Зарплати і невдоволення зростають. Чого очікувати цієї осені?

2 вересня 2021, 19:03
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Восени соціальна і житлово-комунальна сфери готують українцям чергові «сюрпризи»

Значні економічні ускладнення і запровадження антикоронавірусних обмежень, які тривають вже півтора роки, звичайно спровокували погіршення соціально-економічного стану в Україні. Між тим Україні вкотре вдалося уникнути (на цей раз — коронавірусного) краху. Більше того, навіть в умовах «запізнення» вакцинації низка індикаторів надає позитивні сигнали стосовно певного покращення економічного стану домогосподарств.

Відео дня

Одним з індикаторів добробуту в Україні може виступати Індекс економічної спроможності населення (Індекс), розроблений і запроваджений Центром Разумкова, який базований на об'єктивних, статистичних показниках і характеризує та інтегрує не лише традиційно розглядувану купівельну спроможність населення (зокрема, зарплати та їхню заборгованості, поточну цінову і курсову динаміку), але й економічну стійкість — здатність «усередненого» домогосподарства до життєдіяльності за умови втрати джерел поточного доходу впродовж певного періоду часу (зокрема, через доступ до депозитних і кредитних ресурсів, коштів, отримуваних з-за кордону та ін.). Саме економічна стійкість є однією з найважливіших умов відчуття життєвої захищеності, упевненості в завтрашньому дні - отже, можливостей побудови довгострокових життєвих стратегій, що водночас є умовою позитивного соціального самопочуття.

Попри продовження коронавірусних ускладнень, упродовж весняно-літнього періоду поточного року вказаний Індекс демонструє досить стійку тенденцію до підвищення, що інтерпретується як покращення економічного стану домогосподарств. Чи є підстави для такого досить оптимістичного припущення? (Тут ми не будемо дискутувати достовірність офіційної статистики, оскільки альтернативного системного джерела все одно ми не маємо.)

Так, з початку року заробітні плати демонструють прискорене зростання — у березні середня зарплата перевищила $500 (у номінальному еквіваленті), а у червні-липні вийшли на історичний максимум — $530. Реальна ж середня зарплата з початку року зросла на 10%. Зазначимо, зростання зарплат відбулося не завдяки цілеспрямованій урядовій політиці, а готовності роботодавців розвивати бізнес (навіть в умовах фіскального тиску), а також утримувати кваліфікованих працівників.

Економічне покращення вже не компенсує недоліки в інших сферах

Свідченням вищих доходів став приріст депозитів населення, обсяг яких з початку року зріс на 17 млрд грн. Також відновилося стрімке зростали обсягів коштів, які українці отримують з-за кордону у вигляді переказів. Так, якщо у січні-лютому середньомісячні «чисті» ресурси з-за кордону (різниця між отриманими і здійсненими переказами) через приватні трансферти складали близько $300 млн, то у червні-липні досягли $450 млн.

Водночас весняно-літній період характеризується сталістю житлово-комунальних тарифів і навіть відсутністю оплати за опалення (яка з зимовий період є левовою часткою платіжок), що суттєво підвищує обсяги «вільних» ресурсів у домогосподарств, а з тим і їхню поточну купівельну і платіжну спроможність.

Однак, поряд з економічним вимірюванням ресурсів домогосподарств, «самопочуття» українців проявляються в опитуваннях. Роль важливого індикатора самопочуття відіграє питання: «…події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?». Результат, як різниця позитивних і негативних оцінок, може слугувати суспільно-психологічним індикатором правильності руху країни.

Звичайно, значну (а в окремі періоди навіть визначальну) роль у психологічному сприйнятті «правильності» розвитку ситуації в країні відіграють поточний економічний стан і економічна стійкість домогосподарств. Тому й динаміка самопочуття цілком може співвідноситись з динамікою економічних індикаторів. Так, упродовж всього 2020 року в умовах значного погіршення добробуту, у тому числі внаслідок провальної антикоронавірусної політики, відбувалося «синхронізоване» зниження показників Індексу і значень оцінок самопочуття, які наприкінці 2020-го та початку 2021-го впали до мінімальних рівнів.

Ситуація помітно почала різнитися навесні 2021-го. Якщо, як вказувалось, Індекс економічної спроможності почав демонструвати чітку тенденцію до підвищення, то результат опитувань вказував на відновлення розчарування (і навіть роздратування) українців у владних діях. Відтак, у вказаний період (квітень-липень) спостерігається наростання розриву у динаміках Індексу та оцінок правильності руху — певне економічне покращення вже не компенсує втрати, упущення, недоліки в інших соціальних і гуманітарних сферах (що дедалі більше турбують українців), а з тим суспільно-політичні чинники і складові посилюють свою значимість.

Зростання вказаного розриву (подібного до того, що був на початку 2019 року), водночас є свідченням наростання невдоволення суспільства владними діями (навіть в умовах певної економічної стійкості). А якщо згадати, що восени соціальна і житлово-комунальна сфери готують українцям чергові «сюрпризи», то вірогідність відкритого прояву невдоволення видається високою.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Погляди
Дайджест авторських поглядів щодо найбільш гострих питань
Щовівторка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X