Без шансів? Чому український бізнес не цікавить наука

0 коментувати

Чи цікаво вітчизняному монополісту вкладати гроші в науку та інновації, якщо він усвідомлює свою перевагу на ринку?

За роки незалежності Україна перетворилася на справжню кузню талановитої молоді, яка знаходить своє місце під сонцем за кордоном.Ви майже не знайдете провідного європейського науково-дослідного інституту, в якому б не працювали українці. Наші математики та айтішники, хіміки та біологи залучені до найважливіших світових досліджень. Наші школярі перемагають у міжнародних олімпіадах, але на цьому, як правило, все і закінчується.

Далі молода людина емігрує, і цей талант вже працює на іншу державу. Чи створили б WatsApp, якби свого часу українець Ян Кум не емігрував би до США? Цей продукт викупив Facebook за $16 млрд, і в один момент виходець з України збагатився на цілих $7,5 млрд. Це більше, ніж у наших олігархів, які сидять на державних потоках, і їх зовсім не цікавлять інновації…

Саме відсутність інновацій є кричущою проблемою вітчизняної економіки, яка за технологічним укладом відстає від світового рівня на 30-50 років. Сучасному вченому українська економіка просто не цікава, як і нашим підприємствам не цікаві науковці.

Новаторство та корупція – несумісніВ той же час світ працює за іншими правилами. Наприклад, такі корпорації як Siemens, Volkswagen, Bosch, Bayer активно вкладають гроші у німецьку науку, адже розуміють, що саме завдяки роботі науковця вони зможуть покращувати свою продукцію, витримувати конкуренцію та заробляти мільярдні прибутки. Як це працює? Найчастіше фундаментальні відкриття робить невелика група вчених, до 20 людей. Вони створюють певну теоретичну базу задля втілення інженерного прототипу, над яким працює вже декілька десятків людей. Ще більша кількість людей задіяна безпосередньо над створенням перших зразків продукції, над покращенням якостей якого надалі працюють до моменту усунення усіх недоліків. Згодом продукт починають випускати у промислових масштабах, над чим вже працює декілька тисяч людей. Ось вам приклад того, як 10 людей на старті з одного фундаментального відкриття дали робочі місця тисячам людей, збільшили податкові надходження до бюджету і ВВП країни.

Можна навести сотні прикладів, як відкриття невеликої групи вчених призводило до епохальних змін у суспільстві. За прогнозами, у XXI столітті людство нарешті забезпечить для себе багате та безпечне життя. Вирощування органів, колонізація планет, штучний інтелект та тотальна роботизація вже не виглядають фантастикою. Це наше найближче майбутнє. І Україна до нього не готова. Ми споживаємо світові інноваційні продукти, але не пропонуємо нічого натомість. Олігархічна система в країні працює так, що продавати сировину набагато легше, аніж готовий товар. В останньому випадку ти просто не витримуєш конкуренції.

Подумайте, чи цікаво вітчизняному монополісту у будь-якій сфері вкладати гроші в науку на інновації, якщо він прекрасно розуміє свою перевагу на ринку? Новаторство та корупція – несумісні, а Україна, на жаль, є однією з найкорумпованіших держав у Європі. Ми можемо лише говорити про поодинокі випадки успішної співпраці бізнесу та науки, але це крапля в морі у порівнянні з тим, що роблять наші західні сусіди.

Деякі песимістично налаштовані експерти вважають, що ми вже ніколи не зможемо встати поряд із розвинутими країнами: настільки глибокою є ця проблема. Та я вважаю, що проклятих націй, як і безнадійних ситуацій, не існує. У нашій країні все ще є потужна фундаментальна наукова база. Так, це уламок від радянської наукової системи, але він зберігся, і потребує суттєвих реформ. Як відомо, прикладна наука, в якій і зацікавлений бізнес, не може існувати без науки фундаментальної, і саме тут ключова роль належить державі. Ви не знайдете інвестора, який, наприклад, готовий платити гроші математику, що 20 років намагається розв’язати якесь рівняння. Але завдяки саме таким фундаментальним дослідженням ми дійшли до того, що навчилися робити пересадку серця, опановуємо космос та користуємося Інтернетом.

Сьогодні для розвитку вітчизняної науки держава і український бізнес мають скооперуватися. З боку держави, в першу чергу, мова йде про подолання бюрократичних перепон та корупції. Державі варто сфокусувати фінансові потоки на ті науково-дослідні інститути, які вже інтегровані у світову науку. Критеріями відбору у даному випадку можуть слугувати два чинники: кількість досліджень, визнаних світовим науковим товариством, а також кількість відкриттів чи винаходів, зроблених в Україні і доведених до комерціалізації.

Так ми зможемо суттєво підвищити ефективність та якість вітчизняної наукової системи. Такі зміни у фундаментальній науці неодмінно призведуть до притоку інвестицій та розвитку економіки. Але це тільки за умов вільного ринку та здорового конкурентного середовища. Тож справа стоїть за ліберальними економічними реформами та подоланням корупції, без чого бізнес ніколи не зайде в науку.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Тимофій Бадіков
Тимофій Бадіков

Глава правління ГО "Платформа Здоров'я"

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.