І все через дурість Путіна. Що чекає на світову економіку

19 травня, 21:12

Чи рухаємося ми у глобальну рецесію? Відповідь багато в чому залежатиме від ФРС, китайської влади і непередбачуваної людини-загадки в Кремлі, яка стала парією

На початку року я писав про тривоги щодо перспектив фінансових ринків через масу серйозних невизначеностей і багато інших потенційних ризиків, які тоді ще не були зрозумілими. Усе це було вже після початку накопичення Росією військ на кордоні з Україною, але до вторгнення. Тепер, після того як Росія розв’язала агресивну війну, вона опинилася практично цілковито виключеною зі світової економіки та ринків, а ціни на енергоносії та продовольство різко підскочили.

Відео дня

Тим часом центральні банки західних країн суттєво змінили свою позицію, відмовившись, нарешті, від ідеї, що нинішня інфляція — лише тимчасове явище, яке минеться саме собою. Сьогодні вони свідомо посилюють світові фінансові умови (скорочують баланси і підвищують відсоткові ставки), що посилює циклічний тиск на доходи домогосподарств і, отже, на економіку загалом.

Як начебто всього цього вже недостатньо, зростання економіки Китаю (вона друга за розмірами у світі та вдесятеро більша за економіку Росії) свідомо гальмує державна стратегія «нульового Covid». Її реалізують на тлі розпочатих раніше зусиль зі стримування надмірно високих цін на житло, скорочення темпів зростання кредитування та приборкання деяких галузей бізнесу (починаючи з найбільших технологічних конгломератів), які, як уважає уряд, заважають досягненню його нової мети — досягти «справедливішого зростання економіки».

Зважаючи на всі ці події, схоже, що нам загрожує глобальна рецесія. І якщо вона почнеться, то разюче раптово, наступивши майже відразу після спричинених карантинами міні-рецесій 2020 та 2021 років. Наскільки сильним буде цей спад і чи існують заходи, здатні йому запобігти чи, принаймні, мінімізувати масштаби та суворість?

У Китаї влада стурбована тим, що м’якше ставлення до Covid-19 може призвести до зростання кількості заражених і перевантаження міських лікарень країни. Оскільки ми вже бачили таке в інших країнах (особливо у Великій Британії, де влада мусила вводити раптові і дуже суворі карантини у 2020—2021 роках), навряд чи можна критикувати Китай за його обережність. Але, як показують дані, штам Омікрон, який панує у світі, настільки заразний, що навіть карантин не може цілковито зупинити його поширення. Крім того, цей штам виявився менш небезпечним, ніж попередні, тому драконівські заходи, яких уживають, важко виправдати.

Жорстку китайську стратегію нульового Covid реалізують на тлі вже ослаблої економіки, тому вона посилює її фундаментальні циклічні слабкості. Остання торгова статистика (за квітень) показує, що обсяги китайського імпорту залишаються на виключно низькому рівні, а це один із багатьох сигналів, що вказують на слабкий стан економіки.

Путінська дурість може призвести до усунення від влади його самого

Наслідки проблем, із якими зіткнувся Китаю, не обмежуються економікою та ринками. Однопартійне керівництво Китаю вже давно легітимізує свою владу, забезпечуючи безперервне зростання рівня життя для 1,4 млрд жителів країни. Але цей негласний пакт неможливо легко зберігати в умовах постійної слабкості економіки.

Спостерігаючи за Китаєм уже понад 30 років, я можу назвати одну з головних сильних сторін його уряду: він винятково добре управляє ризиками. У минулому він рішуче та своєчасно справлявся із серйозними потенційними проблемами. Але сьогодні це не так. Якщо влада швидко не змінить курс, отже, і економіку країни, то на решту світу чекає набагато більше проблем. З іншого боку, якщо уряд зможе відмовитися від стратегії «нульового Covid» і деяких найбільш драконівських заходів в економічній політиці, тоді темпи зростання економіки цілком можуть швидко підскочити.

Що стосується решти світу, то, крім Китаю, є два великі фактори, які визначатимуть подальший розвиток подій: політика найбільших центробанків і Володимир Путін. Наміри президента Росії сьогодні, як і три місяці тому, коли він розпочав вторгнення, важко спрогнозувати. Несподівана підтримка Фінляндією та Швецією ідеї вступу до НАТО показує, що Путін здійснив катастрофічний прорахунок. Хоча він, можливо, і не закінчить війну, путінська дурість цілком може призвести до усунення від влади його самого тім, багато кремлезнавців уважають це малоймовірним).

У будь-якому разі удар по реальних доходах (і, отже, споживчих витратах) через зростання цін на енергоносії та продовольство виявився настільки сильним, що центробанкам доведеться як слід замислитися щодо свого знову набутого настрою на жорсткість. Якщо ослаблення економіки потрібно для того, щоб поставити під контроль інфляцію, тоді, можливо, зростання цін на енергоносії та продовольство на тлі посилення фінансових умов уже виконало за центробанки їхню роботу.

Так, звісно, якщо довгострокові інфляційні очікування підвищуватимуться і втратять якір, тоді розрахунки значно зміняться. У США, де зміни у політиці ФРС мають глибокий уплив на весь світ, базова інфляція, згідно з останніми показниками Індексу споживчих цін, усе ще вища за 6%, водночас прискорилося зростання цін у секторі послуг. У результаті Федеральний резерв може вирішити, що він не має особливих причин звертати із шляху жорсткості монетарної політики, про який він так голосно заявляє.

Але ФРС все ж таки варто було б замислитися про факт скорочення реальних (з урахуванням інфляції) наявних доходів США. Хоча їхнє зниження виявилося не таким сильним, як у Європі, воно значне, а різке посилення фінансових умов, можливо, уже посіяло насіння економічного спаду, що швидко наближається.

Отже, чи рухаємося ми у глобальну рецесію? Відповідь багато в чому залежатиме від ФРС, китайської влади та непередбачуваної людини-загадки в Кремлі, яка стала парією.

НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Copyright: Project Syndicate, 2022

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X