Долар, фунт, єна. Що відбувається з валютними курсами

4 жовтня 2022, 17:52

Завжди слід з великою обережністю погоджуватися з думкою, яка вважається консенсусом, особливо в ситуації, коли курси валюти серйозно розбалансовані

Здобувши ступінь PhD у 1982 році, я провів перші 20 років професійної кар'єри в неспокійному світі валютних ринків. Поточні події змусили мене згадати як приємні, так і неприємні моменти того часу.

Відео дня

Саме тоді я вивчив три принципи, що стосувалися валют. По-перше, у кожного можуть бути свої 15 хвилин слави (принцип Енді Воргола), але не варто розраховувати, що ця слава буде тривалішою. Валютний ринок — найбільший ринок у світі — зазвичай змушує відчути себе ідіотами тих, хто вважає, що відкрив магічну формулу для складання прогнозів. І тут ми підходимо до другого пункту: якщо я виявився «правий» у 60% випадків, я маю бути дуже задоволений. Нарешті, третє правило: плаваючі валютні курси завжди будуть ходити вгору і вниз, крім тих випадків, коли вони ходять вниз і вгору.

Пам’ятаючи про ці уроки, можна зазначити ще кілька базових особливостей валютних ринків у зв’язку з нинішніми коливаннями курсу британського фунта.

По-перше, раптове ослаблення фунта почалося в період екстремального зміцнення долара США щодо решти всіх валют, оскільки ринок упевнений, що ФРС зробить абсолютно все можливе для зниження інфляції. З початку року деякі валюти, наприклад японська єна, впали навіть сильніше, ніж фунт. Коли інфляція почне відступати, а ринки вирішать, що Федеральний резерв завершив із посиленням політики, деякі з цих тенденцій, напевно, розвернуться у зворотний бік.

По-друге, уряди, які приймають несподівані та нетрадиційні рішення, не повинні дивуватися, що валюта їхньої країни починає слабшати. Прикладом тут є запаморочливе рішення британського прем'єр-міністра Ліз Трасс знизити податки та почати нестримно позичати гроші.

Зазвичай я оцінював бюджетну та монетарну політику країни як чотири альтернативи, які можна проілюструвати за допомогою діаграми із чотирьох квадрантів. Квадрат у верхньому лівому кутку включає країни, які проводять жорстку монетарну та жорстку бюджетну політику. Типовим прикладом тут була Швейцарія з її франком; німецька марка у період до створення Європейського валютного союзу (EMU) часто теж потрапляла в цей алонаселений) квадрант.

Можна лише гадати, коли власники доларів почнуть їх продавати

У верхньому правому кутку розташовувалися країни з жорсткою бюджетною політикою, але м’якою монетарною. Тут ніхто не був постійно, але більшість країн єврозони в період після створення EMU підійшли б під ці критерії. Варто нагадати, що в перші роки свого існування євро слабшало, і ця динаміка була також властива фунту за часів коаліції на чолі з прем'єр-міністром Девідом Кемероном (до Брекзиту).

У нижньому правому кутку розміщувалися валюти країн з м’якою бюджетною і м’якою монетарною політикою, зокрема, багато країн, що розвиваються. Сумно відомим прикладом тут був бразильський реал, однак італійська ліра (до EMU) теж опинялася в цьому кутку.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Нарешті, нижній лівий квадрант представляв комбінацію жорсткої монетарної та м’якої бюджетної політики. Хорошим прикладом тут була Америка часів Рейгана, де спостерігалося дивне і нестабільне поєднання вкрай експансіоністської бюджетної політики з наджорсткою монетарною політикою, яку проводив голова ФРС Пол Волкер, на тлі дуже сильного долара.

Так сталося, що останні 12 місяців президентства Джо Байдена характеризуються аналогічною комбінацією. Долар сьогодні вкрай переоцінений — принаймні згідно зі стандартними критеріями оцінки. Можна лише гадати, коли власники доларів почнуть їх продавати (згадайте про вищезгадане правило номер три). Врешті, останній урок із тих часів, коли я сидів в окопах валютних ринків: завжди слід з великою обережністю погоджуватися з думкою, яка вважається консенсусом, особливо в ситуації, коли курси валюти серйозно розбалансовані.

Що все це означає для фунта? По-перше, він дуже недооцінений щодо переоціненого долара. Якщо ви вірите, що Великобританія, США та інші країни з часом зможуть повернути інфляцію назад до цільового рівня, тоді умови для великого розвороту у зворотний бік вже створені. Справедлива вартість фунта до долара сьогодні дорівнює, мабуть, $1,40−1,45. Втім, цілком можливо, що він слабшатиме ще більше, поки сили (на обох сторонах Атлантики), що зіткнули його так сильно у бік від цього рівноважного значення, ослабнуть або змінять напрямок.

Важливо, що фінансові ринки сьогодні вважають Британію країною в правому нижньому квадранті — там, де раніше розташовувалися бразильський реал та італійська ліра. Почасти проблема в тому, що Банк Англії досі поводився порівняно стримано. Хоча він почав підвищувати ставки раніше від багатьох інших центробанків, ці підвищення постійно виявлялися не такими значними, як очікувалося. Саме так сталося і напередодні оприлюднення Трасс її злощасного «міні-бюджету».

Я не один вважаю, що короткострокові процентні ставки у Великій Британії були надто низькими занадто тривалий час, і що Банку Англії доведеться прискорити темпи політики жорсткості, прагнучи рівня 4−5% (навіть якщо це означає, що постраждають позичальники). Якщо банк знайде сили зробити це, тоді ринки зможуть вирішити, що Британія почала мігрувати в нижній лівий квадрант (Рейганоміка).

Відповідно, ключовою змінною залишається бюджетна політика. Я цілком і повністю підтримую нове проривне економічне мислення, особливо коли у влади з’являються переконливі ідеї вирішення хронічної проблеми низьких темпів зростання продуктивності. Я сам на початку року виступав за амбітнішу політику підвищення продуктивності (поряд із жорсткістю монетарної політики) у спеціальному комітеті парламенту з фінансових питань.

Але плани уряду Трасс — це зовсім не те, що я мав на увазі. Ба більше, я не впевнений, що саме хороше можна сказати про Трассономіку. Твердження уряду про те, що його реформи на стороні ринкової пропозиції дозволять багато чого досягти, не викликають довіри. Наприклад, ми вже знаємо, що за останні 20 років зниження корпоративних податків просто збільшувало баланси та прибутки компаній, а не розміри інвестицій. Те, що рекламується як смілива програма щодо запобігання рецесії та створення фундаменту для підвищення темпів зростання продуктивності, виглядає в реальності традиційною кейнсіанською бюджетною експансією, покликаною винагородити заможних громадян і членів Консервативної партії, які проголосували за те, щоб Трасс стала лідером торі, а потім прем'єр-міністром.

Я не маю наміру засуджувати Трасс або її міністра фінансів Квазі Квартенга. Але щоб вони мали шанс зберегти свої посади і підвищити потенціал економічного зростання Британії, їм потрібно терміново сформулювати переконливий план.

Що ж до фунта, то рекомендацією буде, напевно, «купувати» — але це лише для сміливців із глибокими кишенями.

НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Copyright: Project Syndicate, 2022

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Показати ще новини
Радіо NV
X