Путін − король невизначеності

8 коментувати
«Ера Заходу закінчена» − головний принцип зовнішньої політики Росії

«Ера Заходу закінчена» − головний принцип зовнішньої політики Росії

Сучасний Кремль не боїться бути трохи безтурботним, нахабним і непередбачуваним; він перетворив ці властивості на інструменти переконання і посилення

Сьогодні на міжнародній арені відбувається ціла низка знакових подій. Найбільше дивує той факт, що Росія, хитка ядерно-нафтова євразійська держава, примудряється шантажувати Захід, який здається через це слабким і жалюгідним. Насамперед потрібно дати відповідь на запитання, яким чином Путін зумів перетворити слабкість Росії в її переваги.

По-перше, він дав зрозуміти, що Росія – це країна, яка готова робити ризиковані кроки і протидіяти західним лідерам, що уникають будь-якого ризику. По-друге, Росія відіграла ключову роль у створенні нинішньої атмосфери безвладдя, через що Захід позбувся опори. Використовувати слабкість опонента, який сильніший за тебе, − це справжнє мистецтво.

У майбутньому історики будуть запитувати себе, як посередня і корумпована владна еліта Росії, у якої не було ні здібностей, ні бажання будувати справжню стратегію, яка не мала таланту в управлінні державою та дипломатії, зважилася жартувати і підбурювати західний істеблішмент.

Яка мотивація нової російської агресивності і мачистських загроз? Чи дійсно справа в тому, що Кремль відчуває себе вразливим, як стверджують багато західних експертів? Якщо подивитися на Путіна та інших представників російської еліти, то швидше можна побачити щиру впевненість у собі.

Порівняйте це з початком правління Путіна 17 років тому, коли він виглядав обмеженим і незграбним на зустрічах із західними лідерами. Тим не менш, за роки він краще дізнався членів західного клубу, поспостерігав, як деякі з них (Берлусконі, Ширак, Шредер, Проді) намагалися стати приятелями в надії на чималий куш. Спілкування з ними не лише додало йому впевненості в собі, але й навчило його зневажати західних колег. З нинішнього складу західних лідерів, можливо, тільки Ангела Меркель (вже точно не Барак Обама) знає, як осадити путінську зарозумілість.

Чим більше Захід побоюється, що Путін може перевернути світову шахову дошку, тим краще

«Ера Заходу закінчена» − головний принцип зовнішньої політики Росії. («Потенціал історичного Заходу скорочується», − говорить він). Ключовою причиною нинішньої поступливості Кремля є те, що Кремль розуміє просту істину: Захід, який звик діяти раціональним, мінімально ризиковим способом, не знає, як реагувати на ауру невизначеності, на створення якої розрахована російська політика.

Це відчуття невизначеності створюється готовністю Кремля порушувати правила і міжнародний порядок, його спробами спровокувати «організований хаос» і застосуванням політик, що суперечать один одному – наприклад, одночасно і конфронтації, і діалогу. Політика невизначеності Кремля покликана тримати Захід у напрузі: створення постійної військової загрози на кордонах України і почастішання «неочікуваних військових навчань без попереднього повідомлення», як скаржаться чиновники НАТО – приклади «загрозливої» фази цієї політики. Але в момент, коли здається, що Кремль знаходиться на межі війни із Заходом, він раптово переключається на риторичне партнерство. Як країнам, що звикли діяти на основі передбачуваних правил, реагувати на це?

У контексті політики невизначеності традиційні засоби ведення діалогу марні. Кремль не дбає про свою репутацію, надійності – анітрохи. Діючи таким чином, Путін створює образ цинічного, жорстокого, ненадійного лідера, що живе в «іншому світі» (згідно із західними критеріями). Турбує його це? Чи має для нього значення, що західні лідери йому не довіряють? Ні, звичайно! Я готова посперечатися, що він навіть пишається створеним для Заходу іміджем. Чим більше Захід побоюється, що Путін може перевернути світову шахову дошку, тим краще. Це зовсім не схоже на останнє покоління радянських лідерів, які хотіли, щоб Захід повірив у їхню готовність грати за міжнародними правилами.

Сучасний Кремль не боїться бути трохи безтурботним, нахабним і непередбачуваним; він перетворив ці властивості на інструменти переконання і посилення – не тільки тому, що це відповідає ментальності Путіна і кремлівської банди, але також тому, що саме це необхідно для підтримки системи особистої влади на далекій стадії занепаду.

Ви можете заперечити: «О ні, ця ідея доктрини невизначеності не підходить: кремлівське брязкання зброєю відновило активність НАТО на східних кордонах, на превелике розчарування Росії».

Так, російські стратеги не раз отримували від Закону непередбачених наслідків. Але в цьому випадку НАТОвське стримування уздовж східних кордонів не надто турбує Кремль. Москва розуміє, що НАТО не збирається втручатися в Росію, а присутність альянсу в Балтії та Східній Європі – просто попередження і символічний жест, покликаний заспокоїти союзників. По суті, легке пожвавлення НАТО навіть грає на руку московській ідеї «обложеної фортеці» і допомагає легітимізувати її військово-патріотичну мобілізацію, яка залишилася останнім способом консолідації населення навколо Кремля. Повернення до м'якої версії взаємного стримування чудово вписується в цей план. Так, саме така логіка прискорила розпад СРСР. Але в Кремля не так багато варіантів. По суті, Кремль узагалі немає варіантів.

Але він розуміє, що перехід Заходу до військової відповіді означає, що в нього залишається менше енергії і політичної волі, щоб використовувати найбільшу загрозу для Кремля: західні важелі економічного впливу, наслідки застосування яких були б руйнівними для Москви та її еліт, які особисто інтегровані в західну фінансову систему. Небажання Заходу натиснути цю кнопку посилає Росії сигнал: «Ми готові грати за вашими правилами».

Продовження колонки Лілії Шевцової буде опубліковано в розділі «Погляди». Слідкуйте за оновленнями.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Лілії Шевцової. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Більше точок зору тут

 


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.