Знайти друга

2 коментувати
Після візиту Тіллерсона і призначення спецпредставника Курта Волкера залишається відкритим питання: тепер Дональд Трамп — наш союзник, опонент або заручник роботи інститутів американської демократії?

Балотуючись в президенти США, Дональд Трамп обіцяв "розглянути визнання Криму частиною Росії і скасування санкцій проти Москви". Ці заголовки облетіли світові ЗМІ в липні 2016 року. Через рік тепер уже в статусі глави США з'явився новий твіт Трампа: "Санкції проти Росії залишаться, поки питання України і Сирії не буде вирішено".

Ці позиції розділяють 12 місяців, офіційна інавгурація, а також головний орієнтир геополітики XXI століття: президент Сполучених Штатів стоїть біля керма сильної держави, де курс визначають демократичні інститути і міжнародне право. Останнє слово щодо зовнішньої американської доктрини — за президентом, але це слово завжди спирається на позиції Держдепу, Пентагону, Ради національної безпеки, Національної розвідки і, врешті-решт, партії в Конгресі.

Кожен день новопризначені керівники цих виконавчих органів США мали шукати відповідь на підривну діяльність Кремля в Європі, Сирії, на Близькому Сході, та й в самій Америці. Саме це вплинуло на розворот на 180º публічної позиції глави Білого дому. Проте питання відкрите: Трамп — наш союзник, опонент або заручник роботи інститутів американської демократії?

Для пана Трампа кожна розмова — це угода

За останні півроку у відносинах між Україною і США сталося позитивне зрушення. Їхню нинішню траєкторію визначають чотири точки: підтримка США територіальної цілісності країни, невизнання анексії Криму, збереження санкцій проти РФ, готовність брати участь в переговорах з вирішення конфлікту на Донбасі. Останнє завдання поставили перед спеціальним представником США в Україні Куртом Волкером, який був призначений буквально днями і разом з главою Держдепу Рексом Тіллерсоном вже відвідав Київ з короткостроковим візитом.

Потрібно відзначити, що саме Волкер як постпред США в НАТО в 2008 році під час саміту альянсу в Бухаресті сприяв отриманню ПДЧ для України і Грузії. У стенограмі сенатського комітету з міжнародних справ за квітень можна знайти його свідчення, де він закликає адміністрацію Трампа протидіяти викликам, кинутим Заходу Москвою.

На це призначення чекали дуже довго. Втім, як і на призначення на інші порожні позиції у зовнішньополітичному відомстві США. Думаю, після зустрічі Трампа з Путіним в Гамбурзі ці вакансії швидко закриють. Логіка подій підказує, що Трамп може продовжувати публікувати суперечливі твіти щодо РФ, але на практиці йому доведеться вести жорстку гру. У тому числі з українського питання.

Так, віднедавна в арсеналі інструментів Трампа проти Кремля з'явилися санкції, введені Сенатом, наприклад, проти стратегічного проекту Путіна в Європі — Nord Stream 2 — своєрідна заявка Путіна на перекроювання всієї енергетичної системи безпеки в ЄС. Санкції повинна підтвердити Палата представників. І те, чи підпише законопроект сам Трамп або накладе вето, покаже, чи стануть санкції розмінною монетою або потужним фактором стримування гібридної агресії Путіна.

Ще одна тема нових взаємин між Україною і США, що потрапила в тінь геополітичних перипетій, — боротьба офіційного Києва з корупцією. Штатні блогери адміністрації президента Порошенка намагаються створити картину, ніби проблему виключили з двостороннього порядку денного. Але це не так. Трамп під час зустрічі з Петром Порошенком в Овальному кабінеті, за словами учасників, безпосередньо поцікавився в українського президента з приводу корупції. Також ця тема стала ключовою під час зустрічі в Києві Тіллерсона з реформаторами.

Взаємозв'язок цих двох чинників очевидний: тепер уже зрозуміло, що адміністрація президента Трампа навряд чи "подружиться" з Росією. Але і Україні США можуть не стати повноцінним другом, якщо на шляху залишиться головна перешкода — повсюдна корупція. І пояснюється це дуже просто: Трамп — політик, йому потрібно продавати своєму електорату історії успіху.

Як сказав один з близьких соратників американського лідера і екс-спікер Палати представників Ньют Гінгріч, який недавно побував в Києві (щоб зрозуміти Трампа, потрібно прочитати його книгу Мистецтво укладати угоди): "Для пана Трампа кожна розмова — це угода".

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 14 липня 2017 року. Републікація повної версії тексту заборонена


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.