Що не так з українською школою

7 листопада 2017, 17:41
90
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Для більшості навчання в школі так і залишається сірим часом тихого спротиву освітнім абсурдам

На Текстах чудова стаття Лесі Москаленко розповідає про пересічний день школяра: десять годин на навчання (якщо ти серйозно вирішив виконати домашнє завдання) і година на все інше. Бо згідно з нормами сну, дитина 9-14 років має спати 10 годин на добу. А ще потрібно дістатися до школи і повернутися додому, повечеряти та зібрати портфель. От і виходить у школяра 50-годинний "робочий" тиждень – на 25% довший за стандартний робочий тиждень дорослого.

Але я згадую своє навчання і розумію, що справа ще гірше. Школяр не може обрати, де і в якій галузі він буде "працювати" і не може "звільнитися" з роботи, якщо вона йому не сподобається. Він чи вона змушені тяжко працювати не розуміючи, навіщо все це – характерно, що у давніх міфах робота без сенсу вважалася одним з найтяжчих покарань. Не даремно ми і зараз говоримо про Сізіфову працю. А ще школяр не отримує зарплату, яку можна витратити на щось приємне, і не має жодних відчутних винагород за свою роботу, а може лише уникнути покарання за недостатню успішність. І тут я починаю думати, чи пішов би будь-хто з нас на таку роботу зараз, навіть якщо б її щедро оплачували? І відразу автоматично думаю: "Ніколи в житті, я ж не хворий!".

На абсурд системи школярі відповідають єдиним логічним способом – абсурдом у відповідь. Профанація архітекторів системи наштовхується на таку ж саму профанацію учнів: списування домашніх завдань та контрольних з інтернету чи один в одного, копіпаст з "1000 кращих творів" замість власних думок, фізична чи психологічна відсутність на уроках. Млява депресія, хуліганські витівки, прогули - будь-які засоби саботажу виправдовуються метою не підкорюватися безглуздій системі.

На абсурд системи школярі відповідають єдиним логічним способом – абсурдом у відповідь

Комусь щастить – їх рятує особлива пристрасть до певного предмету, зацікавлений і вільний від забаганок системи вчитель чи читання правильних книжок у вільний час. Але для більшості навчання в школі так і залишається сірим часом тихого спротиву освітнім абсурдам. Бо єдиний спосіб виграти в системи, обіграти яку за її власними правилами просто неможливо, це не брати участь в грі взагалі. Написав і згадав, що єдиний повторюваний нічний жах, який я час від часу бачу уві сні вже дорослим, це те, як приходжу писати контрольну роботу і розумію, що до неї не підготувався. Коли просинаюся після такого сну, на мене завжди находить почуття дивовижного полегшення, посміхаюся і думаю: "Пощастило, що я вже не в школі".

Після завершення школи ми намагаємося швидше забути про неї чи витіснити погані спогади про навчання позитивними спогадами про друзів, перше кохання і дорослішання. Чи не настав час перестати забувати і почати змінювати систему?

Опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№ 22)

Справа Порошенка

Експрезиденту Петрові Порошенку світить одразу декілька кримінальних справ. Які їх перспективи?

Читати журнал

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Політика

Вчора, 13:11

img
У Раду проходять п’ять партій — загальнонаціональне опитування
Політика

Вчора, 14:31

img
Реванш агресора. Як Україна реагує на повернення РФ до складу ПАРЄ
Фінанси

Вчора, 12:15

img
НБУ виведе з обігу монети 1, 2 і 5 копійок, введе купюру номіналом 1000 грн