорення автоматизації процесів. Зокрема, в сфері контейнерних перевезень, в якій з 2020 року проходить тестування блокчейн-платформа Tradelens. Цей спільний продукт Maersk і IBM дозволяє всім учасникам ланцюга поставки в реальному часі отримувати інформацію про контейнер в дорозі та ідентифікувати рівень ризику, пов’язаний з неправильними даними в документах. Крім того, система не допускає заміни внесених даних про контейнер.

Цифрові технології в логістиці (Фото: Інтерпайп)

Цифрові технології в логістиці / Фото: Інтерпайп

При експортних постачаннях продукції компанія також вчиться ефективно співпрацювати зі своїми замовниками з різних куточків світу, у яких часто є особливі вимоги до постачальників.

«Багато європейських замовників просять привозити продукцію не просто в якийсь конкретний день тижня. Вони вимагають доставку в конкретний проміжок часу, коли приїде авто з нашими трубами. Якщо запізнився — мусиш довго чекати наступної можливості для відвантаження. І звичайно, клієнтів потрібно заздалегідь попереджати про затримку», — каже Світлана Сурова, директор з логістики Інтерпайп.

Але транспортування через всю Європу має певні ризики: від часу, який потрібен для переходу кордонів, до позаштатних ситуацій в дорозі. Раніше працівникам українського офісу компанії доводилося кілька разів на день телефонувати водіям, щоб дізнатися, де вони перебувають і коли приїдуть до замовника. Сьогодні всі вантажівки обладнані GPS-трекерами, які в режимі реального часу передають інформацію про рух автомобіля. І менеджери в Україні на екрані монітора бачать, де перебуває кожен автомобіль, щоб вчасно попередити клієнта в разі можливої затримки.

Ці та інші цифрові інструменти можуть дозволити українським експортерам швидше працювати на зовнішніх ринках і отримувати нові контракти. За даними Мінекономіки, в першому півріччі 2020-го, коли світ тільки звикав до нових коронавірусних реалій, експорт товарів і послуг зменшився на 7,1% в річному вираженні і становив $27,6 млрд. Експерти вважають, що вчасно проведена цифровізація дозволить вітчизняному бізнесу не втрачати динаміки навіть у кризових умовах.

Діджиталізація виробництва і логістики — це, можливо, найвищий рівень трансформації організаційних процесів на виробничому підприємстві. Вона вимагає не тільки помітних інвестицій, але й змін у корпоративній культурі. Однак без неї в сучасному світі неможливо бути конкурентним. Особливо, коли експортуєш більшу частину продукції і маєш бути гнучким і швидким у прийнятті рішень.

Цифра на допомогу

Чотири приклади того, як вітчизняні гіганти використовують сучасні IT-технології

Інтеграція від Запоріжсталі

Об'єднання системи управління технологічними процесами і корпоративної комп’ютерної мережі меткомбінату Запоріжсталь — один з останніх великих проєктів для металургів, які реалізував IT-Інтегратор. На підприємстві вже кілька років працює єдиний Центр управління та моніторингу технологічних процесів.

Вся інформація з різних виробничих ділянок потрапляє туди в режимі реального часу. Надбудова системи — відеостіна: з її допомогою диспетчери і контролюють всі процеси.

Цифрові досьє Дарниці

Українська фармакологічна компанія Дарниця інвестувала в цифрову трансформацію близько 100 млн грн. Фармгігант використовує цифрове досьє, перейшов на електронний моніторинг застосування лікарських засобів і почав використання електронних мастерфайлів у процесі клінічних досліджень. Все це вже до кінця 2021 року дасть змогу кожному четвертому продукту компанії з’являтися на полицях аптек на два місяці раніше графіка.

Автомат для Нафтогазу

Компанії групи Нафтогаз впроваджують системи для управління підприємством SAP S/4HANA, а також консолідованої звітності та фінансового планування на базі SAP Business Planning and Consolidation.

Відповідно, всі бізнес-операції групи — від закупівель і збуту до бухгалтерського та управлінського обліку — будуть автоматизовані та інтегровані в єдине ціле.

Ремонтувати чи ні?

У Інтерпайп оптимізують витрати також за допомогою інтелектуального (завчасного) обслуговування обладнання. Для цього в спеціальному модулі комплексної IT-системи зберігаються дані про обладнання і його стан. Інформація оновлюється автоматично від датчиків на сучасному обладнанні. Або ж її вносять вручну після проведення діагностики фахівцями. Система аналізує дані і дає рекомендації щодо подальшого обслуговування. Також її використовують як інструмент для планування ремонтів і закупівлі запчастин. Її використання дозволило скоротити склад запчастин (закуповувати тільки те, що потрібно) і зменшити аварійні простої устатковання.

Інформація про обладнання і його обслуговування інтегрована в єдину систему (Фото: Інтерпайп)

Інформація про обладнання і його обслуговування інтегрована в єдину систему / Фото: Інтерпайп

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X