Відносини між Україною та Туреччиною. Що дратує Росію
Давайте розберемося у наслідках та причинах
Росія стягує біля кордонів з Україною свою армію і каже про «можливе погіршення ситуації на сході України», а Путін в телефонній розмові з Ердоганом звинувачує Україну в «провокаціях на лінії зіткнення».
За кілька днів до того українська делегація повертається зі Стамбулу з низкою підписаних важливих угод та повною підтримкою територіальної цілісності України з боку Туреччини та особисто президента Ердогана. Останній, до речі, показово називає президента Зеленського своїм другом та вкотре наголошує на незаконності окупації Криму. Буквально наступного ж дня Росія припиняє до літа будь-яке авіасполучення з Туреччиною.
Для Росії будь-яка підтримка міжнародною спільнотою України в питанні Криму — це катастрофа. І зі свого боку Кремль буде використовувати всі політичні та економічні інструменти, щоб блокувати обговорення або навіть згадки про Крим, щоб він навіть не був дискусією. Водночас Туреччина, як наш головний чорноморський партнер, активно та голосно підтримує Україну в кримському питанні. За декілька місяців до цього, наприклад, Анкара активно підтримала ініціативу України — створення Кримської платформи. Дуже дратівливе та болюче питання для Росії.
Саме Кримська платформа та візит нашої делегації до Туреччини спровокували у Кремля агресивну реакцію. Адже повернулась українська делегація із дев’ятого засідання Стратегічної ради України та Туреччини з позитивними новинами, які не сподобалися Москві.
По-перше, Київ та Анкара нарешті підписали угоду, яка передбачає допомогу в будівництві житла для кримських татар і переселенців. Це значить, що завдяки спільним внескам української та турецької держав ми вже цього року почнемо будівництво. Якщо все буде добре, то до кінця 2021 року вже будуть перші результати, а наприкінці реалізації проекту — 500 сімей кримських татар та переселенців отримають квартири.
По-друге, на порядку денному розвиток воєнно-політичного співробітництва між Україною та Туреччиною. Якщо детальніше — міністри оборони наших країн обговорили будівництва кораблів класу «корвет» та постачання безпілотників «Bayraktar». Окремою темою були перспективи українського членства в НАТО.
Я вже не кажу про те, що за останні роки Україна підняла свої політичні відносини з Туреччиною на новий стратегічний рівень.
Київ та Анкара ставлять за мету збільшити товарообіг між країнами до $10 млрд. Україна та Туреччина хочуть підписати та запустити угоду про Зону вільної торгівлі вже — це говорить про зацікавленість країн та бізнесу у взаємній співпраці.
Звичайно, що Росію геть не влаштовує така потужна співпраця та близька дружба між Україною та Туреччиною, яка має потужні позиції в Чорному морі та є сильним членом НАТО в регіоні. Тому сьогодні Кремль буде максимально використовувати силу, пропаганду, маніпуляції та інсинуації, щоб зіпсувати відносини між нашими країнами та показати Україну слабкою — адже наше зближення із НАТО та ЄС триває.
Головною метою сьогодні мають стати сильні та продуктивні відносини з країнами-партнерами НАТО та членами Євросоюзу. Особливо із нашими сусідами — від Чорного до Балтійського морів. Для України дуже важливо створити навколо себе «балто-чорноморський безпековий пояс», який поступово розширювати до Середземного моря. Закріплюючи стратегічні партнерські відносини із Туреччиною ми будуємо спільні альянси із країнами НАТО, котрі можуть слідкувати за безпекою не лише Чорного моря, а й загалом нашої частини світу.
Всі рішення в Альянсі ухвалюються спільно — і якщо в НАТО вирішать надіслати нам допомогу, то, Туреччина не буде вагатися. І це повинно стати запорукою нашої безпеки.
Але розслаблятися рано. Україна досі стримує агресію Росії сам на сам — як це було 7 років тому, так залишилось і зараз. Єдина важлива різниця в тому, що ми навчились будувати альянси із потужними країнами та навчились гідно захищати свої кордони. Цією дорогою і маємо рухатися далі.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
