Водне господарство Криму. Що пішло не так
На водні проблеми окупанти реагують ситуаційно: вдарить грім — хрестяться, підтопить Керч — плавають на човнах
Водне господарство Криму — складна система, побудована за радянських часів і міцно пов’язана з Дніпром. Саме водогосподарська система Криму є основою для розвитку економіки півострова: агровиробництва, промисловості та курортної індустрії.
Кримська іригаційна система потребує серйозних вкладень. Високий знос мереж, кліматичні зміни, безсистемна забудова в курортних містах — на ці виклики необхідно реагувати. Інакше, проблеми, пов’язані з водою, наростатимуть.
Оцінивши і розуміючи все це, ми в 2010 році розробили державну програму «Вода Криму». У той час я працював головою кримського Водгоспу і безпосередньо готував держпрограму. Майже два роки експертиз і погоджень, і її взяли на державному рівні. З 2013 року програму почали фінансувати, майже пів мільярда доларів планувалося протягом семи років, основна частина з держбюджету України, а також співфінансували місцеві бюджети.
Програма включала в себе низку компонентів: питне водопостачання, меліорацію і комплекс заходів щодо захисту від шкідливої дії води.
Захист від шкідливої дії води (запобігання підтопленням) передбачав ремонт берегоукріплень і розчищення русел 52 кримських річок, зокрема й керченської річечки Мелек-Чесме, і гірської ялтинської річки Водоспадна. Саме річка Водоспадна вийшла з берегів 18−19 червня і завдала величезної шкоди Ялті.
Державна програма «Вода Криму» істотно знижувала ризики стихійних лих, спричинених водою. Було складено комплекс заходів із проєктами, експертизами, кошторисами та план-графіками. Частина робіт почалася в 2013 році, основні роботи планували на 2015−2017.
Сьогодні ми вже завершили б цю роботу і спокійно приймали туристів, вирощували рис, розвивали транзит через наші міжнародні морські порти… Але у Путіна були інші плани. Рис і туризм його не цікавили.
Кремлівська перспектива для Криму зовсім не про економіку. Кремлю Крим потрібен для розміщення військових баз. Тому на водні проблеми окупанти реагують ситуаційно: вдарить грім — хрестяться, підтопить Керч — плавають на човнах, посохнуть водосховища — співають про опріснювальні станції. Але реальних вкладень за сім років у розв’язання проблеми дуже мало.
За моїми оцінками на 2020 рік, вже $2 млрд необхідно вкласти в інфраструктуру водного господарства Криму, щоб вона відповідала вимогам щодо меліорації, питного водопостачання та захисту від підтоплень. Але і за таких вкладень, без дніпровської води забезпечити сталий економічний розвиток буде проблематично.
Що стосується Ялти і курортного сезону 2021 на ПБК — ситуація дуже складна.
Інфраструктура міста постраждала суттєво: зруйновані дороги, тротуари, підземні переходи, мости, набережна. Більшість підвалів будівель повні води, а підтоплення будинків матиме відтерміновані наслідки, особливо в старих будівлях. Це стосується і готелів, і здравниць.
Багато пляжів ПБК зруйновані. Ці пляжі — гідроспоруди, створені людиною, і щороку в березні-квітні їх відновлюють після зими. Відновлення може зайняти весь липень і ускладниться паралельним відновленням доріг.
Потоп зніс у море тисячі тонн сміття, скло, металоконструкції, машини
Інфраструктура потребує відновлення. Це потребуватиме грошей і часу.
Хочу висловити співчуття і підтримку кримчанам, які постраждали від повеней. Бажаю якнайшвидшого відновлення житла і бізнесів. Нагадую, що у вас є всі підстави вимагати від влади РФ компенсації збитку в повному обсязі.
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

матеріалів розділу Погляди
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.