Реалізація угоди про асоціацію залишається королівською дорогою для України до ЄС

1 липня, 15:10

Як велика і шанована держава в контексті успішної оборони від Росії Україна може відіграти нову роль у західному концерті держав

З наданням статусу кандидата Європейською радою 23 червня 2022 року Україна та Молдова пропустили попередній етап у процесі розширення ЄС. Досі вони не мали однозначної перспективи членства; вона була надана двом країнам і Грузії того ж дня найвищим керівним органом ЄС. На відміну від Грузії, Косова і Боснії та Герцеговини, Україна та Молдова стали не лише потенційними, а й повноправними країнами-кандидатами в члени ЄС. Таким чином, обидві країни безпосередньо вступили у процес приєднання ЄС нарівні з Албанією, Північною Македонією, Чорногорією, Сербією та Туреччиною.

Відео дня

За кілька тижнів до цього рішення такий успіх здавався малоймовірним для Києва та Кишинева з огляду на неоднозначні сигнали з різних європейських столиць. Вирішальну роль у досягненні консенсусу 27 країн — членів ЄС, очевидно, відіграв спільний візит президентів Франції та Румунії, прем'єр-міністра Італії та канцлера Німеччини до Києва незадовго до цього та їхня демонстративна підтримка заявки України до ЄС. Колективна проукраїнська заява Олафа Шольца, Маріо Драгі, Клауса Йоганіса та Еммануеля Макрона у Києві стала важливим сигналом для урядів інших країн ЄС. Це, ймовірно, запобігло можливому вето з боку кількох країн — членів Союзу, які сумніваються, тобто обмеженню рішення Ради лише потенційною кандидатурою для України та Молдови, як це було вирішено щодо Грузії.

Це означає, що для Києва та Кишинева шлях до вступу в ЄС тепер позначено. Головне завдання, щоправда, лише трохи відрізняється по суті від тих, що були в останні шість років: виконання Угод про асоціацію з ЄС, які були підписані в 2014 році і набули чинності в 2016 році. За змістом ці угоди вже є дорожніми картами для інтеграції, а не просто об'єднання держав у Союз. Щодо цього нижчий формальний статус Грузії як потенційного кандидата з 23 червня порівняно з двома іншими членами асоціативного тріо має лише незначні практичні наслідки. Для всіх трьох держав, без винятку, реалізація їхніх угод про асоціацію залишається королівською дорогою до ЄС.

Для Києва та Кишинева шлях до вступу в ЄС тепер позначено

Але є й інші інструменти, які Київ може використати для зміцнення власної та європейської інтеграції та стійкості. Як велика і шанована держава в контексті успішної оборони від Росії Україна може відіграти нову роль у західному концерті держав. Маючи такий потенціал, Україна може спробувати прокласти особливий шлях у власному зближенні з ЄС та підтримці європейської спільноти держав. Більше того, Київ може у цьому «забрати з собою» Молдову та Грузію, як він це вже зробив щодо їхнього отримання перспектив членства в ЄС.

По-перше, тепер для цих трьох країн можливе включення принаймні до частини мережі інституцій, що спочатку створені ЄС для балканських країн у межах їх підготовки до вступу до Союзу. Це стосується таких структур, які діють на Західних Балканах протягом багатьох років: Рада регіонального співробітництва (CRC), Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю (CEFTA), Регіональна антикорупційна ініціатива (RAI), Мережа охорони здоров’я Південно-Східної Європи (SEEHN), Робоча група з регіонального та сільського розвитку Південного Сходу (SWGRRD), Центр державної служби зайнятості для країн Південно-Східної Європи (CPESSEC), Регіональний центр молодіжної співпраці (RYCO), Центр правоохоронних органів Південно-Східної Європи (SELEC), Центр співробітництва в галузі безпеки (RACVIAC), Ініціатива реформи освіти для ПСЄ (ERISEE), Регіональна школа державного управління (RESPA), Регіональний центр готовності до стихійних лих (DPPI), Центр навчання підприємництву Південно-Східної Європи (SEECEL), Центр передового досвіду в галузі фінансів (CEF) та Регіональний екологічний центр (REC).

По-друге, Україна, як і Грузія до неї, має лібералізувати свою досі складну процедуру отримання ПМП для іммігрантів з ЄС та деяких інших країн (США, Канади, Великої Британії, Норвегії, Швейцарії, Австралії тощо). Право на поселення для всіх громадян ЄС у будь-якому разі включено до бажаного Україною членства в Союзі. За аналогією з первісною односторонньою лібералізацією правил в'їзду для громадян ЄС у 2005 році Україна може знову в односторонньому порядку і до вступу до ЄС спростити свої правила поселення для іноземців із дружніх країн. З реєстрацією в Україні можна було б автоматично надати іммігранту багаторічний дозвіл на проживання, навчання, торгівлю та роботу. Це вже може бути зараз важливим для окремих іноземних радників у нинішньому стані війни в Україні. Після досягнення перемир’я це сприятиме діяльності західних організацій та інвесторів в Україні.

По-третє, із набуттям статусу кандидата з’являється можливість поєднання допомоги ЄС, передбаченої на цьому етапі приєднання, з іншими наявними, а також майбутніми програмами західної інтеграції, інвестицій та реконструкції. Наприклад, Україна, Молдова та Грузія мають домагатися повного включення до Ініціативи Тримор’я східних країн — членів ЄС. Україна могла б, зокрема, отримати вигоду з того, що План Маршалла з відновлення країни передбачає значні трансферти Києву від різних західних країн і організацій.

Ці кошти можуть бути використані не лише для підтримки спільних реформ та процесу вступу країни до ЄС. Вони також можуть географічно та технічно розширити поточні чи нові транснаціональні інфраструктурні та енергетичні проєкти Ініціативи «Тримор’я» у Східній Європі та Чорноморському регіоні. Крім того, частина, очевидно, великої майбутньої фінансової допомоги Заходу може бути використана для формування страхування політичних ризиків для іноземних приватних інвесторів в Україні, можливо, із залученням багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій (MIGA) Світового банку.

По-четверте, Україна може використати свій голос у світі, який став більш чутним останніми місяцями, щоб допомогти розвитку загальноєвропейського процесу координації та прийняття рішень прозахідними країнами у своїх власних інтересах. У цьому напрямі в останні місяці з’явилася низка нових пропозицій від західноєвропейських політиків та експертів. Ці ідеї щодо розширення наявної інституційної структури спрямовані на доповнення старих трансєвропейських організацій, таких як Рада Європи та ОБСЄ, та на досягнення європейської політичної інтеграції за межами ЄС. Такі пропозиції мають особливе значення для Києва. Вони обговорюють нові структури, які можуть забезпечити Україні можливість поєднувати реалізацію своїх інтересів у сфері безпеки та інших ключових західних країн-партнерів ще до вступу до ЄС та/або НАТО.

Колишній прем'єр-міністр Італії Енріко Летта зробив перший крок 25 квітня 2022 року, представивши проєкт Європейської конфедерації (ЄКФ) з 36 держав, тобто країн ЄС, Західних Балкан та Асоціативного тріо. Президент Франції Еммануель Макрон виступив із планом створення Європейської політичної спільноти (ЄПС) з держав Союзу та кількох країн, що не входять до ЄС, 9 травня 2022 року. За тиждень президент Європейської ради Шарль Мішель представив свою ідею створення Європейської геополітичної спільноти (ЄГС) від «Рейк'явіка до Баку або Єревану, від Осло до Анкари».

Можливо, найреалістичніша пропозиція була зроблена у червні 2022 року двома німецькими політологами у доповіді Віденського інституту Дунайського регіону та Центральної Європи. Вони рекомендували створити розширену Європейську раду чи Велику Європейську раду (БІС). Цей багатосторонній орган міг би включати Європейську раду з її 27 членами, а також шість західно-балканських держав та Асоціативну трійку, але, можливо, також Туреччину, Норвегію, Велику Британію, Ісландії та/або Швейцарію. Він міг би збиратися до або після засідань Європейської ради, а її головами могли б бути президент Ради та представник країн, що не входять до ЄС.

Україна була б країною, яка б найбільше виграла від такої структури. Чи то ЄКФ, ЄПС, ЄДС чи БЕС, включення Києва до нового загальноєвропейського інституту зробить нинішню геополітичну сіру зону, в якій країна перебуватиме до вступу до ЄС та/або НАТО, менш сірою. Те саме стосується геополітики Республіки Молдова і Грузії, а також певною мірою і західно-балканських держав. Голос України та особливо її президента Володимира Зеленського сьогодні чути далеко за межами Європи. Київ має використати цей потенціал для підтримки створення нової загальноєвропейської структури на користь власного народу та всього Заходу.

Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Погляди НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X