Хід королеви — треба бачити

30 жовтня 2020, 10:20
НВ Преміум

Netflix пропонує історію сходження на Олімп вигаданої американської шахістки в шістдесятих роках минулого століття

Цього четверга на операційний стіл могли потрапити другий «Борат», «Остання крапля» Софії Копполи і німецькі «Варвари». Але на очі потрапила фраза «розумне, багато створене телебачення для допитливих дорослих» і я самовпевнено вирішив, що мені - сюди. Та й хто я такий, щоб сперечатися з HollywoodReporter?

Відео дня

Йшлося про перспективну новинку — міні-серіал «Хід королеви» (варіант «Ферзевий гамбіт» буде точніше, але… гаразд, могли ж локалізувати і «Жертвою королеви»), якому передрікали гучний успіх. Наведемо різкість — Netflix пропонує історію сходження на Олімп вигаданої американської шахістки в шістдесятих роках минулого століття. Від вихованки сирітського будинку до самої верхівки.

Тут би, звичайно, і зіскочити, зобразивши скепсис — що, знову історія сильної жінки з неодмінним висвітленням недоліків «чоловічого» світу, включаючи підлітковий буллінг, расизм і неприйняття ЛГБТ? Та ще й від хлопця, який зняв слабенький вестерн «Забуті богом«? Давайте, напевно, без мене — я краще спробую «Барбаріанців» (не плутати з барберами). І лише та сама фраза про «допитливих дорослих» не давала спокою.

В результаті я мало не проскочив повз один з найсильніших серіалів року і зупинив себе тільки о четвертій годині ночі. «Хід королеви» — чудове кіно, тонке і вивірене, як «Легенда про 1900» Торнаторе. Тут теж самотній аутсайдер грає краще за всіх, а режисер просто не заважає хорошій історії розповісти себе.

З наближенням фінального сьомого епізоду я вже совався від страху. І ось чому — у творців напевно були десятки спокус розіграти цю партію за допомогою банальних ходів — у темряві по черзі майоріли примари то Набокова, то Ле Карре, от тільки автори «Ходу королеви» на ці педалі не натискали. Чим дуже порадували.

Шоураннеру Скотту Френку вдалося утримати шоу від звалювання в банальність — честь йому і хвала. Знято красиво — у фірмових кольорах Райана Мерфі (ось кому, до речі, повчитися робити драми), діалоги гідні захоплення. Та й зіграно майже ідеально — кар'єра Ані Тейлор-Джой після такого серіалу точно піде вгору. Крихітки Ісли Джонстон це теж стосується — героїня у виконанні обох виглядає так, як треба.

При цьому серіал не ідеальний — промальовування закордонних пейзажів нікуди не годяться, та й таймінг можна було б стиснути (спочатку планувалося шість епізодів, наростили до семи). Але, повторюся, на вигідному тлі слабких прем'єр цього року «Хід королеви» виглядає як мінімум номінантом в основних категоріях. Як мінімум!

Білі не вміють стрибати, а дівчатка не вміють в шахи? Дурниці! Ідеальний серіал — це коли тема тобі не близька, а відірватися не можеш. І ще — коли ти собі після перегляду щось обіцяєш. Я ось вирішив після «Ходу королеви» хоча б раз визнати поразку, програвши гідно.

Навряд чи для подальших рекомендацій потрібні деталі — яка різниця, де знімали Москву Берліні), що за транквілізатори виписували дітям (лібриум) і хто консультував щодо спортивної частини (Гаррі Каспаров)? Просто спробуйте «Хід королеви» — 9 з 10 з тегом #ТБ — Треба Бачити!

P.S. І ще один тренд року — проривними стають вкрай прості історії, котрі не претендують на гостроту і новизну. Це як з «Нормальними людьми» — ну чим зараз може здивувати звичайна дитяча лавсторі? Хіба що закохані поміняються статями і знову зустрінуться в шістдесят років (чи скільки там буде автору?). А потім вмикаєш серіал і в твою відстовбурчену губу прилітає непомітний аперкот — на, лови. Отримай і підпишись.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Читайте тематичні колонки на НВ:

Особисті фінанси з Іваном Компаном — щовівторка

Діловий тиждень з Сергієм Фурсою — щоп’ятниці

Сьогодні в кіно з Фоззі — щочетверга

Відкриття з Олексієм Бондарєвим — щотижня

Більше поглядів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X