Війська Путіна у Білорусі. Що відбувається навколо Сувалкського коридору?

19 лютого, 14:25

Незалежно від того, як закінчиться створена Путіним криза навколо України, загроза східному флангу НАТО залишиться

Олександр Лукашенко не готовий повідомити, коли приблизно 30 тис. російських військ, які зараз перебувають у Білорусі, залишать країну.

На тлі найбільшого з часів холодної війни розгортання військ Росії у Білорусі, яке включає тактичні ракети Іскандер, зенітні ракетні системи С-400 та винищувачі СУ-35, білоруський автократ сказав, що зустрінеться з лідером Кремля Володимиром Путіним, щоб вирішити «коли, на яких умовах і за яким графіком» війська відводитимуться. «Це буде наше рішення. Це наша територія», — наголосив він.

Відео дня

Розгортання російських військ у Білорусі здійснюється нібито для військових навчань, які продовжаться до 20 лютого. Але ці війська розміщуються загрозливо близько до білорусько-українського кордону в той час, коли Росія продовжує концентрувати понад 100 тис. солдатів біля власного кордону з Україною та на анексованому Кримському півострові. Тим часом російські ВМС проводять бойові навчання у Чорному морі поблизу узбережжя України.

В інтерв'ю Foreign Policy міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау заявив, що характер розгортання в Білорусі припускає, що російські війська можуть піти ніколи. «Нарощування військової могутності в Білорусі здається чимось постійнішим, на жаль, і це викликає у нас велике занепокоєння», — сказав він.

У цьому розгортанні російських військ найбільше занепокоєння, звісно, викликає перспектива їх використання в межах повномасштабного російського вторгнення в Україну. З Білорусі ці війська можуть досягти Києва приблизно за дві години.

Проте не менш тривожні та довгострокові наслідки мілітаризації Білорусі Путіним. Вони є найважливішою зміною в розрахунках безпеки в Східній Європі з часу закінчення холодної війни. Навіть якби Путін не став провокувати та створювати кризу навколо України, це все одно нічого не змінює.

«Більше ніхто всерйоз не ставить питання, як сприймати білоруську територію. Тепер це повноцінний російський плацдарм. А ступінь загрози, що виходить із білоруського балкона, визначається лише однією змінною — бажанням Кремля воювати», — пише білоруський політолог Артем Шрайбман у своїй статті для Московського центру Карнегі.

Естонія, Латвія та Литва виявилися б відрізаними від решти НАТО


Не дивно, що країни на східному фланзі НАТО, що межує з Росією та Білоруссю, зараз піднімають на сполох.

Балтійські держави, зокрема, стурбовані тим, що постійна присутність російських військ у Білорусі сприяє розширенню можливостей Москви до ізоляції Сувалкського коридору. Це сухопутна ділянка довжиною близько 100 кілометрів, яка могла б гіпотетично з'єднати територію Білорусії з анклавом Росії — Калінінградською областю. Зараз цією територією проходить кордон Польщі з Литвою.

Якби Росія змогла захопити та ізолювати цю стратегічну ділянку європейської землі, Естонія, Латвія та Литва виявилися б відрізаними від решти НАТО. Три балтійські держави не зможуть отримати підкріплення з суші і будуть уразливі перед агресією з боку Москви.

У коментарі для Washington Post канцлер міністерства оборони Естонії Кусті Салм сказав необачно: «Зараз ми півострів. А можемо стати островом.

Крім того, говорячи про зовнішню політику, Крістіан Мяє, начальник Департаменту НАТО та Європейського Союзу Міністерства Естонії назвав російське нарощування у Білорусі «поворотним моментом», додавши, що в минулому «Білорусь завжди чинила опір постійному розміщенню російських військ. Те, що ми зараз бачимо, це стратегічні можливості, крім звичайних військ, які ще більше змінять розрахунки на користь Росії».

Литва та Польща, обидві з яких межують із Білоруссю на Заході, закликають США та НАТО розгорнути більше військ та військової техніки для вразливих східних членів альянсу.

Після зустрічі з прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте сказала, що її країна потребує «розширення присутності партнерів НАТО в Литві». І міністр закордонних справ Польщі Рау сказав держсекретарю США Ентоні Блінкену, що стримування необхідно посилити: «Перед обличчям потенційної загрози, що зростає з іншого боку наших кордонів, потрібна більша присутність військ НАТО».

Приблизно 12 тис. військових НАТО та США нині розміщені у країнах Балтії, Польщі та Румунії на ротаційній основі. 24 січня президент США Джо Байден привів 8500 американських військових у «високу бойову готовність» для розгортання у Східній Європі у разі потреби. А 2 лютого Пентагон перекинув 2 тис військових до Європи, переважно до Польщі, і ще тисячу військових з Німеччини до Румунії.

Усі ці кроки вітаються. Але з огляду на те, як сильно російська мілітаризація Білорусі змінює ситуацію в плані безпеки для держав НАТО, що знаходяться на східному фланзі, цих кроків недостатньо. США та НАТО повинні розглянути питання про надання Балтії та Польщі того, про що вони просили протягом багатьох років — постійних баз США та НАТО.

Нині вся увага прикута до того, як Росія брязкає зброєю вздовж українського кордону. Але незалежно від того, як закінчиться створена Путіним криза навколо України, загроза східному флангу НАТО залишиться.

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-канала Мнения НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X