У Вірменії – перемога народу, в Росії – лютий страх

8 травня 2018, 18:13
2548
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Микола Пашинян обраний прем'єр-міністром Вірменії

Обраний з другої спроби: 59 депутатів – за, 42 – проти (всього в парламенті Вірменії 105 місць). Тепер він – головний носій виконавчої влади в парламентській державі, якою і є Вірменія. Республіканська партія, що правила до цього, оголосила про свій відхід в опозицію. Все пройшло дуже пристойно і конституційно.

Так завершилася Великодня революція Вірменії. Мирно, без крові, без ненависті до поваленої влади. Не було ні розбитих вітрин, ні розкрадених магазинів і ресторанів. Навпаки, на вулицях для всіх смажили шашлики і роздавали пироги. Всюди грали оркестри. Люди співали і танцювали. Відповіддю на кривавий Геноцид 1915 стала мирна і переможна революція без єдиної краплі крові – через 103 роки. Символом цієї революції стали солдати, що йдуть попереду колон демонстрантів, під руку зі священиком. І ще, мабуть, дівчина, що підфарбовувала губи, дивлячись у щит спецназівця.

Були дні, коли я думав: «Зараз снайпери стрілятимуть в натовп, як в 2008». Або: «Ось зараз Саргсян і його однопартійці обдурять». Але снайперів не було: "республіканці" виявилися розсудливими людьми, які не стали випробовувати долю перед безмежним морями демонстрантів.

Вірменія дала росіянам урок: протест повинен бути мирним, але владним Тепер належить ухвалити новий закон про вибори і провести парламентські вибори, а також деполітизацію школи, звільнити країну від імпортерів-монополістів і ліквідувати "бюрократичну ренту" – корупцію державного апарату, від якої стогне вся країна. «Мені потрібно тільки 45 хвилин, щоб цукор і банани в країну ввозили на конкурентних засадах», – каже Пашинян. «Перемога над корупцією – це не розгін чиновників, а нові форми контролю. Кадрової чистки не буде, але і корупції теж не буде. Всі талановиті управлінці залишаться працювати», – каже прем'єр-міністр.

До діяльності державного апарату широко будуть залучатися вірмени з діаспори. З усього світу тисячі з них вже приїхали в Єреван підтримати Революцію – співаки, бізнесмени, музиканти, навіть фотомоделі. Без їхньої моральної підтримки результат міг би бути іншим. Але відчуваючи погляди мільйонів вірменських очей, биття мільйонів вірменських сердець у всьому світі, царьок Саргсян не наважився ні на боротьбу, ні на обман. І тепер він, якщо і не герой, то, принаймні, шановна у Вірменії людина. А не мразь, як, наприклад, для українців – Янукович.

Уже вдруге на території тієї частини колишнього СРСР, яку більшовики з 1920-х років удобрювали кров'ю її громадян, перемогла мирна революція. Першою була Революція троянд у Грузії. Дві країни Південного Кавказу, жорстоко завойовані за наказом Леніна Кірова і Орджонікідзе в 1920-21 рр., змогли мирно звільнитися від нав'язаного їм більшовизму. Тепер вони, не пориваючи зв'язків з Росією, дивляться в бік Євросоюзу і НАТО. І це – погляд в правильному напрямку.

Перемога Вірменії – надія Росії. Наскільки ганебно смішною була вчорашня інавгурація президента Путіна з казенною чиновницькою радістю і страхом власного народу. У 2012 р народ прогнали з вулиць, якими прямував президентський кортеж: цього разу все пересування обмежилися простором Кремля. Поза ним заарештовували сотні учасників демонстрацій, які виступили під гаслом "Путін нам не цар".

У Вірменії – перемога народу, в Росії – лютий страх власного народу. У Вірменії – здорові, творчі слова, які говорить вся країна: від прем'єра Пашиняна до жителів найвіддаленіших гірських сіл. У Росії – високопарна безладна нісенітниця про якісь скріпи, якусь культурну самобутність, про фортецю в облозі, про ракети, що літають зі швидкістю три махи. А насправді – страх, страх, і ще раз страх: що росгвардійці відмовляться вбивати співгромадян, а багатомільйонні колони демонстрантів, як в 1990-91, пройдуть вулицями Москви і Петербурга. Причому, з тими ж гаслами, що і у вірмен в Єревані: "Досить брехати і красти!", "Влада належить народу!", "Ідіть геть, злодії і властолюбці!".

Там, у Вірменії, це сталося раптом: ніхто не чекав. У Росії теж відбудеться раптом: як і тоді, в останній рік – півтора СРСР, і як мало не сталося в грудні 2011.

Вірменія дала росіянам урок: протест повинен бути мирним, але владним. Цим шляхом вже пішли російські орлята п'ятого травня.

А їм, які дивляться через стіни, Вірменія показала, як треба йти, щоб зберегти залишки честі і гідності. Кров співгромадян – свята кров, яку проливати – найтяжчий злочин.

Текст опублікований з дозволу автора

оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Думки Нового Часу

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Події

Вчора, 19:02

thumb img
Кримінал та заборона ЗМІ. Що відомо про законопроект щодо фейків у професійних медіа
Наукпоп

Вчора, 06:55

thumb img
Коли в Україні переводять годинники на літній час в 2019 році
LOL

Вчора, 12:27

thumb img
Сусід, що вийшов за пивом. Соцмережі висміяли Віталія Кличка, який інспектував Шулявський міст у смішній кепці