Кому це потрібно? Що відбувається навколо заводу Більшовик
Укрексімбанк, Більшовик, Укрзалізниця. Це класичні приклади того, як не має бути. І приватизація — найкраща відповідь на цю проблему
Профспілки Укрзалізниці раптово прокинулися й організовують страйк. Це означає, що нове керівництво компанії робить кроки в правильному напрямку та прикриває якісь схеми. В українських держкомпаніях профспілки завжди відстоюють старі порядки та схеми. Чомусь так повелося.
Тітушки приходять до Фонду держмайна, протестуючи проти приватизації руїн заводу Більшовик. А це означає, що приватизація перезріла, і хтось не хоче втрачати заробіток на держкомпанії.
Якщо зміни справжні, то проти них обов’язково будуть протестувати. Не було ще в Україні реформ або змін, які змінювали ситуацію на краще, проти яких не організовували б протести. Нафтогаз, банківський сектор, медична реформа. Цей список довгий. Навіть проти ProZorro були протести, хоча придумати, чим може бути поганою ця система, дуже складно. Але корупціонери справляються.
Коли система не працює належним чином, втрачає суспільство. Але якщо хтось втрачає, то хтось обов’язково це знаходить. Завжди є вигодонабувачі. І вони отримують свою вигоду за рахунок платників податків роками. І накопичили жирок. І їм хочеться продовжувати. І тому вони використовують корупційні доходи минулого, щоб зберегти їх у майбутньому.
Найяскравіший приклад — тітушки, які протестують проти продажу заводу Більшовик. Завод давно вже перетворився на руїни. Там дерева ростуть у прямому сенсі цього слова на даху та стінах. У цехах можна знімати голлівудські блокбастери середньої паршивості. З фінальною бійкою серед металобрухту. І ось цей стан приходять захищати хлопці спортивної зовнішності та глибоких інтелектуальних здібностей. Як? Хоча, може, вони сподіваються знятися там у масовці?
Якщо зміни справжні, то проти них обов’язково будуть протестувати
Навіщо це комусь? Приватизація Більшовика означає, що величезна територія заводу отримає нового власника. І так, він там буде будувати. Це приватизація не заводу, який уже помер. Це приватизація прекрасної локації майже в центрі міста. Де можна системно побудувати квартал. Не вбудовувати висотки замість скверів, а побудувати гарний великий район за всіма правилами урбаністики. Але це також означає, що хтось інший, хто зараз паразитує на цій локації, хто знімає там дешево, хто отримує прибуток від того, що чиновники вміють заплющувати очі, утратить свої доходи. І приходять рятувати завод Більшовик. Видно, молоді комуністи. Хочуть повернути велич.
Укрексімбанк, Більшовик, Укрзалізниця. Це класичні приклади того, як не повинно бути. І приватизація — найкраща відповідь на це питання. На жаль, приватизація не працює у випадку з Укрексімбанком. І там треба йти шляхом корпоративного управління. На жаль, приватизація не варіант для Укрзалізниці. А це та компанія, де, навіть якщо почистити авгієві стайні, однак ніхто не буде задоволений. Це Укрпошта в кубі. А ось завод Більшовик можна продати. І забути про нього, як про страшний сон. Як про більшовиків. І про комуністів.
Але завжди є ті, хто проти. І вони будуть до останнього намагатися зірвати конкурс, який запланований на наступному тижні.
Приватизація — це реформа. Як би дико це не звучало для людей, які асоціюють приватизацію з тим, що відбувалося в 90-х. Але те не було приватизацією. Те було схематозом. А приватизація — це чистий і відкритий конкурс, де хто дав більше грошей, той і переміг. І таких конкурсів за всю історію України було аж два. Крім малої приватизації. Це конкурс із продажу Криворіжсталі (другий) і готель Дніпро. Тепер є надія, до них додадуть Більшовик і ОГХК. Якщо корупціонери й тітушки знову все не зіпсують. А вони можуть.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
