Ризик нової війни. Що відбувається між Вірменією та Азербайджаном
Напруженість у відносинах між Вірменією та Азербайджаном знову посилюється, підвищуючи ймовірність початку нової війни
Загальна увага цілком вірно прикута до російської війни в Україні. Але це не виправдання, щоб ігнорувати іншу кризу, що закипає біля європейського ґанку. Напруженість у відносинах між Вірменією та Азербайджаном знову посилюється, підвищуючи ймовірність початку нової війни.
Минулого тижня я відвідав Лачинський коридор — єдину дорогу, яка пов’язує вірменське населення Нагірного Карабаху з Вірменією та зовнішнім світом. З грудня доступ до цього коридору заблоковано азербайджанцями під приводом екологічних протестів. Все це явно відбувається за підтримки режиму Баку.
Протестувальники заблокували весь цивільний і комерційний трафік у бік Нагірного Карабаху, тому, як попереджає організація Amnesty International, близько 120 тисяч вірменських жителів регіону виявилися позбавленими життєво важливих товарів і послуг, зокрема й послуг охорони здоров’я.
Згідно з угодою про припинення вогню, яка поклала край Нагірно-Карабахській війні 2020 року між Азербайджаном та Вірменією, Азербайджан пообіцяв гарантувати свободу пересування вздовж цієї дороги в обох напрямках. Визнавши, що Азербайджан порушує свої зобов’язання, відмовляючись зняти блокаду, Міжнародний суд ООН 22 лютого ухвалив рішення, в якому вимагав від Азербайджану вжити всіх необхідних заходів для зняття блокади. Проте минув місяць, і нічого не змінилося.
Не можна виключати відновлення наступу на Вірменію наступними місяцями
Передбачалося, що цей маршрут мають захищати російські миротворчі сили, розміщені вздовж Лачинського коридору, але вони не діють. Якщо Європа і широка міжнародна спільнота не натиснуть на Азербайджан, зажадавши зняття блокади, нинішня гуманітарна криза може призвести до гуманітарної катастрофи.
Азербайджан використовує блокаду та інші заходи для задушення Нагірного Карабаху. Жителям регіону часто не дозволяють повернутися до своїх будинків, а газ та електроенергію регулярно відключають без попереджень чи пояснень. Очевидною метою цих дій є максимально ускладнити життя вірменського населення; Існує серйозний ризик майбутніх етнічних чисток. Ми не маємо відводити погляд від того, що відбувається.
Зі свого боку, азербайджанський режим (і його онлайн-тролі) продовжують применшувати наслідки блокади — або навіть саму її наявність. Проте вони відмовляються надати міжнародним спостерігачам доступ до оцінки ситуації. Саме тому першим пріоритетом міжнародної спільноти є відправлення до коридору спеціальної місії щодо встановлення фактів під егідою ООН або Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Ми мусимо чітко дати зрозуміти президенту Азербайджану Ільхаму Алієву, що він зіткнеться з наслідками, якщо й надалі порушуватиме обов’язкове до виконання рішення Міжнародного суду ООН.
Нагірно-Карабахська війна 2020 року показала, що Азербайджан має значну військову перевагу над Вірменією, завдяки зброї, закупленій у Росії, Туреччини та Ізраїлю. Цей факт був ще раз підтверджений у вересні минулого року, коли Азербайджан зайняв територію всередині власне Вірменії (зокрема стратегічні позиції над містом Джермук) лише за два дні після відновлення бойових дій.
Хоча Вірменія, як і раніше, є членом Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) — регіонального альянсу, який пов’язує Росію з п’ятьма колишніми радянськими республіками, — вона не отримала жодної підтримки, коли попросила допомоги після нападу на її суверенну територію. Вірменія була залишена без захисту і на самоті.
Ситуація погіршується тим, що Азербайджан продовжує утримувати війська на вірменській території та відмовився повернути вірменських військовополонених. Оскільки мирні переговори зупинилися, спостерігаються тривожні ознаки, що Азербайджан вважає за можливе досягти більшого за допомогою військових засобів, а не мирних переговорів. Не можна виключати відновлення наступу на Вірменію наступними місяцями.
Росія, традиційний гарант безпеки Вірменії, не може чи не бажає допомагати, тому Євросоюз має почати відігравати вагомішу роль задля збереження миру та стабільності в регіоні. Голова Європейської ради Шарль Мішель та президент Франції Еммануель Макрон розуміють це; вони витратили істотну частину свого політичного капіталу вирішення цього питання. Після поновлення бойових зіткнень у вересні ЄС направив громадянську місію до Вірменії для моніторингу кордону з Азербайджаном.
Однак потрібно зробити набагато більше. Місія ЄС, яка сьогодні розміщується лише на вірменській території, має бути швидко розширена для проведення моніторингу вірменсько-азербайджанського кордону по всій його довжині. Європейським лідерам слід натиснути на уряд Алієва, щоб він допустив представників ЄС на азербайджанську територію. Так, звичайно, неозброєна місія ЄС не зможе зупинити бойові дії, але розширення її присутності створить додатковий тиск на Азербайджан, щоб він віддав перевагу переговорам замітсть військової конфронтації.
Протягом останнього року Євросоюз вибудовував тісніші економічні зв’язки з Азербайджаном, оскільки йому довелося швидко відмовлятися від газу та нафти з Росії. Однак лідерам ЄС треба чітко пояснити Алієву, що йому ніхто не дозволить діяти безкарно, і що короткострокові комерційні інтереси Європи не переважать її цінності чи довгострокового інтересу до збереження миру та стабільності на Південному Кавказі. Якщо Азербайджан продовжить порушувати свої міжнародні зобов’язання, а також рішення Міжнародного суду ООН, що юридично зобов’язують, йому доведеться зіткнутися з політичними та економічними наслідками.
Вірменія — це країна нової демократії із вкрай проблемним сусідством. Оскільки вплив Росії згасає, Європа має відігравати важливішу роль у регіоні. Це не якась форма благодійності. В інтересах кожного почати діяти просто зараз задля запобігання ще одному серйозному конфлікту (або навіть етнічним чисткам) на наших задвірках.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate . Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate 2023
Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Погляди NV
