17 листопада 2018, субота

Як Ryanair над Борисполем

2 коментувати
Ситуація з відмовою лоукостера Ryanair у виході на український ринок виглядає так, немов вітчизняні чиновники ведуть нас якщо не в пекло монополії одного перевізника, то точно не в світле майбутнє дешевих перельотів

Я не знаю, "зрада" це або "перемога" — те, що найбільший лоукостер Ryanair відмовився від планів зайти в Україну. Але свою думку з цього приводу я хотів би сформувати, виходячи з політики власності державного аеропорту Бориспіль.

У вражаючій багатоповерхівці Мінінфраструктури за мої, платника податків, гроші сидить достатня кількість чиновників, яким я делегував керування транспортними держпідприємствами, в тому числі і формулювання політики власності — навіщо я володію аеропортом. Але політики власності немає. Є думка міністра, який "за" прихід до Борисполя лоукостерів, і думка керівника аеропорту, який вважає: потрібно розвивати його як хаб, і питати з нього будуть за прибуток підприємства, а не за появу в ньому знакових авіакомпаній.

Крім формулювання політики власності, я хотів би, щоб у Борисполя була незалежна наглядова рада, що складається в тому числі і з зарубіжних фахівців з досвідом роботи в найбільших міжнародних аеропортах — таких, як Хітроу, Джона Кеннеді або Шарля де Голля. Думаю, їхній досвід нам би дуже знадобився в переговорах з авіакомпаніями.

Незважаючи на зниження зборів, новий лоукостер не прийшов, і знижкою скористалися компанії, які вже літають

Але оскільки у Борисполя немає політики власності та наглядової ради, який зміг би мені компетентно пояснити, чи потрібно нам погоджуватися на умови Ryаnair, я не знаю, "зрада" це або "перемога" — відмова від співпраці з цим лоукостером.

Однак, перегорнувши за останні кілька днів з дюжину статей, десятки постів і сотні коментарів в соціальних мережах на тему "Ryanair відмовився виходити на український ринок", я можу сказати, що дещо я все ж знаю.

З теорії корпоративного управління я знаю, що функції регулятора (встановлює тарифи і правила гри) і власника держпідприємства повинні бути розділені. Зараз Мінінфраструктури є власником Борисполя і його регулятором. При цьому воно делегувало частину функцій регулятора регульованій компанії, надавши можливість на свій розсуд встановлювати знижки перевізникам.

Також я знаю, що от вже декілька років задекларовано план створення Національної комісії з регулювання транспорту, але не бачу реальних кроків зі створення такого незалежного регулятора.

І ще я знаю, що для залучення лоукостера 13 червня були знижені на $4 аеропортові збори. 25 червня аеропорт встановив рекорд — обслужив 39,6 тис. пасажирів, а це понад 4 млн грн недоотриманих доходів від аеропортових зборів тільки за один день. Незважаючи на зниження зборів, новий лоукост не прийшов, і знижкою скористалися компанії, які вже літають, отримавши можливість підвищити власну рентабельність. Більше за інших від цього виграв один не дуже любий пасажирами перевізник, який займає домінуюче становище на ринку.

Ще я дізнався, що цей же перевізник отримує додаткові знижки за кількість пасажирів. З одного боку, логічно: чим більшу виручку приносить клієнт, тим менше він платить за одиницю послуги. Ось тільки різниця, за словами керівника Борисполя, може становити до $10 за одного пасажира. Компанія з домінуючим становищем на ринку, яка раціонально поводиться, використовуватиме цю фінансову перевагу для обмеження входу на ринок нових гравців. Наскільки обгрунтована тарифна політика аеропорту і Мінінфраструктури, що створює такі стимули?

З урахуванням описаних вище спостережень, навіть якщо вірити в щирість благих намірів наших транспортних чиновників, все виглядає так, немов вони ведуть нас якщо не в пекло монополії одного перевізника, то вже точно не в світле майбутнє дешевих перельотів.

Впроваджені заходи поки не показали ефективності в залученні нових авіакомпаній, але вже призвели до втрат від зборів. Неузгодженість і мінливість публічної позиції Мінінфраструктури та керівництва Борисполя впродовж переговорів викликали подив. А на тлі послідовної і продуманої позиції Ryanair — також прикрощі й невпевненість: чи тим людям я делегував управління своєю власністю — держпідприємством? Чи заслуговують вони своєї заплаченої з моїх податків зарплати?

Але надія є. Можливо, виходом стане запланована урядом передача аеропорту в концесію. Навряд чи майбутній орендар буде зацікавлений в подальшому простої терміналів B і F. Позбавлений в своїй діяльності політичних мотивів, захоплений бажанням максимізації прибутку, впевнений, він знайде спосіб залучити в них нові авіакомпанії.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 14 липня 2017 року. Републікація повної версії тексту заборонена

«Діалоги про майбутнє»

НВ представляє: «Діалоги про майбутнє» з Уільямом Тейлором, Павлом Шереметою і Дмитром Кулебою.

Київ-Вашингтон-Брюсель
Яке місце займає Україна у цьому трикутнику? Якою нашу країну бачать у Європі та США?

Відвідати лекцію
Ukraine-2020

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.