Війна нарешті відправила Путіноміку на дно

12 серпня, 21:55

Чим жила країна 12 серпня 2022 року

● Війна нарешті відправила Путіноміку на дно. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну відкинуло російську економіку на чотири роки тому лише за один квартал, написало Bloomberg. Як зазначає агентство, війна поставила її на шлях одного з найтриваліших спадів в історії.

Відео дня

Якщо на початку року економіка РФ набирала обертів, то у другому кварталі почала скорочуватися. ВВП скоротився вперше більш ніж за рік, упавши на 4,7% у річному обчисленні, згідно із середнім прогнозом 12 аналітиків, опитаних Bloomberg.

Санкції щодо РФ порушили торгівлю та паралізували такі галузі, як виробництво автомобілів, тоді як споживчі витрати зупинилися.

Хоча спад економіки поки виявляється менш різким, ніж спочатку прогнозували експерти, у майбутні квартали він посилиться, пише агентство. Експерти припускають, що економіка РФ досягне своєї нижньої точки у найкращому разі до середини 2023 року.

Мінус чверть за доходами. Загальні доходи бюджету РФ у липні-2022 скоротилися на 26% порівняно з липнем-2021, показавши провал надходжень за всіма ключовими податками. Про це повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Мінфіну РФ.

Збори сировинної ренти просіли на 22% у річному вираженні, до 771 млрд руб. «Позначився поворот „газового вентиля“ у напрямку європейських країн, через який експорт Газпрому впав до рівнів початку 1980-х. За підсумками місяця бюджет зібрав лише 57,3 млрд руб. експортного мита на газ — мінімальний обсяг із кризи пандемії. Для порівняння: у червні це було 217,4 млрд руб., у травні — 199 млрд руб., у квітні — 234 млрд руб.», — написала The Москва Times.

● Зеленський запропонував продовжити військовий стан та мобілізацію. Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти щодо продовження мобілізації та військового стану. Текстів обох документів поки що на порталі ВР немає.

Раніше народний депутат від Голосу Ярослав Железняк повідомив, що Рада найближчим часом продовжить дію військового стану вчетверте. Він припустив, що мобілізацію та військовий стан продовжать ще на 90 днів.

Не допустити судилища над захисниками Маріуполя. Сили безпеки та оборони України (СБОУ) опублікували спільну заяву щодо полонених захисників Маріуполя. У ньому сказано, що операція з порятунку 2,5 тис. воїнів із заводу Азовсталь була єдиним можливим варіантом, аби зберегти життя нашим героям. У межах обміну 29 червня з полону вдалося звільнити 144 захисники України, серед яких 95 обороняли Маріуполь. Більшість мали важкі поранення. Над поверненням решти героїв працюють усі держінститути.

СБОУ закликали світову спільноту не допустити судилища над українськими захисниками та захисницями в Маріуполі, яку анонсували окупанти. Вони вимагали негайно направити ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста до місць, де утримують захисників, насамперед до окупованої Оленівки Донецької області (там окупанти 29 липня скоїли масове вбивство українських військовополонених).

Раніше радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що російські окупанти поспішають до 24 серпня — Дня незалежності України — перетворити маріупольську філармонію на місце для показового судилища над військовополоненими захисниками міста.

● Нові РСЗВ прибули з Великобританії. В Україну прибула чергова партія реактивних систем залпового вогню M270 від Великої Британії. Про це у Twitter повідомив міністр оборони Олексій Резніков. Він подякував британському міністру оборони Бену Воллесу та всьому британському народу: «Ваша підтримка дивовижна і така важлива для України. Наша українська армія вміло використовуватиме це „поповнення“ на полі бою».

Раніше Воллес повідомляв, що Британія передасть Україні три додаткові реактивні системи залпового вогню та «значну» кількість ракет.

● Ворог штурмує Донбас. На Донбасі російські окупанти пішли у наступ одразу на кількох напрямках. Деякі з цих атак, за даними Генштабу ЗСУ, українські сили успішно відбили, у деяких районах тривають бої.

На Краматорському напрямку окупаційні війська РФ вели наступ у напрямках населених пунктів Верхньокам’янське та Івано-Даріївка, але відійшли.

Унаслідок настання у напрямку Горлівка — Зайцеве окупанти частково мали успіх.

Армія РФ вела наступальні бої у напрямках населених пунктів Івано-Даріївка, Виїмка, Бахмут, Весела Долина та Кодема, — і відійшла.

Окупанти намагалися вести наступальні бої в районах Спартака та Мар'їнки, успіху не мали. Тривають бойові дії біля селища Піски.

На півночі Харківської області йдуть важкі бої за звільнення окупованих територій Дергачівського району. Про це у ФБ повідомив голова місцевої громади В’ячеслав Задоренко.

● Двісті " Двосотих". З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 43,2 тис своїх військових, із яких 200 — за останню добу. Такі дані оприлюднив Генштаб ЗСУ. Найбільшихутрат за добу ворог зазнав на Донецькому напрямку.

Також окупанти втратили майже 12 тис. одиниць техніки, серед яких: танки — 1849 (+3 за добу), бойові броньовані машини — 4108 (+8), артсистеми — 975 (+1), реактивні системи залпового вогню — 261 (+0), засоби ППО — 136 (+2), літаки — 233 (+1), гелікоптери — 193 (+0), безпілотники оперативно-тактичного рівня — 778 (+6) і багато іншого.

● Приголомшливий рівень утрат. За даними американських чиновників та експертів, «приголомшливий рівень утрат» РФ в Україні означає, що кремлівський диктатор Володимир Путін не досягне однієї зі своїх ключових військових цілей: захопити цього року весь Донбас. Про це написала The New York Times. Згідно з останніми оцінками американської розвідки та військових, щодня 500 російських військовослужбовців гинуть або зазнають поранень в Україні. А тому військові дії РФ сповільнилися до втомливої виснажливої роботи.

Два американські чиновники оцінили втрати РФ в Україні в 20 тисяч убитих, із яких 5000 — найманці ПВК Вагнера. Їхні оцінки засновані на супутникових знімках, перехопленнях, повідомленнях у соцмережах і місцевих ЗМІ.

● Путін набирає кримінальну армію. ПВК Вагнера продовжує вербувати ув’язнених для війни проти України, повідомило російське онлайн-видання Медіазона. Так, один із з/к ярославської ІЧ-2 розповів журналістам, що погодився піти воювати після агітації, яку особисто провів у колонії 1 серпня «кухар Путіна» Євген Пригожин (його вважають власником ПВК Вагнера). Бізнесмен переконував ув’язнених, що шанс потрапити на війну у них «буває лише один раз на 80 років», а наказ набирати добровольців із місць позбавлення волі віддав сам Путін.

5 серпня видання Верстка повідомило, що вербувальники від ПВК Вагнера побували вже як мінімум у 17 колоніях у 10 регіонах Росії. Їхні пропозиції прийняли понад тисячу ув’язнених.

● Крим перестав бути для росіян «безпечним тилом». Щонайменше вісім російських літаків було знищено або серйозно пошкоджено внаслідок удару по аеродрому поблизу Новофедорівки в Криму. У зведенні Міноборони Великобританії у Twitter ідеться, що початкова причина вибухів невідома, проте великі грибоподібні хмари, які видно на відео очевидців, майже напевно виникли внаслідок вибуху до чотирьох відкритих складів боєприпасів.

У відомстві зазначили, що втрата восьми бойових літаків становить незначну частку від загального парку доступних у Росії для ведення війни, але переважно Саки використовували як базу для авіації Чорноморського флоту РФ. «Спроможність морської авіації флоту зараз значно знижена. Цей інцидент, напевно, змусить російську армію переглянути своє сприйняття загрози. Крим очевидно розглядався як безпечний тил», — наголошується у звіті.

● Винних у здачі півдня покарають. Усі винні у швидкому прориві російських загарбників із тимчасово окупованого РФ Криму до Херсонської області будуть покарані, заявив Радіо НВ секретар Ради безпеки Олексій Данілов.

Відповідаючи на запитання, чи могла злочинна група зрадника присяги Олега Кулініча, ексглави управління СБУ в Криму, якось сприяти РФ у практично безперешкодному захопленні півдня України, або ж за цим стоять іще якісь сили, Данілов запевнив, що це обов’язково буде встановлено і процес уже триває.

● Діяльність Шарія ретельно досліджують. Генпрокуратура Литви минулого тижня розпочала розслідування щодо майна та фінансів проросійського блогера Анатолія Шарія. Його підозрюють у легалізації отриманого злочинним шляхом майна.

Розслідування розпочато після отримання заяви від російського опозиційного юриста Марка Фейгіна, який уважає, що з 2012 року Шарій, будучи резидентом Литви, міг здійснювати незареєстровану діяльність, отримувати незадекларовані доходи з незрозумілих російських джерел і не сплачувати податки.

4 травня іспанська влада затримала Шарія на запит українських правоохоронців, які звинувачують його в держзраді. Пізніше з’явилася інформація, що підозрюваного відпустили під підписку про невиїзд.

Портникова прослуховували. СБУ встановлює обставини появи у львівській квартирі журналіста Віталія Портникова прихованого записувального пристрою. Напередодні про диктофон із повербанком для тривалого запису розмов у квартирі повідомив народний депутат від Євросолідарності Микола Княжицький. Сам Портников заявив: «Я не підозрюю нікого, я хочу дочекатися експертизи».

Опалювальний сезон порушив питання щодо Нафтогазу. Посли країн G7 закликали прискорити процес формування наглядової ради НАК Нафтогаз України. Про це сказано на сторінці G7AmbReformUA (Посли G7 за реформу в Україні) у twitter.

Публікацію було зроблено після зустрічі послів із міністром енергетики Германом Галущенком, міністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим, головою Нафтогазу Юрієм Вітренком і головою НЕК Укренерго Володимиром Кудрицьким. Уся ця компанія обговорювала підготовку країни до опалювального сезону.

Мінекономіки оголосило конкурс із відбору чотирьох незалежних членів наглядової ради Нафтогазу у жовтні 2021-го, а затвердження нового складу очікували у лютому 2022-го. У період відсутності наглядової ради частину його функцій виконує Кабмін у межах зборів акціонерів, затверджуючи необхідні рішення. Нещодавно уряд не дозволив Нафтогазу здійснити платіж за єврооблігаціями, унаслідок чого НАК оголосив дефолт.

І насамкінець:

Потрібні гроші, і багато. Якщо прибрати з доходів бюджету України міжнародну допомогу, його дефіцит до кінця року може досягти 25% ВВП. Про це Forbes-Україна розповів голова НБУ Кирило Шевченко. «Звичайно, обсяги міжнародної допомоги великі ($13,8 млрд), і до кінця року ми сподіваємось отримати ще близько $14 млрд. Але цього недостатньо», — додав він.

За словами Шевченка, існує чотири шляхи покриття бюджетного розриву. Перший передбачає використання раніше накопичених резервів, які не є безмежними. Так, на початок 2022 року міжнародні резерви НБУ становили близько $31 млрд, але на 1 серпня вони знизилися до $22,4 млрд.

Другий шлях — залучення коштів на внутрішньому ринку. Глава НБУ вважає, що до кінця року Мінфін міг би цілковито погасити старі борги за рахунок залучення нових плюс додатково позичити 80 млрд грн.

Третій шлях — скоротити дефіцит бюджету шляхом оптимізації витрат і пошуку джерел доходів.

Четвертий шлях, власне, і є емісійним фінансуванням. Як розповів голова НБУ, якщо обмежити «друк грошей» обсягами 400 млрд грн на 2022 рік, уплив на економіку буде контрольованим.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє — своє і країни.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X