Після виборів. Про що мають домовитися нові депутати Київради

2 листопада 2020, 15:30

Головні питання цього тижня для Київради: це розподіл місць у комісіях та ключового призу — посади секретаря

Новообрані депутати семи партій, жодна з яких не має суттєвої більшості голосів, мають домовитися про це між собою. Розповідаю, як це відбувається на практиці.

Коли вибори закінчуються, для новообраних депутатів починається нове (непублічне, але запекле) протистояння за місця у ключових комісіях та посаду секретаря Київради.

Відео дня

Звісно, у перший місяць після виборів обговорюються й дрібні питання, кімнати для фракцій чи схема розсадки у сесійній залі, але ці формальні переваги зазвичай дістаються тим, кому не пощастило отримати щось більш суттєве.

Секретар Київради безпосередньо керує процесом прийняття рішень у сесійній залі, тому завжди є представником найвпливовішої групи. Та не завжди цей вплив прямо пов’язаний з кількістю мандатів. У 2008-му, 2014-му та 2015-му роках вплив дійсно мали найбільші за кількістю фракції, тому секретарями обирали відповідно Олеся Довгого з «Блоку Черновецького», Олексія Резнікова з «УДАР-Солідарності» та Володимира Прокопіва з «Солідарності». Але у 2006 році Олесь Довгий дивним чином став секретарем Київради незважаючи на те, що у БЮТ було вдвічі більше мандатів, ніж у «Блоку Черновецького». А Галина Герега, яка зайняла цю позицію після призначення Олександра Попова головою КМДА у 2010 році взагалі формально була представником маленької фракції ГАК. Єдине, що допоки не змінювалось — секретар Київради завжди був тісно пов’язаний із фактичним очільником міста. Саме тому неймовірно цікаво, хто їм стане у новій «лоскутній» раді.

Склад комісій розкаже про розподіл впливу не менше.

Робота будь-якого депутата міської ради стоїть на трьох китах: вирішенні проблем виборців свого округа, голосуваннях у сесійній залі та роботі у тій чи іншій постійній депутатській комісії. Місце у комісії визначає, питанням якого характеру депутат приділятиме найбільше уваги впродовж усіх 5 років роботи, а ще — додає чи не додає його партії впливу.

Запеклі вороги та колишні партнери — схоже на рецепт тривалого конфлікту

Назви та кількість таких комісій змінюються, але найвпливовіші та найцікавіші для політичних партій комісії незмінні у всіх каденціях. Це постійна комісія з питань бюджету, постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування й постійна комісія з питань власності. Постійні комісії погоджують усі проекти рішень перед тим, як вони підуть на голосування у сесійну залу, а ці три погоджують усе, що пов’язано з грошима, землею, комунальною власністю та будівництвом.

Бюджетна комісія розпоряджається бюджетом Києва, який на 2020 рік складає близько 57 млрд 675 млн грн.

«Земельна» комісія передає київські земельні ділянки у власність і користування, займається питаннями будівництва та розробки детальних планів територій. Близько 75% усіх питань на розгляді Київради — це питання землекористування та містобудування. Найбільша кількість забудовників традиційно зосереджена саме у земельній комісії.

Комісія з питань власності розпоряджається усім комунальним майном Києва, крім землі та може вирішувати, хто має цим майном управляти, на яких умовах його можна орендувати та чи не треба його приватизувати взагалі.

Юридично квотний принцип представництва фракцій, на кшталт «більше мандатів — більше місць у ключових комісіях», передбачений, але він декларативний, як і обмеження щодо кількості учасників (мінімальний розмір комісії є, а максимального нема). Процес формування постійних депутатських комісій взагалі детально не врегламентований.

На практиці обрання голів, заступників, секретарів та членів постійних комісій є результатом погодження кандидатур між головами фракцій, секретарем Київради та київським міським головою. Адже найважливішою перевагою посад голови та секретаря комісії є право формувати порядок денний засідання, тобто саме голови комісій з секретарями визначають, яке з тисяч питань вийде, а яке залишиться «лежати» у папках.

У ході цих перемовин партії планують ще й союзи, що для Київради-9 стане справжнім випробуванням, адже жодної мегафракції у цьому скликанні не буде. Кількісний склад політичних сил також натякає на тяжкий шлях до компромісу: дві найбільші майбутні фракції «Європейська Солідарність» (31 мандат) та УДАР (30 мандатів) фактично однакові за розміром і є результатом розколу однієї політичної сили, а партії влади мандатів несподівано отримала лише 12, тобто менше, ніж партія Олександра Омельченка та стільки ж, скільки й ОПЗЖ, очолювана підзабутим багатьма з нас Олександром Поповим. Запеклі вороги та колишні партнери — схоже на рецепт тривалого конфлікту.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Погляди
Дайджест авторських поглядів щодо найбільш гострих питань
Щовівторка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X