Анатолій Амелін

Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Спочатку цифри:

1. Урожай прогнозується на рівні 65 млн тонн, у тому числі зернових на рівні 50 млн тонн (60% від рекорду минулого року).

2. Внутрішнє споживання у нас менше 20 млн. тонн. У 2019−2020 роках цей показник досягав 21 млн тонн, зараз через виїзд 4 млн українців мінімум на 10% нижче, тобто близько 19 млн тонн.

3. Потужності зі зберігання — 55 млн тонн.

Через знищення інфраструктури для зберігання та тимчасової окупації у нас із 75 млн тонн потужностей для зберігання залишилося у розпорядженні зерносховищ лише близько 60 млн тонн. Але є й скромніші цифри — близько 55,3 млн тонн одноразового зберігання.

Читайте також:

Володимир Огризко

Путін та українське зерно. Додатковий аргумент України для Заходу

4. Завантаження елеваторів до збирання нового врожаю — 20 млн тонн.

5. Відповідно, вакантні потужності 35−40 млн тонн.

6. Можливості для експорту 25−30 млн тонн.

В умовах нинішньої пропускної спроможності Україна може розраховувати на обсяг близько 25−30 млн тонн у 2022/2023 маркетинговому році. При суттєвому збільшенні пропускної спроможності переходів на кордонах України експорт може становити 31,5 млн тонн.

Чи вистачить потужностей? Звісно!

Рахуємо:

— зберемо нового врожаю +50 млн тонн;

— потрібно самим — 19 млн тонн;

— експортуємо — 30 млн тонн;

Таким чином, вакантні площі зі зберігання до кінця експорту залишаться на тому ж рівні, що й до початку збирання.

Проблем із зберіганням урожаю не буде.

Але «завислі» 20 млн тонн ми не зможемо експортувати без розблокування портів.

Розблокування ж, створить нові ризики для півдня України, відповідно, якщо воно й буде, гарантії безпеки мають бути такі, що зупинять навіть думки Росії щодо нападу на південь країни.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ