Саміт прихильників Путіна. Що роблять Індія та Китай

27 червня, 11:11

Та про що говорить вже сам факт проведення саміту керівників п’яти країн групи БРІКС

Виступ російського президента Володимира Путіна на саміті керівників п’яти країн групи БРІКС був широко використаний російською пропагандою як доказ того факту, що після свого масштабного нападу на Україну Росія аж ніяк не є ізольованою країною. І справді - незважаючи на війну, саміт зібрався і його учасники наголошували на своєму прагненні розвивати зв’язки та критикували Захід.

Відео дня

Оглядач польського журналу Polityka Матіуш Мадзіні називає зустріч «самітом прихильників Путіна» та наголошує: «Вже сам факт проведення саміту БРІКС за участю всіх членів цієї групи у той час, коли Росія порушує міжнародні норми, є обурливим. Володимир Путін та йому подібні десятиліттями виковували свій порядок, у якому діють інші правила, ніж у НАТО чи ЄС», — пише Віталій Портников для Радіо.Свобода.

Оглядач Французького радіо Гелія Певзнер нагадує, що з усіх країн групи війну засудила лише Бразилія — хоча її президент Жаїр Болсонару обіймався з Путіним напередодні його вторгнення в Україну. А голова КНР Сі Цзіньпін назвав українську кризу тривожним сигналом — але в тому сенсі, що небезпечне «розширення військових союзів та прагнення власної безпеки за рахунок безпеки інших країн». А це класичний російський пропагандистський наратив.

Сі Цзіньпін також обурений західними санкціями проти Росії і називає їх «бумерангом».

Путін довів цю зневагу до максимуму

Китай та Індія докладають зусиль, щоб пом’якшити ефект західних санкцій для російської економіки — вони збільшили закупівлі російської нафти, що дасть Володимиру Путіну можливість продовжити мілітаризацію країни, воювати в Україні та готуватися до нових руйнівних війн. Але, у Пекіні та Делі немає особливого занепокоєння з цього приводу.

Коли ми говоримо про ізоляцію Росії, то можемо мати на увазі лише ізоляцію у світі демократії. Але світ авторитаризму та популізму в буквальному значенні слова у захваті від Путіна. Російський президент став першим представником цього огидного світу, хто зважився підмінити міжнародне право грубою силою і кинув виклик Заходу — хоча, можливо, сам Путін і не розраховував на такий ефект, адже він готувався не до війни, а до швидкоплинної спецоперації.

Але тепер для керівників Китаю та Індії успіх Путіна у його протистоянні із Заходом — це питання того, чи зможе вижити їхній власний політичний стиль.

І так, можливо, важко порівнювати комуністичного лідера Сі Цзіньпіна та прем'єра Індії Нарендру Моді, який захищає свою владу на виборах, а не на з'їзді Компартії. Але що об'єднує і цих політиків, і президента Бразилії, і навіть президента Південно-Африканської Республіки (ПАР) Сирила Рамофосу — так це зневага до людей.

Путін довів цю зневагу до максимуму. Саме тому його колеги з БРІКС спілкуються з ним із такою повагою. І саме тому, від того, яким буде результат війни Росії проти України, залежить і те, яким буде світ у майбутньому і хто визначатиме у ньому правила — демократія чи авторитаризм.

Опубліковано з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X