Скринька жахів Пандори. Що час зробити Китаю на тлі поразок Путіна

6 жовтня, 15:13
Чарльз Тенок: Сі Цзіньпін має звернути свою увагу на запобігання Третьій світовій війні (Фото:REUTERS)

Чарльз Тенок: Сі Цзіньпін має звернути свою увагу на запобігання Третьій світовій війні (Фото:REUTERS)

Становище Путіна дедалі гіршає, і Сі Цзіньпін має нарешті усвідомити весь масштаб загрози

Провал Володимира Путіна, що триває в Україні, став випробуванням для його стратегічного союзу з очільником КНР Сі Цзіньпіном. Зараз, коли становище Путіна стає дедалі гіршим, Сі повинен, нарешті, усвідомити масштаб загрози, яку його «безмежна дружба» з російським президентом представляє для економічного здоров’я Китаю, глобальної стабільності та його власних геополітичних амбіцій.

Відео дня

Блефував Путін чи ні, озвучивши 21 вересня загрозу застосувати тактичну ядерну зброю в Україні, але якщо Сі хоче, щоб його вважали відповідальним лідером, то він має керуватися найгіршим сценарієм. Зрештою військова доктрина Росії допускає ядерний удар для захисту російської території від реальної загрози. Приводом для такої атаки є незаконна анексія Росією окупованих українських Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей.

Сі, який, як очікується, на 20-му Національному конгресі Комуністичної партії Китаю наприкінці цього місяця отримає добро на безпрецедентний третій термін керівництва Китаєм, зараз має звернути увагу на запобігання Третій світовій війні. Ядерний удар Росії по Україні — перше застосування такої зброї відколи Сполучені Штати скинули атомні бомби на Хіросіму та Нагасакі в серпні 1945 року — спровокує катастрофічну глобальну кризу, зіпсувавши коронацію Сі.

Коли Сі та Путін зустрілися на зимових Олімпійських іграх у Пекіні в лютому для підписання угоди про китайсько-російське співробітництво, план вторгнення в Україну, мабуть, здавався безпрограшним варіантом: росіяни швидко повалять український уряд, внаслідок чого США та НАТО ослабнуть. Проксі-війна також відверне увагу США від суперництва з Китаєм — принаймні так думав Сі.

Сі варто керуватися найгіршим сценарієм

Потім Україна дала відсіч, що оголило численні слабкі сторони хваленої військової могутності Росії. На сьогодні, після вражаючого контрнаступу України, російські війська відступили з Харківської області та зазнають тяжких втрат під Херсоном.

Сі практично напевно висловив своє невдоволення провалами Росії, коли зустрічався з Путіним на нещодавньому саміті Шанхайської організації співробітництва у Самарканді. Путін публічно визнав «питання та занепокоєння» Китаю щодо війни — рідкісне визнання напруженості між двома країнами — тоді як сам Сі взагалі привселюдно не згадував про Україну. Мовчання Сі різко контрастувало із заявами прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді, який — несподівано — відкрито дорікнув Путіну.

Разом з тим, важко повірити в те, що Сі не ставить питання, чи прийняв він правильне рішення, коли пов’язав свою політичну долю з таким безрозсудним союзником. Путінська «часткова мобілізація» 300 тис. для участі у бойових діях в Україні викликала протести по всій Росії та змусила понад 200 тис. молодих чоловіків тікати з країни. Якість підготовки путінських новобранців, серед яких є засуджені, навряд чи допоможе воєнним зусиллям чи розвіє побоювання Сі.

Оскільки бойовий дух російських військ уже на дні, приплив пригнічених і погано навчених призовників може прискорити розпад армії Путіна та падіння його режиму, подібно до того, як «наймудріше» керівництво царя Миколи II під час Першої світової війни сприяло розвалу царської армії і призвело до революції 1917 року. Своїми прямими закликами до російських солдатів здатися в полон або померти, президент України Володимир Зеленський, схоже, краще за Путіна розуміє плачевний стан російських військових.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Сенс проксі-війни в тому, щоб послабити супротивника, але некомпетентність Путіна призвела до прямо протилежного результату. Зараз НАТО сильніше, ніж будь-коли з часів закінчення Холодної війни: раніше нейтральні країни, такі як Швеція та Фінляндія, подали заявки на вступ, а азійські країни, такі як Японія, Південна Корея та все частіше Індія, заявляють про свою підтримку американській політиці щодо України.

Замість того, щоб допомогти Китаю утвердитися як противазі глобальної гегемонії США, Росія виявилася надто слабкою і корумпованою, щоб перемогти країну, чия територія менша за її саму в 28 разів. Тепер, коли Путін віддає прямі накази російським генералам на місцях, військовий союз Китаю з Росією має здаватися Сі майже марним.

Хоча ймовірність того, що Путін застосує ядерну зброю в Україні, здається незначною, її не можна повністю скидати з рахунків. Таким чином, китайські офіційні особи, мабуть, намагаються оцінити, як США та НАТО відреагують, якщо Путін виконає свою погрозу. Враховуючи жорсткі, хоч і неоднозначні заяви президента США Джо Байдена, можна з упевненістю припустити, що міжнародна економічна та військова реакція буде набагато жорсткішою ніж уже введені проти Росії санкції.

Але якщо Путін все ж таки вирішить використовувати тактичну ядерну зброю для «захисту» незаконно анексованої ним української території, він цілком може відкрити скриньку жахів Пандори. Наприклад, його війна принесла значний хаос на українські атомні електростанції, і, крім інших побоювань щодо їх експлуатації, вже не можна бути впевненим у тому, що їхні відпрацьовані ядерні паливні стрижні постійно були надійно захищені під час боїв за контроль над об'єктами. Це відкриває жахливу перспективу того, що якийсь божевільний партизан створить «брудну» бомбу, щоб використовувати її як відплату.

Анексії Путіна можуть також підірвати політику «одного Китаю» щодо Тайваню, яку приймає більшість країн світу. Деякі східноєвропейські країни вже висловлюють сумнів щодо розумності такої політики. Якщо Сі, який твердо відстоював принцип територіальної цілісності, мовчки прийме путінські анексії, деякі країни можуть вирішити, що його лицемірство звело нанівець політику «одного Китаю».

Сі став президентом десять років тому. З того часу він неодноразово висловлював свої побоювання, що Китай може постраждати від політичної та економічної дезінтеграції, що призвела до розпаду Радянського Союзу. Нинішня ситуація, в якій опинився Путін, має стати ще одним застереженням. Перспектива режиму, який настільки прогнив, що він руйнується зсередини, має переслідувати президента Китаю майже так само, як загроза ядерної війни.

НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Copyright: Project Syndicate, 2022

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Показати ще новини
Радіо НВ
X