Український сюрприз для інвесторів

19 вересня 2017, 12:57
243
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Відвідування України нарешті в списку пріоритетів у іноземних інвесторів – так звучить одна з головних новин минулого тижня. Але, боюся, інвесторів чекає сюрприз – в Україні ні в кого інвестувати

Якщо прислухатися до розмов представників інвестфондів у київських ресторанах, можна почути, що гроші і бажання інвестувати є давно, але немає тих, у кого інвестувати. В Україні практично відсутній середній бізнес або так звані швидкозростаючі компанії. Ми бачимо багато маленьких гравців, вони доростають до капіталізації (ринкової вартості) в 3-5 млн. євро і зупиняються. Одиницям вдається прорватися до планки в 10 млн. А між 10 і 50 млн. євро ринкової вартості компаній справжня прірва, українська чорна діра. На її місці повинен бути саме той середній бізнес, про який так часто говорять, як про рятувальне коло і надійний фундамент для майбутнього країни, і саме на нього націлена основна частина інвесторів.

Одна з ключових причин цієї проблеми давно звучить ц нашому дискурсі криза довіри. Як же вона заважає бізнесу зростати?

Мої шведські партнери говорять, що у них 90% малих підприємств мають більше одного власника, часто це 3-5 партнерів. В Україні картина діаметрально протилежна переважна більшість малих і середніх компаній це one-man show. Залучення інвестора означає три важливі кроки: бути готовим до партнерства, до створення ради директорів і до зміцнення команди топ-менеджерів. Всі ці три пункти передбачають зростання довіри і зниження влади засновника компанії. До жодного з цих пунктів більшість компаній середнього бізнесу не готові.

Подивимося на кожен окремо.

1. Криза довіри вбиває партнерство. Це означає, вбиває додаткові інвестиції, можливість використовувати знання, компетенції, контакти партнера, його ресурс уваги і часу. Найчастіше різниця в капіталізації 1 млн. або 10 млн. це різниця не в системності бізнесу або силі бренду, а в характері та інтелектуальних здібностях засновників. Українські компанії середнього бізнесу це 100%-е відображення внутрішнього світу їхніх власників і в корпоративній культурі, і в маркетинговій стратегії. Більшість українців досі в логіці цінностей виживання, ми заручники травматичного досвіду, як каже Євген Глібовицький. В недалекому минулому партнерство будувалося виключно на спільних інтересах або необхідності захистити бізнес. Відповідно і закінчувалося. Мало хто створював партнерство на спільних поглядах і цінностях.

Але партнерство в бізнесі це більш широка сфера. Це ще й партнери-постачальники, і експортні можливості на основі міжнародного партнерства, і банки, й інвестори. Але кредити ми не беремо, тому що не довіряємо, інвестфонд теж джерело загрози. Краще все сам і на свої. Один інвестор якось сказав мені «я бачив багато чудес у бізнесі, але я не зустрічав компанії, які б швидко росли без залучення зовнішнього фінансування».

Одна з ключових причин цієї проблеми давно звучить у нашому дискурсі – криза довіри. Як же вона заважає бізнесу зростати?

2. Криза довіри і закритість не дозволяють компанії отримати зовнішню експертизу і критичний погляд, які дають рада директорів або advisory board (дорадча рада). Засновник намагається самотужки контролювати масштабування компанії, і вона не може перерости свого власника, а точніше той розмір, який він здатний контролювати. В результаті зростання компанії обмежене не ринком, а особисто власником. Створюючи борди на програмах в DYB, ми бачимо, що підприємці молодше 30-35 років, на щастя, вже набагато легше приймають дискусійний підхід в прийнятті рішень і більш готові до зовнішньої критичної оцінки своїх компаній.

3. І, нарешті, одне з найбільш страждальних місць відносини з командою топ-менеджерів. Перше, про що запитує мене іноземний інвестор, коли ми обговорюємо українську перспективну компанію, «там є команда?» Ніхто не хоче інвестувати в one-man show компанії.

Мої шведські партнери говорять, що нова людина в компанії з першого дня отримує кредит повної довіри, їй потрібно тільки підтвердити його в процесі роботи. У нас новий співробітник зустрічається з тотальною недовірою. Він витрачає зусилля, щоб заслужити довіру, а компанія витрачає ресурси на контроль і перевірки. Місія команди перерости той розмір, який здатний контролювати тільки власник, масштабувати компанію і підтримати зростання. А для цього потрібно делегувати, а щоб делегувати, потрібно довіряти, і тут коло замикається.

Ми проводили стратегічну сесію в одній компанії. І коли мова зайшла про цінності, власник-засновник відкрито і щиро говорив про довіру. Поки один з топів не спровокував його питанням - ну якщо це цінності компанії, отже, згідно з ними ми повинні будувати роботу і на нижчіх рівнях, а не тільки серед топів? Я бачив, як складно було власнику відповісти на це запитання. І я чудово його розумію: який це ризик відкритися, стати ліберальнішим за межами найближчого оточення, перенести довіру на весь штат компанії (в даному випадку більше тисячі чоловік). І проблема тут не тільки в тому, що немає довіри до конкретних людей на нижчих рівнях (з якими він навряд чи добре знайомий). Це недовіра насамперед до інститутів, які виховали і сформували людей до школи, університету, до суспільства в цілому.

Якщо ми хочемо створити середній бізнес, якщо нам потрібні інвестиції, всій країні потрібно дуже багато працювати над створенням нових цінностей. Пора зрозуміти, як каже Ярослав Грицак, що ці «цінності мажуться на хліб».

Що ж потрібно, щоб ми стали більше довіряти? Перш за все, відчуття безпеки. А воно виникає з позитивного досвіду спілкування з тими, кому раніше не довіряв. І бізнес вже це робить. Бум конференцій та інших ділових подій це перший крок до знайомства, довіри та відкритості. Наступний крок організації, які генерують довіру клуби, асоціації. Але важливо, щоб вони не стали формальними. Тому я прихильник маленьких проектів, з плоскими структурами, без складної ієрархії вони швидше створюють довіру. А з них виростуть великі. Обов'язково виростуть. Але потрібно дати їм час сформувати всередині себе свої цінності, культуру довіри і відкритості.

У нас немає іншого шляху, окрім як створювати довіру в суспільстві знизу (із середнього класу). Нагорі не відбулася зміна еліт. Наша еліта тільки зростає. А з нею і наша довіра, і наші компанії.

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Подкасти Радіо НВ

Пропустили улюблену передачу? Не дослухали інтерв'ю? Хочете переслухати радіошоу з архіву?

Підпишіться на подкасти Радіо НВ на Soundcloud.
Слухайте та поширюйте!

Слухати подкасти

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Події

Вчора, 21:37

thumb img
В Україні вперше запровадили електронну чергу в перші класи на блокчейні
Інновації

Вчора, 20:00

thumb img
Куди ви пхаєтесь. Білл Гейтс закликав забути про космос і розв'язати 10 глобальних проблем планети Земля
Геополітика

Вчора, 15:10

thumb img
На закритих зустрічах у Кремлі прес-секретар Путіна прогнозує перемогу Порошенка - джерело