Донбаський розлом

13 коментувати
Якщо уніфікувати, то в історії з Донбасом є три можливих сценарії

Перший – ми повертаємо його силою зброї, в'їжджаючи в окуповані проросійськими терористами міста на танках. Другий – захищаємося від цих територій стіною з колючим дротом. Третій – пошук компромісу в мирній площині, з виборами й іншими пунктами, прописаними в мінських угодах.

Але проблема полягає в тому, що станом на сьогодні жоден з цих сценаріїв не є реалізованим. Силове вирішення «донбаського питання» автоматично включає в конфлікт Росію, причому не в тіньовій, а у відкритій формі. Не підтримають його і наші західні партнери, які банально бояться бути втягнутими в будь-яку ескалацію. До того ж, є серйозні питання щодо мотивації і поведінки наших союзників. Те, що США має на меті якщо не завалити, то максимального послабити російського ведмедя за допомогою санкцій – зрозуміло. Питання тільки в ролі України – партнер вона або інструмент для досягнення мети. Якщо партнер – то чому допомога воюючій країні настільки, м'яко кажучи, дозована. А якщо інструмент, то і наше ставлення до ситуації має бути трохи цинічнішим, у дусі «увечері гроші – вранці стільці».

Варіант не визнавати окупацію де-юре, але визнати де-факто, відокремивши окуповані території від нормальної України псевдокордоном зі стіною і колючим дротом, є самовбивчим для влади. Політиків, які озвучують такий варіант, моментально назвуть пораженцями з усіма очевидними електоральними висновками.

До точки кипіння, можливо, ще й далеко, але в майбутньому кришку зірвати може

Нарешті, «мінський» варіант з проведенням місцевих виборів банально не пролазить крізь сито громадського запиту через величезну кількість компромісів. Важко назвати співгромадянином того, хто вчора дивився на тебе крізь приціл автомата. І питання вже не в тому, робив він це ідейно, за гроші чи просто від нестачі в голові сірої речовини. Без гарантій безпеки ніхто з того боку автомат на землю не покладе. Але таких гарантій не хочуть давати вже українці, ті, хто втратив на цій війні своїх батьків і синів. Тому кожен, хто навіть в обережних категоріях хоча би спробує говорити про взаємне прощення, негайно піддається глобальному остракізму.

Тим часом, відсутність зрушень у донбаському процесі несе купу нинішніх і купу гіпотетичних проблем. По-перше, війна – це дорого, а для такої економіки, як українська – гіпердорого. По-друге, в країні працює принцип «війна все спише», в чорну діру якого падають і непроведені реформи, і розпил бюджетних грошей, і дивні законопроекти. По-третє, кожен день протистояння тільки розширює провал між окупованими територіями і рештою україни. Там з'явилася хоч і карикатурна, але влада, яка вибудувала свою вертикаль. Там з кожним днем збільшується кількість тих, хто втратив родичів на війні з «ненависними укропами». Там просто відвикають від думки зараховувати себе до громадян України.

Але найбільший ризик – у розриві українців, де є і прихильники силового вирішення ситуації, і хочуть відгородитися від проблеми стіною, і ті, хто ратує за «мир-дружбу-жуйку». Донбаське питання розпалює і без того не дуже толерантне суспільство. До точки кипіння, можливо, ще й далеко, але в майбутньому кришку зірвати може. Адже відсутність визначеності породжує сумбур і сум'яття. А ті, своєю чергою, можуть вимагати «вуличного» виходу.

Висновки прості. Реінтеграція окупованих територій – це проект, що вимагає величезних інтелектуальних зусиль, тому що простих і очевидних рішень просто немає. Також це привід зняти рожеві окуляри надій на союзників і почати вибудовувати з ними більш прагматичні відносини: не можете дати летальну зброю - тоді хоча б закрийте «бюджет війни». Це виклик роботи з громадською думкою, де різні аудиторії вимагають взаємовиключних речей. Це розмова про нашу готовність до компромісів – на крові, на території або на принципах.

А поки політики шукають відповідь, вся надія – на армію. Яка щодня робить усе для того, щоб у нас був компроміс переможця, а не переможеного. Щоб ми вибирали те, що вигідно нам. І яка просто виграє час для всієї країни.

Більше точок зору тут


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.