Андрій Піонтковський

Російський політолог та публіцист

Спроби наступу на Авдіївку – це не особиста ініціатива сепаратистів, а рознарядка Кремля. Принаймні, такий висновок можна зробити з характеру озброєнь, що використовуються бойовиками в цей час – Гради і важка артилерія. Не виключаю, що саме російські військові керують згаданими озброєннями.

Багато хто звернув увагу на те, що ескалація на Донбасі почалася на наступний день після телефонної розмови Дональда Трампа і Володимира Путіна. Російський президент, мабуть, відчуває, що в оточенні Трампа та американському політичному істеблішменті в цілому ведуться досить серйозні дискусії з приводу політики США щодо Росії і України. З огляду на ці міркування, він, судячи з усього, вирішив вплинути на ситуацію, схилити її на свій бік.

Позиція Росії щодо так званого мінського врегулювання не змінилася: вона вимагає політичних рішень. Сценарій Кремля – заштовхнути «Лугандонію» в тіло України, і розкладати зсередини. Донбас їм не потрібен, їм потрібна вся Україна.

Незважаючи на те, що ОБСЄ «кишить» російською агентурою, донецькі спостерігачі визнають, що у переважній більшості випадків перестрілки ініціюються саме російською стороною. У відповідь на ці закиди Москва, по суті, займалася шантажем: поки не буде виконана політична частина Мінських угод, перестрілки триватимуть, незважаючи на те, що першим пунктом Мінська є припинення вогню і фіксація зони розділення сторін.

Москва була впевнена, що на виборах у США виграє Гілларі Клінтон. Неформальні кремлівські делегації вели переговори про майбутню операцію, що зводилася приблизно до такого: Крим наш, але з Донбасу ми йдемо серйозно. Виводимо війська, повертаємо контроль над кордоном і т. д.

Але перемога Трампа, мабуть, настільки надихнула Кремль, що він тепер намагається укласти угоду на більш вигідних умовах, а саме продавлює свою інтерпретацію Мінських угод. Підтвердженням тому служить активізація кремлівської агентури в самій Україні: Віктор Медведчук знову говорить про те, що потрібно мирне політичне врегулювання конфлікту. Ті ж аргументи Москва буде просувати в нормандському форматі й у Вашингтоні.

Наскільки їм це вдасться, невідомо. У світовому співтоваристві все ще є сили, готові стримувати Путіна. Це німецький канцлер Ангела Меркель і більшість американських конгресменів. Крім того, дуже жорстку позицію озвучила британський прем'єр Тереза Мей, зазначивши, що санкції скасовувати не можна.

Американському президенту доводиться до них прислухатися. Інша справа, що сам Трамп і його оточення пронизані російською агентурою. Якби не тиск Конгресу, він, безумовно, пішов би назустріч Путіну.

Більше поглядів тут